Постанова

від 16.08.2023 по справі 922/240/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/240/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;

за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Інституту рослинництва імені В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України (вх.№1459Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.07.2023 у справі №922/240/23 (повний текст ухвали складено та підписано 11.07.2023 суддею Ємельяновою О.О. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків,

до Інституту рослинництва імені В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України, м.Харків,

про стягнення 1190889,18 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.07.2023 у справі №922/240/23 у задоволенні заяви (вх.№16413 від 26.06.2023) відповідача про встановлення розстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2023, яке набрало законної сили 15.06.2023, - відмовлено.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд виходив з того, що розстрочення виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Дослідивши надані заявником документи в обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що з наданих документів не убачається винятковість обставин, що можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення суду, а наведені заявником (відповідачем) у заяві обставини та додані докази не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, при цьому, на підтвердження викладених у заяві обставин, відповідачем не надано суду ні звітів, ні відомостей про рахунки у банківських установах та про рух коштів по цих рахунках за 2023 рік, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу тощо. Самі лише посилання відповідача на трудне матеріальне становище не можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду. Крім того, господарським судом встановлено, що у прохальній частині містяться неточності щодо запропонованих періодів розстрочення рішення та заявлено період розстрочення більше, ніж 1 рік, що не відповідає вимогам частини 5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач з ухвалою господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 10.07.2023 у справі №922/240/23 та постановити нову ухвалу, якою встановити розстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2023 на 11 місяців частинами за інтервалом у часі та сумою платежу, наведеною в прохальній частині апеляційної скарги. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати зі сплати судового збору.

Апелянт зазначає, що у наукової установи відсутнє бюджетне фінансування на погашення заборгованості без застосування процесуального інституту розстрочки виконання рішення суду, що призведе до завдання державі та державним інтересам суттєвої майнової шкоди. Крім того, незастосування господарським судом ефективного процесуального інституту розстрочки виконання рішення суду призводить до об`єктивної неможливості його добровільного виконання і, як наслідок, застосування виконавчою службою санкцій зі стягнення виконавчого збору 10% від встановленої спірним судовим рішенням спірної заборгованості та арешту рахунків, тим самим доведення наукової установи до банкрутства. На думку апелянта, порушено його право на справедливий суд щодо розгляду справи незалежним та безстороннім судом. Також господарським судом порушено норми процесуального права, адже, звертаючись до суду з клопотанням про встановлення розстрочки виконання рішення суду наукова установа мала правомірні очікування та законні сподівання на забезпечення ефективності інституту розстрочення виконання рішення суду, виходячи з розумного графіку платежів, який є співрозмірним та таким, що відповідає державним і бізнес інтересам, бюджетному законодавству України та гарантіям держави щодо виконання судових рішень, який у спірній ухвалі виявився нежиттєздатним. Не погоджується апелянт і з висновком господарського суду про заявлення відвіподачем періоду розстрочки виконання судового рішення більше, ніж на рік.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/240/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/240/23.

27.07.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Інституту рослинництва імені В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України (вх.№1459Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.07.2023 у справі №922/240/23. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 16.08.2023 о 14:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу - рекомендувати взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.

11.08.2023 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання (вх.№9446) про долучення доказів.

Колегія суддів зазначає, що надані відповідачем кошториси на 2021, 2022, 2023 та плани використання бюджетних коштів на вказані роки, а також відповідні довідки вже містяться у матеріалах справи.

Апелянт у судове засідання 16.08.2023 не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У судове засідання з`явився представник позивача юрисконсульт КП «Харківські теплові мережі» Підгорний Б.Б., у порядку самопредставництва, однак доказів на підтвердження своїх повноважень суду не надав, відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Частинами 1-3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною 1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для залучення представника позивача Підгорного Б.Б. до розгляду справи у судовому засіданні як належного представника.

Ураховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, з огляду на встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Інституту рослинництва імені В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості за невиконання зобов`язань за договором 1 по оплаті теплової енергії в сумі 113414,77 грн за грудень 2021 року, заборгованості за невиконання зобов`язань за договором 2 по оплаті теплової енергії в сумі 554054,82 грн за січень лютий 2022 року, заборгованості за невиконання зобов`язань за договором 3 по оплаті теплової енергії в сумі 523419,59 грн за березень квітень 2022 року. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 17863,34 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.04.2023 позов задоволено. Стягнуто з Інституту рослинництва імені В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 1190889,18 грн, що складається з: заборгованості за невиконання зобов`язань за договором 1 з оплати теплової енергії в сумі 113414,77 грн за грудень 2021 року; заборгованості за невиконання зобов`язань за договором 2 з оплати теплової енергії в сумі 554054,82 грн за січень лютий 2022 року; заборгованості за невиконання зобов`язань за договором 3 з оплати теплової енергії в сумі 523419,59 грн за березень квітень 2022 року; та судовий збір у розмірі 17863,34 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 апеляційну скаргу Інституту рослинництва імені В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2023 у справі №922/240/23 залишено без змін.

26.06.2023 відповідач звернувся до господарського суду з заявою (вх.№16413) про встановлення розстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2023, яке набрало законної сили 15.06.2023.

Заява обґрунтована тим, що рішенням господарського суду Харківської області від 05.04.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2023, позов задоволено. Проте відповідач повністю не згоден із зазначеними судовими рішеннями з підстав не відповідності їх юридичним критеріям законності та обґрунтованості та має намір звернутися за захистом порушених прав до суду касаційної інстанції, тим самим використати усі можливі засоби судового захисту інтересів Держави в національних судах. Ураховуючи, що рішення господарського суду Харківської області набрало законної сили 15.06.2023, у Наукової установи виникли реальні ризики не виконання завдань у сфері наукової діяльності та забезпечення продовольчої безпеки у зв`язку із відсутністю бюджетного фінансування на погашення визнаної попередніми судовими інстанціями в судових рішеннях спірної кредиторської заборгованості на суму 1190889,18 грн. Відповідач зазначає, що у судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанцій доводи відповідача про відсутність вини Наукової установи в інкримінованому господарському правопорушенні, а також доводи та аргументи про наявність загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до Наукової установи не були почуті, як і не були почуті аргументи щодо недоведеності позивачем конкретних обставин і фактів щодо реального (дійсного) здійснення господарських операцій з Науковою установою, та їх об`єктивного зв`язку з господарською діяльністю позивача, при тому, що на позивача покладався обов`язок підвищеного стандарту доказування, за наявними обґрунтованими Науковою установою сумнівами щодо реальної (дійсної) кредиторської заборгованості. За твердженням відповідача, Наукова установа використала усі можливі засоби судового захисту від інкримінованого господарського правопорушення, але вони виявились марними за відсутності складу господарського правопорушення на державу покладено тягар сплати спірної кредиторської заборгованості 1190889,18 грн та судових витрат 17863,34 грн. У зв`язку із чим, керуючись конституційним принципом обов`язковості виконання судових рішень, та за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та роблять його неможливим, відповідач використовує своє право на можливість застосування визначених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України процесуальних інститутів, зокрема, розстрочення виконання рішення суду.

Також заявник зазначає, що Наукова установа перебуває у складному фінансовому становищі у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України, що істотно ускладнює виконання рішення суду та єдиним законодавчо наявним способом для його виконання є застосування інституту розстрочки виконання судового рішення, що беззаперечно виключить можливість завдання державним інтересам суттєвої майнової шкоди, оскільки мінімізує ризики не виконання державних наукових програм та мінімізує негативний вплив на продовольчу безпеку України. Разом з тим, відповідач зазначає про мінімальну ступінь вини Наукової установи у спорі, що виник, зокрема, у разі неясності умов договорів щодо порядку проведення розрахунків за межами бюджетного року 2021-2022, у зв`язку із хаотичним складанням позивачем та на його розсуд направленням до Наукової установи документів на сумнівну кредиторську заборгованість, потрібно застосовувати правило тлумачення contraproferentem у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання чи не формулювання відповідної умови. Наукова установа належить до об`єктів критичної інфраструктури I, II, III категорій критичності за такими ознаками: Інститут рослинництва імені В.Я.Юр`єва НААН входить до складу світових організацій та є членом Міжнародної системи генетичних ресурсів рослин, що управляється Всесвітньою організацією з продовольства і сільського господарства (ФАО) та Європейської кооперативної програми з генетичних ресурсів рослин (BioversityInternational); до складу Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва НААН входить Національний центр генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ) (частина 3, пункту 4), 17) частина 4 ст.9, ст.10 Закону України Про критичну інфраструктуру №1882-IX). Відповідно до Переліку секторів інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1109 від 09.10.2020 Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури, зі змінами та доповненнями від 16.12.2022 №1384, наукова та дослідницька діяльність, виробництво та переробка сільськогосподарської та/або харчової продукції, відносяться до об`єктів критичної інфраструктури. За твердженням відповідача, виконання судових актів перебуває у нерозривному зв`язку із бюджетним асигнуванням, визначеним Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, то Науковою установою, сподіваючись на гарантоване право на справедливий суд, не планувалось та не вносилось до бюджетної програми на 2023 рік статті фінансування на виконання будь-яких рішень суду за їх відсутності на той час. Тому, проведення розрахунків за межами бюджетного року 2021-2023, у зв`язку із несвоєчасним наданням з вини учасника (відповідач) первинних документів тощо, об`єктивно виключалось із зазначених вище обставин. Опинившись у такій правовій ситуації, Наукова установа, виключно в інтересах держави, наголошує, що єдиним ефективним механізмом виконання рішення суду з дотриманням балансу інтересів держави і бізнесу, є застосування процесуального інституту розстрочки, який створить законні умови для сплати грошових коштів за межами бюджетних років та виключить ризики завдання Державі Україна майнової шкоди. Тому, на думку відповідача, без застосування процесуального інституту розстрочки виконання рішення суду виконання останнього буде істотно ускладнено, адже для формування джерела погашення кредиторської заборгованості необхідно буде згенерувати позабюджетні фінансові ресурси на спеціальному фонді, наповнення якого залежить саме від результатів наукової діяльності тощо, які направити на погашення кредиторської заборгованості. За твердженням відповідача, саме процесуальний інститут розстрочки виконання рішення суду як ефективний процесуальний засіб на гарантування виконання рішення реально призведе до погашення встановленої в судових актах суми кредиторської заборгованості, виходячи з розумного графіку платежів, який є співрозмірним, таким, що відповідає державним і бізнес інтересам, бюджетному законодавству України та гарантіям держави щодо виконання судових рішень: Стягнута за рішенням суду сума 1208752,52 грн, у тому числі кредиторська заборгованість 1190889,18 грн та судові витрати 17863,34 грн 100%. Просив суд задовольнити заяву та встановити розстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2023 року на 11 місяців частинами за інтервалом у часі та сумою платежу як ефективний процесуальний засіб на гарантування виконання рішення суду, відповідно до наведеного у заяві графіку.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 4, 5, 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.03.2023 у справі №920/167/22.

