Ухвала

від 14.06.2023 по справі 523/6344/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 червня 2023 року

м. Київ

справа № 523/6344/21

провадження № 61-7909ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 27 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Одеським апеляційним судом від 25 жовтня 2022 року, позов задоволено.

Додатковим рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 07 липня 2022 року,залишеним без змін постановою Одеським апеляційним судом від 25 жовтня 2022 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн.

25 листопада 2022 року ОСОБА_1 подав вперше касаційну скаргу на додаткове рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 07 липня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, повний текст якої складено 07 листопада 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків. Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, зазначивши у ній обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, а також доводи про незаконність додаткового рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 7 липня 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, якою вказане додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на додатково рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07 липня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року визнано неподаною та повернуто, оскільки заявником недоліки касаційної скарги належним чином не усунено.

25 травня 2023 року ОСОБА_1 повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року із пропуском строку на касаційне оскарження.

ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2023 року його касаційну скаргу на додаткове рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 07 липня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року визнано неподаною і повернуто. Зазначає, що він впродовж п'яти днів усунув недоліки скарги.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (DE GEOUFFRE DE LA PRADELLE v. FRANCE, № 12964/87, § 59, ЄСПЛ, від 16 грудня 1992 року).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Проте право на повторне звернення до суду після повернення касаційної скарги не є самостійною підставою поновлення строку касаційного оскарження.

Скаржник не обґрунтував та не надав належних доказів того, чому він був позбавлений можливості усунути недоліки касаційної скарги зазначені в ухвалі Верховного Суду від 14 квітня 2023 року вчасно на виконання ухвали Верховного Суду від 19 грудня 2022 року. Будь-яких інших причин пропуску строку на касаційне оскарження не зазначає.

За таких обставин заявнику слід навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень і, зокрема, зазначити обставини, що унеможливили вчасне усунення недоліки касаційної скарги, поданої вперше, та надати належні та допустимі докази на підтвердження зазначених заявником обставин.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду, оскільки не у повній мірі відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставою подання касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Разом з тим, скаржник не зазначає, який саме відсутній висновок Верховного Суду та щодо якої норми права у подібних правовідносинах.

При цьому формальне посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не може бути підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 400 ЦПК України).

Крім того, касаційна скарга взагалі не містить доводів про незаконність оскаржуваного судового рішення апеляційного суду, якою залишено без змін додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07 липня 2022 року. Проте заявник не зазначає клопотання щодо додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07 липня 2022 року.

Ураховуючи наведене, скаржнику необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, а також уточнити предмет оскарження, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки, передбачені статтями 393, 394 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков