Постанова

від 14.06.2023 по справі 922/240/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/240/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

за участю представників:

від позивача - Підгорний Б.Б. - в порядку самопредставництва на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Інституту рослинництва імені В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків (вх.№811 Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 05.04.2023 у справі №922/240/23 (суддя Ємельянова О.О., повний текст рішення складено 10.04.2023)

за позовом: Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

до відповідача: Інституту рослинництва імені В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків

про стягнення 1190889,18грн,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Інституту рослинництва імені В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості за невиконання зобов`язань за договором № 526/21 від 28.01.2021 по оплаті теплової енергії в сумі 113414,77грн за грудень 2021 року, заборгованості за невиконання зобов`язань за договором № 526/22 від 26.01.2022 по оплаті теплової енергії в сумі 554054,82грн за січень - лютий 2022 року, заборгованості за невиконання зобов`язань за договором №526/22 від 14.09.2022 по оплаті теплової енергії в сумі 523419,59грн за березень - квітень 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаними договорами про закупівлю теплової енергії в гарячій воді в частині повного та своєчасного розрахунку.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.04.2023 у справі №922/240/23 позов задоволено; стягнуто з Інституту рослинництва імені В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" суму у розмірі 1190889,18грн, що складається з заборгованості за невиконання зобов`язань за договором 1 з оплати теплової енергії в сумі 113414,77грн за грудень 2021 року; заборгованості за невиконання зобов`язань за договором 2 з оплати теплової енергії в сумі 554054,82 грн за січень - лютий 2022 року; заборгованості за невиконання зобов`язань за договором 3 з оплати теплової енергії в сумі 523 419,59грн за березень - квітень 2022 року та судового збору у розмірі 17863,34грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами про закупівлю теплової енергії в гарячій воді в частині повного та своєчасного розрахунку.

Інститут рослинництва імені В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 05.04.2023 у справі №922/240/23 та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт посилається на те, що позовні вимоги позивача були спрямовані виключно на легалізацію фіктивної кредиторської заборгованості до відповідача, яка була сформована позивачем по особовому рахунку лише на підставі задекларованих в договорах планово-розрахункових даних, які автоматично трансформувались у грошові зобов`язання відповідача.

На думку апелянта, матеріали справи не містять доказів на підтвердження дійсної можливості виконання позивачем умов договорів в частині постачання теплової енергії.

Крім того, як стверджує апелянт, позивач, встановлюючи в пунктах 4.8. договорів обов`язок відповідача самостійно отримувати документи, який не зв`язаний з обов`язком позивача їх виготовлення та видачі, фактично містить елементи примусу безапеляційного прийняття виконання правочину та, як виявилось у подальшому, ці умови вказаного пункту фактично і були використані для автоматичного формування за особистим рахунком відповідача спірної кредиторської заборгованості.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Інституту рослинництва імені В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Харківської області від 05.04.2023 у справі №922/240/23 та призначено справу до розгляду на "14" червня 2023 р. о 14:45 годині.

14.05.2023р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№5564), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Інституту рослинництва імені В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України, рішення Господарського суду Харківської області від 05.04.2023 у справі №922/240/23 залишити без змін.

24.05.2023р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення щодо відзиву на апеляційну скаргу (вх.№5914).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.06.2023р. представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення Господарського суду Харківської області від 05.04.2023 у справі №922/240/23 залишити без змін.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за його відсутності, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 28.01.2021 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (надалі - теплопостачальна організація) та Інститутом рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України (надалі - споживач) було укладено договір № 526/21 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір №1 т.1 а.с.20-23), відповідно до умов якого предметом договору є закупівля код згідно ДК 021:2015 09320000-8- пара, гаряча вода та пов`язана продукція (постачання теплової енергії) (пункт 1.1. договору №1).

Відповідно до пункту 1.2. договору №1, теплопостачальна організація зобов`язується у період дії цього договору поставити споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія надається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію, гаряче водопостачання.

Пунктом 3.1. договору №1, сторони погодили, що ціна договору становить 762180,90грн, ПДВ 152436,18грн, всього 914617,08грн у т.ч. - бюджетні призначення (корпуси інституту) - 486 030,50грн, ПДВ 97206,10грн, всього 583236,60грн; - населення - 269 556,10грн, ПДВ 53911,22грн, всього 323467,32грн; - за рахунок відшкодування орендарів 6594,30грн, ПДВ 1318,86 грн, всього 7913,16грн.

Ціна цього договору може бути змінена згідно випадків, вказаних у частині 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами) (пункт 3.2. договору №1).

