Рішення

від 06.06.2023 по справі 158/2064/20

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/2064/20

Провадження № 2/0158/4/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2023 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Польової М.М.,

з участю секретаря судового засідання Сороки І.Є.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника відповідачів ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи - Служба у справах дітей та сім`ї Цуманської селищної ради та Ківерцівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), треті особи - Служба у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області та Ківерцівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2013 року перебував у близьких стосунках з ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), яка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дочку ОСОБА_7 . Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не перебували у зареєстрованому шлюбі, тому запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла. Оскільки у свідоцтві про народження дитини зазначено не прізвище позивача, що у свою чергу не підтверджує батьківство, за замовленням позивача було проведено Медико-генетичним центром «МАМА-ПАПА» аналіз ДНК, з якого слідує що ОСОБА_1 на 99,999% є батьком ОСОБА_7 . Враховуючи наведене, позивач просить визнати його батьком ОСОБА_7 та зобов`язати Ківерцівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) внести зміни до актового запису про народження дитини.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 21.08.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач не бере участі у вихованні дитини, не проводить із нею дозвілля, дитина не прихильна до нього та не вважає його батьком. Також зазначив, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх позовних вимог відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Крім того вказує, що позивачем в якості доказу надано не висновок експерта, а аналіз ДНК на батьківство, який зроблено приватною клінікою на замовлення позивача, тому даний доказ не може вважатися висновком експерта в розумінні ЦПК України.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що твердження про те, що він не бере участі у вихованні дитини, не проводить із нею дозвілля, а також того, що дитина не прихильна до нього та не вважає його батьком є безпідставними та спростовуються фотографіями та відео файлами, з яких можливо встановити факт позитивного ставлення дитини до нього, а також визнання його батьком.

У запереченні на відповідь на відзив представник відповідачів зазначає, що ОСОБА_1 відповідачами по справі вважає ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , однак вказані особи не можуть відповідати за даним позовом, оскільки ніякого відношення до батьківства онуки не мають. Крім того, з поданих позивачем до відповіді на відзив фото та відеоматеріалів, які зроблені після подання до суду позову, не вбачається що дитина визнає його батьком.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 10.03.2021 замінено третю особу Службу у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області на Службу у справах дітей Луцької районної державної адміністрації Волинської області.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 10.03.2021 призначено у справі судову генетично-молекулярну експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

24.05.2021 до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи від 13.05.2021 №СЕ-19/114-21/5241-БД, оскільки учасники справи не прибули, що унеможливило здійснити відібрання зразків букального епітелію та проведення молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою Ківерцівського районного суду від 09.06.2021 поновлено розгляд справи та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 30.06.2021 замінено третю особу Службу у справах дітей Луцької районної державної адміністрації Волинської області на Службу у справах дітей та сім`ї Цуманської селищної ради.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.07.2021 призначено у справі судову генетично-молекулярну експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

27.07.2021 представником відповідачів подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 12.07.2021.

Постановою Волинського апеляційного суду від 23.09.2021 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.07.2021 без змін.

27.09.2021 на адресу суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи від 17.09.2021 №СЕ-19/114-21/13571-БД, оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_7 не прибули до експертної установи, що унеможливило відібрання зразків букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.10.2021 поновлено розгляд справи та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.11.2021 призначено у справі судову генетично-молекулярну експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

15.02.2022 на адресу суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи від 08.02.2022 СЕ-19/114-21/22214-БД, оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_7 не прибули до експертної установи, що унеможливило відібрання зразків букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.02.2022 поновлено розгляд справи та призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні задоволено клопотання представника відповідачів про допит свідків ОСОБА_8 та директора Медико-генетичного центру «МАМА-ПАПА» ОСОБА_9 .

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити. Позивач також пояснив, що з січня 2013 року він із ОСОБА_6 проживали разом без реєстрації шлюбу. В кінці серпня - на початку вересня 2013 року ОСОБА_10 , вже будучи вагітною, пішла жити до своїх батьків. Через деякий час ОСОБА_10 сказала йому, що дитина не його. Крім того, вона говорила йому, що її мама сказала їй, що вона буде отримувати більшу допомогу як одинока матір. У липні 2020 року він дізнався, що ОСОБА_10 померла. Після цього він приїхав до батьків ОСОБА_10 , дав її матері гроші на поховання. У цей час ОСОБА_3 повідомила йому, що ОСОБА_11 його дитина та сказала йому, що він може приїжджати та відвідувати її. Після цього він неодноразово брав ОСОБА_11 у відповідачів та проводив з нею час, брав її до себе додому, возив у зоопарк та у інші розважальні заклади у м. Луцьку. Також вони разом відвідували відділення ТОВ «МАМА-ПАПА» у м. Луцьку, де здали зразки для аналізу ДНК, який підтвердив, що він є біологічним батьком ОСОБА_11 . Дитина неодноразово називала його батьком та говорила, що хотіла з ним жити. Зазначив, що відповідачі казали йому, щоб він давав їм гроші, а вони будуть виховувати дитину. Після того як відповідачі дізналися, що він подав позов до суду, вони перестали йому давати ОСОБА_11 та забороняли йому приїжджати до неї. Крім того, вони почали негативно впливати на дитину та намовляти її проти нього. Позивач вважає себе батьком дитини, хоче дати їй батьківське піклування, тому звернувся в суд із даним позовом. Крім того, зазначив, що ОСОБА_8 жодної допомоги щодо відібрання зразків для аналізу ДНК не надавала.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивач із його дочкою ОСОБА_10 проживали разом близько двох місяців. Потім він забрав дочку додому. Позивач ОСОБА_10 та дитині за весь час ніякої допомоги не надавав. Крім того, спочатку повідомляв, що двічі давав ОСОБА_11 позивачу, але згодом це заперечив. Також вказав, що йому відомо, що ОСОБА_8 відбирала біологічні зразки в ОСОБА_11 .

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивач жив з її дочкою лише протягом двох місяців. З пологового будинку він ОСОБА_10 з дитиною не забирав та жодної допомоги їм за весь час не надавав.

Представник відповідачів у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив. Додатково зазначив, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження факту його проживання з матір`ю дитини. Жодної участі у догляді та вихованні дитини позивач не брав, а про ОСОБА_11 згадав лише після смерті матері. За свого життя мати ОСОБА_11 не визнавала позивача батьком дитини. Твердження позивача про те, що відповідачі перешкоджають йому у спілкуванні з дитиною не доведено доказами. Крім того, зазначив, що відповідачі не прибували на експертизу з поважних причин та повідомив, що оригінали медичних довідок будуть наданні суду в наступних судових засіданнях.

Представник третьої особи (служби у справах дітей та сім`ї) у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_11 перебуває під опікою з 01.09.2020. На даний момент дитина не хоче йти на контакт з батьком. Разом з тим, зазначила, що для дитини найкращим буде виховання у сім`ї батька у разі встановлення його батьківства. Також пояснила, що у селі люди, зокрема і вона, бачили, що ОСОБА_12 та ОСОБА_10 проживали разом. Крім того, зі слів позивача та ОСОБА_3 їй відомо, що відповідачі надавали позивачу ОСОБА_11 і він провидив з нею дозвілля. Інформація про іншого біологічного батька дитини, крім позивача, у них відсутня. В наступні судові засідання представник не прибувала, подала до суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи (Ківерцівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі) у судове засідання не прибула, подала до суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи без її участі.

Свідок ОСОБА_8 , яка є хресною матір`ю ОСОБА_7 , у судовому засіданні показала, що ОСОБА_10 із позивачем проживали разом. Також ОСОБА_10 говорила їй що вона вагітна від позивача. Згодом батьки приїхали та забрали ОСОБА_10 . Про іншого чоловіка, який міг бути батьком ОСОБА_11 , їй не відомо. Після смерті ОСОБА_10 відповідачі неодноразово надавали ОСОБА_11 позивачу. Перед смертю ОСОБА_10 говорила їй, що хотіла б, щоб дитина залишилась із позивачем. Крім того, зазначила, що жодної участі у відібранні зразків ОСОБА_7 для аналізу ДНК не брала.

Свідок ОСОБА_9 , не зважаючи на вжиті судом заходи (надіслання судової повістки за останнім відомим місцем її роботи та розміщенням судового оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України»), у судове засідання не прибула. Від ТОВ «МАМА-ПАПА» надійшов лист від 26.04.2023 №0054-23 про те, що трудові відносини з ОСОБА_9 припинено з 30.10.2020. Крім того, у листі від 27.01.2023 №0008-23 директором ТОВ «МАМА-ПАПА» Савельєвим Д.Л. повідомлено, що ОСОБА_9 разом із дітьми у серпні 2022 року виїхала за межі України. Враховуючи наведене, а також тривалий розгляд справи, суд, заслухавши думку учасників процесу, постановив проводити подальший розгляд справи без допиту свідка ОСОБА_9 .

Заслухавши учасників судового процесу, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Так, засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів визначає Сімейний кодекс України (далі - СК України).

Порядок визначення походження дитини регулює глава 12 СК України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.11.2013, де у графі батько зазначено - ОСОБА_13 , у графі мати - ОСОБА_6 (т.1, а.с.11).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження дитини №00038216564 від 23.01.2023 відомості про батька у свідоцтві про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені відповідно до частини першої статті 135 СК України (т.3, а.с.238-240).

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати дитини ОСОБА_6 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23.07.2020 (т.1, а.с.12).

Розпорядженням голови Ківерцівської районної державної адміністрації №216 від 26.08.2020 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини-сироти (т.1, а.с.105).

Відповідно до розпорядження голови Ківерцівської районної державної адміністрації від 01.09.2020 №219 ОСОБА_3 призначено опікуном ОСОБА_7 (т.1, а.с.106-107).

Згідно із частиною другою статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частини першої та другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (частина четверта статті 128 СК України).

Тлумачення статті 128 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №399/1029/15-ц вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Аналізуючи зазначену норму процесуального закону, можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Так, ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.07.2021 призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручалось експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, для вирішення питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Представник відповідачів оскаржував зазначену ухвалу суду в апеляційному порядку, проте постановою Волинського апеляційного суду від 23.09.2021 ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.07.2021 залишено без змін.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Тлумачення змісту ст. 261 ЦПК України з урахуванням принципу розумності та «методу чесного читання» свідчить, що у ч. 1 ст. 261 ЦПК України передбачено загальне правило для всіх судових рішень, які постановляються у формі ухвали. Ухвала суду набирає законної сили за правилами, передбаченими для рішення суду (стаття 273 ЦПК України), тільки в тому випадку, коли для конкретного виду ухвал це прямо передбачено процесуальним законом (статті 460, 479, 480, 487 ЦПК України). Можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції при цьому значення не має і на момент набрання нею законної сили не впливає.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №761/13085/14.

Таким чином, не зважаючи на апеляційне оскарження, ухвала Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.07.2021 набрала законної сили 12.07.2021 та була обов`язкова для виконання позивачем та відповідачами. Позивач та відповідачі були повідомлені про дату (19.08.2021) та час проведення відбору порівняльних зразків.

Однак відповідно до повідомлення експерта від 17.09.2021 №СЕ-19/114-21/13571-БД експертизу не проведено, оскільки відповідачі разом з дитиною ОСОБА_7 не прибули, що унеможливило здійснити відібрання зразків букального епітелію для проведення експертизи. Водночас, ОСОБА_1 для відбору порівняльних зразків до експертної установи прибув (т.2, а.с.182-184).

Про неможливість прибути до експертної установи 19.08.2021 для проведення відбору порівняльних зразків відповідачі суд не повідомили. Також будь-яких пояснень щодо поважності причин неприбуття до експертної установи у визначений експертом час та доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачі суду не надали.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.11.2021 у справі знову призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручалось експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, для вирішення питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Позивач та відповідачі були повідомлені про дату (24.01.2022) та час проведення відбору порівняльних зразків.

Однак відповідно до повідомлення експерта від 08.02.2022 №СЕ-19/114-21/22214-БД експертизу не проведено, оскільки відповідачі разом з дитиною ОСОБА_7 не прибули, що унеможливило здійснити відібрання зразків букального епітелію для проведення експертизи. Водночас, ОСОБА_1 для відбору порівняльних зразків до експертної установи прибув (т.3, а.с.2-3).

Про неможливість прибути до експертної установи 24.01.2022 для проведення відбору порівняльних зразків відповідачі суд не повідомили.

