Ухвала

від 16.06.2023 по справі 344/21926/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/21926/19

Провадження № 22-ц/4808/891/23

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Бойчук

У Х В А Л А

16 червня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2020 року під головуванням судді Ковалюк І.П. у м. Івано-Франківську у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено.

Вирішено провести розподіл будинковолодіння та земельної ділянки (кадастровий номер 2610192001:25:009:0045), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , згідно висновку оціночно-будівельного, будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження судового експерта Самулевич В.М. № 50 від 26.11.2019 року, наступним чином:

Виділено у власність ОСОБА_2 1/2 частину будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: цокольний поверх- сходова клітка літ.1 пл. 10,3кв.м - частину гараж літ.111 (1) пл.15,б кв.м.; - паливна літ.ІVпл.18,3кв.м.; перший поверх - коридор літ.1-1 пл. 13.2 кв.м.; - житлова кімната літ.1-2 пл.12.1 кв.м.; - кухня літ.1-3 пл.12.5 кв.м.; - вітальня літ.1-4 пл. 17,8 кв.м.; - житлова кімната літ.1-5 пл. 13.0 кв.м.; - комора літ.І-6 пл. 4,0кв.м - санвузол літ. 1-7 пл. 7.1 кв.м. Всього приміщень загальною площею 123,9 кв.м.

Також виділено у власність ОСОБА_2 ворота №1-вартістю 26 057грн, частину огорожі №2 площею 33,94 кв.м., вартістю 25114 грн і частину огорожі №4 площею -40,13 кв.м., вартістю 36237 грн.

Загальна вартість реальної частини житлового будинку, господарських будівель та споруд становить 767265 грн., реальна частка становить 53%.

Виділено у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,0400 га (400,5кв.м.).

Виділено у власність ОСОБА_1 1/2 частину будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: цокольний поверх - літня кухня літ.11 пл. 25.1 кв.м.; - частину гаража літ. 111 (2) пл. 15.5 кв.м.; поверх мезонін -хол.літ.1-8 пл. 29.6 кв.м.; - кухня літ.1-9 пл. 10.2 кв.м.; - санвузол літ. 1-10 пл. 10,0 кв.м.; - житлова кімната літ. 1-11 пл. 17.8 кв.м. Всього приміщення загальною площею 108,2 кв.м.; вартістю 550629грн.

Виділено у власність ОСОБА_1 погріб літ. Б-вартістю 57905 грн., частину огорожі №2 площею 42,36 кв.м., вартістю 31344,00 грн., огорожу №3 площею 61,1 кв.м., вартістю 30400грн. та частину огорожі №4 площею 11,17 кв.м., вартістю 10087грн.

Загальна вартість реальної частини житлового будинку, господарських будівель та споруд , становить 680365 грн., реальна частка становить 47%

Виділено у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,0400га. (400,5кв.м.).

У спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено земельну ділянку площею 0,0147 га.(147 кв.м.), згідно дослідження експерта.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частину сплаченого судового збору в сумі 4 802,50 грн.

На зазначене заочне рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

У апеляційній скарзі відповідач вказує, що про зміст оскаржуваного заочного рішення йому стало відомо в червні 2021 року, однак у нього були відсутні будь-які документи, якими він міг би оскаржити рішення суду. З метою перегляду заочного рішення він звернувся до Івано-Франківського міського суду із заявою, проте ухвалою Івано-Франківського міського суду від 03 квітня 2023 року в задоволенні його заяви про поновлення строку йому було відмовлено і заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Вказану ухвалу суду отримано його представником 23.05.2023 і з цього часу йому стало про неї відомо.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення встановлені статтею 285 ЦПК України.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Отже, відповідно до статей 284, 287 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а також в разі ухвалення повторного заочного рішення.

Визначений у статті 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовується як до розгляду суті цієї заяви, так і до розгляду на предмет дотримання строку її подання.

У разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21).

У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 2-663/10 (провадження № 61-9961св22) зазначено, що «заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, лише у разі залишення без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення (частина четверта статті 287 ЦПК України у чинній редакції). Тлумачення вказаних статей процесуального закону свідчить, що ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому до основних ознак апеляційного перегляду заочного рішення можна віднести наступні: а) здійснюється судом вищестоящої інстанції; б) апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки. Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та у разі ухвалення повторного заочного рішення. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 березня 2019 року у справі № 462/3542/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 308/8618/17».

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що 22 лютого 2023 року відповідач звертався до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2020 року.

За результатами розгляду зазначеної заяви Івано-Франківським міським судом 03 квітня 2023 року постановлена ухвала, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку та заяву відповідача про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.

Вказана ухвала є перешкодою для оскарження заочного рішення у справі в загальному порядку та сама по собі відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

У цій справі судом першої інстанції не постановлялася ухвала про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення і не ухвалювалося повторне заочне рішення, що дало б підстави для перегляду рішення в апеляційному порядку за апеляційною скаргою відповідача.

Оскільки відповідачем порушено встановлений законом спеціальний порядок перегляду заочного рішення в апеляційній інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішенняІвано-Франківськогоміського судувід 05жовтня 2020року разом з доданими матеріалами підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 261, 284, 287, 288, 357, 389, 390 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин