Рішення

від 13.06.2023 по справі 314/1327/23

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/1327/23

Провадження № 2/314/511/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2023 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Кононенко І.О.

секретар судового засідання Куценко Р.О.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу №314/1327/23 за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Вільнянської міської ради Запорізької області (ЄДРПОУ 25486771, адреса :вул. Бочарова,4 м.Вільнянськ, Запорізька обл.), Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 00015622, адреса: м.Київ, вул. Архітектора Городецького, буд.13), треті особи: державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№20)» (ЄДРПОУ 08680069, адреса: вул. Каштанова,1, м. Вільнянськ, Запорізька обл.), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання права на приватизацію,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_4 ,

представника відповідача Вільнянської міської ради Мусієнко Н.О.,

представника відповідача Міністерства юстиції України Шишлакової О.В.

ВСТАНОВИВ:

31.03.2023 року позивач звернулась до суду із цим позовом та з урахуванням зменшених позовних вимог просила суд визнати за нею право на приватизацію квартири АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позову зазначила, що вона зареєстрована за місцем проживання, у відповідності до діючого на той час Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб, затвердженого постановою КМУ№35 від 16.01.2003 року та проживає у вищевказаній квартирі з 11.11.2003 року по теперішній час. Квартира була виділена на підставі Наказу №474 від 22.12.2003 року «про приватизацію квартири АДРЕСА_2 » виданому начальником ВВК Запорізької області №20, в якому зазначено: передати квартиру АДРЕСА_2 у спільну сумісну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Ордер на вказане житлове приміщення не видався.

Згідно Договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 25.10.2003 року, укладеного між членами сім`ї позивача та керівником Вільнянської виправної колонії Запорізької області №20 квартира надана у безстрокове користування.

Відповідно до п.2.2.8 цього договору, передбачено право наймача приватизувати займане житлове приміщення відповідно до чинного законодавства. Позивач уклала договори з відповідними підприємствами з надання комунальних послуг, сплачує рахунки по комунальних платежах, також здійснює поточний та капітальний ремонт квартири. Будинок у якому розташована спірна квартира є державною власністю та перебуває на балансі Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№»20)». На колективне звернення жителів будинків АДРЕСА_3 від 10.1.12021 року до ДУ «Вільнянська виправна колонія (№20)» про передачу будинків у комунальну власність, але відповіді на звернення не отримали. На колективне звернення жителів будинків до Вільнянської міської ради Запорізької області від 15.11.2021 року, виконавчий комітет направив листа від 19.11.2021 року №02-02-09-714, де було зазначено, що для оформлення права власності на квартири рекомендовано звернутися до суду. Згідно листа ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№20)», листом №6/6-6 від 10.01.2022 року, повідомило, що житловий будинок АДРЕСА_4 , у якому розташована квартира АДРЕСА_5 , перебуває на балансі ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№20)», а власником будинку є держава в особі Міністерства юстиції України в особі Міністерства юстиції України. 07.11.2022 року позивач звернулась до міського голови Вільнянської територіальної громади Запорізької області із заявою про надання дозволу на приватизацію спірного житла, листом №02-07-09/173 від 07.12.2022 року було відмовлено у наданні дозволу на приватизацію з підстав того, що на даний час спірний будинок не перебуває у комунальній власності, а також не надано ордер на вселення в квартиру. Вважає дії відповідача щодо відмови в приватизації спірної квартири незаконними.

У судовому засіданні позивач та її представник на позові наполягали.

Відповідачі та треті особи не заперечували проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

Частиною третью статті 9 ЖК Української РСР передбачено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон) до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму. Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Статтею 8 Закону врегульовано питання організації проведення приватизації та оформлення права власності.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить до об`єктів приватизації відповідно до частини першої статті 2 Закону, остання не входить до переліку об`єктів, передбаченого статтею 2 Закону, що не підлягають приватизації.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач по справі ОСОБА_1 згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої відділом «Центру надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 02.02.2023 №90, разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 11.11.2003 року, зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 .

