Постанова

від 31.08.2023 по справі 914/290/14

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2023 р. м. Львів Справа №914/290/14

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМалех І.Б.

суддівБойко С.М.

Якімець Г.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги ПрАТ Львівобленерго, б/н від 13.06.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/1897/23, 01-05/1898/23 від 13.06.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 22 травня 2023 року (суддя Запотічняк О.Д., повний текст рішення складено 24.05.2023, м. Львів)

у справі №914/290/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Львівобленерго, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій для дітей з батьками Пролісок, м. Моршин, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками, м. Моршин, Львівська область

про стягнення 277 350,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Львівобленерго звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій для дітей з батьками Пролісок про стягнення 252 077,00 грн.

24.02.2014 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення розміру позовних вимог до 277 350,35 грн, з яких: 274 813,31 грн боргу за активну електроенергію, 1598,60 грн за реактивну електроенергію, 689,92 грн пені, 159,21 грн 3% річних, 89,31 грн інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором про постачання електричної енергії №42340 від 14.05.2007, в частині оплати поставленої електричної енергії (з урахуванням збільшених позовних вимог): за активну електроенергію 274813,31 грн та реактивну електроенергію 1598,60 грн, заборгованість нарахована за період жовтень - грудень 2013 року.

За несвоєчасне виконання договірних зобов`язань, щодо оплати за поставлену електричну енергію, позивач нарахував відповідачу (з урахуванням збільшених позовних вимог) 689,92 грн пені, 89,31 грн інфляційних втрат та 159,21 грн 3% річних.

Суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.03.2015 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22 травня 2023 року у справі №914/290/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З даним рішенням не погодилося ПАТ Львівобленерго і подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю. Судові витрати у даній справі 8320,50 грн судового збору та 20000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу просило покласти на відповідача.

Скаржник, в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідач ніколи не заперечував вказаної заборгованості, фактично погоджуючись, як з обсягами споживання зафіксованими приладом обліку, так і з правильністю розрахунку заборгованості.

Апелянт вважає, що мав місце конфлікт між двома юридичними особами (відповідач і третя особа), а він не є тим суб`єктом, який уповноважений вирішувати такі суперечки. Крім цього, електрична енергія потрібна була і відповідачу, і третій особі, припинення постачання могло негативно вплинути на діяльність обидвох сторін.

Крім того, скаржник вважає, що судом не дано належну оцінку усім листам відповідача, як і обставинам, що з червня 2013 року третя особа отримувала теплопостачання з котельні ПП «Теплотехнік», засновником якого є дружина ОСОБА_1 . На думку апелянта, судом першої інстанції також неправомірно застосовано ч. 4 ст. 75 ГПК України, а саме посилання на рішення суду у справі №914/178/14. Також апелянт вважає, що сертифікати Торгово-промислової палати є формальними доказами, а тому не можуть бути доказами в даній справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 склад колегії по розгляду справи №914/290/14 визначено: головуючий суддя Малех І.Б., судді Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Товариство з обмеженою відповідальністю Санаторій для дітей з батьками Пролісок подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2023 поновлено ПрАТ Львівобленерго строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 22 травня 2023 року у справі №914/290/14. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ Львівобленерго, б/н від 13.06.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/1897/23, 01-05/1898/23 від 13.06.2023) на рішення Господарського суду Львівської області від 22 травня 2023 року у справі №914/290/14. Ухвалено дану апеляційну скаргу розглядати без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ціна позову у справі №914/290/14 є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням цієї обставини та предмету спору вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та матеріали справи і вважає, що апеляційну скаргу ПАТ Львівобленерго слід задовольнити, а рішення Господарського суду Львівської області від 22 травня 2023 року у справі №914/290/14 скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, 14.05.2007 між ВАТ Львівобленерго та Товариством з обмеженою відповідальністю Санаторій для дітей з батьками Пролісок був укладений договір №42340 (надалі договір) про постачання електричної енергії з додатками.

Відповідно до пункту 1.1 статуту Приватного акціонерного товариства Львівобленерго, затвердженого Загальними зборами акціонерів ПрАТ Львівобленерго (протокол від 19.04.2018 № 15), Приватне акціонерне товариство Львівобленерго, перейменоване з Публічного акціонерного товариства Львівобленерго, яке було перейменоване з Відкритого акціонерного товариства Львівобленерго, відповідно до вимог Закону України Про акціонерні товариства, є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії Львівобленерго, заснованої, відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 17 серпня 1995 року № 156 шляхом перетворення Виробничого енергетичного об`єднання Львівенерго у Державну акціонерну енергопостачальну компанію Львівобленерго згідно з Указом Президента України від 4 квітня 1995 року №282/95 Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України.

Згідно п.2.2.2 договору Постачальник зобов`язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, зокрема, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору.

Пунктом 2.3.3 договору передбачено, що споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, згідно з умовами додатків №2 Порядок розрахунків та № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії.

Відповідно до п.1 додатку №2 до договору Порядок розрахунків, розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.

Згідно п.2 Порядку розрахунків, розрахунковим періодом вважається період з 15 числа попереднього місяця до 14 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного.

Пунктом 5 Порядку розрахунків передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Відповідно до абз. 2 п. 7 Порядку розрахунків, тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

На виконання умов договору, позивач упродовж жовтня грудня 2013 року постачав відповідачу електроенергію, що підтверджується рахунками за електроенергію, а саме рахунок за активну енергію №322210/42980-1 від 15.10.2013 на суму 35432,69 грн, рахунок за реактивну енергію №322210/42981-2 від 15.10.2013 на суму 920,74 грн, рахунок за активну енергію №322211/47004-1 від 15.11.2013 на суму 67614,35 грн, рахунок за реактивну енергію №322211/47005-2 від 15.11.2013 на суму 3079,07 грн, рахунок за активну енергію №322212/50855-1 від 15.12.2013 на суму 249 813,31 грн, рахунок за реактивну енергію № 322212/50855-2 від 15.12.2013 на суму 1598,60 грн.

Відповідно до п. 4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно п. 8 додатку №2 до договору Порядок розрахунків у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007. Договір вважається щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.4 договору).

Відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії наказом Мінпаливенерго України від 17.01.2002 №19 було складено та підписано додаток №7а до договору №42340 від 14.05.2007 Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Згідно п.2.3.4 договору споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №7а (7б).

Актом контрольного огляду засобів обліку №496985 від 14.10.2013 зафіксовані показники лічильників: активної електроенергії (ліч. №12210935) - 013002,1, реактивної електроенергії (ліч. №600344) 0210,8.

Акт про використану електричну енергію від 15.10.2013 року з аналогічними зафіксованими показниками лічильників активної та реактивної електричної енергії подані представником відповідача, скріплений печаткою ТОВ «Санаторій для дітей з батьками Пролісок».

Як вірно зазначено в оскаржуваному судовому рішенні, на виконання акту про використану електричну енергію за жовтень 2013 року від 15.10.2013, відповідачем отримано рахунок №322210/42980-1 за активну електроенергію, рахунок № 32210/42981-2 за реактивну електроенергію із зазначенням дати вручення рахунків 15.10.2013. Усі рахунки на сплату представник відповідача отримав особисто, про що свідчить його підпис. Вказані рахунки були відповідачем оплачені, тому зазначені кошти не є предметом спору і ці обставини не належать до предмету доказування у справі.

У листопаді 2013 року за участі представника відповідача складено акт про пломбування та відповідальність за збереження пломб №238847 та акт про пломбування та відповідальність за збереження пломб при вимкненні споживача, яким зафіксовані показники приладів обліку ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» з фіксуванням показань активної та реактивної електричної енергії. Усі документи підписані представником відповідача та скріплені його печаткою.

На виконання цих технічних документів сформовано та скеровано на адресу відповідача ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» рахунки №322211/47004-1 та №322211/47005-2, отримані уповноваженим представником відповідача 26.11.2013.

Листом вих. №222-1250 від 02.12.2013 відповідачу вручено під підпис повідомлення №36 про припинення постачання електричної енергії.

05.12.2013 в присутності та за підписом представника відповідача складено акт про пломбування, в якому вказані прилади обліку ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» з фіксацією показників активної та реактивної електричної енергії.

Рахунки №322212/50855-1 за активну електроенергію та №322211/50855-2 за реактивну електроенергію від 15.12.2013 року скеровані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, уповноваженим представником відповідача ці рахунки отримано 20.12.2013 року.

Отже, предметом спору с несплачена заборгованість ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок», як споживача за договором №42340 за період листопад-грудень 2013 року.

У зв`язку з несплатою заборгованості за електроенергію, відповідно до умов договору, позивачем здійснено нарахування пені в сумі 689,92 грн, 159,21 грн 3% річних та 89,31 грн інфляційних нарахувань.

