Ухвала

від 22.05.2023 по справі 133/967/23

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 133/967/23

Ухвала

про призначення до судового розгляду

22 травня 2023 року Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Вінницької області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020230000002 від 02 січня 2023 року, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2023р. відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023020230000002 від 02.01.2023 року, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України, передано на розгляд судді ОСОБА_7 , який своєю ухвалою від 30.03.2023р. призначив справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.315 КПК України, у підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження поставлено питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Прокурор ОСОБА_8 у судовому засіданні просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду та викликати в судове засідання учасників процесу, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогамст.291 КПК України, підстав для прийняття судом рішення, передбаченого п.п.1-4, 6 ч.3ст.314 КПК України, немає, а розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, з`ясувавши їх позицію щодо заявлених клопотань, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Щодо обвинувального акту.

Положеннями ч.3ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

У п. 51 рішення ЕСПЛ у справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено: «Суд також нагадує, що поняття обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Foti and Others v. Italy), серія А N 56, п. 53, рішення від 10 грудня 1982 року, та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), серія А N 73, п. 53, рішення від 21 лютого 1984 року).

У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, зокрема, зазначено, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч. 3 ст. 6 Конвенції».

Згідно з ч.3ст.110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим уст.291 КПК України.

Відповідно до п.3 ч.3ст.314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цьогоКодексу.

Отже, обов`язок щодо того, що обвинувальний акт повинен відповідати вимогамст.291 КПК України, нормами кримінального процесуального закону покладається саме на прокурора.

При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогамКПК України(постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа №520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).

Положеннями ч.2ст.291 КПК Українивстановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Згідно з положеннямист.293 КПК Україниодночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другоюстатті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

Дослідивши обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні суд приходить до висновку, що він містить усі необхідні елементи, що визначені в ч.2ст.291 КПК України. Зокрема, в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення, обвинувальний акт підписано слідчим та прокурором, до нього додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

Судом не встановлено таких його недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд.

Щодо призначення судового розгляду.

Кримінальне провадження підсудне Калинівському районному суду Вінницької області.

Обвинувальний акт відповідає вимогамст.291 КПК України, підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п.1-4 ч.3ст.314 КПК України, відсутні.

Обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування 23.03.2023 року було вручено обвинуваченій ОСОБА_6 та її захиснику адвокату ОСОБА_9 .

Під час проведення підготовчого судового засідання також встановлено, що угода про визнання винуватості, у порядку статей468,469,470,472-475 КПК України, до суду не надходила.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта з додатками, з огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 ч.3ст.314 КПК Українирішень, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, а тому воно має бути розглянуто у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ч.1ст.316 КПК України, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Строки призначення судового розгляду.

Відповідно до ч.1ст.21 КПК Україникожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно до ч.1ст.28 КПК України,під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною 2ст.316 КПК Українипередбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу.

Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до наступних висновків:

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що відносно обвинуваченої ОСОБА_6 на підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 30.03.2023 року був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний період доби строком на два місяці, тобто до 28.05.2023 року, без використання електронних засобів контролю, з покладенням певних обов`язків.

За приписами частини третьої статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Згідно положень частин першої, третьої статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. … Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити зокрема виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

З дотриманням вищезазначених вимог процесуального закону, прокурор звернувся до суду із письмовим клопотанням щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 з підстав наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, яке підтримав в суді, зазначивши, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому продовження дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби є виправданим.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання доцільності продовження відносно обвинуваченої дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, суд виходить із наявності пред`явленого їй обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до двох років, та необхідності уникнення ризиків, визначенихстаттею 177 КПК України, зокрема, що обвинувачена може: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність даних ризиків доведено прокурором та не спростовано матеріалами кримінального провадження.

При вирішенні питання доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби відносно ОСОБА_6 відповідно до вимог ч.1ст.178 КПК України,судом враховуються такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення нею кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у його вчиненні, що може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні нетяжкого злочину, кримінальне провадження не завершено, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби закінчується 28.05.2023 року, а також беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування цього запобіжного заходу зникли, а тому оскільки підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно неї дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області на 29 травня 2023 року на 10год. 00хв.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, без використання електронних засобів контролю, відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Сошанськ Козятинського району Вінницької області, українки, громадянки України, із базовою загальною середньою освітою, неодруженої, непрацевлаштованої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України, застосованого на підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 30.03.2023 року, з покладенням наступних обов`язків: прибувати за першою вимогою суду; не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 21год.00хв. по 06год.00хв. наступної доби, без відповідного дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання; утриматися від спілкування з потерпілою особою та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі їх наявності).

Строк дії ухвали щодо продовження обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби встановити строком на два місяці, тобто до 20.07.2023 року, включно.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_6 , що згідно ч.5ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала в частині продовження дії строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя