Постанова

від 07.06.2023 по справі 910/5808/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/5808/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю представників:

ліквідатора ТОВ "Укрщеббуд" Реверука П.К. - Гончарук А.М.,

Онуфрійчука І.В. - Хованця А.І.,

ОСОБА_1 - Шульги А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023

у справі № 910/5808/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича

до: 1. ОСОБА_2 ,

2. ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_4 ,

3. Публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит",

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайсон Інвестмент Групп",

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр "Енергія-Сервіс",

3. ОСОБА_5 ,

про витребування майна з чужого незаконного володіння

у межах справи № 910/8428/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрщеббуд"

про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/8428/18 про банкрутство ТОВ "Укрщеббуд"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; оприлюднено на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрщеббуд"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича; визначено дату проведення попереднього судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 визнано кредиторів боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Укрщеббуд", серед інших визнано кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" до боржника в розмірі 8 782 119,97 грн, з яких 3524 грн з віднесенням до першої черги та 8 778 595,97 грн - до шостої черги задоволення кредиторських вимог; окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ «Банк національний кредит» на суму 184 712 397,01 грн як вимоги, забезпечені заставою відповідно до іпотечного договору від 06.12.2010 №04-589/1-1, укладеного між ПАТ «Банк національний кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайсон Інвестмент Групп" (далі - ТОВ "Тайсон Інвестмент Групп").

Постановою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/8428/18, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019, ТОВ "Укрщеббуд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Реверука П. К.

ТОВ "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П.К. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння у межах справи № 910/8428/18 про банкрутство ТОВ "Укрщеббуд", в якій просило суд витребувати на користь ТОВ "Укрщеббуд" таке нерухоме майно:

- земельну ділянку площею 2,4045 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку площею 4,6549 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку площею 5,772 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку площею 4,9367 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку площею 3,6307 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку площею 2,408 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_3 .

За твердженням позивача, вищезазначене спірне нерухоме майно вибуло з володіння ТОВ "Укрщеббуд" поза його волею, відтак він має право на підставі пункту З частини першої статті 388 ЦК України витребувати своє майно у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як останніх набувачів.

Фактичні обставини встановлені судами

29.04.2014 між ТОВ "Тайсон Інвестмент Групп" (продавець) та ТОВ "Укрщеббуд" (покупець) укладено шість договорів купівлі-продажу земельних ділянок, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Білогородка, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, а саме:

- кадастровий номер 3222480400:05:004:0123, площа 2,4045 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 349836732224;

- кадастровий номер 3222480400:05:004:0124, площа 4,6549 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 349864332224;

- кадастровий номер 3222480400:05:004:0125, площа 3,6307 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 349886232224;

- кадастровий номер 3222480400:05:004:0126, площа 2,408 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 349906832224;

- кадастровий номер 3222480400:05:004:0127, площа 5,772 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 349927132224;

- кадастровий номер 3222480400:05:004:0131, площа 4,9367 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 350115732224.

29.04.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи про реєстрацію права власності ТОВ "Укрщеббуд" на зазначені вище земельні ділянки.

Спірні земельні ділянки перебували в іпотеці у ПАТ "Банк національний кредит" на підставі Договору іпотеки від 06.12.2010 №04-589/1-1, укладеного між ПАТ "Банк національний кредит» (іпотекодержатель) та ТОВ "Тайсон Інвестмент Групп" (іпотекодавець), який є майновим поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_4 по договору кредиту від 06.12.2010 №24Ф/2010/05-588/2-1, укладеному між ПАТ "Банк національний кредит" та ОСОБА_4 .

Спірні земельні ділянки були предметом забезпечення грошових вимог кредитора - ПАТ "Банк національний кредит" у справі № 910/8428/18 про банкрутство ТОВ "Укрщеббуд" за вказаним вище договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 06.12.2010 №24Ф/2010/05-588/2-1.

Наразі спірні земельні ділянки є предметом забезпечення грошових вимог кредитора - ОСОБА_1 у справі №910/8428/18.