Згідно довідки №107.336/227 від 11.11.12022 року , виданої ТВБВ№10007/0336/ філії ЗОУ АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які перебувають в ТВБВ №10007/0336 філії ЗОУ АТ «Ощадбанк» житловий чек в період проживання в квартирі АДРЕСА_2 житловий чек не використали та участі у приватизації не приймали.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №315126064 від 15.11.2022 відсутні будь-які відомості щодо реєстрації речових прав за фізичною особою ОСОБА_1 .

В 2022 році ОСОБА_1 виявила бажання приватизувати свою вищезазначену квартиру, про що із відповідною заявою звернулась до міського голови Вільнянської територіальної громади Запорізької області із заявою про надання дозволу на приватизацію житла. Листом №02-07-09/173 від 07.12.2022 року останній було відмовлено у наданні дозволу на приватизацію з підстав того, що на даний час спірний будинок не перебуває у комунальній власності, а також не надано ордер на вселення в квартиру.

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом. Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом. Згідно ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» об`єктом приватизації є квартири, які перебувають в віданні місцевих Рад, державних підприємств, установ, організацій, незалежно від їх відомчої належності. Відповідно до ст. 3 Закону України зазначеного закону, - приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Частино 3 цієї статті встановлено, що передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Відповідно до відповіді від 18.01.2022 року № 6/6-9 ДП «Підприємство ДКВС України №20 житловий будинок перебуває у них на балансі а власником є Держава в особі Міністерства юстиції України, та є державною власністю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 18.05.2016 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано Державну пенітенціарну службу, покладено на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації. Установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної пенітенціарної служби, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації. Додатком до вказаної постанови визначено перелік цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що відносяться до сфери управління Міністерства юстиції.

Органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України. Майно виправної колонії перебуває у державній власності, використовується нею на правах оперативного управління.

За змістом позиції Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 року у справі 200/18858/16-ц, зі зміною власника житлового фонду і категорії житла його статус як службового втрачено, разом з цим ЖК УРСР не вимагає отримання іншого ордеру з урахуванням природи останнього, як підстави для вселення в житлове приміщення оскільки наймач вже вселився на законній підставі й правомірно користується ним, відмова міської ради у приватизації у зв`язку із ненаданням ордеру зазначеного не спростовує, з огляду й на те, що на спірну площу окрім позивача ніхто не претендує, квартира є єдиним об`єктом нерухомого майна , позивач вселився та користується житлом на законних підставах і протягом тривалого часу добросовісно використовує квартиру як єдине житло суд зробив висновок про захист житлового права позивача.

Так, 25.10.2003 року укладено договір найму спірного житла між Вільнянською виправною колонією №20 та позивачем , а згідно наказу Вільнянської виправної колонії Запорізької області №474 від 22.12.2003 року ОСОБА_1 задоволено заяву останньої про передачу спірної квартири у спільну сумісну власність, а також наказано клопотати перед Вільнянським відділом приватизації оформити свідоцтво на право особистої власності і відсутність ордеру не може бути підставою для відмови в приватизації житла з урахуванням й переліку статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, й інших підстав для відмови у приватизації відсутні, тому, суд приходить до висновку, що позивач має право на приватизацію квартири, в якій він зареєстрований і мешкає, відповідачі проти позову не заперечували , позивач та її родина була вселена до квартири АДРЕСА_2 на законних підставах, законність їх проживання у квартирі ніхто не оспорює, з урахуванням ч.4 ст.174 ЦПК України позов знайшов своє обґрунтування у судовому засіданні і тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 208.209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1,2, п.11 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,

постановив:

позов ОСОБА_1 до Вільнянської міської ради Запорізької області, Міністерства юстиції України, треті особи: державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№20)», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання права на приватизацію - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.06.2023

Суддя Іван Олександрович Кононенко

13.06.2023