Постанова

від 15.06.2023 по справі 620/537/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року

м. Київ

справа №620/537/20

адміністративне провадження № К/9901/2964/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 620/537/20

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Семенівського районного суду Чернігівської області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року (колегія суддів: головуючий суддя Кучма А.Ю., судді Аліменко В.О., Безименна Н.В.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернулася до суду з позовом до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2017 року № 7-к;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2020 року № 1-к;

1.3. стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з 11 січня 2020 року до дня поновлення на роботі

1.4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, оскаржувані накази є протиправними, оскільки винесені з порушенням вимог законодавства про працю, а викладені у поданні судді на її звільнення відомості не відповідають дійсності. Зазначає, що має вищу юридичну освіту, до виконання своїх посадових обов`язків ставилася сумлінно, не мала зауважень з боку керівництва, про що свідчить відсутність накладених дисциплінарних стягнень, а тому вважає своє звільнення протиправним.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2.1. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що питання про звільнення особи, яка займала посаду помічника судді, вирішувалося на підставі спеціальних нормативно-правових актів, а тому оскаржувані накази керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-к та від 10.01.2020 № 1-к є правомірними та не підлягають скасуванню.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року скасовано і прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2017 року № 7-к.

3.2. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2020 року № 1-к.

3.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області з 10 січня 2020 року.

3.4. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням за період з 11 січня 2020 року до 23 листопада 2020 року у розмірі 109121,13 грн.

3.5. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області та стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі: 9965,40 грн.

3.6. Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції керувався правовими висновками Верховного Суді, викладеними у постановах від 28 лютого 2019 року у справі №817/860/16, від 03 жовтня 2019 року У справі №826/10460/16. Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що в оспорюваному позивачем наказі не вказано ні підставу, ні причину звільнення позивача, лише міститься посилання на ч. ч. 2, 3 ст. 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пп. 6, 7, 19, 22 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, однак ці правові норми не містять ні підстав, ні причин, з яких працівника може бути звільнено з роботи - у них тільки констатується, що помічник судді може бути звільнений з посади з дотриманням вимог законодавства про працю.

ІІІ. Касаційне оскарження

4. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, Семенівський районний суд Чернігівської області звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати це судове рішення.

3.7. Підставою звернення з касаційною скаргою відповідач зазначив пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу).

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 з 03.06.2004 призначена на посаду помічника судді, з 01.10.2010 переведена на посаду помічника заступника голови суду, 30.03.2015 переведена на посаду помічника судді ОСОБА_2 на час виконання повноважень судді.

5. З 01.05.2016 відповідно до статті 92 Закону України «Про державну службу» статус позивача змінено з державного службовця на працівника патронатної служби.

6. 09.06.2017 суддя ОСОБА_2 звернувся до керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області з поданням про звільнення позивача з посади помічника судді згідно з частинами другої та третьої статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктів 6, 7, 19, 22 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції. Підставою для звільнення зазначив, що у зв`язку з отриманням даних про невідповідність кваліфікаційним вимогам через відсутність підтвердження наявності вищої юридичної освіти внаслідок присутності лише диплома про освіту Російської Федерації, стосовно якого немає відомостей про проведення обумовленої державними стандартами освіти в Україні процедури нострифікації, а також безґрунтовного зневажливого ставлення помічника до роботи судді, неможливістю в силу вказаного вище належного надання доручень помічнику судді та їх якісного виконання помічником.

7. Наказом керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-К ОСОБА_1 звільнено з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області на підставі подання судді від 09.06.2017 вх. №1946/17, відповідно до частин другої та третьої статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктів 6, 7, 19, 22 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції.

8. Не погоджуючись з цим наказом позивач оскаржила його до суду.

9. Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 26.10.2017 у справі №744/697/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

10. Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 01.12.2017 скасовано рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконним наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-к про звільнення позивача та поновлено її на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області з 22.06.2017.

11. На виконання вищевказаного судового рішення, наказом керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 04.12.2017 №9-к «Про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 » позивача поновлено на роботі.

12. Постановою Верховного Суду від 18.12.2019 по справі № 744/697/17, рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 26.10.2017 та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 01.12.2017 скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито та роз`яснено право на звернення з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

13. 09.01.2020 суддя ОСОБА_2 звернувся до керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області з поданням, у якому, зокрема, посилаючись на постанову Верховного Суду від 18.12.2019 по справі № 744/697/17, просив вважати ОСОБА_1 звільненою з роботи з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області на підставі наказу керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-к «Про звільнення помічника судді ОСОБА_1 », з урахуванням пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України з дати винесення наказу за цим поданням із зарахуванням їй як роботи на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області періоду часу з 22.06.2017 по день винесення наказу.

14. Наказом керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 10.01.2020 № 1-к, на підставі подання судді ОСОБА_2 від 09.01.2020 вх. № 6/48/20, на виконання постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у цивільній справі № 744/697/17, керуючись приписами частини другої статті 419 Цивільного процесуального кодексу України, частини третьої статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 2-1, пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України:

- скасовано накази керівника апарату Семенівського районною суду Чернігівської області від 04.12.2017 № 9-к «Про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1» та від 13.12.2017 «Про внесення змін та доповнень до наказу про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1» на виконання постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у цивільній справі №744/697/17;

- визнано такими, що були чинними, трудові відносини Семенівського районного суду Чернігівської області та помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 в період часу з 22.06.2017 по день винесення наказу за цим поданням, засновані на рішенні Апеляційного суду Чернігівської області від 01.12.2017 у цивільній справі № 744/697/17, котре з 18.12.2019 втратило законну силу та у подальшому виконанню не підлягає;

- вважати ОСОБА_1 звільненою з роботи з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_2 на підставі наказу керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-к «Про звільнення помічника судді ОСОБА_1 », з урахуванням пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України з 10.01.2020 із зарахуванням їй як роботи на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області періоду часу з 22.06.2017 по 10.02.2020, включно.

15. Вважаючи такі дії відповідача та оскаржувані накази протиправними, а своє право порушеним, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

16. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

18. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19. Частиною першою статті 92 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ (далі - Закон № 889-VІІІ), який набув чинності 01.05.2016, посаду помічника судді віднесено до посад патронатної служби.

20. Відповідно до частин другої-четвертої статті 92 Закону № 889-VІІІ працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи або на час діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений.

21. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи або припинення діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби.

22. Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи або голови депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.

23. На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41 - 43-1, 49-2 та частини третьої статті 184 КЗпП України. Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

24. Відповідно до статті 157 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника (помічників) судді, затвердженим Радою суддів України.

Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років.

Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

25. Пунктом 1 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Рішення Ради суддів України 25.03.2011 №14 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Положення №14) визначено, що відповідно до частини першої статті 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у кожного судді суду загальної юрисдикції є помічник, правовий статус і умови діяльності якого визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про державну службу» та цим Положенням.

26. Пунктами 2, 3 Положення №14 визначено, що помічник судді - це посадова особа, яка перебуває на державній службі, забезпечує виконання суддею відповідних повноважень та сприяє здійсненню правосуддя. Помічник судді є працівником апарату суду.

27. Згідно із пунктом 6 Положення №14 помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста або магістра і вільно володіє державною мовою.

28. Пунктом 7 Положення №14 визначено, що судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

29. Відповідно до пункту 19 Положення №14 помічник судді може бути звільнений з посади з дотриманням вимог законодавства про працю та Закону України «Про державну службу» на підставі заяви про звільнення за власним бажанням або за мотивованим поданням судді, а у випадку тривалої відсутності судді (тривале відрядження, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною тощо) - за наказом керівника апарату відповідного суду. У разі припинення повноважень судді відповідного суду та звільнення судді з займаної посади у встановленому законом порядку, помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.

30. Рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21 затверджено Положення про помічника судді (далі - Положення № 21, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), яке розроблено відповідно до вимог Закону №1402-VIII та визначає єдині засади й умови діяльності, правовий статус особи, яка займає посаду помічника судді.

31. Пунктом 1 Положення №21 передбачено, що відповідно до частини першої статті 157 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Правовий статус, умови діяльності помічників судді визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 92 Закону України "Про державну службу", нормативно-правовими актами з питань оплати праці працівників патронатних служб і цим Положенням.

Посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України "Про державну службу", крім статті 92 Закону України "Про державну службу".

32. Відповідно до абз. 4 пункту 2 Положення № 21 помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя.

33. Згідно з пунктами 7, 8 Положення № 21 судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду.

34. За правилами абзаців першого та другого пункту 12 Положення № 21 трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду або в день ухвалення з`їздом суддів України рішення про обрання Ради суддів України в новому складі. Наказ про звільнення видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду.

Помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, в тому числі в зв`язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби в якості помічника судді), або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством.VI. Позиція Верховного Суду

35. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Отже, перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

37. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

38. Спірні правовідносини виникли з приводу звільнення позивача з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області відповідно до частин другої, третьої статті 157 Закону № 1402-VIII та пунктів 6, 7, 19, 22 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції з 10 січня 2020 року на підставі подання судді Семенівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_2

39. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку щодо протиправності звільнення позивача внаслідок не дотримання порядку звільнення, визначеного пунктом 19 Положення №14 та статей 40, 41 КЗпП України.

40. Верховний Суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступне.

41. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебувала у трудових відносинах з Семенівським районним судом Чернігівської області, працювала на посаді помічника судді цього суду ОСОБА_2 та мала статус працівника патронатної служби.

42. На час звільнення ОСОБА_1 статтею 3 КЗпП України було визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

43. У свою чергу, відповідно до статті 4 КЗпП України, законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

44. Також пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України регламентовано, що підставою для припинення трудового договору можуть бути підстави, передбачені іншими законами.

45. Отже, Верховний Суд зазначає, що положення трудового законодавства, які містить КЗпП України, є загальними для правовідносин, пов`язаних з проходженням публічної служби і, їх можна і потрібно застосовувати у тому випадку, коли спеціальні норми не регулюють певних аспектів правовідносин, які є об`єктом спеціального регулювання.

46. Приписами Положення №21 визначено, що посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України "Про державну службу", крім статті 92 Закону України "Про державну службу".

47. Визначення «патронатна служба» міститься у статті 92 Закону №889-VIII, якою передбачено розповсюдження на працівників патронатної служби приписів законодавства про працю. Однак, частиною четвертою вказаною статті виокремлено, зокрема, працівників патронатної служби у судах, оскільки ця патронатна служба має певні особливості, які визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

48. Таким чином, спеціальними нормами, які регулюють проходження патронатної служби в судах урегульовано законодавством про судоустрій і статус суддів.

49. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що особливість патронатної служби полягає у тому, що діяльність працівників цієї служби спрямована на забезпечення ефективності функціонування визначених законодавством категорій публічних службовців, а не державного органу, чим власне і обумовлена означена специфіка їхнього правового статусу. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2023 року у справі № 640/19047/21.

50. Аналіз наведених положень Закону №1402-VIII, Закону № 889-VIII, КЗпП України та Положень № 21, №14 дає підстави дійти висновку, що законодавцем передбачено особливий порядок призначення на посаду та звільнення з посади помічника судді.

51. Прийняття на посаду помічника судді і його звільнення має свою специфіку, суддя самостійно здійснює добір помічника, який призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату суду за поданням судді. Такий порядок існує з метою якісного здійснення правосуддя, оскільки гарантує довіру судді до помічника, а тому суддя має право внести подання керівнику апарату відповідного суду про його звільнення у разі невідповідності особи вимогам судді. Незалежність судді і авторитет суду залежить від злагодженої взаємодії між суддею і його помічником, передумовою якої є високі професійні і морально-етичні якості помічника.

