Постанова

від 14.06.2023 по справі 640/29330/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/29330/21 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСФ №11» про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В :

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСФ №11», у якому просив суд припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкцій приміщень нежилої споруди-стимул (літ. Б) по просп. Мінському, 4 в Оболонському районі м. Києва» від 20.09.2018 №КВ 061182632213, скасувати реєстрацію повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкцій приміщень нежилої споруди-стимул (літ. Б) по просп. Мінському, 4 в Оболонському районі м. Києва» від 26.02.2020 №КВ 071200570377, скасувати реєстрацію повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкцій приміщень нежилої споруди-стимул (літ. Б) по просп. Мінському, 4 в Оболонському районі м. Києва» від 13.08.2020 №КВ 061200810852, скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) «Реконструкцій приміщень нежилої споруди-стимул (літ. Б) по просп. Мінському, 4 в Оболонському районі м. Києва» від 01.03.2021 №КВ 101210223238 на обєкті будівництва: «Реконструкцій приміщень нежилої споруди-стимул (літ. Б) по просп. Мінському, 4 в Оболонському районі м. Києва», замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю «КСФ №11».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Зокрема, апелянт зазначає про встановлення порушення ТОВ «КСФ №11» вимог абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки згідно з інвентаризаційною документацією, наданої листом КП «БТІ», а також відмітки висоти будівлі - Н=4,15 за адресою м. Київ, просп. Мінський, 4, відсутня можливість влаштування антресолі, а тому, за твердженням представника позивача, відбулись зміни техніко-економічних показників шляхом збільшення конфігурації об`єкта, його загальної площі, що потребує отримання містобудівних умов і обмежень, чого відповідачем зроблено не було.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Департаментом зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція приміщень нежилої споруди-стимул (літ. Б) по просп. Мінський, 4 в Оболонському районі м. Києва» від 20.09.2018 №КВ 061182632213, з подальшими змінами.

У подальшому Департаментом зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція приміщень нежилої споруди-стимул (літ. Б) з влаштуванням антресолі по просп. Мінський, 4 в Оболонському районі м. Києва» від 01.03.2021 №КВ 101210223238. При цьому, у вказаному повідомленні зазначено, що містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються, оскільки відсутня зміна зовнішньої конфігурації.

Так, за твердженням представника позивача, згідно з інвентаризаційною документацією, наданої листом КП «БТІ», а також відмітки висоти будівлі - Н=4,15 за адресою м. Київ, просп. Мінський, 4, відсутня можливість влаштування антресолі, а тому відбулись зміни техніко-економічних показників шляхом збільшення конфігурації об`єкта, його загальної площі, що потребує отримання містобудівних умов і обмежень, чого відповідачем зроблено не було.

Вважаючи наявними законодавчо мотивовані підстави для припинення права на виконання будівельних робіт на вказаному об`єкті, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки про порушення, які стали підставою для звернення з даним позовом до суду, не підтверджено належними та достатніми доказами, а звернення до суду із заявленими позовними вимогами є передчасним.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закону №3038-ІV) визначено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Приписами статті 10 вказаного Закону визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як зазначено в статті 41 Закону №3038-ІV, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Приписами частин першої-третьої статті 6 Закону №3038-ІV визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», до яких, поміж іншого, належать структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до п.п. 16 та 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок №553 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів (п. 23 Порядку №553).

Частинами першою та другою статті 34 Закону №3038-VІ передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Як зазначено в частині другій статті 34 названого Закону зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Згідно ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, як вбачається з наведених правових норм, встановлення факту порушень будівельних норм, стандартів і правил суб`єктом містобудування можливе лише за результатами проведення контролюючим органом, у даному разі позивачем, заходу контролю, тобто планової чи позапланової перевірки.

Так, з матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що позивачем здійснено спробу виходу на об`єкт будівництва, проте уповноважених осіб суб`єкта містобудівельної діяльності виявлено не було, з огляду на що на адресу останнього та КП «БТІ» було направлено відповідні листи та запити.

Разом з тим, на підтвердження здійснення вказаного контрольного заходу представником позивача надано суду лише копію направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 12.05.2021 №б/н.

Натомість, судом першої інстанції правильно встановлено встановлено, що представником позивача не надано суду ані копії наказу про призначення даної перевірки, ані акту, складеного за його результатами та інших розпорядчих документів, зокрема припису.

При цьому доцільно зауважити, що Порядком №553 визначено порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю, згідно з пунктом 16 якого за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Тобто, належним доказом щодо підтвердження виявленого Департаментом факту допущеного порушення ТОВ «КСФ №11» може бути відповідний акт перевірки, в якому зафіксовано цей факт. Проте, такий акт позивачем до суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем, у межах заявленого спору, порушено процедуру встановлення факту допущеного ТОВ «КСФ №11» порушення будівельних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт та експлуатації в подальшому спірного об`єкта будівництва, оскільки докази проведення перевірки з цього питання відсутні.

Колегією суддів враховується правовий висновок, сформований у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 420/1674/19 щодо подібних правовідносин, згідно якого «…зі змісту положень статті 41 Закону №3038-VI та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553) вбачається, що зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не допускається.»

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 14.06.2023р.)