Позивачем заявлено до стягнення 277 350, 35 грн.

Письмових доказів, які б спростовували ці фактичні обставини та заборгованість за активну і реактивну електричну енергію за спірний період листопад-грудень 2013 року відповідачем не подано, матеріали справи таких не містять.

Апеляційним судом також встановлено, що 30.10.2013 ТзОВ Санаторій для дітей з батьками Пролісок скерувало листа №1-03/350 Стрийському міжрайонному прокурору та начальнику Стрийського РЕМ про блокування представниками ТзОВ Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками ТП-216, шляхом встановлення додаткових замків та клопотання про вжиття заходів до забезпечення доступу уповноваженого представника основного споживача, відповідно до договору про постачання електроенергії від 14.05.2007 року.

07.11.2013 року комісією у складі представників Стрийського РЕМ та ПАТ Львівобленерго, Держенергонагляду в Західному регіоні було виявлено самовільне підключення кабелю та відсутність пломби на комірці транформаторів струму, про що складено акт від 07.11.2013 №026198.

05.12.2013 було припинено подачу електроенергії.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про електроенергетику споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір про постачання електричної енергії №42340 від 14.05.2007.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідач, заперечуючи споживання електроенегії у спірний період посилався на те, що на території Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій для дітей з батьками Пролісок перебували треті особи, які і користувались електроенергією у спірний період.

07 листопада 2013 року представниками енергоінспекції позивача за участі представника відповідача Фединчука В.1. складено акт № 026198 про порушення п. п. 3.3, 3.31, 6.40, 10.2 ПКЕЕ на об`єкті ТзОВ «Санаторій для дітей з батьками Пролісок» за адресою: м. Моршин, вулиця Проліскова, 10 та встановлено відсутність пломби №МА 2053 з відбитками тавр енергопостачальника (зірвана пломба з дверей комірки, закриваючої доступ до облікового розриву, до облікових кіл). У пункті 7 акту вказано, що споживач не вимикався; у пункті 8 акту вказано, що порушення ліквідоване в день перевірки, проведено опломбування (акт пломбування від 07.11.2013 №238847). Акт підписали чотири інспектори позивача та представник відповідача Фединчук В.І.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про електроенергетику, чинного на момент складення вказаного Акту, правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до п. 10.10.ПКЕЕ, споживач не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом (енергопостачальній організації) або третім особам, та матеріальні збитки, які викликані форс-мажорними обставинами (наслідки форс-мажорних обставин підтверджуються відповідним актом).

Пунктом 4.2.4 договору, передбачено, що споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили. Пунктом 4.3. договору до форс-мажорних обставин віднесені, зокрема, непередбачені ситуації, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух), що перешкоджають виконанню договірних зобов`язань у цілому або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема протиправні дії третіх осіб.

Відповідач, по справі покликається на постанову від 04.09.2017 про закриття кримінального провадження №12013150130002249, якою, на його думку, встановлено факт вчинення дій ТзОВ Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками проведення кабелю з ТП-216 для забезпечення електропостачання котельні товариства та, що впродовж жовтня-листопада 2013 року мало місце пошкодження пломб на дверях ввідної комірки в ТП-216, однак позаоблікового споживання електроенергії виявлено не було. У вказаній постанові зазначено про цивільно-правовий характер відносин, що виникли між Фондом державного майна України, ЗАТ Укрпрофоздоровниця, ТзОВ Санаторій для дітей з батьками Пролісок, ТзОВ Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками, щодо спірного нерухомого майна будівлі санаторного корпусу по вул. Пролісковій, 8 в м. Моршин, та оскільки в діях представників ТзОВ Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками не встановлено ознак складу кримінального правопорушення, кримінальне провадження було закрите.

Згідно з ч. 8 ст. 75 ГПК України «обставини, встановлені... ухвалою про закриття кримінального провадження..., підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом».

На підтвердження того, що у Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій для дітей з батьками Пролісок виникли обставини непереборної сили, відповідачем до матеріалів справи долучено сертифікат від 05.04.2021 №4600-21-0341, виданий Львівською торгово-промисловою палатою який засвідчує, що у період з 06.06.2013 до 25.11.2013 у ТзОВ Санаторій для дітей з батьками Пролісок були наявні форс-мажорні обставини, а саме протиправні дії третіх осіб.

Судом першої інстанції поза увагою та юридичною оцінкою було залишено ряд листів, зокрема, від 06.09.2013 ТзОВ "Моршинський санаторій "Пролісок", яким останній звертався до позивача і до Стрийського міжрайонного прокурора з повідомленням про те, що вони перебувають на території санаторію, відповідно до договору оренди, укладеного з ПрАТ "Укрпрофоздоровниця", а П. Бабкевич незаконно користується чужим майном, здійснює приватні добудови: приватний готель Бабкевича П.П., човнярська станція, гараж, адмінбудинок.

Листом від 15.09.2013 за №1-03/318, відповідач, повідомив ТзОВ "Моршинський санаторій "Пролісок" про необхідність коригування лімітів споживання електричної енергії просив надати дані про електрообладнання і терміни вводу в експлуатацію.

Листом від 24.10.2013 за №1-03/344 відповідач повідомив ТзОВ "Моршинський санаторій "Пролісок" про те, що встановлювані останнім електричні котли мають значну потужність, що не передбачено лімітами споживання, а також попередив про ймовірне відключення санаторієм Моршинському санаторію електричної енергії.

Листом від 29.10.2013 за №1-03/348, відповідач, повідомив ТзОВ "Моршииський санаторій "Пролісок", що ним значно перевищено ліміт споживання електричної енергії та умови договору №42340 та вимоги, щодо використання електроенергії для потреб опалення і гарячого водопостачання. Також, відповідач попередив про припинення постачання електричної енергії Моршинському санаторію 30.10.2013.

Слід зазначити, що сторонами не заперечується факт того, що 07.11.2013 кола обліку були опломбовані, а підстанція закрита на замок Львівобленерго. Ні П. Бабкевич особисто, ні жодна з сторін конфлікту, а ні присутні поліція, прокуратура, держенергонагляд, обленерго не висловили жодних застережень, щодо приведення ТП-216 у належний стан. Отже, можна презюмувати, що власне таке відновлення роботи підстанції задовільнило всіх учасників подій, усі порушення були усунені.

Проте, уже 08.11.2013, П. Бабкевич, вимагає припинити постачання електричної енергії.

19.11.2013 представники позивача прибули до ТП-216 для відключення споживача, як він того і просив.

Разом з тим - відповідач ТзОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» не допустив представників позивача до ТП-216 до відключення. Про це складено акт, який підписав представник відповідача Фединчук В.І., заступник головного лікаря.

25.11.2013 відповідач надсилає обленерго листа за №1-03/369, та вказує, що відповідач не перешкоджав працівникам обленерго у доступі до ТП, недопуск здійснили представники третьої особи.

В подальшому відповідач направляє лист за №1-03/370, в якому вказує, що дії обленерго з відключення споживача є незаконними і обленерго буде відповідати за вихід з ладу обладнання.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції неправомірно застосовано частину 4 статті 75 ГПК України до спірних правовідносин, оскільки вважав обставини справи №914/178/14 можливим застосувати до справи № 914/290/14.

Предметом розгляду справи №914/178/14 є стягнення недоврахованої електричної енергії за актом про порушення ПКЕЕ. Нарахування обсягу та вартості такої здійснювалось по складовим формули відповідної методики, за подіями, що були припинені 07.11.2013.

Предметом розгляду справи №914/290/14 є стягнення активної та реактивної електричної енергії за показниками приладу обліку листопада-грудня 2013 року, який в межах балансової та експлуатаційної відповідальності ТОВ «Санаторій для дітей з батьками "Пролісок». Усі показники спожитої електроенергії протягом спірного періоду листопада-грудня 2013 року знімались та фіксувались у присутності представника відповідача за його підписом та скріплено печаткою.

З огляду на викладене, має місце абсолютний різний по суті предмет доказування у справі №914/290/14, не подібний до предмету у справі №914/178/14, а тому обставини справи про стягнення обсягу та вартості активної і реактивної електричної енергії, повинні досліджуватись і підтверджуватись відповідними належними та допустимими доказами.

Що ж стосується посилання суду першої інстанції на наявність форс мажорних обставин, то колегія суддів апеляційного суду критично ставиться до вказаного доказу, оскільки він виданий у 2021 році і засвідчує події, які ймовірно мали місце у 2013 році.

Необхідно зазначити, що сертифікати Торгово-промислової палати (надалі ТПП) є формальними документами, які видаються сторонам договору для підтвердження тих чи інших обставин і виключно в обсязі і в межах, визначених договором між сторонами. Сертифікати про форс-мажор використовуються сторонами договору за їх згодою для спрощення формальних процедур. За межами двосторонніх договірних процедур такі сертифікати не діють, оскільки) фактично не є доказами - сертифікат видається на підставі поданих заявником документів, за достовірність яких відповідає сам заявник, а висновок про наявність непереборної сили і причинно-наслідкового зв`язку робить торгово-промислова палата.

Обставини, наведені у сертифікаті, грунтуються на документах (власне вони можуть бути доказами у суді), а висновки про наявність непереборної сили і про причинно- наслідковий зв`язок між цими обставинами і об`єктивною неможливістю виконання конкретного зобов`язання - це не доказ, а правовий висновок торгово-промислової палати. Висновок торгово-промислової палати - це судження цього органу про наявність обставин, які унеможливили виконання конкретних договірних зобов`язань, що неможливо було ні передбачити, ні попередити, який приймається сторонами в межах і на умовах договору між ними. При цьому ТПП не досліджує і не відповідає за достовірність даних, а видає сертифікат на формальних умовах, визначених Регламентом ТПП.

З огляду на викладене, сертифікат ТПП не звільняє сторони судового процесу від доведення в загальному порядку обставин непереборної сили, які призвели до неможливості виконання зобов`язання.

Тим більше, сертифікат ТПП не звільняє суд від аналізу власне доказів, які свідчать про існування певних обставин, які, у свою чергу, у безпосередньому зв`язку із договірними зобов`язаннями надають суду можливість зробити висновок про непереборність і невідворотність подій та рівень їх впливу на виконання стороною договору своїх зобов`язань. Дослідження доказів в загальному порядку надає можливість другій стороні прийняти участь у дослідженні доказів та їх запереченні.

Стаття 75 ГПК України не передбачає можливості звільнення від доказування у зв`язку з сертифікатом торгово-промислової палати - у переліку обставин така відсутня. Враховуючи, що при торгово-промислових палатах утворюються третейський суд і міжнародний комерційний арбітражі (МКАС), частиною 8 статті 75 ГПК України передбачено: "Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідачьності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом".

Таким чином судом першої інстанції необґрунтовано покладено в основу оскаржуваного рішення висновок ТПП без дослідження й аналізу доказів, які були підставою для такого висновку.

Форс-мажорними можуть бути визнані ті обставини, які не зазначені у вищенаведеному переліку, проте відповідають критеріям форс-мажорних згідно з положеннями п. 6.9 цього Регламенту, не суперечать законодавству України і узгоджені сторонами у договорі, контракті, угоді як такі, що звільняють їх від цивільно-правової відповідальності.

Непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, ця подія завдала збитків. Непереборна сила (форс-мажорні обставини) повинна мати ознаки надзвичайності і невідворотності. (Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 № 926/2343/16).

Укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання. Зміна обставин вважається істотною тільки якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити ще до укладення договору, вони не уклали б договір, або уклали на інших умовах.

Таким чином ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок», посилаючись на Сертифікат, повинен був довести у суді, що обставини є дійсно форс-мажорними і що ці обставини є саме форс-мажором для конкретного випадку, виходячи з ознак форс-мажору в законодавстві довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17. від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/1).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не втрачав контроль за споживанням електроенергії, самостійно допустив третю особу до електричної мережі (за межами ТП) та отримував кошти за постачання електричної енергії третій особі. З огляду на це оплата за електричну енергію повинна бути оплачена відповідачем (споживачем) незалежно від того, хто ще використовував чи міг використовувати цю електричну енергію.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, рішення Господарського суд Львівської області від Львівської області від 22 травня 2023 року у справі №914/290/14 слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Оскільки суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції, то судові витрати по сплаті судового збору при поданні позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 13 ст. 8, ст. ст. 12, 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ Львівобленерго, б/н від 13.06.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/1897/23, 01-05/1898/23 від 13.06.2023) задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 22 травня 2023 року у справі №914/290/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Проліскова, 10, ЄДРПОУ 20772638) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ЄДРПОУ 00131587) 277 350,35 грн (двісті сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят гривень тридцять п`ять копійок).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Проліскова, 10, ЄДРПОУ 20772638) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ЄДРПОУ 00131587) 5547,01 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 8320,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Проліскова, 10, ЄДРПОУ 20772638) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ЄДРПОУ 00131587) 20 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

8. Матеріали справи №914/290/14 повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддяМалех І.Б.

СуддяБойко С.М.

СуддяЯкімець Г.Г.