52. Приписами Положень №21, №14 передбачена можливість звільнення помічника судді за ініціативою судді на підставі його подання.

53. Наведене свідчить, насамперед, про те, що помічник перебуває в безпосередньому, прямому підпорядкуванні судді, на розсуд якого віднесено, зокрема, і питання звільнення помічника. При цьому, таке звільнення оформлюється наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі подання судді.

54. Таким чином, Верховний Суд зазначає, що у трудових правовідносинах, які виникають при проходженні патронатної служби помічниками суддів, звільнення помічників суддів, з урахуванням приписів пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України та статті 157 Закону №1402-VIII, відбувається, зокрема, на підставі подання судді про звільнення помічника. При цьому, керівник апарату відповідного суду є лише виконавцем такого подання судді, якому надає матеріальну форму у вигляді наказу.

55. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що суддя Семенівським районним судом Чернігівської області ОСОБА_2, з яким працювала позивачка, 09 червня 2017 року подав до керівника апарату суду подання про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника судді Семенівським районним судом Чернігівської області. Підставою для цього подання слугувало, зокрема, зневажливе ставлення помічника до своїх обов`язків, підірвана довіра судді до помічника, що створило умови, за яких суддя не може надавати помічнику відповідні доручення та очікувати на їх якісне виконання.

56. Також судами встановлено, що 09 січня 2020 року суддя Семенівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_2 вдруге подав подання про звільнення ОСОБА_1 , оскільки позивачку було поновлено на посаді помічника судді в судовому порядку, а постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №744/697/17 рішення про поновлення скасовано.

57. Отже, суддя двічі реалізував своє право, визначене чинним законодавством, на звільнення особи, яка не відповідала вимогам для посади помічника.

58. Вказані подання були реалізовані шляхом винесення наказів керівником апарату Семенівського районного суду Черніговської області від 21 червня 2017 року №7-к «Про звільнення помічника судді ОСОБА_1» та від 10 січня 2020 року № 1-к «Про скасування наказів щодо поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1».

59. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що прийняття на посаду помічника судді і звільнення має свою специфіку, урегульовано спеціальними нормами Закону № 1402-VIII та Положень №14, 21. Суддя самостійно здійснює добір помічника, який призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату суду за поданням судді.

60. У правовідносинах із суддею помічник перебуває в безпосередньому, прямому підпорядкуванні, а призначення, звільнення, застосування заходів заохочення чи дисциплінарного стягнення, надання йому відпусток - покладено на розсуд судді і може відбуватися виключно за обов`язковим погодженням із суддею. Помічнику не може бути надано відпустку керівником апарату суду без погодження його судді, як і не може бути примушено суддю до співпраці з помічником, оскільки керівник апарату не має повноважень на ревізування таких рішень судді і це нівелювало б сам зміст патронатної служби.

61. Аналогічний правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 380/4629/20.

62. Також колегія суддів наголошує на безпідставності застосування судом апеляційної інстанції правових висновків, сформованих у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №817/860/16, від 03 жовтня 2018 року у справі №826/10460/16, оскільки правовідносини у вказаних справах не є подібними до спірних. У цих справах мова йде не про патронатну службу: у справі №817/860/16 предметом спору було звільнення працівника прокуратури, у справі №826/10460/16 звільнено було начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області.

63. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності наказів керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2017 року № 7-к «Про звільнення помічника судді ОСОБА_1» та від 10 січня 2020 року №1-к «Про скасування наказів щодо поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1».

64. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

65. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 23 листопада 2020 року і залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року.

VIІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Семенівського районного суду Чернігівської області - задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 23 листопада 2020 року у справі №№ 620/537/20 - скасувати, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О.В. Калашнікова