Таким чином, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як у заяві про розстрочення виконання рішення, так і в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що він перебуває у скрутному фінансовому становищі та те, що розстрочення виконання рішення може запобігти банкрутству Наукової установи.

Разом з тим, заявник при зверненні до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі не надав жодних доказів на підтвердження виняткових обставин у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для розстрочки його виконання.

До заяви про розстрочення виконання рішення суду надано такі докази: копія виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на відповідача, копію статуту відповідача, довідка до строки кошторису 2021 року "Оплата теплопостачання" (спеціальний фонд сума 1000000,00 грн), довідка до строки кошторису 2022 року "Оплата теплопостачання" (загальний фонд сума 276144,00 грн; спеціальний фонд 1923856,00 грн; разом 2200000,00 грн), довідка до строки кошторису 2023 року "Оплата теплопостачання" (спеціальний фонд сума 3300000,00 грн), довідка про рух коштів за 2022 рік, кошторис на 2021 рік, з якого убачається усього надходжень на рік - загальний фонд 18288856 грн та спеціальний фонд 42775700 грн, план виконання бюджетних коштів на 2021 рік, кошторис на 2022 рік, з якого убачається усього надходжень на рік - загальний фонд 20008463,00 грн та спеціальний фонд 42050000,00 грн, план виконання бюджетних коштів на 2022 рік, кошторис на 2023 рік з якого убачається усього надходжень на рік - загальний фонд 15956800,00 грн та спеціальний фонд 43594 00,00 грн, план виконання бюджетних коштів на 2023 рік.

Колегія суддів вважає, що надані відповідачем до заяви про розстрочення судового рішення докази не містять інформації про те, що Наукова установа є збитковою та про неможливість виконання рішення, не свідчать вказані докази і про винятковість обставин, що можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення суду.

Натомість, як правильно зазначено господарським судом, на підтвердження викладених у заяві обставин, заявником не надано ані звітів, ані відомостей про рахунки у банківських установах та про рух коштів по цих рахунках за 2023 рік, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу тощо.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для розстрочки виконання судового рішення, як і те, що фінансові ускладнення не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки.

Разом з тим, скаржником не доведено, як реальної неможливості виконання рішення, так і реальної можливості виконати рішення суду у справі за умови надання розстрочення виконання на 12 місяців.

При цьому, як зазначає відповідач, стягувач (позивач) не заперечує проти надання розстрочення виконання рішення суду, однак матеріали справи такої згоди не містять.

Крім того, господарським судом правильно встановлено, що у прохальній частині заяви про розстрочення виконання рішення суду містяться неточності щодо запропонованих періодів розстрочення рішення (а саме, щодо визначення року сплати), та заявлено період розстрочення більше ніж 1 рік, що не відповідає вимогам частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів апеляційної скарги про «спірність» судового рішення та «спірність» заборгованості, то апелянт не позбавлений права у разі незгоди з судовим рішенням оскаржити його в касаційному порядку, а застосування виконавчою службою санкцій зі стягнення виконавчого збору 10% від встановленої судовим рішенням та арешт рахунків є наслідком не виконання відповідачем рішення суду у добровільному порядку, у свою чергу уникнення цих заходів у виконавчому провадженні при примусовому виконанні судового рішення повною мірою залежить від волевиявлення відповідача.

За таких обставин, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

Дослідивши матеріали наявні у справі, в межах доводів і вимог апеляційний суд дійшов висновку, що господарський дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне та обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до частини 1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Інституту рослинництва імені В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 10.07.2023 у справі №922/240/23 - без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інституту рослинництва імені В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.07.2023 у справі №922/240/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.08.2023.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова