Рішення

від 13.06.2023 по справі 910/1164/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.06.2023Справа № 910/1164/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум " до Енергетична митниця Держмитслужби, Державної казначейської служби України про1 754 631,10 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Шилін Є.О.

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум "

звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Енергетичної митниці ДФС про відшкодування збитків у розмірі 1 754 631,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 порушено провадження у справі № 910/1164/17.

21.02.2017 позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов`язаних з нею справ №826/19195/16, №826/19614/16, №826/19394/16, що розглядаються Окружним адміністративним судом Києва. У вказаному клопотанні позивач обґрунтовував не можливість розгляду даної справи до вирішення вказаних справ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 зупинено провадження у справі № 910/1164/17 до вирішення справ № № 826/19195/16, 826/19614/16, 826/19394/16, які розглядаються Окружним адміністративним судом міста Києва.

21.02.2017 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти позовних вимог з підстав викладених у такому відзиві.

09.02.2022 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/1164/17 у зв`язку з тим, що відпали обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у справі.

Так, ухвалою суду від 10.02.2022 поновлено провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 01.03.2022.

В підготовчих засіданнях неодноразово за заявами позивача оголошувалися перерви.

Ухвалою суду від 19.07.2022 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Судові засідання неодноразово відкладалися.

Чергове судове засідання призначене на 25.10.2022.

Ухвалою суду від 25.10.2022 позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивач подав апеляцію.

Північним апеляційним господарським судом ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 - скасовано, а справу № 910/1164/17 направлено для продовження розгляду.

За таких обставин, ухвалою суду від 15.02.2023 призначено судове засідання на 14.03.2023.

14.03.2023 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні представником позивача підтримано заявлене клопотання від 29.08.2022 про залучення співвідповідача - Державну казначейську службу України.

За наслідками розгляду клопотання, суд ухвалою від 14.03.2023 залучив до участі у справі в якості другого відповідача Державну казначейську службу України. Вказаною ухвалою суд надав час для надання відповідачу 2 відзиву на позовну заяву. Судове засідання відкладено до 11.04.2023.

24.03.2023 позивачем надані до суду докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу 2.

31.03.2023 від Державної казначейської служби України надійшли клопотання про:

- закриття провадження у справі;

- залучення до участі у справі СБУ, КМУ;

- заміну процесуального статусу ДКС України з відповідача на третю особу;

- про зобов`язання позивача виконати вимоги процесуального закону та залишення позову без руху.

За наслідками судового засідання 11.04.2023, ухвалами суду від 11.04.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотань Державної казначейської служби України.

Також, ухвалою суду від 11.04.2023 замінено відповідача - Енергетичну митницю ДФС на Енергетичну митницю Держмитслужби.

У судовому засіданні оголошено перерву до 09.05.2023.

20.04.2023 представник відповідача 2 подав клопотання про розгляд справи без його участі.

09.05.2023 від позивача надійшла заява про відкладення судового засідання призначеного на 09.05.2023, з підстав не можливості прибуття в засідання представника.

У судовому засіданні 09.05.2023 судом за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 13.06.2023.

У судове засідання 13.06.2023 з`явилися представники позивача та відповідача 1. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Відповідач 1 проти задоволення позову заперечував з підстав його необґрунтованості.

Як було вказано вище, відповідач 2 просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності. Проти вимог заперечував.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засіданні 13 червня 2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача-1, відповідача-2, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.11.2016 року між ТОВ "Укргазпетролеум" (Позивач) та Компанія "LUXOIL IMPORT LLP" було укладено контракт № 14/11 купівлі продажу товару "Газ углеводородный Пропан-бутан технический".

Додатковою угодою № 158 до контракту визначено, що поставка відбувається з 01.11.2016 по 30.11.2016 р.р.

На виконання умов контракту позивачем придбано 1 044,00 метричних тон "Газ углеводородный Пропан-бутан технический".

З метою проведення митного оформлення товару, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" подано на митне оформлення вантаж на митний пост Київ енергетичний Енергетичної митниці ДФС:

- за МД № 903010000/2016/004209 від 23.11.2016р. (246,100 тон - 7ВЦ)

- за МД № 903010000/2016/004322 від 25.11.2016р. (47,748 тон - 2ВЦ)

- за МД№ 903010000/2016/004511 від 29.11.2016р. (103,500 тон - ЗВЦ)

- за МД№ 903010000/2016/004515 від 29.11.2016р. (190,200 тон - 5ВЦ)

- за МД№ 903010000/2016/004685 від 01.12.2016р. (34,026 тон - 1 ВЦ)

- за МД № 903010000/2016/004729 від 02.12.2016р. (348,150 тон - 10 ВЦ).

Також, позивачем було проведено оплату митних платежів та до декларації додано документи, необхідні для розмитнення.

Проте, на митному пості, товар відповідачем розмитнений не був.

Позивачем було направлено запит до відповідача щодо повідомлення обставин не розмитнення товару позивача.

На запит позивача про причини не розмитнення товару, відповідач листом № 28-70-2/60/10-3934 від 15.12.2016р. повідомив, що до Енергетичної митниці надійшли доручення Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ № 14/4/1-24294 від 24.11.2016р., № 14/4/1-24752 від 01.12.2016р. з вимогою вжиття додаткових заходів митного контролю під час здійснення митного контролю та оформлення товару за митними деклараціями МД № 903010000/2016/004209 від 23.11.2016р. (246,100 тон - 7ВЦ), МД № 903010000/2016/004511 від 29.11.2016р. (103,500 тон - ЗВЦ), МД № 903010000/2016/004515 від 29.11.2016р. (190,200 тон - 5ВЦ).

29.11.2016 року Відповідачем за участю, зокрема, представника СБУ проведено ідентифікаційний огляд і здійснено відбір проб (зразків) вказаного товару, які того ж дня були надіслані до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

07.12.2016 року Відповідачем отримано висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 05.12.2016р.

Також, у листі Відповідача зазначалось, що затримки в митному оформленні зазначеного вантажу пов`язані з необхідністю вжиття СБУ додаткових заходів контролю у зв`язку з підозрою щодо наявності у складі вказаного товару отруйних та сильнодіючих речовин, які можуть нанести шкоду здоров`ю людини, а документи, подані до Енергетичної митниці містять неправдиві дані відносно характеристик, номенклатури та вартості цього товару (листи СБУ від 02.12.2016р. № 14/4/1-24970, № 14/4/1-24965, № 14/4/1-24968 відповідно).

Суду доведено, що до Енергетичної митниці надійшли лист Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ № 14/23244 від 20.11.2016р., і доручення № 14/4/1-24436 від 28.11.2016р. з вимогою вжиття додаткових заходів митного контролю під час здійснення митного контролю та оформлення товару за митними деклараціями МД № 903010000/2016/004322 від 25.11.2016р. (47,748 тон - 2ВЦ) та МД № 903010000/2016/004729 від 02.12.2016р. (348,150 тон - 10 ВЦ).

29.11.2016 року і 07.12.2016 року Відповідачем за участю, зокрема, представника СБУ проведено ідентифікаційний огляд і здійснено відбір проб (зразків) вказаного товару, які того ж дня були надіслані до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

06.12.2016 року Відповідачем отримано висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 05.12.2016р.

Також, у листі Відповідача зазначалось, що затримки в митному оформленні зазначеного вантажу пов`язані з необхідністю вжиття СБУ додаткових заходів контролю у зв`язку з підозрою щодо наявності у складі вказаного товару отруйних та сильнодіючих речовин, які можуть нанести шкоду здоров`ю людини, а документи, подані до Енергетичної митниці містять неправдиві дані відносно характеристик, номенклатури та вартості цього товару (листи СБУ від 02.12.2016р. № 14/4/1-24967).