Пунктом 4.1. договору №1 сторони визначили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, вказані в цьому договорі, відкриті теплопостачальною організацією для кожної категорії з окремими встановленими тарифами ("населення", бюджетні установи", "інші споживачі"), відповідно до цих тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.

Розрахунковим періодом є місяць за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період) в 2-х примірниках) (пункт 4.2. договору №1).

Відповідно до пункту 4.4. договору №1, сторони погодили, що розрахунки за показниками приладів обліку: - якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене у договорі, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого завчасно в цьому договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок майбутньої оплати заявленого обсягу за період, наступний за розрахунковим.

Розрахунки без приладів комерційного обліку: - якщо обсяг спожитої теплової енергії перевищує оплачений зазначений у договорі обсяг, вартість такого перевищення оплачується споживачем не пізніше 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманого з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, акту виконаних робіт; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від оплаченого зазначеного у договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок оплати зазначеного в цьому договорі обсягу місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5. договору №!).

Згідно з пунктом 4.8. договору №1, споживач з 29 числа розрахункового місяця до 1-го числа, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації за адресою: вул. Мефодіївська, буд. 11, кім. 17 наступні документи за розрахунковий період:

- рахунок - фактуру, акт виконаних робіт по об`єктах, що обладнані приладами обліку. Споживач з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації за адресою: вул. Олімпійська, буд. №23А наступні документи за розрахунковий період: - акт звіряння розрахунків; - рахунок - фактуру, акт виконаних робіт по об`єктах, що не обладнані приладами обліку.

По одному примірнику оформлених актів споживач повертає теплопостачальній організації протягом 10 днів після їх отримання.

Цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що фактично складись між сторонами з 01.01.2021 року і діє у частині поставки теплової енергії по 31.12.2021 року включно (згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків, до їх повного здійснення (пункт 10.1 договору №1).

Також, між сторонами було підписано додаток №1 до договору №1, а саме обсяги постачання теплової енергії споживачу по всім об`єктам теплоспоживання, додаток № 2 схема межі поділу теплової мережі технічна характеристика теплотраси, акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, додаток № 3 умови припинення постачання теплової енергії, додаток № 4 перелік об`єктів теплопостачання, додаток № 5 облік теплової енергії при наявності вузла обліку та експлуатація вузла обліку теплової енергії (т.1 а.с.24-28).

26.01.2022 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (надалі - теплопостачальна організація) та Інститутом рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України (надалі - споживач) було укладено договір № 526/22 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір №2 т.1 а.с.30-33), відповідно до умов якого предметом договору є закупівля код згідно ДК 021:2015 09320000-8- пара, гаряча вода та пов`язана продукція (постачання теплової енергії) (пункт 1.1. договору №2).

Відповідно до пункту 1.2. договору №2, теплопостачальна організація зобов`язується у період дії цього договору поставити споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія надається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію, гаряче водопостачання.

Пунктом 3.1. договору №2, сторони погодили, що ціна договору становить 840204,83грн, ПДВ 168040,97грн, всього 1008245,80грн.

Ціна цього договору може бути змінена згідно випадків, вказаних у частині 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами) (пункт 3.2. договору №2).

Пунктом 4.1. договору №2 сторони визначили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, вказані в цьому договорі, відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.

Розрахунковим періодом є місяць за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період) в 2-х примірниках) (пункт 4.2. договору №2 ).

Відповідно до пункту 4.4. договору, сторони погодили, що розрахунки розрахунки за показниками приладів обліку: - якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене у договорі, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого завчасно в цьому договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок майбутньої оплати заявленого обсягу за період, наступний за розрахунковим.

Розрахунки без приладів комерційного обліку: - якщо обсяг спожитої теплової енергії перевищує оплачений зазначений у договорі обсяг, вартість такого перевищення оплачується споживачем не пізніше 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманого з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, акту виконаних робіт; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від оплаченого зазначеного у договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок оплати зазначеного в цьому договорі обсягу місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5. договору №2).

Згідно з пунктом 4.8. договору №2, споживач з 29 числа розрахункового місяця до 1-го числа, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації за адресою: вул. Мефодіївська, буд. 11, кім. 17 наступні документи за розрахунковий період:

- рахунок - фактуру, акт виконаних робіт по об`єктах, що обладнані приладами обліку. Споживач з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації за адресою: вул. Олімпійська, буд. №23А наступні документи за розрахунковий період: - акт звіряння розрахунків; - рахунок - фактуру, акт виконаних робіт по об`єктах, що не обладнані приладами обліку.

По одному примірнику оформлених актів споживач повертає теплопостачальній організації протягом 10 днів після їх отримання.

Цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що фактично складись між сторонами з 01.01.2022 року і діє у частині поставки теплової енергії по 28.02.2022 року включно (згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків, до їх повного здійснення (пункт 10.1. договору №2).

Також, між сторонами було підписано додаток № 1 до договору №2, а саме обсяги постачання теплової енергії споживачу по всім об`єктам теплоспоживання, додаток № 2 схема межі поділу теплової мережі технічна характеристика теплотраси, акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, додаток № 3 умови припинення постачання теплової енергії, додаток № 4 перелік об`єктів теплопостачання, додаток № 5 облік теплової енергії при наявності вузла обліку та експлуатація вузла обліку теплової енергії (т.1 а.с.34-38).

14.09.2022 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (надалі - теплопостачальна організація) та Інститутом рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України (надалі - споживач) було укладено договір № 526/22/1 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір №3 т.1 а.с.38-42), відповідно до умов якого предметом договору є закупівля код згідно ДК 021:2015 09320000-8- пара, гаряча вода та пов`язана продукція (постачання теплової енергії) (пункт 1.1. договору №3).

Відповідно до пункту 1.2. договору №3, теплопостачальна організація зобов`язується у період дії цього договору поставити споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія надається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію, гаряче водопостачання.

Пунктом 3.1. договору №3, сторони погодили, що ціна договору становить 445627,23 грн., ПДВ 89125,45 грн., всього 534752,68 грн.

Пунктом 4.1. договору №3 сторони визначили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів на рахунок теплопостачальної організації, вказані в цьому договорі, відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.

Розрахунковим періодом є місяць за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період) в 2-х примірниках) (пункт 4.2. договору №3).

Відповідно до пункту 4.4. договору №3, сторони погодили, що розрахунки розрахунки за показниками приладів обліку: - якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене у договорі, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого завчасно в цьому договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок майбутньої оплати заявленого обсягу за період, наступний за розрахунковим.

Розрахунки без приладів комерційного обліку: - якщо обсяг спожитої теплової енергії перевищує оплачений зазначений у договорі обсяг, вартість такого перевищення оплачується споживачем не пізніше 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманого з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, акту виконаних робіт; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від оплаченого зазначеного у договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок оплати зазначеного в цьому договорі обсягу місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5. договору №3).

Згідно з пунктом 4.8. договору №3, споживач з 29 числа розрахункового місяця до 1-го числа, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації за адресою: вул. Мефодіївська, буд. 11, кім. 17 наступні документи за розрахунковий період:

- рахунок - фактуру, акт виконаних робіт по об`єктах, що обладнані приладами обліку. Споживач з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації за адресою: вул. Олімпійська, буд. №23А наступні документи за розрахунковий період: - акт звіряння розрахунків; - рахунок - фактуру, акт виконаних робіт по об`єктах, що не обладнані приладами обліку.

По одному примірнику оформлених актів споживач повертає теплопостачальній організації протягом 10 днів після їх отримання.

Цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що фактично складись між сторонами з 01.03.2022 року і діє до 20.11.2022 року включно (згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків, до їх повного здійснення. Строк дії цього договору автоматично продовжується за згодою сторін у разі продовження строку діє воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 24.02.2022 року № 642 «Про введення воєнного стану в Україні», але не пізніше ніж до 31.12.2022 року (пунктом 10.1. договору №3).

Також, між сторонами було підписано додаток №3 до договору, а саме обсяги постачання теплової енергії споживачу по всім об`єктам теплоспоживання, додаток № 3 умови припинення постачання теплової енергії, додаток № 4 перелік об`єктів теплопостачання, додаток № 5 облік теплової енергії при наявності вузла обліку та експлуатація вузла обліку теплової енергії (т.1 а.с.43-45).

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" зазначав, що на підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальному сезоні 2021-2022 здійснював постачання теплової енергії у приміщення відповідача, які зазначені в додатку 4 до договорів №1, №2, №3.

Проте, відповідачем, не було в повному обсязі проведено оплату нараховану за спожиту теплову енергію, у зв`язку із чим, виникла відповідна заборгованість:

- за договором № 526/21 від 28.01.2021 у сумі 113414,77грн за період грудень 2021 року;

- за договором № 526/22 від 26.01.2022 в сумі 554054,82грн за період січень - лютий 2022 року;

- за договором № 526/22/1 від 14.09.2022 в сумі 523419,59грн, за період березень - квітень 2022 року.

