Ухвала

від 31.05.2023 по справі 369/7415/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7415/21

Провадження №2-п/369/50/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Волчко А.Я.,

при секретарі: Миголь А.А.,

відповідача: ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заявупредставника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про переглядзаочного рішення Києво-Святошинськогорайонного суду м.Києва від 17лютого 2023 року у справі №369/7415/21 за позовом ОСОБА_4 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визнання права та усунення перешкод у користуванні квартирою і житловим приміщенням, встановлення порядку користування квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17лютого 2023року позовні вимоги ОСОБА_4 в інтересахмалолітньої дитини ОСОБА_5 до ОСОБА_1 ,третя особа:Служба усправах дітейБорщагівської сільськоїради Бучанськогорайону Київськоїобласті,про визнанняправа таусунення перешкоду користуванніквартирою іжитловим приміщенням,встановлення порядкукористування квартирою задоволено, визнано за позивачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на користування (проживання) квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 58,8 кв.м. та нежитловим приміщенням № 124, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ., загальною площею 5,9 кв.м.; зобов`язано відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не чинити позивачу ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкоди користуватися (проживати) квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 58,8 кв.м. та нежитловим приміщенням № 124, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ., загальною площею 5,9 кв.м.; встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши позивачу ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кімнату, житловою площею 17.2 кв.м., а ОСОБА_1 кімнату, житловою площею 12.0 кв.м., залишити в спільному користуванні підсобні приміщення (кухня, ванна кімната, вбиральня (сполучена), коридор); стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_4 судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3178 (три тисячі сто сімдесят вісім) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

У квітні 2023 року представник відповідача ОСОБА_6 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те, що про ухвалення судового рішення вона дізналася лише 16 квітня 2023 року через систему «Електронний суд», яке було в ній опубліковано 31 березня 2023 року. Відповідач ОСОБА_1 станом на 16 квітня 2023 року також не знав про ухвалення рішення у справі, копію вищевказаного рішення не отримував. Чому, судом було ухвалено заочне рішення у справі відповідачу не відомо, оскільки він завчасно надіслав до суду заяву про відкладення судового засідання у якому було ухвалено вищевказане рішення суду. Також представник відповідача вказала, що через збройну агресію РФ проти України вона перебуває закордоном та має обмежену можливість доступу до системи «Електронний суд», а її довіритель не мав змоги бути присутнім у судовому засіданні, оскільки приймає активну участь у допомозі військовим та цивільним громадянам, що потребують допомоги та здебільшого перебуває поза межами м. Києва. Тому, представник відповідача ОСОБА_3 вважає причини її неявки та неявки відповідача ОСОБА_1 у судове засідання поважними.

Крім того, у вищевказаній заяві представник відповідача ОСОБА_3 вказала, що Києво-Святошинським районним судом Київської області помилково здійснено обґрунтування прийнятого судового рішення на підставі довідки, якій понад три роки, про зареєстроване місце проживання позивача та їх з відповідачем спільної дитини, яке завчасно було змінено за бажанням позивачки ОСОБА_4 . Поряд з цим, заочне рішення суду містить протиріччя в резолютивній частині рішення, якою визнано право позивача на користування всією квартирою та зобов`язано відповідача не чинити перешкоди позивачу у користуванні нею, однак в той же час встановлено порядок користування квартирою, виділивши позивачу ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_5 кімнату, житловою площею 17.2 кв.м. Також, представник відповідача вказала, що суд не дослідив того факту, що між позивачем та відповідачем був відсутній предмет спору, оскільки відповідач жодного разу не заперечував, щодо проживання позивачки ОСОБА_4 та їх малолітньої дитини в спільній квартирі. Тому, представник відповідача вважає, що судом не встановлено досить велику кількість фактичних обставин по справі, що є важливими для об`єктивного розгляду справи, а заочне рішення суду ґрунтується виключно на твердженнях позивача, які нічим не підтверджені, що є недопустимим. Крім того, у своїй заяві представник відповідача заперечувала щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 50000 грн, оскільки вони жодним чином не обґрунтовані та не відповідають складності категорії вищевказаної справи.

Враховуючи вищевикладене представник відповідача просила визнати причину пропуску строку на перегляд заочного рішення поважною та поновити строк на перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 2023 р. по справі №369/7415/21 за позовом ОСОБА_4 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визнання права та усунення перешкод у користуванні квартирою і житловим приміщенням, встановлення порядку користування квартирою. Переглянути заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 2023 р. по справі №369/7415/21.

31 травня 2023 року у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав заяву свого представника про перегляд заочного рішення та просив суд її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4 ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення заяви представника відповідача про перегляд заочного рішення суду, просив у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином

Відповідно до ч. 1 ст.287ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали додані до заяви, суд доходить до висновку про те, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа Перетяка та Шереметьев проти України, заяви № 17160/06 та №35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Судом встановлено, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_4 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визнання права та усунення перешкод у користуванні квартирою і житловим приміщенням, встановлення порядку користування квартирою.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 2023року позовні вимоги ОСОБА_4 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визнання права та усунення перешкод у користуванні квартирою і житловим приміщенням, встановлення порядку користування квартирою задоволено, визнано за позивачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на користування (проживання) квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 58,8 кв.м. та нежитловим приміщенням № 124, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ., загальною площею 5,9 кв.м.; зобов`язано відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не чинити позивачу ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкоди користуватися (проживати) квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 58,8 кв.м. та нежитловим приміщенням № 124, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ., загальною площею 5,9 кв.м.; встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши позивачу ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кімнату, житловою площею 17.2 кв.м., а ОСОБА_1 кімнату, житловою площею 12.0 кв.м., залишити в спільному користуванні підсобні приміщення (кухня, ванна кімната, вбиральня (сполучена), коридор); стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_4 судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3 178 (три тисячі сто сімдесят вісім) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine», заява № 4994/04, § 42-43)).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Окрім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Христов проти України» (Khristovv. Ukraine, заява № 24465/04) від 19.02.2009, де в п. 33 зазначено, що «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). 34. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, друга та п`ята статті 263 ЦПК України).

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав у своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

На підставі ст. 288ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Отже, відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПКУкраїни розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою, можна зробити висновок, що суд, ухвалюючи заочне рішення, повинен дати оцінку всім доказам, які є у справі.

Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.

В той же час в ЦПК України чітко врегульовано порядок подачі доказів. Так, згідно зі ст. 43 сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням даної вимоги, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Отже, можна зробити висновок, що відповідач посилаючись на докази, якими обґрунтовуються заперечення, повинен вказати не тільки на нові докази, але й навести поважні причини, чому такі докази не були подані до початку розгляду справи по суті. І тільки за одночасної наявності названих процесуальних і матеріальних обставин суд може скасувати заочне рішення. При спеціальному порядку суд першої інстанції може переглянути заочне рішення, тільки якщо відповідач посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи у випадку відсутності відповідача з поважних причин; порушення норм процесуального права при ухваленні заочного рішення може бути підставою тільки для апеляційного оскарження.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення представника відповідача слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 287-288,258-260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заявупредставника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про переглядзаочного рішення Києво-Святошинськогорайонного суду м.Києва від 17лютого 2023 року у справі №369/7415/21 за позовом ОСОБА_4 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визнання права та усунення перешкод у користуванні квартирою і житловим приміщенням, встановлення порядку користування квартирою - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Андрій ВОЛЧКО