Лише 02.06.2022 представником відповідачів подано до суду клопотання, в якому зазначено, що у січні 2022 року ОСОБА_7 не могла прибути до експертної установи через хворобу. До клопотання представником додано копію довідки лікаря поганої якості, з якої неможливо чітко встановити її зміст (т.3, а.с.62). Суд неодноразово звертав увагу представника відповідачів про неналежну якість вказаного письмового доказу, проте відповідачами та їхнім представником не було надано суду вказаного документу належної якості.

Відтак, призначені судом експертизи двічі не проведені через відсутність біологічного матеріалу дитини, оскільки відповідачі разом з ОСОБА_7 не прибули для відбору порівняльних зразків, хоча були повідомлені про дату та час проведення відбору порівняльних зразків. Разом з тим, ОСОБА_1 для відбору порівняльних зразків до експертної установи прибував.

При цьому, в ухвалах Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.07.2021 та від 09.11.2021 було роз`яснено про правові наслідки ухилення від проведення експертизи, передбачені статтею 109 ЦПК України.

Таким чином, судом установлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 достовірно знали про призначення судових молекулярно-генетичної експертиз та були повідомлені про дати й час проведення відбору порівняльних зразків з метою проведення експертизи, однак ухилилися від явки для проведення експертизи і не попереджали суд про неможливість прибути до експертної установи та про причини такого неприбуття.

Неприбуття відповідачів разом із дитиною до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи свідчить про їх небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство. Судом вжито належних процесуальних заходів з метою проведення експертизи та забезпечення участі відповідачів та ОСОБА_7 у її проведенні.

Наведене надає суду можливість визнати факт, який ними заперечується, та встановити з урахуванням інших доказів походження дитини від позивача.

Так, судом встановлено співпадіння відомостей щодо імені та по батькові батька ОСОБА_7 , які записані зі слів її матері, із іменем та по батькові позивача, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження дитини №00038216564 від 23.01.2023.

Наданими позивачем фотографіями та відеозаписами, поясненнями представника третьої особи, показаннями свідка ОСОБА_8 підтверджуються твердження позивача про те, що після смерті матері дитини відповідачі визнавали його батьком дитини та дозволяли йому проводити спільно із нею час (т.1, а.с.84-89). Також у судовому засіданні відповідачі визнали той факт, що їхня дочка декілька місяців проживала разом із відповідачем.

Крім того, відповідно до результату дослідження №27398 аналізу ДНК на батьківство Медико-генетичного центру «МАМА-ПАПА» ймовірність батьківства ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_7 складає 99,999999 % (т.2, а.с.43). Суд погоджується із доводами представника відповідачів про те, що вказаний доказ не можна вважати висновком експерта відповідно до норм ЦПК України. Разом з тим, суд оцінює його як письмовий доказ в сукупності із іншими доказами у справі.

Відтак, врахувавши вимоги статті 128 СК України та з огляду на неможливість проведення генетичної експертизи без вилучення біологічного матеріалу дитини, суд дійшов висновку про доведеність походження ОСОБА_7 від ОСОБА_1 , що відповідачами не спростовано, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про внесення змін до актового запису про народження дитини, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2.13 розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (далі - Правила), підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Зміни, доповнення, виправлення, зазначені в рішенні суду, вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану (пункт 2.16 розділу ІІ Правил).

Відповідно до статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

На підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду (підпункт 2.16.4 пункту 2.16 розділу ІІ Правил).

З наведеного слідує, що рішення суду про визнання батьківства є достатньою підставою для внесення органом реєстрації актів цивільного стану змін в актовий запис про народження дитини. Таким чином, додатково зобов`язувати орган реєстрації актів цивільного стану вчиняти дії, пов`язані з унесенням змін до актового запису про народження дитини, немає необхідності. Відтак, з цих підстав суд відмовляє позивачу в задоволенні його позовних вимог у цій частині.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення пов-ного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 червня 2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідачі: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ),

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ).

Треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Цуманської селищної ради (45233, Волинська область, Луцький район, смт. Цумань, вул. Грушевського, буд. 2; код ЄДРПОУ 04333885),

Ківерцівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (45201, Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Шевченка, буд. 8; код ЄДРПОУ 26038939).

Суддя Ківерцівського районного суду М.М. Польова