Ухвала

від 12.06.2023 по справі 902/386/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"12" червня 2023 р. Cправа № 902/386/21

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.

за участю представників сторін

позивача (заявника) Браславець Я.Ю., ордер АВ №1014426 від 27.05.2021,

відповідача не з`явився,

третьої особи1: не з`явився;

третьої особи2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву представника позивача - Раззано Марини Анатоліївни про забезпечення позову у справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "САФАРІ ПЛЮС" (вул. Острозького, буд. 55, офіс 102, м. Вінниця, 21001)

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

про стягнення вартості частки статутного капіталу, ціна позову 450 000 грн.

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/386/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "САФАРІ ПЛЮС", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості частки статутного капіталу, ціна позову 450 000 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.06.2021 у вказаній справі призначено комплексну судову товарознавчу, економічну та оціночно-будівельну експертизу.

Супровідним листом №902/386/21/1453/21 від 12.07.2021 справу №902/386/21 направлено до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення вказаної експертизи.

05.06.2023 до суду від представника позивача - Раззано Марини Анатоліївни надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "САФАРІ ПЛЮС", а саме 19/50 часток м`ясопереробного комплексу, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1928117205222, номер запису про право власності: 33498240.

Враховуючи, що наданих заявником пояснень та доказів було недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, ухвалою суду від 07.06.2023 на підставі ч.4 ст.140 ГПК України призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 12.06.2023 на 11:30 год. з викликом сторін.

12.06.2023 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову та клопотання про відкладення розгляду.

На визначену судом дату в судове засідання з`явився представник позивача (заявника).

В судовому засіданні суд розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду заяви про забезпечення позову, протокольною ухвалою відмовив в його задоволенні на підставі ст. 140 ГПК України, оскільки не явка в призначене судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду даної заяви.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав заяву про забезпечення позову та просив її задовольнити з підстав у ній викладених.

Дана заява мотивована тим, що звертаючись до суду позивач просить: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «САФАРІ ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 вартість частки учасника, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника, з урахуванням дійсної (ринкової) вартості майна товариства станом на 26 січня 2020 року в сумі 450 000 грн.

Ухвалою суду від 22.06.2021 року у справі №902/386/21, з метою визначення дійсної (ринкової) вартості усього майна (чистих активів) ТОВ «САФАРІ ПЛЮС», призначено комплексну судову товарознавчу, економічну та оціночно-будівельну експертизу. Розгляд справи було зупинено до моменту отримання висновку експертів на поставлені їм питання.

03.05.2023 року відбулось обстеження експертом об`єктів дослідження. Після обстеження, стороною відповідача було подано до суду заяву про відвід експерта. За результатом розгляду заяви про відвід експерта, ухвалою суду від 31.05.2023 року було відмовлено у її задоволенні у повному обсязі.

За твердженнями заявника, з метою встановлення актуальних відомостей щодо діяльності підприємства та пересвідчення щодо безпідставності поданої заяви про відвід експерта, спрямованої виключно на затягування розгляду цієї справи № 902/386/21, стороною позивача було здійснено пошук відомостей щодо інших судових проваджень, учасником яких є відповідач. За результатом пошуку було встановлено п`ять судових справ, за яким відповідач виступає у якості боржника за борги, які з`явились після відкриття провадження та призначення експертизи у межах цієї справи № 902/386/21.

Звернення до загального суду з позовами про стягнення боргів відбулось у другій половині березня 2023 року, а саме 14.03-2023 та 22.03.2023, а позивачами за такими позовами виступають безпосередньо пов`язані та зацікавлені особи, що викликає сумніви у сторони позивача щодо реальності будь-яких зобов`язань. Позивачами зазначених справ про стягнення боргів зокрема є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - які є учасниками Товариства на сьогодні, та ОСОБА_4 - який вже більше 20 років є близьким другом сім`ї Швеціє та допомагає їм з бізнесом.

В свою чергу, по чотирьом судовим справам наразі є судові рішення про стягнення боргу на загальну суму 2 268 000,00 грн, які набрали законної сили. Враховуючи набранням законної сили вказаних судових рішень, останні будуть підлягати до примусового виконання шляхом пред`явлення відповідних виконавчих листів до органів виконавчої служби або добровільного виконання таких вимог, зокрема шляхом передачі майна відповідача.

Заявник звертає увагу суду, що відповідач у вказаних вище судових справах безпосередньо визнає наявність боргів та не заперечує у задоволенні пред`явлених до нього позовних вимог.

Також заявник зазначає, що станом на день звернення з позовною заявою у даній справі до суду за відповідачем не рахувалось жодних боргів та судових спорів щодо їх стягнення перед третіми особами. Після звернення до суду з цим позовом, між відповідачем та зацікавленими особами з`являються відносини щодо отримання поворотних позик («фінансової допомоги»), які у подальшому, з березня 2023 року, «трансформуються» у численні боргові зобов`язання відповідача перед зацікавленими особами, які фактично спрямовані на зменшення вартості активів підприємства для неможливості у подальшому провести розрахунок з позивачем. Оцінюючи обставини, які складаються навколо діяльності відповідача на сьогодні, а саме: (1) отримання численних поворотних фінансових допомог від ряду осіб, (2) які безпосередньо пов`язані з діяльністю Товариства та (3) зацікавлені у невиплаті позивачеві вартості її частки у корпоративних правах відповідача, (4) саме після звернення позивача до господарського суду Вінницької області у цій справі № 902/386/21, прямо прослідковуються дії, які спрямовані на унеможливлення виплати позивачеві у подальшому вартості її частки та вчиняються виключно з наміром завдати шкоди, зловживаючи своїм правом власності. Тобто, зі сторони ТОВ «САФАРІ ПЛЮС» вчиняються дії, які направлені на штучне створення боргів для унеможливлення виконання рішення у цій справі щодо стягнення реальної ринкової вартості частки позивача у підприємстві. Необхідно звернути увагу на те, що загроза неможливості виконати рішення суду у даній справі (у випадку якщо судом буде задоволено позовні вимоги) - є реальною, а не лише припущенням.

