Ухвала

від 11.10.2023 по справі 344/21926/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

11 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 344/21926/19

провадження № 61-12155ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено.

Вирішено провести розподіл будинковолодіння та земельної ділянки (кадастровий номер 2610192001:25:009:0045), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , згідно висновку оціночно-будівельного, будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження судового експерта Самулевич В. М. № 50 від 26 листопада 2019 року, наступним чином:

Виділено у власність ОСОБА_2 1/2 частину будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: цокольний поверх- сходова клітка літ. 1 пл. 10,3кв.м - частину гараж літ. 111 (1) пл.15,б кв.м.; - паливна літ. ІVпл.18,3кв.м.; перший поверх - коридор літ. 1-1 пл. 13.2 кв.м.; - житлова кімната літ. 1-2 пл.12.1 кв.м.; - кухня літ. 1-3 пл.12.5 кв.м.; - вітальня літ.1-4 пл. 17,8 кв.м.; - житлова кімната літ.1-5 пл. 13.0 кв.м.; - комора літ. І-6 пл. 4,0кв.м - санвузол літ. 1-7 пл. 7.1 кв.м. Всього приміщень загальною площею 123,9 кв.м.

Також виділено у власність ОСОБА_2 ворота №1-вартістю 26 057,00 грн, частину огорожі №2 площею 33,94 кв.м., вартістю 25 114,00 грн і частину огорожі №4 площею -40,13 кв.м., вартістю 36 237,00 грн.

Загальна вартість реальної частини житлового будинку, господарських будівель та споруд становить 767 265,00 грн, реальна частка становить 53%.

Виділено у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,0400 га (400,5 кв.м.).

Виділено у власність ОСОБА_1 1/2 частину будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: цокольний поверх - літня кухня літ.11 пл. 25.1 кв.м.; - частину гаража літ. 111 (2) пл. 15.5 кв.м.; поверх мезонін -хол.літ.1-8 пл. 29.6 кв.м.; - кухня літ.1-9 пл. 10.2 кв.м.; - санвузол літ. 1-10 пл. 10,0 кв.м.; - житлова кімната літ. 1-11 пл. 17.8 кв.м. Всього приміщення загальною площею 108,2 кв.м.; вартістю 550 629,00 грн.

Виділено у власність ОСОБА_1 погріб літ. Б-вартістю 57 905,00 грн, частину огорожі №2 площею 42,36 кв.м., вартістю 313 44,00 грн, огорожу №3 площею 61,1 кв.м., вартістю 30 400,00 грн та частину огорожі №4 площею 11,17 кв.м., вартістю 10 087,00 грн.

Загальна вартість реальної частини житлового будинку, господарських будівель та споруд , становить 680 365,00 грн, реальна частка становить 47%

Виділено у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,0400 га. (400,5 кв.м.).

У спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено земельну ділянку площею 0,0147 га (147 кв.м.), згідно дослідження експерта.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У лютому 2023 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, в якій просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення від 05 жовтня 2020 року та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку відмовлено.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 15 жовтня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя залишено без розгляду.

Не погодившись із заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2020 року повернуто особі, яка її подала, в зв`язку з порушенням встановленого законом спеціального порядку перегляду заочного рішення в апеляційній інстанції.

ОСОБА_1 16 серпня 2023 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2020 року, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2023року, в якій просив ухвалити нове рішення про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2020 року та ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2023 року в справі.

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року касаційну скаргуна ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказаної із зазначенням підстав для поновлення такого строку та надати докази про це.

У вересні 2023 року заявником у встановлений строк на виконання вимог зазначеної ухвали надіслано заяву про поновлення строку, яку мотивовано тим, що заявником вперше подано дану касаційну скаргу 12 липня 2023 року, тобто в межах строку. Проте, ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року вперше подану скаргу було повернуто заявнику в зв`язку з тим, що її підписано особою, яка не надала доказів на представництво ОСОБА_1 у Верховному Суді.

Матеріалами касаційного провадження підтверджено поважні зазначені заявником обставини.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів вважає за можливе поновити строк на касаційне оскарження ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2023 року.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов наступних висновків.

Згідно з правилами процесуального закону подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції має відбуватися з дотриманням певних умов.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Глава 11 «Заочний розгляд справи» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (частина 1 статті 284 ЦПК України).

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Частинами 2 та 3 статті 288 ЦПК України передбачено, що позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Тлумачення статей 284, 287, 288 ЦПК України дає змогу зробити висновок, що ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов`язки.

Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, лише за письмовою заявою відповідача, і це є лише його персоніфікованим правом.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 червня 2018 року в справі № 756/11925/16-ц, від 25 березня 2019 року в справі № 462/3542/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 308/8618/17, від 05 лютого 2020 року в справі № 369/1534/18, від 08 квітня 2020 року в справі № 488/3949/16-ц, від 22 липня 2020 року в справі № 760/13894/14-ц, від 07 вересня 2022 року в справі № 294/1347/17, від 07 вересня 2022 року в справі № 294/1347/17, від 21 червня 2023 року в справі № 202/3829/16-ц.

В даній справі, 05 жовтня 2020 рокуІвано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ухвалено заочне рішення - за змістом рішення зазначено, що відповідач в судове засідання не з`явивився, роз`яснено порядок оскарження заочного рішення.

У лютому 2023 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, в якій просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення від 05 жовтня 2020 року та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку відмовлено.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 15 жовтня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя залишено без розгляду.

Згідно з пунктом 16 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: залишення позову (заяви) без розгляду.

При цьому, ОСОБА_1 не скористався своїм правом на апеляційне оскарження ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2023 року відповідно до пункту 16 частини першої статті 353 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, Івано-Франківський апеляційний суд в ухвалі від 16 червня 2023 року, правильно встановив порушення встановленого процесуальним законом спеціального порядку перегляду заочного рішення в апеляційній інстанції, а тому дійшов вірного висновку про визнання апеляційної скарги

ОСОБА_1 неподаною та її повернення.

Підстави вважати, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, відсутні.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскарженого судового рішення.

Керуючись статтею 390, пунктом 1 частини другої та частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2023 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська А. Ю. Зайцев В. М. Коротун