Ухвала

від 16.06.2023 по справі 460/2379/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 460/2379/19 Головуючий у 1 інстанції: Кондратьєвої Н.А.

Провадження № 22-ц/811/1563/23 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 27 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шклівської селищної ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и л а:

рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 27 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу на нього 31 травня 2023 року з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В клопотанні пропуск строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 пояснює тим, що копії рішення йому не було вручено у день його проголошення та не направлялося поштою. Вказує, що копію рішення він отримав під розписку 02.05.2023 року в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Таким чином, для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є лише дві підстави, які скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено не було.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

ch.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9947/ed_2020_02_13/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9947" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та забезпечення принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Чинний ЦПК України обмежує дискреційні повноваження апеляційного суду стосовно часу поновлення строків на оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 29 квітня 2020 року у справі №450/3537/17.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №361/161/13-ц (провадження №61-37352сво18).

З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Шклівської селищної ради Яворівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про розгляд справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 32, 54).

Окрім цього, з протоколу судового засідання від 27 серпня 2020 року вбачається, що в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення був присутній представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 .

З наведеного вбачається те, що ОСОБА_1 був обізнаний про існування справи в суді та про оскаржуване рішення, проте, не скористався своїми процесуальними правами на подання апеляційної скарги в строк, визначений законодавством, хоча мав об`єктивну можливість це зробити.

Враховуючи те,що апеляційнаскарга поданапісля спливубільше ніжодного рокуз дняскладення оскаржуваногорішення (повнийтекст рішенняскладено 01.09.2020року),у матеріалахсправи відсутніпередбачені ч.2ст.358ЦПК Українипідстави дляпоновлення строкуна апеляційнеоскарження,оскільки ОСОБА_1 був обізнанийпро розглядсправи тапро оскаржуванерішення,що підтверджуєтьсяматеріалами справита відсутнідокази виникненняобставин непереборноїсили,-у відкриттіапеляційного провадженняу справіза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 27 серпня 2020 року слід відмовити.

Керуючисьч.2 ст. 358 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 27 серпня 2020 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцять днів з дня її складення.

Судове рішення складено 16 червня 2023 року.

Головуючий :Я.А. Левик

Судді:Н.П. Крайник

М.М. Шандра