За твердженням заявника, з зазначених вище обставин, до моменту визначення належної суми до стягнення та отримання результатів експертизи у справі № 902/386/21 існує реальна загроза відчуження відповідачем своїх активів у вигляді нерухомого майна у рахунок нібито добровільного погашення заборгованостей перед третіми особами. Вказані дії відповідача можуть призвести до створення ситуації відсутності будь-якого майна, на яке можливо (у випадку якщо судом буде задоволено позовні вимоги) звернути стягнення визначеного за результатом експертизи розміру частки відповідача.

Через це, позивач вважає за необхідне накласти арешт на нерухоме майно, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «САФАРІ ПЛЮС». При цьому не вжиття такого заходу забезпечення позову, враховуючи наведені вище обставини, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та може призвести невиконання можливого рішення суду та до необхідності звернення позивача в майбутньому з новими позовами до суду.

З огляду на викладене заявник просить суд - Накласти арешт на нерухоме майно, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «САФАРІ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 34420996), а саме; 19/50 часток м`ясопереробного комплексу, до складу яких входять приміщення: 8 -1/2 частина вигрузки площею 12,5 кв.м.; 42 - санвузол площею 0,9 кв.м.; 43 - санвузол площею 1,4 кв.м.; 9 - кабінет площею 8,1 кв.м.; 10 - тамбур площею 2,2 кв.м.; 41 - коридор площею 23,6 кв.м.; 11 - кімната майстрів площею 18,9 кв.м.; 12 - забійний цех площею 125,3 кв.м.; 40 - холодильна камера площею 25,9 кв.м.; 36 - переробний цех площею 30,1 кв.м.; 37 - побутова кімната площею 7,9 кв.м.; 39 - холодильна камера площею 21,4 кв.м.; 45 - холодильна камера площею 13,8 кв.м.; 44 - холодильна камера площею 29,5 кв.м.; 97 - коридор площею 4,1 кв.м.; 97а - антресоль площею 4,5 кв.м.; 98 - побутове приміщення площею 10,0 кв.м.; 99 - побутове приміщення площею 12,3 кв.м.; 101 - душова площею 2,5 кв.м.; 100 - душова площею 2,4 кв.м.; 102 - побутове приміщення площею 8,1 кв.м.; 38 - сходова клітина площею 1,0 кв.м., всього - 366,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1928117205222, номер запису про право власності: 33498240.

В запереченнях на заяву про забезпечення позову відповідач зазначає, що із змісту заяви про забезпечення позовної заяви, вбачається, що позивач просить накласти арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ "Сафарі Плюс", яке набагато перевищує вартість позову та судового збору. (Так, згідно звіту про незалежну оцінку майнового комплексу ТОВ "Сафарі Плюс" вартість нерухомого майна на момент спірних відносин становила 1 076 078,00 грн.). Однак, при цьому заявником до заяви про забезпечення позову не надано доказів на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позовних вимог, ухиляння відповідача від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а доводи позивача зводяться виключно до припущень про таку можливість, які ґрунтуються на наявності в судах інших судових справ. Проте заявник не зазначає щодо наявності відкритих виконавчих проваджень відносно відповідача, що саме по собі не може свідчити про ухилення відповідача від сплати боргу у випадку задоволення позову. При цьому, з наданої позивачем інформації щодо відповідача з Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що більшість судових рішень, стосується правових відносин, які виникли до подачі позовної заяви позивачем у даній справі.

На переконання відповідача, подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб на даній стадії судового процесу. Таким чином, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Суд розглянувши заяву про забезпечення позову, заперечення на заяву про забезпечення позову та додані до них документи, заслухавши представника позивача (заявника) відзначає наступне.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Предметом позовних вимог у справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "САФАРІ ПЛЮС" вартості частки учасника, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника, з урахуванням дійсної (ринкової) вартості майна товариства станом на 26.01.2020 року в орієнтовній сумі 450 000,00 грн.

При цьому, суд наголошує, що піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Тобто у даному випадку відсутній зв`язок між обраним позивачем заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги у даній справі, оскільки накладення арешту на майно має стосуватись майна, що належить до предмета спору. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.

Крім того, за приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем або іншими особами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.

Враховуючи те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника і при цьому ним не обґрунтовано належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України доказу в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів та те, що вимоги заявника наведені у заяві про забезпечення позову щодо накладення арешту на майно боржника не є співмірними із позовними вимогами останнього, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви представника позивача Раззано Марини Анатоліївни № б/н від 05.06.2023 про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу надіслати третім особам рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обовязки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий господарський суд.

Повний текст ухвали підписано 15.06.2023р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - третій особі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 )

5 - третій особі ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 )