В подальшому, до Енергетичної митниці надійшло доручення Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ № 14/24386 від 25.11.2016р. з вимогою вжиття додаткових заходів митного контролю під час здійснення митного контролю та оформлення товару за митною декларацією МД № 903010000/2016/004685 від 01.12.2016р. (34,026 тон - 1 ВЦ).

29.11.2016 року Відповідачем за участю, зокрема, представника СБУ проведено ідентифікаційний огляд і здійснено відбір проб (зразків) вказаного товару, які того ж дня були надіслані до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

06.12.2016 року Відповідачем отримано висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 30.11.2016р.

Також, у листі Відповідача зазначалось, що затримки в митному оформленні зазначеного вантажу пов`язані з необхідністю вжиття СБУ додаткових заходів контролю у зв`язку з підозрою щодо наявності у складі вказаного товару отруйних та сильнодіючих речовин, які можуть нанести шкоду здоров`ю людини, а документи, подані до Енергетичної митниці містять неправдиві дані відносно характеристик, номенклатури та вартості цього товару (лист СБУ від 01.12.2016р. № 14/4/1-24861).

Так, обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 754 631,10 грн., позивач зазначає, що такі завдані відповідачем нездійсненням митного оформлення товару за:

МД №903010000/2016/4209 від 23. ї 1.2016 (246,100 тон - 7 вагоно-цистерн);

МД №903010000/2016/4322 від 25.11.2016 (47,748 тон 2 вагоно-цистерни);

МД№903010000/2016/4511 ви) 29.11.2016 (103,500 тон - 3 вагоно-цистерн);

МД №9030 /0000/2016/4515 від 29.11.2016 (190,200 топ 5 вагоно-цистерн);

МД №9903010000/2016/4685 від 01.12.2016 (34,026 тон 1 вагоно-цистерна);

МД №2903010000/2016/4729 від 02.12.2016 (348,150 тон - 10 вагоно-цистерн),

що призвело до порушення позивачем термінів поставки означеного товару за вище вказаними митними деклараціями.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до Господарського суду міста Києва з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 754 631,10 грн., суд відзначає наступне.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

При цьому неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Так, позивачем вказується, що з огляду на протиправну бездіяльність відповідача 1, ним було порушено терміни поставки товару контрагенту, що завдало позивачу збитків у розмірі 1 754 631,10 грн.

Оцінюючи вказані доводи позивача щодо протиправної, на думку позивача бездіяльності чи дій відповідача 1, суд вказує наступне.

Як слідує з матеріалів справи, Позивачем до Енергетичної митниці ДФС було пред`явлено позов про визнання бездіяльності протиправною щодо нездійснення митного оформлення за митними деклараціями № 903010000/20І6/004515 від 29.11.2016 (190,200 тон -5 ВЦ);

№ 903010000/2016/004511 від 29.11.2016 (103,500 тон -3ВЦ);

№ 903010000/2016/004209 від 23.11.2016 (246,100 тон - 7 ВЦ);

№ 903010000/20/6/004322 від 25.11.2016 (47,748 тон - 2 ВЦ).

При цьому, варто зауважити, що в рамках розгляду даної справи саме позивачем заявлялось клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду та вирішення справ №826/19195/16, №826/19614/16, №826/19394/16, оскільки рішення за результатом їх розгляду будуть мати преюдиціальне значення для прийняття законного і обґрунтованого рішення по справі №910/1164/17.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що за результатами розгляду позову Окружним адміністративним судом міста Києва на підставі ухвали від 14.03.2017 у справі № 826/19394/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю до Енергетичної митниці ДФС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" про відкликання позовної заяви та залишення позовної заяви без розгляду - задоволено.

Також, матеріали справи свідчать, що Позивачем до Енергетичної митниці ДФС було пред`явлено позов про визнання бездіяльності протиправною щодо нездійснення митного оформлення за митною декларацією 903010000 2016 004729 від 02.12.2016 (348,150 тон 10 ВЦ).

За результатами розгляду справи 826/19614/16 Окружним адміністративним судом міста Києва на підставі ухвали від 14.03.2017 у адміністративній справі № 826/19394/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" до Енергетичної митниці ДФС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" про відкликання позовної заяви та залишення позовної заяви без розгляду - задоволено.

Також, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що Позивачем до Енергетичної митниці ДФС було пред`явлено позов про визнання бездіяльності протиправною щодо нездійснення митного оформлення за (спірними) митними деклараціями:

№ 903010000/2016/04515 від 29.11.2016 (190,200 той - 5 ВЦ);

№ 903010000/2016/04511 від 29.11.2016 (103,200 тон - З ВЦ);

№ 903010000/2016/04209 від 23.11.2016 (246,100 тон - 7 ВЦ);

№ 903010000/2016/04322 від 25.11.2016 (47, 748 тон - 2 ВЦ);

№ 903010000/2016/04729 від 02.12.2016 (348,150 тон - 10 ВЦ).

За результатами розгляду позову ТОВ "Укргазпетролеум" рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 у справі № 826/3797/17 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" - відмовлено повністю.

Матеріали справи свідчать, що за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Укргазпетролеум" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2020 у справі № 826/3797/17, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі №826/3797/17, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 у справі № 826/3797/17 залишено без змін.

Слід зазначити, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі №826/3797/17 встановлені обставини відсутності протиправної бездіяльності під час митного оформлення товару за митними деклараціями.

Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2021 у адміністративній справі №826/3797/17 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі 826/3797/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" до Енергетичної митниці Держмитслужбу про визнання бездіяльності протиправною, повернуто особі, яка її подала.

Також, у провадженні Полтавського окружного адміністративного перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" до Митного посту «Полтава - енергетичний» Енергетичної митниці ДФС, Енергетичної митниці ДФС, про визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо нерозмитнення товару за митною декларацією: від 21.12.2016 №903080000/2016/002587 (68,353 тон - 2 ВЦ).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 справу передано для розгляду за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

За результатами розгляду вказаної справи, Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 у адміністративній справі №816/220/17 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019 у адміністративній справі №816/220/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.10.2019 у адміністративній справі №816/220/17 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року - без змін.

Слід звернути увагу, що постановою Верховного Суду від 16.10.2019 у адміністративній справі №816/220/17, суд посилався що відповідачем здійснено проведення огляду (переогляду) розглядуваного товару та його митної експертизи у рамках виконання процедур митного контролю, та висновок судових інстанцій про те, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльності під час митного оформлення товару за митною декларацією ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Також, матеріали справи свідчать, що у березні 2017 року до Харківського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" з позовом до Митного посту "Куп`янськ-енергетичний", Енергетичної митниці ДФС України (третя особа: Служба безпеки України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в якому просив - визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не розмитнення товару за митною декларацією №903060000/2016/013472 від 21.12.2016року (104,800 тон - ЗВЦ).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року адміністративну справу №820/1280/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" до Митного посту "Куп`янськ-енергетичний", Енергетичної митниці ДФС України про визнання протиправною бездіяльності передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва за територіальною підсудністю.

За результатом розгляду справи, Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2020 у адміністративній справі № 820/1280/17 у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 у адміністративній справі № 820/1280/17 за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Укргазпетролеум" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2020 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" до Митного посту "Куп`янськ-енергетичний", Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 04.03.2021 у адміністративній справі № 820/1280/17 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" залишено без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року залишено без змін.

Також, на розгляді Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" до Енергетичної митниці ДФС, про визнання протиправною бездіяльність Енергетичної митниці ДФС щодо не розмитнення товару за митною декларацією №903010000/2016/004685 від 01.12.2016року; зобов`язати Енергетичну митницю ДФС здійснити розмитнення товару згідно поданої ТОВ «Укргазпетролеум» митною декларацією №903010000/2016/004685 від 01 12.2016 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2017 у адміністративній справі № 826/19195/16 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 у адміністративній справі № 826/19195/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазпетролеум» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2017 р. - без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.06 2019 у адміністративній справі №826/19195/16, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 у справі № 826/19195/16 залишено без змін.

При цьому, варто зазначити, що подаючи клопотання про зупинення провадження у справі, яке було задоволено судом, позивач зазначав, що обставини які будуть встановлені в рамках розгляду справ №826/19195/16, №826/19614/16, №826/19394/16, вплинуть на оцінку доказів у даній справі, оскільки встановлюють питання протиправної бездіяльності (неправомірних дій) Енергетичної митниці ДФС щодо не розмитнення товару за митними деклараціями зазначеними вище та у зв`язку із цим обґрунтованості та законності заявлених позовних вимог у справі №910/1164/17 про стягнення з Енергетичної митниці ДФС суми завданих матеріальних збитків, і лише з урахуванням цих обставин може бути розглянута справа №910/1164/17 всебічно, повно та об`єктивно.

Суд акцентує увагу, що за наслідком розгляду справ №826/19195/16, №826/19614/16, №826/19394/16, ініціатором (позивачем) яких був ТОВ "Укргазпетролеум", та до розгляду яких саме за заявою позивача зупинялось провадження у даній справі - судами відмовлено у задоволенні вимог ТОВ "Укргазпетролеум" .

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне зазначити таке.

При вирішенні питання про відшкодування шкоди є обов`язковим застосування норм матеріального права, які регулюють вимоги про відшкодування шкоди, зокрема, статей 22, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, за якими загальними підставами відповідальності є склад правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.

Предметом доказування у даній справі є факти неправомірних дій органу державної влади (бездіяльності), виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної влади і заподіянням шкоди.

Неправомірність дій (бездіяльності) органу державної влади має підтверджуватись належними доказами. Протиправні дії чи бездіяльність є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, є безумовним наслідком такої протиправної дії. Прийнятним є у цій частині посилання третього відповідача у справі на постанову Верховного Суду України від 30 травня 2006 року у справі №42/266-6/492.

Так, рішеннями судів, які набрали законної сили про які судом зазначено вище, встановлено відсутність будь - якої бездіяльності відповідача чи протиправних рішень чи дій відповідача 1.

Згідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як вже зазначено судом, позивач, зазначаючи про понесені збитки, посилається на те, що ним порушено строки поставки товару у зв`язку з його затримкою відповідачем на митному пості.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

За таких обставин необхідною підставою для притягнення державного органу до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Так, Позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів в порядку статей 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували протиправність поведінки відповідача, яка потягли за собою понесення ТОВ "Укргазпетролеум" збитків.

Більше того, як було зазначено судом вище, за наслідком розгляду справ №826/19195/16, №826/19614/16, №826/19394/16, до розгляду яких саме за заявою позивача зупинялось провадження у даній справі - судами відмовлено у задоволенні вимог ТОВ "Укргазпетролеум" , предметом яких було визнання протиправною рішень та бездіяльності відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду наявності складу правопорушення у діях відповідача, протиправної поведінки, вини та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача 1 та внаслідок цього отриманими збитками позивача. Обов`язок доведення таких складових правопорушення, як протиправність поведінки, причинно-наслідкового зв`язку та збитків покладається законом на позивача.

Щодо вимог до Державної казначейської служби України, суд зазначає.

Згідно ст. 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI) цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Відповідно до ст. 2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на відсутність встановлення та доведення обставин шкоди, заподіяної відповідачем 1, як державним органом, яка підлягає виплаті на користь позивача, вимоги до Державної казначейської служби України також не підлягають задоволенню, в тому числі як похідні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ "Укргазпетролеум" до Енергетичної митниці Держмитслужби, Державної казначейської служба України про відшкодування збитків у розмірі 1 754 631,10 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2023.

Суддя І.І. Борисенко