Рішення

від 13.06.2023 по справі 914/290/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2023 Справа № 914/290/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши матеріали заяви про стягнення судових витрат у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок», м. Моршин, Львівська обл.,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», м. Моршин, Львівська обл.,

про: стягнення 277 350,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Горбунова О.Л.;

від відповідача: Богомазова І.О. представник;

від третьої особи: не з`явився;

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» про стягнення 252 077,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.05.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

26 травня 2023 року на адресу суду надійшла заява (Вх. № 2083/23) представника Відповідача про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42 000,00 грн

Ухвалою від 29.05.2023 суд призначив розгляд заяви в судовому засіданні на 13.06.2023 з явкою сторін на власний розсуд.

05.06.2023 представник Позивача подала заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу (Вх. № 13959/23).

В судове засідання 13.06.2023 з`явився представник Відповідача, надала пояснення по суті заяви, просила таку задоволити, представник Позивача заперечила щодо стягнення витрат на правову допомогу в заявленому стороною розмірі, зазначила про їх необгрунтованість, представник третьої особи не з`явився, причин не явки не вказав.

В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, відповідачем надано суду: копію договору доручення про надання правової допомоги № 1028 від 27.07.2022 з додатком до договору, копію Акту виконаних робіт № 1 від 22.05.2023, платіжну інструкцію № 176 від 25.05.2023.

Положеннями ст. 221 ГПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України, докази у підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються стороною до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заява відповідача про розподіл судових витрат та долучення доказів про надання правової допомоги, надіслана на електронну адресу суду 26.05.2023.

Отже, докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, подані позивачем в межах строків визначених ч.8 ст.129 ГПК України, а їх поданню передувала відповідна заява відповідача подана до закінчення судових дебатів.

Крім того, представником відповідача, після поновлення провадження у справі, у відзиві на позовну заяву було зазначено, про подальшу компенсацію витрат на правничу правову допомогу орієнтовно в сумі 40 000,00 грн. Також зазначено, що повний та точний розрахунок понесених судових витрату зв`язку з вирішенням даного спору буде надано суду по факту їх понесення.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси відповідача ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» представляла адвокат Богомазова І.О., яка діяла на підставі договору доручення про надання правової допомоги 1028 від 27.07.2022 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1169735.

Як свідчать матеріали справи, з метою отримання правової допомоги, у тому числі і представництва інтересів у суді, ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» звернулось до Адвокатського об`єднання «АЛІТІС» про що було укладено відповідний Договір доручення про надання правової допомоги № 1028 від 27.07.2022 року.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво та надати іншу правову допомогу другій стороні - Клієнту за певну винагороду (гонорар) та з відшкодуванням певних витрат, необхідних для виконання договору.

Згідно з п.5.1. договору-доручення № 1028 від 27.07.2022 вартість послуг обумовлені у Додатку № 1 до Договору. Так, згідно Додатку № 1 до Договору № 1028 від 27.07.2022 вартість однієї години роботи адвоката становить 4000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, виконавцем клієнту були надані юридичні послуги, що підтверджується відповідною копією акту виконаних робіт від 22.05.2023. Зокрема згідно вказаного акту адвокат надав, а Клієнт (позивач) прийняв наступну правову допомогу (послуги правового характеру):

- Підготовка та надсилання адвокатського запиту по справі № 914/290/14 (28.09.2022). Підготовка та подання клопотання про відновлення провадження у справі № 914/290/14 (09.11.2022) - 0,5 год;

- Підготовка та подання додаткових пояснень з додатками у справі №914/290/14 (09.12.2022) - 1 год;

- Підготовка та подання заяви про долучення доказів у справі №914/290/14 (10.01.2023) - 0,5 год;

- Участь у судових засіданнях у Господарському суді Львівської області по справі № 914/290/14 (13.12.2022, 10.01.2023) - 0,5 год; (17.01.2023) - 0,5 год; (07.03.2023) - 1 год; (21.03.2023, 28.03.2023) - 0,5 год; (25.04.2023) 1 год; (18.05.2023) - 1 год; (22.05.2023) 1 год.

- Підготовка та подання заяви-відповіді на пояснення позивача від 26.12.2022 у справі № 914/290/14 (16.01.2023) - 1 год;

- Підготовка та подання відзиву на позовну заяву від 24.01.2023 у справі № 914/290/14 (24.01.2023) - 1 год;

- Ознайомлення з матеріалами справи № 914/290/14 (08.05.2023) - 1 год;

Вартість виконаних робіт (10,5 год) склала 42000,00 грн. Вказаний акт виконаних робіт оплачений клієнтом в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 176 від 25.05.2023.

В ході розгляду справи судом, в судових засіданнях брала участь адвокат Богомазова І.О., як представник відповідача.

Суд звертає увагу на те, що критерії співмірності визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Представником позивача подано заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» (Вх. № 13959/23). Позивач вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих письмових доказів витрат відповідача на професійну правничу допомогу, витрати на правничу допомогу є необгрунтованими та заявленими з порушенням процесуального закону, а тому не підлягають ні розгляду, ні задоволенню, оскільки до 22.05.2023 (дата проголошення вступної та резолютивної частини рішення) представниками відповідача не долучено жодних письмових доказів з заявою про їх прийняття судом щодо судових витрат на правничу допомогу.

Представник позивача зазначила, що до клопотання не долучений договір про надання правничої допомоги, а доданий договір- доручення від 27.07.2022 № 1028 загального змісту щодо представництва ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» в судах різних юрисдикцій.

Також зазначила, що додаток № 1 до договору саме у справі № 914/290/14 міг бути укладений в листопаді 2022 році, а не у липні 2022 року. Окрім цього, із самого «договору-доручення» не вбачається надання правничої допомоги саме у справі № 914/290/14, оскільки на липень 2022 року ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» був учасником процесу з представником Богомазовою І.О. у декількох інших справах.

Зазначила про неналежну якість письмових документів, що подавались суду, оскільки зміст додаткових пояснень та пояснень лягли в основу відзиву у справі № 914/290/14, текст та обґрунтування вказаних документів дублювався, що не викликало у представника відповідача труднощів при складанні вказаного. Вважає, що за копіювання документів та дублювання змісту пояснень і перенесення їх у відзив вартість правничої допомоги у 42 000 грн. у справі № 914/290/14 є завищеною та неспівмірною з роботою адвоката.

Не заслуговує на увагу суду посилання позивача на те, що докази понесення витрат на правову допомогу подано представником Відповідача з порушенням процесуального закону, оскільки ч. 8 ст. 129 ГПК України чітко визначено порядок надання доказів понесення витрат на правову допомогу стороною. Так, Відповідачем разом із першою заявою по суті подано орієнтовний розрахунок судових витрат, крім того до закінчення судових дебатів у справі зроблено відповідну заяву про подання доказів в межах п`яти денного терміну.

Щодо посилання позивача на те, що з договору доручення про надання правової допомоги не вбачається надання правової допомоги саме у справі № 914/290/14 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 60 ГПК повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

За правилами частини першої статті 26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, правилами зазначеної статті визначено, що повноваження адвоката як представника сторони у справі може бути підтверджено як ордером, так і договором про надання правової допомоги.

Посилання позивача на те, що договір про надання правової допомоги укладено для представництва інтересів особи у інших справах, а також міркування щодо періоду укладення додатку № 1 до договору не мають правового значення для вирішення цієї справи, оскільки Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не вимагає зазначення у такому правочині відомостей про справу, у межах якої адвокат має намір здійснювати представництво інтересів особи.

За наведених обставин суд визнає такі доводи безпідставними та спростованими матеріалами справи.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства, беручи до уваги складність даної справи, ціну позову, характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки відзиву на позовну заяву та заяв у справі, значення справи для сторін, суд дійшов висновку, що розмір гонорару заявленого відповідачем, не відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, з огляду на наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 звернув увагу на необхідність оцінки дій адвоката (щодо вивчення апеляційної скарги, підготовки до судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції тощо) за критерієм обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

У даному випадку суд, з урахуванням наведеного вище, приймає до уваги ті обставини, що справа № 914/290/14 не має публічного інтересу, відсутні складні арифметичні розрахунки під час підготування відзиву на позовну заяву, справа розглядалася за правилами загального позовного провадження, однак по своїй суті не є складною, підставою позову є договір поставки електричної енергії, більш того тривалий розгляд даної справи з 2014 року зумовлений зупиненням розгляду справи 01.04.2015 та поновлення провадження у справі 22.11.2022 року.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи Договір доручення про надання правової допомоги № 1028 від 27.07.2022 року; копія акту виконаних робіт та платіжної інструкції які зазначалися вище - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, суд вважає, що розмір заявлених представником Відповідача витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 42 000,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеній вище частині.

Як наслідок, суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими заявлені Відповідачем судові витрати в сумі 12 000,00 грн. На переконання суду, витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. У задоволенні решти вимог заяви - відмовити за безпідставністю.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 221, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву про стягнення витрат на правову допомогу задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 15.06.2023р.

Суддя Запотічняк О.Д.