Вказані обставини і стали підставою для звернення, 19.01.2023 Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Господарського суду Харківської області з відповідним позовом до Інституту рослинництва імені В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України (т.1 а.с.1-63).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.04.2023 у даній справі позов задоволено, з підстав викладених вище (т.1 а.с.148-153).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що за змістом положень статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 638 Цивільного кодексу України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини сторін врегульовано договорами про постачання теплової енергії № 526/21 від 28.01.2021, № 526/22 від 26.01.2022, № 526/22/1 від 14.09.2022, які за своєю правовою природою є договорами надання послуг з постачання теплової енергії у виді гарячої води (опалення), та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до положень статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 202, 509, 530 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтями 901 та 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Пунктами 1.2 укладених між сторонами договорів №1, №2, №3 передбачено зобов`язання позивача (енергопостачальної організації) постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщень відповідача, що відповідно до положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" віднесено до комунальних послуг.

Комунальні послуги за визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються в тому числі спеціальним Законом України "Про теплопостачання", який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Так, за приписами статті 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається (частина 1 статті 275 Господарського кодексу України).

Частинами 6 та 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Поняття споживач теплової енергії закріплено в статті 1 Закону України "Про теплопостачання". До споживачів теплової енергії цією статтею віднесено - фізичних або юридичних осіб, які використовують теплову енергію на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; цією ж статтею таж передбачено, що внутрішньобудинкові системи - це мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Як було зазначено вище, за умовами пунктів 10.1 договорів №1, №2, №3 вони набувають чинності з дня їх підписання та діють до 31.12.2021, 28.02.2022, 20.11.2022, а в частині розрахунків, до їх повного здійснення.

Матеріали справи не містять доказів заявлення будь-якою зі сторін про припинення договору, а тому колегія суддів приходить до висновку, що зазначені договори були чинними та їх умови діяли також протягом опалювального сезону 2021-2022років, тобто у заявлений позивачем період.

Таким чином, оскільки положення Закону України "Про теплопостачання" визначають споживачем теплової енергії, зокрема юридичну особа, яка використовує теплову енергію саме на підставі договору, а також з огляду на чинність і дію договорів про постачання теплової енергії № 526/21 від 28.01.2021, № 526/22 від 26.01.2022, № 526/22/1 від 14.09.2022, з підстав відсутності будь-яких письмових заяв сторін про припинення його дії, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії та суб`єктом у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно з зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

При цьому, наявність письмово оформленого договору свідчить про чинність та дійсність зобов`язання споживача оплачувати надані йому послуги.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Таким чином, приймаючи до уваги погоджені сторонами умови договорів про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 526/21 від 28.01.2021, № 526/22 від 26.01.2022, № 526/22/1 від 14.09.2022, якими сторони чітко погодили та встановили порядок постачання теплової енергії, а також визначили порядок та строк її оплати, колегія суддів зазначає про наявність у відповідача обов`язку зі своєчасної оплати спожитої теплової енергії за договором.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі вищевказаних договорів №1, №2, №3 та у відповідності до розпорядження голови Харківської міської ради про початок опалювального сезону 2021-2022 років Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", відпускало теплову енергію в гарячій воді до об`єктів відповідача, які визначено в додатках до договору (т.1 а.с.19).

Дослідивши надані позивачем акти на підключення споживача від 09.11.2021 №172/16568, №172/17517 (т.1 а.с.18), судовою колегією встановлено, що позивачем було підключено опалення за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (колишня назва - проспект Московський) 142 споживачу - Інституту рослинництва імені В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачем своєчасно та належним чином виконано взяті на себе зобов`язання з постачання на адресу об`єкта теплоспоживання - по проспекту Героїв Харкова (колишня назва - проспект Московський) 142 у м.Харкові та було поставлено відповідачу теплову енергію в горячій воді в період з грудня 2021 по квітень 2022року.

Натомість, матеріали справи свідчать, що відповідачем всупереч умов пункту 4.4. договорів №1, №2, №3 було порушено взяті на себе договірні зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої теплової енергії, що призвело до виникнення заборгованості, а саме:

- за договором № 526/21 від 28.01.2021 в сумі 113414,77грн за період грудень 2021 року;

- за договором № 526/22 від 26.01.2022 в сумі 554054,82грн за період січень - лютий 2022 року;

- за договором № 526/22/1 від 14.09.2022 в сумі 523419,59грн за період березень - квітень 2022 року.

На підтвердження вищезазначеної суми заборгованості позивачем було долучено до матеріалів справи акти виконаних робіт по відпуску теплової енергії по об`єднаному особовому рахунку 17200-5164 за грудень 2021р, за січень 2022 - лютий 2022року, березень - квітень 2022року (т.1 а.с.50-55).

Вищезазначені акти виконаних робіт по відпуску теплової енергії підписані лише з боку позивача.

Як було зазначено вище, пунктом 4.4 договору №1, №2, №3 сторони погодили, що розрахунки за показниками приладів комерційного обліку здійснюються наступним чином: - якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене у договорі, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого завчасно в цьому договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок майбутньої оплати заявленого обсягу за період, наступний за розрахунковим.

Пунктом 4.8. договору №1, №2, №3 визначено, що споживач з 29 числа розрахункового місяця до 1-го числа, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації за адресою: вул. Мефодіївська, буд. 11, кім. 17 наступні документи за розрахунковий період:

- рахунок - фактуру, акт виконаних робіт по об`єктах, що обладнані приладами обліку. Споживач з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації за адресою: вул. Олімпійська, буд. №23А наступні документи за розрахунковий період: - акт звіряння розрахунків; - рахунок - фактуру, акт виконаних робіт по об`єктах, що не обладнані приладами обліку.

По одному примірнику оформлених актів споживач повертає теплопостачальній організації протягом 10 днів після їх отримання.

З умов укладеного між сторонами договору випливає, що сторони передбачили самостійне отримання споживачем рахунків на оплату, актів виконаних робіт та здійснення оплати на підставі таких актів.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази самостійного отримання відповідачем актів.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послуги, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор вправі вимагати виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, виходячи зі змісту якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Споживач (відповідач) заперечень щодо нарахувань, зазначених в актах приймання-передачі послуг, наданих за об`єднаним особовим рахунком 17200-5164 на адресу теплопостачальної організації (позивача) не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі послуг за період з січня 2021року по квітень 2022року не повернув, що свідчить про те, що він фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими до оплати.

Таким чином, зазначені акти приймання-передачі послуг, надані за об`єднаним особовим рахунком 17200-5164 за період з січня 2021року по квітень 2022року є погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що в пунктах 4.8. договорів №1, №2, №3 обов`язок відповідача самостійно отримувати документи, який не зв`язаний з обов`язком позивача їх виготовлення та видачі, фактично містить елементи примусу безапеляційного прийняття виконання правочину та, як виявилось у подальшому, ці умови вказаного пункту фактично і були використані для автоматичного формування за особистим рахунком відповідача спірної кредиторської заборгованості.

Судова колегія зауважує, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010.

З огляду на те, що укладені між сторонами договори про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 526/21 від 28.01.2021, № 526/22 від 26.01.2022, № 526/22/1 від 14.09.2022 є чинними, в судовому порядку недійсними визнано не було, доводи апелянта щодо неправомірності вказаного пункту договору, яким визначено порядок отримання документів від теплопостачальної організації є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши правильність нарахованої позивачем суми боргу за неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань зі сплати спожитої теплової енергії у розмірі 1190889,18грн за період з січня 2021 року по квітень 2022року, що виконаний з урахуванням необхідних для розрахунку відомостей, що містяться в наявних в матеріалах справи рахунках-фактурах, судова колегія вважає, що заявлена до стягнення сума боргу є належним чином обґрунтованою та документально підтвердженою.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Закон не передбачає безоплатного споживання теплової енергії та зобов`язує споживачів здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з пунктами 24 та 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, споживач може відмовитися від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.12.2005 за №1478/11758 (із змінами, внесеними наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 №169) затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого теплопостачання, який згідно з п. 1.1 визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Пунктом 2.5 Порядку визначено, що відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконуються у міжопалювальний період.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що чинним законодавством України встановлено чіткий порядок відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який передбачає виконання низки проектно-технічних дій та погоджень їх результатів з уповноваженими органами.

Оскільки апелянтом не було надано ані під час розгляду справи місцевим господарським судом, ані під час апеляційного перегляду даної справи доказів на підтвердження відключення нежитлових приміщень від мереж централізованого опалення, судова колегія вважає безпідставними та такими, що позбавлені правового обґрунтування доводи апелянта про відсутність в матеріалах справа доказів на підтвердження дійсної можливості виконання позивачем умов договорів в частині постачання теплової енергії.

Враховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів відключення нежитлових приміщень від мереж централізованого опалення та доказів оплати послуг централізованого опалення за спірний період, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог та відповідно стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 113414,77грн за договором № 526/21 від 28.01.2021 за період грудень 2021 року; в сумі 554054,82грн за договором № 526/22 від 26.01.2022 за період січень - лютий 2022 року; в сумі 523419,59грн за договором № 526/22/1 від 14.09.2022 за період березень - квітень 2022 року.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами та вчинені при довільному тлумаченні наявних між сторонами правовідносин і норм права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, а рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Харківської області від 05.04.2023 у справі №922/240/23 без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інституту рослинництва імені В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 05.04.2023 у справі №922/240/23 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 15.06.2023

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.В. Плахов