Згідно з додатковим рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12.04.2016 у справі № 202/2234/16-ц:

- визнано недійсними укладені між ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» та ТОВ «ТАЙСОН ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» договір іпотеки №04-589/1-1 від 06.12.2010 та договір про внесення змін до договору іпотеки №2248 від 12.04.2012;

- скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи про іпотеку за номерами: 5518082, 5518093 від 06.12.2010, 5518155, 5518148, 5518222, 5518212, 5518194, 5518185, 5518138, 5518127, 5518253,5518251 від 06.12.2010;

- в рахунок погашення заборгованості за Договором позики від 01.09.2010, укладеного між ТОВ НВЦ "Енергія-сервіс" та ТОВ «ТАЙСОН ІНВЕСТМЕНТ ГРУПП» у розмірі 6 000 000 грн звернуто стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності за ТОВ НВЦ "Енергія-сервіс" на земельні ділянки що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Білогородка за кадастровими номерами: 3222480400:05:004:0123 площею 2,4045 га, 3222480400:05:004:0125 площею 3,6307 га, 3222480400:05:004:0127 площею 5,7720 га, 3222480400:05:004:0126 площею 2,4080 га, 3222480400:05:004:0124 площею 4,6549 га, 3222480400:05:004:0131 площею 4,9367 га.

27.07.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи про реєстрацію права власності за ТОВ НВЦ "Енергія-сервіс" на вказані земельні ділянки.

Згідно з відомостями з автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України 30.07.2018 відкрито виконавче провадження №56880854 за участю стягувача: ОСОБА_5 та боржника - ТОВ НВЦ "Енергія-сервіс".

В межах вказаного виконавчого провадження 01.08.2018 приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області, на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпрпетровської області Павловського Г.О. від 28.07.2018 № 593, прийнято постанову про передачу майна - спірних земельних ділянок, стягувачу - ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу ТОВ НВЦ "Енергія-скрвіс" в розмірі 20 000 000 грн.

03.08.2018 на підставі зазначеної постанови приватного виконавця від 01.08.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на спірні земельні ділянки.

09.08.2018 Товарною біржею "Січеславська правова" на замовлення ОСОБА_5 проведено аукціон, за результатами якого складений протокол №1, відповідно до якого переможцем аукціону став ОСОБА_2 , який придбав лот № 5 (земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222480400:05:004:0123, 3222480400:05:004:0124, 3222480400:05:004:0125, 3222480400:05:004:0126, 3222480400:05:004:0127, 3222480400:05:004:0131) за 26 000 000 грн, з ПДВ.

09.08.2018 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладений договір купівлі-продажу майна, предметом якого є лот №5: земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222480400:05:004:0123, 3222480400:05:004:0124, 3222480400:05:004:0125, 3222480400:05:004:0126, 3222480400:05:004:0127, 3222480400:05:004:0131, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Білогородка.

10.08.2018 на виконання вказаного договору купівлі-продажу від 09.08.2018 сторонами складений акт приймання-передачі майна.

10.08.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи про реєстрацію права приватної власності на спірні земельні ділянки за фізичною особою - ОСОБА_2 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2019 у справі №369/5812/19 задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнано за ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки кадастрові номери: 3222480400:05:004:0125 та 3222480400:05:004:0126; визнано за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123, 3222480400:05:004:0124, 3222480400:05:004:0127, 3222480400:05:004:0131, тощо.

26.07.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відповідні зміни щодо права власності на спірні земельні ділянки.

Наразі, останнім набувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 3222480400:05:004:0123, 3222480400:05:004:0124, 3222480400:05:004:0127, 3222480400:05:004:0131 є ОСОБА_2 , останнім набувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 3222480400:05:004:0125 та 3222480400:05:004:0126 є ОСОБА_3 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі №202/2234/16-ц додаткове рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12.04.2016 скасовано, відмовлено у задоволенні позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами - за ТОВ НВЦ "Енергія-сервіс" про звернення стягнення на предмет застави.

Постанова суду, з поміж іншого, мотивна тим, що договір позики є неукладеним у зв`язку з відсутністю доказів передання грошей кредитодавцем та їх отримання позичальником; договір позики не посвідчувався нотаріально, отже жодних прав іпотекодержателя (в тому числі права звернення стягнення на заставлене майно у будь-який спосіб) за таким договором за ТОВ НВЦ "Енергія-скрвіс" не набувало; докази державної реєстрації іпотеки на користь за ТОВ НВЦ "Енергія-сервіс" як іпотекодержателя в матеріалах справи відсутні; відтак переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок земельних ділянок у за ТОВ НВЦ "Енергія-скрвіс" відсутнє.

Постанова Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі №202/2234/16-ц набрала законної сили.

Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 202/2234/16-ц відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020.

Оскільки земельні ділянки вибули із власності ТОВ «Укрщеббуд» поза його волею і незаконно, ліквідатором ТОВ «Укрщеббуд» було подано позов про витребування майна із чужого незаконного володіння до останніх вказаних у реєстрі власників - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішень та постанов судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 до участі у справі було залучено ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, адже він набув права іпотекодержателя спірних Земельних ділянок відповідно до Договору про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки № 04- 589/1-1 від 06.12.2010 року, посвідченого Воробйовою Т. А., приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області за реєстровим №6263 від 19.07.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 задоволено позов ТОВ "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П.К. та витребувано від відповідачів у власність ТОВ "Укрщеббуд" спірні земельні ділянки.

Постановою Північного апеляційного господарського суду 02.06.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі № 910/5808/20 залишено без змін.

Суди виходили з того, що позивач був власником спірних земельних ділянок, які вибули з його володіння на підставі додаткового рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 у справі № 202/2234/16-ц, яке було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі № 202/2234/16-ц, відтак земельні ділянки вибули з володіння ТОВ "Укрщеббуд" поза його волею, а тому в силу положень пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України, земельні ділянки підлягають витребуванню у відповідачів.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 910/5808/20 постанову Північного апеляційного господарського суду 02.06.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі № 910/5808/20 було скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що судами попередніх інстанцій розглянуто позов ТОВ "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П.К. без належного з`ясування та визначення суб`єктного складу учасників спірних правовідносин, в тому числі без встановлення обставин та залучення всіх осіб, чиїх прав або обов`язків може стосуватися рішення у цій справі.

Стислий виклад оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Під час нового розгляду справи згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 до участі у даній справі залучено:

- ТОВ "Тайсон Інвестмент Групп", ТОВ «Науково-виробничий центр "Енергія-Сервіс", ОСОБА_5 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів;

- Публічне акціонерне товариство "Банк Національний Кредит" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

За результатом нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 у справі № 910/5808/20 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П.К. про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішення мотивовано тим, що відповідачі є добросовісними набувачами права власності на спірні земельні ділянки, а тому підстави для витребування у них такого майна відсутні.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 у справі №910/5808/20 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд погодившись з висновком суду першої інстанції, не застосував статтю 388 ЦК України, оскільки дійшов висновку, що в даному випадку витребування майна у відповідачів буде втручанням держави у право відповідачів мирно володіти своїм майном та покладенням надмірного тягаря на добросовісних набувачів спірного майна.

Апеляційний суд вказав, що у цій справі не встановлено обставин, які свідчать про недобросовісність відповідачів, натомість їх добросовісність не ставиться під сумнів з огляду на те, що станом на момент проведення Товарною біржею "Січеславська правова" на замовлення ОСОБА_5 аукціону з продажу спірних земельних ділянок та укладення договору купівлі-продажу майна від 09.08.2018 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, який містив відомості про реєстрацію права власності ОСОБА_5 на спірні земельні ділянки та не містив відомостей про наявність обтяжень щодо цього майна.

За висновком апеляційного суду, покладення на добросовісних набувачів майна індивідуального та надмірного тягаря, вказує про недотримання балансу інтересів у цій справі та призводить до порушення принципу пропорційності і як наслідок порушення права власності відповідачів, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки конкуруючий суспільний інтерес ліквідатора у поверненні майна до ліквідаційної маси не може вважатися співмірним із тими наслідками, яких зазнає життя відповідачів. Справедливий баланс у результаті здійсненого втручання дотриманий не буде, що призведе до порушення статті 8 Конвенції.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П.К. на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 910/5808/20, в якій просить суд скасувати оскаржувані рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П.К. задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, безпідставне не врахування актуальних висновків Верховного Суду щодо:

- права власника витребувати своє майна із чужого незаконного володіння на підставі статті 388 ЦК України. Суди неправомірно не застосували статтю 41 Конституції України, а також пункт 2 частини першої статті З, частини першу, другу статті 321 та статтю 330 ЦК України; не врахували практику Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постановах від 05.12.2018 у справі №522/210/15-ц, від 15.05.219 у справі №522/7636/14-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, а також практику Верховного Суду про витребування майна в межах справ про банкрутство, висловлену у постановах від 15.02.2022 у справі № 911/3034/15 (911/3692/20), від 20.07.2022 у справі №902/858/15(902/^41/21);

- пропорційності та законності втручання у право власності добросовісного набувача у спірному випадку відповідно до статей 388 та 330 ЦК України. Суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.02.2022 у справі № 911/3034/15 (911/3692/20), від 18.05.2022 у справі №335/10446/18, від 01.07.2021 у справі 759/14793/14-ц;

- обов`язку ліквідатора вживати заходи, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, на підставі статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства. Суди не врахували практику Верховного Суду щодо наявності саме у ліквідатора повноважень на звернення з позов про витребування майна в межах процедури банкрутства (постанова від 26.05.2022 у справі № 1-23-32/135-08-4825).

Скаржник також вказує, що судом апеляційної інстанції оскаржувану постанову було прийнято новим складом суду, визначеним в день судового засіданні і при цьому після призначеного часу судового засідання, за відсутності учасників справи, які звернулися з клопотанням про його відкладення у зв`язку з оголошенням «повітряної тривоги», чим грубо порушено норми процесуального права, а саме:

- права сторони спору на участь у розгляді своєї справи відповідно до частини сьомої статті 4, пункту 2 частини першої статті 42 ГПК України, неврахування позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 22.12.2022 у справі №910/2116/21 (910/12050/21), щодо поважності причини неприбуття сторони спору у разі існування в час призначеного засідання сигналу «повітряної тривоги» і відповідно незаконності рішення, прийнятого судом апеляційної інстанції за відсутності сторони, що не прибула через «повітряну тривогу».

Скаржник звертає увагу суду на те, що призначені до розгляду на 26.01.2023 у Північному господарському суді інші справи, зокрема й колегією суддів, що розглянула цю справу № 910/5808/20, були зняті з розгляду через повітряну тривогу. Однак у даній справі колегія суддів провела засідання за відсутності практично всіх активних учасників справи, не врахувала триваючу «повітряну тривогу» з реальними масованими ракетними обстрілами та клопотання учасників справи про відкладення розгляду справи з цих причин;

- розгляду справи неповноважним складом суду внаслідок безпідставної заміни такого складу та відповідно незастосування пункту 14 статті 32 ГПК України, норми якого передбачають, що у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті, суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження;

- неврахування висновку Верховного Суду в межах цієї ж справи, як це передбачено частиною першою статті 316 ГПК України, адже суд касаційної інстанції, ухвалюючи постанові від 23.09.2021 наголосив на законному праві первісного власника (ТОВ "Укрщеббуд") витребувати майно, що вибуло від нього поза його волею, у добросовісного набувача (відповідачів). На новий розгляд справу було направлено виключно з процесуальних підстав, зокрема через те, що суди попередніх інстанцій не залучили всіх заінтересованих осіб до участі у справі.

У додаткових поясненнях скаржник звертає увагу суду на правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №911/3680/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.12.2022 в рамках справи №463/6249/16-ц, Верховного Суду від 24.04.2023 у справі N200/18309/18, в яких сформовано практику, що при витребуванні майна від останнього добросовісного набувача, принцип пропорційності не порушується, адже такий добросовісний набувач має правові способи відновлення своїх прав.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

ПАТ «Банк Національний Кредит», виведення якого з ринку здійснюється безпосередньо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у поданому відзиві на касаційну скаргу підтримує її доводи, вважає оскаржувані рішення у справі №910/5808/20 безпідставним, такими, що суперечить приписам чинного законодавства та сталій судовій практиці, просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування позиції зазначає, що оскільки рішення суду, на підставі якого земельні ділянки вибули з володіння ТОВ «Укрщеббуд», було скасовано, тобто земельні ділянки вибули з володіння ТОВ «Укрщеббуд» поза його волею, а тому в силу положень пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України вони підлягають витребуванню у відповідачів.

ОСОБА_4 у поясненні щодо касаційної скарги підтримує зміст її вимог, оскаржувані рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 вважає незаконними, необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, адже незважаючи на те, що суди попередніх інстанцій встановили, що спірні земельні ділянки вибули із власності ТОВ «Укрщеббуд» поза його волею і незаконно, вони не застосували закон, який підлягав застосуванню при таких обставинах справи, - статтю 388 ЦК України, та не врахували висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

ОСОБА_1 подав до суду пояснення до касаційної скарги, в яких повністю погоджується з її доводами, вважає їх обґрунтованими та законними. Наголошує, що оскільки ТОВ «Укрщеббуд» є законним власником спірних земельних ділянок і такі земельні ділянки вибули із його власності поза волею, він має повне безумовне право витребувати їх навіть у добросовісного набувача на підставі імперативної норми, передбаченої статтею 388 ЦК України.

ОСОБА_2 у поданому відзиві на касаційну скаргу заперечує проти її доводів та вимог, вважає їх необґрунтованими, а викладені в ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються нормами ЦК України. З посиланням на положення частини 2 статті 388 ЦК України стверджує, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно і положеннями статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені п.п. 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частини другої статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Предметом судового розгляду у цій справі є позов ТОВ "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П. К. до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі статті 388 ЦК України у межах справи № 910/8428/18 про банкрутство ТОВ "Укрщеббуд".

Переглядаючи справу у касаційному порядку, Верховний Суд враховуючи приписи статей 300, 310 ГПК України зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Вказана норма визначає сукупно дві умови, за одночасної наявності яких власник має право витребувати своє майно від іншої особи, а саме: правову - незаконність, відсутність відповідної підстави та фактичну, що виявляється у заволодінні майном іншою особою.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Попередні суди, за результатом нового розгляду справи встановили, що позивач був власником спірних земельних ділянок, які вибули з його володіння на підставі додаткового рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 у справі № 202/2234/16-ц, яке було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі № 202/2234/16-ц, що набрала законної сили та не скасована.

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову, мотивував своє рішення тим, що відповідачі є добросовісними набувачами права власності на спірні земельні ділянки, а тому підстави для витребування у них такого майна відсутні.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, при цьому не застосував статтю 388 ЦК України, оскільки дійшов висновку, що в даному випадку витребування майна у відповідачів буде втручанням держави у право відповідачів мирно володіти своїм майном, покладенням надмірного тягаря на добросовісних набувачів спірного майна та призводить до порушення принципу пропорційності і як наслідок порушення права власності відповідачів.

Справа судом апеляційної інстанції 26.01.2023 розглядалась лише за участю представника відповідача 1 ОСОБА_2 - Хованця А.І.

За змістом частини третьої статті 2 ГПК України основними принципами господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (частина сьома статті 4 ГПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

За приписами частин першої, третьої статті 270 ГПК України за загальним правилом у суді апеляційної інстанції справи переглядаються у судовому засіданні з повідомленням учасників справи за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині другій статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (пункт 2).

Відповідно до частини одинадцятої статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

За змістом наведених вище норм у поєднанні з приписами статті 201 ГПК України господарський суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист і участь у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом.

Із матеріалів справи вбачається, що в день судового засідання 26.01.2023 у зв`язку з відпусткою судді Шапрана В.В. було змінено склад суду, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи № 910/5808/20 між суддями від 26.01.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий), Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 справу № 910/5808/20 прийнято до провадження визначеною колегією суддів та розглянуто по суті з ухваленням постанови від 26.01.2023.

Ухвалюючи постанову суд апеляційної інстанції в її описовій частині зазначив, що сторони про розгляд справи 26.01.2023 повідомлені належним чином.

Водночас, від ліквідатора ТОВ «Укрщеббуд» арбітражного керуючого Реверука П.К. та Ковбасюка Г.А. надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовані неможливістю їх представників з`явитись в судове засідання у зв`язку з тривалою повітряною тривогою. Апеляційний суд відмовив у їх задоволенні з тих підстав, що відкладення розгляду справи є правом суду, зазначивши при цьому, що неможливість вирішення спору у відповідному судовому засідання за відсутності представників учасників справи не встановлено.

Заявник касаційної скарги стверджує, що розгляд справи за його (позивача, заявника апеляційної інстанції) відсутності, спричиненої надзвичайною ситуацією, про що подано відповідне клопотання про відкладення розгляду справи, є порушенням частини сьомої статті 4, частин першої, другої статті 13, пункту 2 частини першої статті 42 ГПК України.

Надаючи оцінку цим доводам Верховний Суд акцентує, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 №23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Як убачається з наданих скаржником доказів та матеріалів справи у визначений ухвалами Північного апеляційного господарського суду час розгляду (26.01.2023 12 год. 00 хв.) справи № 910/5808/20 тривала "повітряна тривога", сигнал про яку оголошено з 07:45 години до 12:08 години, що підтверджується даними з додатку «Київ Цифровий» та роздруківками публікацій із засобів масової інформації за 26.01.2023.

Зважаючи на ці обставини в цей же день 26.01.2023 ліквідатором ТОВ «Укрщеббуд» арбітражним керуючим Реверуком П.К. та третьою особою ОСОБА_1 були подані клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовані неможливістю з`явитись в судове засідання у зв`язку з тривалою повітряною тривогою.

Тобто двома учасниками справи були заявлені клопотання про відкладення розгляду справи, що пов`язано із тривалою повітряною тривогою і неможливістю з`явитися через це в судове засідання.

Колегія суддів наголошує, що при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога», суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює як можливість взяти участь в судовому засіданні, так і завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

При цьому, як зазначає скаржник в касаційній скарзі, практика зняття з розгляду справ через повітряну тривогу є звичайною у Північному апеляційному господарському суді, ураховуючи розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду № 3 від 18.07.2022, відповідно до якого у разі оголошення сигналу «повітряна тривога», з метою збереження життя, здоров`я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, слід негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

За змістом касаційної скарги, через оголошення повітряної тривоги 26.01.2023 призначені на цю дату судові засідання у відповідний час Північним апеляційним господарським судом були зняті з розгляду та призначені до розгляду на інші дати, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвал Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справах № 911/3574/21, № 910/2172/22, № 910/19980/20, №910/17772/20, № 911/362/22, № 927/463,20/, № 910/11857/20, №910/12098/21, № 917/814/16, № 910/242/22, №927/211/22, № 910/16940/21, № 912/1174/22 та інші.

Однак новий склад апеляційного суду, визначений 26.01.2023 - в день слухання справи № 910/5808/20, відмовив у задоволенні клопотань ліквідатора ТОВ «Укрщеббуд» арбітражного керуючого Реверука П.К. та третьої особи Ковбасюка Г.А., розглянув справу в присутності лише представника відповідача 1 і за результатом такого розгляду в першому судовому засіданні у визначеному складі прийняв рішення по суті спору, чим позбавив всіх інших учасників справи можливості виступити перед новим складом суду, навести свої доводи та міркування щодо обставин справи та доводів апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення ЄСПЛ "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 № 54111/07).

Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms") згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

У справі, що розглядається, у контексті заявленого позову, висновки апеляційного суду щодо порушення принципу пропорційності втручання держави у право власності мирно володіти своїм майном стосуються не тільки прав відповідачів (добросовісних набувачів) володіти своїм майном, а й законних прав позивача (первісного власника), спрямованих на захист порушеного права власності на майно, що вибуло поза його волею.

Відтак, з метою забезпечення рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, кожній стороні спору у цій справі має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги ТОВ "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П.К. про те, що розглядаючи справу № 910/5808/20 у першому судовому засіданні у визначеному в день судового засідання 26.01.2023 новому складі суду, апеляційний суд повинен був врахувати, що представники сторін з об`єктивних і поважних причин (оголошення «повітряної тривоги») не змогли з`явитися до суду, заявивши відповідні клопотання про відкладення судового розгляду з цих причин.

Тому, за надзвичайної ситуації, що склалася, апеляційний суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад господарського судочинства, дотримання гарантій прав осіб на участь у розгляді їх справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язку забезпечення участі сторін у розгляді свого спору та щодо врахування сигналу «повітряна тривога» при вирішенні питання щодо розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21).

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає передчасним завершення апеляційного перегляду справи 26.01.2023 за відсутності представників сторін, які мали об`єктивні перешкоди для явки в судове засідання через оголошення сигналу «повітряна тривога», що свідчить про неналежне виконання апеляційним судом обов`язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду.

Керуючись зазначеними приписами колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що встановлені обставини свідчать про обмеження права сторін на участь у апеляційному перегляді справи № 910/5808/20 і є достатньою підставою для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023.

Враховуючи мотиви такого скасування та з огляду на межі касаційного перегляду відповідно до статті 300 ГПК України, суд вважає передчасним надавати оцінку іншим доводам касаційної скарги.

Щодо суті касаційної скарги

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвалена у справі постанова апеляційного суду таким вимогам повною мірою не відповідає, тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанцій дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Укрщеббуд» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П.К. підлягає частковому задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати обставини справи перешкоджає ухваленню рішення по суті вимог та доводів сторін, тому постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 910/5808/20 підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, дотримання гарантій процесуальних прав її учасників, відтак надати оцінку оскаржуваному рішенню з урахуванням доводів сторін та поданих на їх підтвердження доказів.

Щодо судових витрат

Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрщеббуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 910/5808/20 скасувати.

3. Справу № 910/5808/20 в скасованій частині передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Картере В.І.

Погребняк В.Я.