Рішення

від 29.05.2023 по справі 906/296/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/296/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Голуб М.В., ордер серія АА№1248880 від 06.05.2023;

від відповідача за первісним позовом: Евін А.К., ордер серія ЖТ№060133 від 03.04.2020;

Караулов Є.О., керівник, виписка з ЄДР;

від третьої особи: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія" Вимпел" (с.Світин Житомирського району Житомирської області)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп" (м.Київ)

про звернення стягнення на предмет застави 10 500 000,00грн (згідно заяви про збільшення позовних вимог від 02.02.2022)

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел" (с.Світин Житомирського району Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" (м.Київ)

про визнання договору застави недійсним,

з перервами в судових засіданнях згідно із ст.216 ГПК України.

23.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про звернення стягнення на заставне майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія" Вимпел" на суму 500000,00грн.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2020 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп" призначено підготовче засідання.

28.04.2020 надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія" Вимпел" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" про визнання договору застави недійсним.

Ухвалою суду від 18.05.2020 зустрічну позову заяву ТОВ "Промислова компанія "Вимпел"прийнято для спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним та призначено засідання суду для їх спільного розгляду.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.01.2021 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Експертно правова консалтингова компанія "Юрекс"; провадження у справі №906/296/20 зупинено.

02.02.2021 від ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач за первісним позовом, керуючись ст.46 ГПК України, просить суд викласти позовні вимоги в наступній редакції: звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №1118/01 від 18.11.2010 на предмет застави (майнові права на видобуток гранодіориту, який буде видобутий в Покостівському родовищі, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, 1,5км на північний схід від с.Покостівка, на підставі спеціального дозволу на користування надрами, виданого Державним комітетом природних ресурсів України, реєстраційний номер №4125 від 28.11.2006) згідно договору застави майнових прав №1118/01/S-2, укладеного 18.11.2010 з ТОВ "Промислова компанія" Вимпел" з визначенням способу реалізації на публічних торгах в ході виконавчого провадження з визначенням початкової ціни предмета застави в межах визначеної ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" суми стягнення, у розмірі 10 500 000,00грн, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Іммобілен-Груп" перед ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" за кредитним договором №1118/01 від 18.11.2010 у розмірі 7 291 636,57 доларів США (еквівалент станом на день подачі позову до суду становить 151 935 102,05грн (т.9, а.с.15-17).

12.11.2021 від ТОВ "Експертно правова консалтингова компанія "Юрекс" надійшов висновок експерта від 24.09.2021 за №05/21 за результатами проведення судової економічної експертизи у справі №906/296/20 (т.9, а.с.65-88).

Ухвалою суду від 22.11.2021 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду від 14.02.2022 постановлено заяву позивача за первісним позовом про збільшення позовних вимог від 02.02.2022 прийняти та вважати заявленим до розгляду спір про звернення стягнення на заставне майно на суму 10500000,00грн; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/296/20 до судового розгляду по суті.

Розгляд справи до початку розгляду по суті неодноразово відкладався за клопотаннями учасників процесу, зокрема, для можливого врегулювання спору в добровільному порядку.

18.05.2023 від позивача за первісним позовом надійшла заява від 10.05.2023 про відмову ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" від позову, у зв`язку з врегулюванням спору з відповідачем в позасудовому порядку.

Ухвалою господарського суду від 29.05.2023 прийнято відмову ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" від первісного позову та закрито провадження у справі № 906/296/20 за первісним позовом ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" до ТОВ "Промислова компанія "Вимпел" про звернення стягнення на предмет застави на суму 10 500 000,00грн, у зв`язку з відмовою від позову.

Отже, спір розглядається в межах заявлених позовних вимог про визнання недійсним договору застави майнових прав №1118/01/S-2 від 18.11.2010 укладений між ТОВ "Промислова компанія" Вимпел" та ПАТ "Комерційний банк "Актив0Банк", правонаступником якого на підставі договору №44-debtX_8688 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 28.02.2019 є ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг".

18.05.2023 від ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" на адресу суду надійшла заява про визнання зустрічного позову, у якій серед іншого зазначено, що позивач погоджується з позицією ТОВ "Промислова компанія "Вимпел", що договір застави суперечить положенням чинного законодавства України, а волевиявлення сторін по вказаному договору не відповідає їх внутрішній волі, оскільки не було спрямоване на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором , що є підставою для визнання недійсним договору в силу положень 203, 215 ЦК України (т.9, а.с.228).

Представники позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні 29.05.2023 позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2010 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив Банк", правонаступником якого на підставі договору №44-debtX_8688 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 28.02.2019 є ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" (банк/позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іммобілен-Груп" (позичальник/третя особа) укладено Кредитний договір №1118/01, за умовами якого з урахуванням змін та доповнень внесених додатковими угодами до кредитного договору, банк надав боржнику кредит у розмірі 6730242,00дол.США, а боржник зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом (т.1, а.с.11-15).

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між ПАТ "Комерційний банк "Актив Банк", правонаступником якого на підставі договору №44-debtX_8688 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 28.02.2019 є ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" (відповідач за зустрічним позовом, заставодержатель), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія" Вимпел" (позивач за зустрічним позовом/заставодавець) укладено Договір застави майнових прав №1118/01/S-2 (т.1, а.с.146-147).

Пунктом 1.1. Договору застави майнових прав №1118/01/S-2 від 18.11.2010 сторони узгодили, що заставодавець, який діє як майновий поручитель для забезпечення виконання у повному обсязі зобов`язань ТОВ "Іммобілен-Груп" перед заставодержателем за кредитним договором №1118/01 від 18.11.2010 передає у заставу заставодержателю майнові права на видобуток гранодіориту, який буде видобутий заставодавцем в Покостівському родовищі, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, 1,5км на північний схід від с.Покостівка, на підставі спеціального дозволу на користування надрами, виданого Державним комітетом природних ресурсів України, реєстраційний №4125 від 28.11.2006, та стане власністю заставодавця в майбутньому.

Відповідно до п.1.2. договору, майнові права, що є предметом застави випливають з наданого заставодавцю Спеціального Дозовлу на користування надрами за реєстраційним номером 4125 від 28.11.2006. Вартість майнових прав, що передаються в заставу, сторони оцінюють в 130 000 000,00грн.

В подальшому, до Договору застави №1118/01/S-2 від 18.11.2010 між заставодержателем та заставодавцем було укладено додаткові договори від 02.12.2010, від 08.12.2010, від 16.12.2010, від 29.12.2010, від 15.11.2011, від 26.06.2012, від 14.11.2012, від 13.12.2012, від 26.12.2012, від 12.02.2013, від 11.02.2014 про внесення змін та доповнень до Договору застави майнових прав №1118/01/S-2 від 18.11.2010.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що укладений Договір застави майнових прав №1118/01/S-2 від 18.11.2010 має бути визнаний недійсним, оскільки предметом застави за договором застави є майно та майнові права, які в силу приписів Закону України "Про заставу" не можуть бути предметом застави, таким чином оспорюваний правочин не відповідає положенням ст.576 ЦК України, ст.ст.4, 12, 49 Закону України "Про заставу" та ст.16 Кодексу України Про надра. Також, обґрунтовуючи порушення оспорюваним правочином своїх прав та інтересів, позивач посилається на те, що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків.

Дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, є визнання правочину недійсним, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. (частина 1 статті 203 ЦК України).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17.

За змістом постанови №9 від 06.11.2009 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Оспорюючи Договір застави майнових прав № 281021-М від 28.10.2021 позивач за зустрічним позовом посилається на те, що спеціальний дозвіл на користування надрами за реєстраційним №4125 від 28.11.2006 належить ТОВ "Промислова компанія" Вимпел" та майнові права, які набуваються на його підставі, мають особистий характер і його відчуження заборонено законом.

Суд зазначає, що відповідно до норм цивільного законодавства, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст.546 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ч.1 статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно, зокрема майнові права.

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов`язки. У статтях 66 та 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Частиною 4 статті 576 ЦК України передбачено, що предметом застави не можуть бути: культурні цінності, що є об`єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; пам`ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Відповідно до ч.5 статті 576 ЦК України предметом застави не можуть бути вимоги. які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом. Аналогічне положення містить і частина п`ята статті 4 Закону України "Про заставу", якою встановлено, що предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.

Приписами ст.12 Закону України "Про заставу" передбачено, що у договорі застави має бути досягнута суть, розмір та строк зобов`язання щодо виконання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, щодо яких за заявою одна із сторінок повинна бути досягнута згода. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо). При укладанні договору застави за згодою сторінки або на вимогу цієї із сторінки може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансового чи фінансового стану відповідності договору застави та оцінка предмета застави відповідно до законодавства.

Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України (ст.14 Закону України "Про заставу").

Як підтверджено матеріалами справи, ТОВ "Промислова компанія "Вимпел", згідно Наказу від 25.10.2001 №138 Державної служби геології та надр України, є власником Спеціального Дозволу на користування надрами, реєстраційний номер 4125 від 28.11.2006 на видобуток гранодіориту за адресою: Житомирська область, Житомирський район, 1,5 км на північний схід від с.Покостівка, термін на 5 років (т.1, а.с.227-228).

Укладення ТОВ "Промислова компанія "Вимпел" спірного Договору застави майнових права №1118/01/S-2 від 18.11.2010 відбулося в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Іммобілен-Груп" за кредитним договором №1118/01 від 18.11.2010.

З наявних у справі доказів, зокрема, матеріалів кредитної справи №1118/01 від 18.11.2010 містяться звіти про оцінку майнових прав ТОВ "Виробнича компанія "Вимпел" на розробку Покостівського родовища гранодіориту, розташованого за адресою: Житомирська область, Житомирський район, 1,5км на північний схід від села Покостівка (т.2, 91-149; а.с.150-176; 210-240).

У висновку від 21.09.2020 на останній Звіт про оцінку майнових прав ТОВ "Виробнича компанія "Вимпел" зазначено наступне: зібрані вихідні дані неповні та недостатні для здійснення оцінки; застосовані у звіті про оцінку майна методичні підходи, методи, оціночні процедури не відповідають базі оцінки (виду вартості), яка визначалася, розрахунки проведені невірно; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та або непрофесійним і не може бути використаний (т.8, а.с.217-226).

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою від 21.01.2021 Господарським судом Житомирської області у даній спарві №906/296/20 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ "Експертно правова консалтингова компанія "Юрекс".

На вирішення експерту поставлено наступні питання: Чи підтверджується документами бухгалтерського обліку вартість майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел", наданих в заставу за договором застави майнових прав №1118/01/S-2 від 18.11.2010 станом на дату укладення договору; чи підтверджується документально відображення в бухгалтерському обліку вартість майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел", наданих в заставу за договором застави майнових прав №1118/01/S-2 від 18.11.2010 станом на дату укладення договору.

12.11.2021 до суду надійшов висновок №05/21 від 24.09.2021 ТОВ "Експертно правова консалтингова компанія "Юрекс" разом з матеріалами справи.

Відповідно до висновку від 24.09.2021 ТОВ "Експертно правова консалтингова компанія "Юрекс", вартість майнових прав ТОВ "Промислова компанія "Вимпел", наданих в заставу за договором застави майнових прав №1118/01/S-2 від 18.11.2010, станом на дату укладення договору не підтверджується; відображення в бухгалтерському обліку вартість майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел", наданих в заставу за договором застави майнових прав №1118/01/S-2 від 18.11.2010 станом на дату укладення договору не підтверджується (т.9, а.с.66-88).

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи, суд знаходить його таким, що не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.

Враховуючи вище викладене, суд приймає до уваги висновок №05/21 від 24.09.2021 ТОВ "Експертно правова консалтингова компанія "Юрекс" разом з матеріалами справи в якості належного та допустимого доказу у справі, який доводить, що станом на момент укладення Договору застави майнових прав №1118/01/S-2 від 18.11.2010вартість майнових прав переданих в заставу (у розмірі 130 000 000,00грн), жодним чином не підтверджена.

Також слід відзначити, що в матеріалах справи наявна службова записка директора юридичного департаменту ПАТ "КБ"Актив Банк" від 10.02.2014, у якій вказано, що майнові права на видобуток гранодіориту за адресою: Житомирська область, Житомирський район, 1,5 км на північний схід від с.Покостівка на підставі дозволу на користування надрами №4125 від 28.11.2006 відсутні, оскільки відсутня особа, що є боржником заставодавця право вимоги до якої могло скласти предмет застави. У зв`язку з відсутністю майнових прав відсутній і предмет застави, а права, що надає спеціальний дозвіл на користування надрами не може бути предметом застави, запропоновано замінити забезпечення на будь-яке інше, яке передбачено постановою НБУ від 25.01.2012 №23 (т.4, а.с.196-197).

Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (ст. 1 Кодексу України про надра).

Відповідно до ст.14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування, зокрема для видобування корисних копалин.

Так, відповідно до п.16 Порядку надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2010 N596 (який був чинний на момент укладення оспорюваного договору застави майнових прав №1118/01/S-2 від 18.11.2010) надрокористувач не може дарувати, продавати або іншим чином відчужувати права, надані йому дозволом, будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі, передавати їх до статутних фондів суб`єктів господарювання, що утворюються за його участю, а також до складу майна з метою провадження спільної діяльності.

З 01.01.2011 нормою наступного змісту було доповнено ст.16 Кодексу України Про надра "Власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб`єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність" .

Системний аналіз законодавства дозволяє дійти до висновку про те, що дозвіл на спеціальне користування надрами є індивідуалізованим як елемент дозвільної системи у сфері господарської діяльності (документ дозвільного характеру). Майнове право, засноване на дозвільному користуванні, не може бути передане третім особам.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що в заставу було передано майнові права на видобуток гранодіориту, який буде видобутий заставодавцем в Покостівському родовищі, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, 1,5км на північний схід від села Покостівка, на підставі спеціального дозволу на користування надрами, виданого Державним комітетом природних ресурсів України, реєстраційний номер 4125 від 28.11.2006, чим порушено вимоги діючого на той час законодавства.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що спірний договір суперечить вимогам Закону, зокрема, ч.5 ст.576 ЦК України та ч.5 ст.4 Закону України "Про заставу", суд дійшов висновку про наявність визначених законом підстав для визнання недійсним Договору застави майнових прав №1118/01/S-2 від 18.11.2010.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач за зустрічним позовом позовні вимогу визнав у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню повністю, шляхом визнання недійсним Договору застави майнових прав №1118/01/S від 18.11.2010р, укладеного між ПАТ "Комерційний банк "Актив Банк", правонаступником якого на підставі договору №44-debtX_8688 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 28.02.2019 є ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" (код ЄДРПОУ 40487592), та ТОВ "Промислова компанія "Вимпел (код ЄДРПОУ 13544670)

За приписами ст.130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні приписи щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті за відповідною ухвалою чи рішенням суду містяться у ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи вищевикладене, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що судовий збір у сумі 1051,00грн (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні зустрічного позову) підлягає поверненню заявнику з Державного бюджету України відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" ухвалою суду.

Судовий збір, відповідно до ст.ст.129, 130 ГПК України, покладається на відповідача в сумі 1051,00грн (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову).

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Зустрічний позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір застави майнових прав №1118/01/S від 18.11.2010р, укладений між ПАТ "Комерційний банк "Актив Банк", правонаступником якого на підставі договору №44-debtX_8688 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 28.02.2019 є ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" (код ЄДРПОУ 40487592), та ТОВ "Промислова компанія "Вимпел" (код ЄДРПОУ 13544670).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" (вул.Мечникова, 2, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40487592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел" (с.Світин, Житомирський район, Житомирська область, 10031, код ЄДРПОУ 13544670)

- 1051,00грн судового збору.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел" (с.Світин, Житомирський район, Житомирська область, 10031, код ЄДРПОУ 13544670) 1051,00грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням №1115 від 27.04.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 12.06.23

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу ;

2,3 - сторонам (рек.);

4- третій особі