Ухвала

від 13.05.2024 по справі 133/967/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/967/23

Провадження №11-кп/801/576/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

в режимі відеоконференції:

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

захисниці ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12023020230000002 від 02.01.2023 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 16.02.2024, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Сошанськ Козятинського району Вінницької області, українку, громадянку України, із загальною середньою освітою, розлучену, непрацевлаштовану, раніше не судиму, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 ,

визнано винуватоюу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ст.118 КК України, та призначенопокарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано ОСОБА_7 в строк призначеного покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, за період з 02.01.2023 по 30.03.2023.

Початок строку відбування покарання вирішено рахувати з моменту затримання ОСОБА_7 на виконання вироку.

Вирішено питання з речовими доказами.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 01.01.2023 перебуваючи разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , протягом дня розпивали алкогольні напої, та приблизно о 16.00 год лягли спати на ліжку, яке знаходилося у спальній кімнаті цієї квартири. Близько 22 год 15 хв ОСОБА_7 прокинулась від того, що ОСОБА_9 стягнув її з ліжка та почав тягнути по підлозі кімнати за праву руку, при цьому наніс їй декілька ударів кулаками своїх обох рук в ділянку її голови та обличчя, погрожуючи, що скине її з балкону 4-го поверху багатоквартирного будинку. Перетягнувши ОСОБА_7 зі спальної кімнати до прихожої квартири, ОСОБА_9 сів на неї зверху та пальцями своїх обох рук стиснув її шию, чим закрив просвіт дихальних шляхів, і в цей момент ОСОБА_7 сприйняла загрозу своєму життю як реальну. Відштовхнувши ОСОБА_9 , ОСОБА_7 вдалося звільнитися та переміститися до кухні, де перебуваючи у стані необхідної оборони, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, тобто діючи з непрямим умислом, схопила зі столу правою рукою кухонного ножа та тримаючи його за руків`я, гострою металевою частиною нанесла один удар в ділянку лівого плеча спереду та один удар в грудну клітку зліва, від отримання яких ОСОБА_9 помер на місці.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 01 від 01.02.2023, смерть ОСОБА_9 настала від проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням серця, що спричинило гостру масивну крововтрату. Між вказаним тілесним ушкодженням та смертю ОСОБА_9 наявний прямий причинний зв`язок. Вчиняючи вищенаведені дії із застосуванням ножа, що не відповідало характеру та небезпеці посягання, ОСОБА_7 перевищила межі необхідної оборони, оскільки заподіяння ОСОБА_9 тяжкої шкоди у вигляді настання смерті явно не відповідало обстановці захисту від протиправних дій потерпілого.

Судом першої інстанції дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ст. 118 КК України, за ознаками умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_8 просить змінити вирок у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання та призначити ОСОБА_7 покарання більш м`яке та не пов`язане з реальним позбавлення волі. Вказує на можливість застосування ст. 75 КК України щодо ОСОБА_7 з огляду на пом`якшуючі покарання обставини, відношення обвинуваченої до вчиненого, її щирий жаль з цього приводу, активне сприяння розкриттю злочину, добровільну дачу правдивих пояснень про обставини події, відсутність цивільного позову потерпілого, а також обставини за яких вона вчинила злочин, існування реальної загрози її життю.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ обвинуваченої та захисниці на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши та перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно дост. 404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок судупро доведеністьвинуватості ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення,за якеїї засуджено,кваліфікація вчиненогоза ст.118КК України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, і в апеляційній скарзі, не оспорюється.

Згідно ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Як слідує із змісту оскаржуваного вироку, обираючи обвинуваченій ОСОБА_7 покарання, місцевий суд врахував, характер, обставини та наслідки вчиненого нею кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_7 , спосіб її життя, ставлення до наслідків, відсутність вибачень перед потерпілим, не надання останньою допомоги на поховання та організацію поминальних обідів, позицію потерпілого ОСОБА_10 про необхідність призначення обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, відсутність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої та обставину, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_7 - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою вона перебувала у сімейних або близьких відносинах, а саме щодо особи, з якою вона спільно проживала, але не перебувала у шлюбі.

Визнаючи обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд належним чином обґрунтував свої висновки, виходячи з позицій Верховного Суду України та враховуючи конкретні обставини вчиненого злочину і поведінку обвинуваченої.

Доводи захисника стосовно наявності підстав для призначення покарання не пов`язаного з позбавлення волі колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Положеннями ч. 2 ст.50КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Реалізація такої мети є одним з аспектів виконання визначених уст.2КПК завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

Згідно зіст. 65 ККособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей66,67 КК.

На переконання колегії суддів, зазначені захисником в апеляційній скарзі доводи, не дають підстав для пом`якшення обраного обвинуваченій покарання та призначення покарання не пов`язаного з реальним позбавлення волі.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Апеляційний суд звертає увагу, що виправлення засудженого є таким впливом покарання на його свідомість, за допомогою якого усуваються ті його негативні риси, що призвели до вчинення кримінального правопорушення. Виправлення виявляється у внесенні коректив у соціально-психологічні характеристики засудженого, нейтралізації негативних криміногенних настанов, вихованні законослухняності та поваги до положень закону, зокрема і кримінального.

Досягнення мети виправлення означає, що в результаті застосування до засудженого покарання в його особистості відбулись такі зміни, які фактично унеможливлюють вчинення ним нового кримінального правопорушення з огляду на зміни його ціннісних орієнтирів, що неможливо без усвідомлення та засудження винуватим вчиненої ним суспільно небезпечної дії.

В контексті наведених положень, колегія суддів приходить до переконання про недоцільність призначення покарання не пов`язаного з позбавлення волі, в аспекті реалізації приписів статей50,65 КК.

Призначене судом першої інстанції обвинуваченій ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі повністю відповідає ступеню тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, його наслідкам смерті людини, та особі винної і є достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченої та запобігання вчинення нових злочинів.

Це рішення належним чином вмотивоване, відповідає вимогам кримінального закону і підстав для зміни вироку, як про це сторона захисту ставить питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Калинівськогорайонного судуВінницької областівід 16.02.2024щодо ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ст.118 КК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців із дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4