Постанова

від 13.06.2023 по справі 357/15273/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№22-ц/824/1018/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2023 року місто Київ

справа №357/15273/18

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2020 року, ухвалене під головуванням судді Орєхова О.І., повний текст рішення складено 26 листопада 2020 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про визнання недійсними договорів оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та внесення змін до договору оренди, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідачів, в якому просив:

визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 13 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0068, загальною площею 1,1401 га;

визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 13 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0069, загальною площею 1,14 га;

скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А.Г. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0068, загальною площею 1,1401 га, індексний номер: 43023298 від 15 вересня 2018 року 14:33:30 та припинити право оренди ТОВ «Агрокомплекс «Узин» на вказану земельну ділянку;

скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А.Г. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0069, загальною площею 1,14 га індексний номер: 43023368 від 15 вересня 2018 року 14:46:07 та припинити право оренди ТОВ «Агрокомплекс «Узин» на вказану земельну ділянку;

витребувати із незаконного володіння та користування у ТОВ «Агрокомплекс «Узин» на вказану земельну ділянкуна користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0068, загальною площею 1,1401 га, розташовану на території Олійниково-Слобідської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ;

витребувати із незаконного володіння та користування у ТОВ «Агрокомплекс «Узин» на вказану земельну ділянку на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0069, загальною площею 1,14 га, розташовану на території Олійниково-Слобідської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ;

внести зміни до договору оренди землі №б/н від 17 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», правонаступником якого є ТОВ «Олійникова Слобода»;

стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин» та КП «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 17 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», в подальшому перейменоване на ТОВ «Олійникова Слобода» був укладений договір оренди землі б/н, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,2801 га, з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0015, яка знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акту про право власності на землю серії ЯЖ №655115, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 22 жовтня 2009 року.

Вказував, що відповідно до абзацу 1 пункту 5 договору його укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Зазначав, що вказаний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 вересня 2014 року, номер запису: 5577996.

18 грудня 2017 року ОСОБА_1 та ТОВ «Олійникова Слобода» підписали додаткову угоду до договору оренди.

Позивач посилався на те, що із відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, йому стало відомо, що 16 серпня 2018 року державний реєстратор КП «Реєстрація нерухомості» Клімкіна Н.І. прийняла рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку, індексний номер рішення: 42579942 від 16 серпня 2018 року 17:06:31.

Вказував, що зазначене рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку прийнято державним реєстратором Клімкіною Н.І. на підставі повідомлення орендодавця від 13 серпня 2018 року про розірвання договору оренди в односторонньому порядку, яке мотивоване неодноразовим порушення орендарем своїх зобов`язань за цим договором. При цьому, які саме порушення були допущені орендарем, у повідомленні не вказано, жодних доказів на підтвердження наявності таких порушень до повідомлення не додано.

Зазначав, що повідомлення складено та підписано всупереч умов договору оренди, які взагалі не допускають можливості його розірвання в односторонньому порядку.

Посилався на те, що протягом всього строку оренди земельної ділянки орендар належним чином виконував свої зобов`язання, в тому числі в частині своєчасного внесення орендної плати у встановлених договором порядку і розмірі, використовував земельну ділянку відповідно до умов договору.

Вказував, що 16 серпня 2018 року державний реєстратор Клімкіна Н.І. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТОВ Агрокомплекс «Узин», індексний номер: 42579942 від 16 серпня 2018 року 17:05:39, підставою виникнення права оренди на земельну ділянку у ТОВ Агрокомплекс «Узин» став договір оренди від 13 серпня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ Агрокомплекс «Узин» як орендарем.

Позивач зазначав, що договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» від 13 серпня 2018 року був укладений в той час, коли в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містилися записи про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на цю саму земельну ділянку, засноване на договорі оренди від 17 червня 2013 року, що вказує на недійсність укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» договору оренди від 13 серпня 2018 року, оскільки земельна ділянка, яка була предметом такого договору, вже була передана у строкове платне користування позивачу.

Зауважував, що 10 вересня 2018 державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А.Г. прийнято рішення про державну реєстрацію розірвання договору оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин», індексний номер рішення: 42929987.

Посилався на те, що 20 серпня 2018 року ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про припинення його права оренди на земельну ділянку та про реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку за ТОВ Агрокомплекс «УЗИН» з підстав невідповідності таких рішень положенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Наказом Міністерства юстиції України від 17 вересня 2018 року №2984/5 скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» задоволено частково, скасовано рішення державного реєстратора про припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку, індексний номер:42579942 від 16 серпня 2018 року 17:06:31.

Посилався на те, що виконати даний наказ та поновити записи про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку не вдалося, оскільки 12 вересня 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки в період дії договору оренди, укладеного між нею та ТОВ «Олійникова Слобода».

Вказував, що жодних дій щодо отримання від орендаря згоди на проведення такого поділу власник земельної ділянки ОСОБА_1 не вчиняла, про свій намір здійснити поділ земельної ділянки єдиного дійного землекористувача ТОВ «Олійникова Слобода» не повідомила. Технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки позивачу на погодження не передавалась, що свідчить про недобросовісність дій ОСОБА_1 та порушення вимог закону.

Зазначав, що 13 вересня 2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та місті Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийнято рішення про:

скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0015, загальною площею 2,2801 га, шляхом закриття поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 1,1401 га, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0068, яка утворилася внаслідок поділу;

реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 1,14 га, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0069, яка утворилася внаслідок поділу.

15 вересня 2018 року державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А.Г. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, загальною площею 1,1401 га, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0068. та земельну ділянку, загальною площею 1,14 га, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0069.

Посилався на те, що 15 вересня 2018 року, тим же державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А.Г. прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельні ділянки, що були сформовані внаслідок поділу, підстава виникнення у ТОВ Агрокомплекс «Узин» права оренди на земельні ділянки: договори оренди землі б/н від 13 вересня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Позивач вважає, що має місце грубе порушення його прав та інтересів, як єдиного законного орендаря земельної ділянки, загальною площею 2,2801 га, яка за заявою орендодавця була поділена на дві земельні ділянки, загальною площею 1,1401 га та 1,14 га.

Вказував, що всупереч вимог чинного законодавства поділ земельної ділянки було здійснено без погодження з позивачем та виключно з метою приховання юридичного факту наявності дійсного права оренди на цю земельну ділянку у ТОВ «Олійникова Слобода». Державна реєстрація земельних ділянок, сформованих в результаті такого поділу, та прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на такі земельні ділянки були здійсненні без перевірки відповідності поданих документів вимогам закону, що свідчить про свідоме нехтування державними реєстраторами покладених на них обов`язків у сфері державної реєстрації, і призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2020 року позов ТОВ «Олійникова Слобода» задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі №б/н від 13 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0068, загальною площею 1,1401 га.

Визнано недійсним договір оренди землі №б/н від 13 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0069, загальною площею 1,14 га.

Скасовано рішення державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А.Г. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0068, загальною площею 1,1401 га, індексний номер: 43023298 від 15 вересня 2018 року 14:33:30.

Скасовано рішення державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А.Г. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, з кадастровим номером: 3220484400:03:005:0069, загальною площею 1,14 га індексний номер: 43023368 від 15 вересня 2018 року 14:46:07.

Витребувано із незаконного володіння та користування у ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0068, загальною площею 1,1401 га, розташовану на території Олійниково-Слобідської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Витребувано із незаконного володіння та користування у ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0069, загальною площею 1,14 га, розташовану на території Олійниково-Слобідської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Внесено зміни до договору оренди землі б/н від 17 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», правонаступником якого є ТОВ «Олійникова Слобода» та викладено його в новій редакції в частині умов, які ідентифікують об`єкт оренди (підстави набуття права власності орендодавця на об`єкт оренди, кадастрові номери та загальну площу земельних ділянок: 3220484400:03:005:0068, загальною площею 1,1401 га та 3220484400:03:005:0069, загальною площею 1,14 га відповідно, сформованих внаслідок поділу, нормативно-грошової оцінки земельних ділянок: 3220484400:03:005:0068, загальною площею 1,1401 га та 3220484400:03:005:0069, загальною площею 1,14 га ).

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А.Г. на користь ТОВ «Олійникова Слобода» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 12334 грн. та витрати понесені за юридичні послуги у сумі 38789,71 грн. з кожного.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування матеріального та порушення процесуальних норм права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на те, що ОСОБА_1 з позивачем не укладала жодних договорів оренди землі, а дізнавшись про існування договору оренди землі, ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ТОВ «Олійникова Слобода» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17 червня 2013 року справа №357/4552/20. У вказаній справі ухвалою суду від 07 грудня 2020 року призначено судову експертизу.

Вказувала, що копія договору оренди землі від 17 червня 2013 року, який нібито укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», доданий позивачем у додатку до позовної заяви є неналежним та недостовірним доказом, оскільки даний договір оспорюється в судовому порядку і відповідно до ст.ст.77, 79 ЦПК України не може підтверджувати заявлені вимоги та дійсні обставини справі.

Вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність у ОСОБА_1 права односторонньої відмови від договору є помилковим і таким що не грунтується на нормах закону та договору.

Зазначала, що сторона договору від 17 червня 2013 року ТОВ «ім.Котовського», а ТОВ «Олійникова Слобода» не є стороною вказаного договору. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є у вільному доступі на офіційному інтернетресурсі Мін`юсту, відсутня інформація про зміну назви ТОВ «Ім.Котовського» на ТОВ «Олійникова Слобода».

Посилалася на те, що суд першої інстанції зробив невірні висновки щодо належного виконання позивачем умов договору оренди землі та сплати орендної плати. Суд першої інстанції не дослідив та не надав належної оцінки доказам сплати орендної плати ОСОБА_1 .

Вказувала, що суд першої інстанції встановив належність виплати орендної плати на підставі накладних та відомостей на видачу грошей. При цьому, накладних у матеріалах справи взагалі на вказаних аркушах немає, а відомості і заява не є належним доказом такої виплати. Більше того підпис проставлений від імені ОСОБА_1 їй не належить і це видно візуально.

Зазначала, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт добросовісного виконання умов договору зокрема щодо сплати орендної плати передбаченої пунктом 6 договору оренди від 17 червня 2013 року, який з підстав передбачених законом був правомірно припинений в односторонньому порядку в зв`язку з неналежним його виконанням.

Посилалася на те, що ОСОБА_1 13 серпня 2018 року скористалася правом односторонньої відмови від договору, який в силу пункту 37 договору не набув чинності, направила відповідне повідомлення позивачу, тому згідно пункту 32 договору та ч.2 ст.782 ЦК України договір оренди від 17 червня 2013 року на момент розподілу земельної ділянки обтяжень щодо володіння користування та розпорядження належною відповідачу земельною ділянкою не створював. Таким чином, реалізуючи право на поділ земельної ділянки ОСОБА_1 діяла правомірно.

Вказувала, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - скасування рішення державного реєстратора, яке вичерпало свою дію, веде до поновлення його прав.

Зазначала, що державний реєстратор є неналежним відповідачем у даному спорі, а тому у задоволенні вимоги стосовно скасування його рішень варто відмовити з цих підстав, та не підлягають стягненню судові витрати з неналежного відповідача.

Посилалася на те, що враховуючи, що заходи щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3220484400:03:005:0015 площею 2,2801 є чинними, висновки суду першої інстанцій про те, що позивач обрав ефективний спосіб захисту своїх порушених прав, є помилковим, оскільки йому треба було оскаржувати/скасовувати запис про поділ земельної ділянки, вимагати об`єднання земельних ділянок, утворених за наслідками поділу, та створення земельної ділянки зі складу існуючих ділянок, які вже сформовані як об`єкти цивільних прав, оскільки у зв`язку з поділом земельних ділянок, які були предметом договору оренди, та формуванням інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об`єктивно відбулась зміна меж земельних ділянок та їх площі, припинилось існування цих земельних ділянок у дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди б/н від 17 червня 2013 року та викладення його в новій редакції в частині умов, які ідентифікують дві новостворені земельні ділянки, замість земельної ділянки яка припинила своє існування.

28 січня 2021 року від позивача ТОВ «Олійникова Слобода» до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказував, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. Просив рішення суду залишити без змін.

28 січня 2021 року від відповідача ТОВ «Агрокомплекс «Узин» до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник позивача ТОВ «Олійникова Слобода» - Кравець О.І. у судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача ТОВ «Агрокомплекс «Узин» - Миколюк М.Д. в судовому засіданні апеляційного суду не заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .

Відповідач державний реєстратор КП «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А.Г. у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у його відсутність відповідно до положень ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,2801 га, яка розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району.

17 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», в подальшому перейменоване на ТОВ «Олійникова Слобода» був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,2801 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада, та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акту про право власності на землю серії ЯЖ №655115, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 22 жовтня 2009 року. Кадастровий номер земельної ділянки: 3220484400:03:005:0015.

Згідно з п.3 договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 42 096,00 грн.

Договір оренди укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (п.5 цього договору ).

Відповідно до п.6 договору оренди, орендна плата нараховується та видається Орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1 262,88 грн.

Згідно п.31 договору оренди, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.

Відповідно до п. 32 вказаного договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 33 договору оренди визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки від 17 червня 2013 року, вищезазначена земельна ділянка була передана орендодавцем ОСОБА_1 орендарю ТОВ «Ім. Котовського».

Договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата реєстрації: 29.04.2014, номер запису в ДРРПНМ: 5577996, що підтверджується копією витягу з ДРРПНМ про реєстрацію іншого речового права №116358049 від 06 березня 2018 року.

18 грудня 2017 року ОСОБА_1 та ТОВ «Олійникова Слобода» підписали додаткову угоду до договору оренди, у п.6 якої сторони погодили, що договір укладено на 14 років до 2027 року.

Встановлено, що протягом усього часу дії договору оренди землі, позивач користувався та належно виконував взяті на себе зобов`язання, передбачені договором оренди землі, а також сплачував відповідачу ОСОБА_1 орендну плату.

13 серпня 2018 року відповідач ОСОБА_1 надіслала ТОВ «Олійникова Слобода» повідомлення про розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

13 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» був укладений договір оренди землі, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,2801 га. Строк дії договору: 7 років, з правом пролонгації.

16 серпня 2018 року державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Клімкіна Н.І. прийняла рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку, індексний номер рішення: 42579942 від 16.08.2018 17:06:31. Рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку прийнято державним реєстратором Клімкіною Н.І. на підставі повідомлення орендодавця від 13 серпня 2018 року про розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

16 серпня 2018 року державний реєстратор Клімкіна Н.І. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТОВ Агрокомплекс «Узин», індексний номер: 42579942 від 16.08.2018 17:05:39. Згідно відомостей, що містяться в ДРРПНМ, підставою виникнення права оренди на земельну ділянку у ТОВ Агрокомплекс «Узин» став договір оренди від 13 серпня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ Агрокомплекс «Узин» як орендарем. Строк дії зазначеного договору: 7 років, з правом пролонгації.

10 вересня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А.Г. прийнято рішення про державну реєстрацію розірвання договору оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин», індексний номер рішення: 42929987.

20 серпня 2018 року ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про припинення його права оренди на земельну ділянку та про реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку за ТОВ Агрокомплекс «Узин» з підстав невідповідності таких рішень положенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

12 вересня 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки. Заява зареєстрована в реєстрі за №2368. Заява ОСОБА_1 була посвідчена в період дії договору оренди, укладеного між нею та ТОВ «Олійникова Слобода».

13 вересня 2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийнято рішення про: 1) скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0015, загальною площею 2,2801 га, шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; 2) реєстрація земельної ділянки, загальною площею 1,1401 га, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0068, яка утворилася внаслідок поділу; 3) реєстрація земельної ділянки, загальною площею 1,14 га, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0069, яка утворилася внаслідок поділу.

13 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» укладено договори оренди земельних ділянок загальною площею 1,1401 га, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0068, та загальною площею 1,14 га, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0069.

14 вересня 2018 року Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України визнала, що скарга підлягає задоволенню в частині вимоги про скасування рішення державного реєстратора про припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку, індексний номер рішення: 42579942 від 16.08.2018 17:06:31. Комісією встановлено, що всупереч законодавства у сфері державної реєстрації, при прийнятті оскаржуваного рішення про припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку державним реєстратором не було встановлено належним чином факт виконання умов договору оренди в частині припинення договірних відносин шляхом одностороннього розірвання цього договору, а також у висновку Комісії зазначено, що Повідомлення не є документом, який може бути підставою для державної реєстрації припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «Олійникова Слобода» у розумінні ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Комісія у своєму висновку зазначила, що з поданих державному реєстратору документів неможливо було становити факт припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода», а тому у здійсненні реєстраційних дій слід було відмовити.

Наказом Міністерства юстиції України від 17 вересня 2018 року за вих. №2984/5 скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 серпня 2018 року за номерами, з яких і номер 42579942.

15 вересня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А.Г. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, загальною площею 1,1401 га, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0068. Індексний номер рішення: 43023270 від 15.09.2018 14:28:21 та цією ж датою державним реєстратором Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А.А. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, загальною площею 1,14 га, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0069. Індексний номер рішення: 43023321 від 15.09.2018 14:37:43.

Того ж дня, 15 вересня 2018 року державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А.А., прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельні ділянки, що були сформовані внаслідок поділу, а саме: 1) рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0068, загальною площею 1,1401 га, індексний номер: 43023298 від 15.09.2018 14:33:30 та рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0069, загальною площею 1,14 га, індексний номер: 43023368 від 15.09.2018 14:46:07.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що власником землі не надано доказів про наявність підстав для розірвання договору, дії власника землі суперечать умовам договору та вимогам закону, оспорювані рішення державного реєстратора підлягають скасуванню як похідні вимоги від основних вимог про визнання недійсними оспорюваних договорів оренди, державний реєстратор в період дії існуючого договору оренди із ТОВ «Олійникова Слобода» та фактично відносно тієї ж самої земельної ділянки на місцевості прийняла рішення про реєстрацію нового права оренди, що суперечить вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин» про визнання недійсними договорів оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок, з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ТОВ «Олійникова Слобода» посилався на те, що законних підстав у відповідача ОСОБА_1 в односторонньому порядку розривати договір оренди землі не було, а подальші дії відповідачів були незаконними, що призвело до незаконного позбавлення позивача права оренди земельної ділянки.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язанез позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Положеннями частини 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 ЦК України).

Відносини у сфері найму (оренди) земельної ділянки регулюються ЦК України, ЗК України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною 4 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до абзацу першого частини першої ст.792 ЦК України, статті 13 Закону України «Про оренду землі» за договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з статтею 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати, тобто платежу, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі №727/898/19 заначено, що уцивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору» (статті 651 - 654 ЦК України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК України досить часто використовується формулювання «відмова від договору» (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналіз норм цивільного законодавства свідчить, що вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з'ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов'язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом). Це обумовлено тим, що одностороння відмова від договору як вид одностороннього правочину розрахована на сприйняття іншими особами. У разі, якщо встановлена відсутність підстав для односторонньої відмови від договору, то такий односторонній правочин не зумовлює розірвання договору. При цьому слід розмежовувати підстави недійсності цього одностороннього правочину (зокрема, суперечність імперативній цивільно-правовій нормі) від підстав для односторонньої відмови від договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №610/1030/18 зроблено висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права, відповідно до якого, якщо під час дії першого договору оренди земельної ділянки був укладений другий договір з іншим орендарем і право останнього зареєстроване, то суд зможе захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати своє право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте таку можливість первинний орендар матиме лише тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (чинної на час ухвалення рішення судом першої інстанції) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 висловила правову позицію про те, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора.

Таким чином, згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов'язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об'єкт.

Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права позивача, буде неможливо.

Скасування державної реєстрації оспорюваного договору оренди є наслідком визнання договору недійсним, так як державна реєстрація цього договору не може залишатися чинною. Реєстрація права оренди є наслідком укладення договору та без наявності договору така реєстрація не може зберігати чинність.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача право оренди земельної ділянки на час розгляду справи судом не сплив.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19 орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на час укладення відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» договору оренди земельної ділянки від 13 серпня 2018 року загальною площею 2,2801 га, та в подальшому, договорів оренди земельних ділянок від 13 вересня 2018 року, які утворилися внаслідок поділу земельної ділянкизагальною площею 2,2801 га, був чинним договір оренди цього ж об`єкта, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Олійникова Слобода» від 17 червня 2013 року, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав, зі строком дії 10 років.

Уклавши оспорювані договори оренди земельної ділянки з ТОВ Агрокомплекс «Узин» під час дії договору оренди тієї ж земельної ділянки з ТОВ Агрокомплекс «Узин», ОСОБА_3 (орендодавець) вчинила дії, які перешкоджають орендареві (позивачу) користуватися орендованою земельною ділянкою, тобто порушила вимоги абзацу четвертого частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі».

Враховуючи, що на час підписання оскаржуваних договорів оренди та реєстрації права оренди земельних ділянок був чинним інший договір оренди цього ж об`єкта, підписаний раніше і зареєстрований, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних договорів оренди недійсними як таких, що суперечать акту цивільного законодавства (частина перша статті 203 ЦК України), зокрема, приписам абзацу четвертого частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі».

Схожий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №587/2110/16-ц (провадження № 14-25цс19), від 19 лютого 2020 року у справі №387/515/18 (провадження № 14-430цс19) та у постанові Верховного Суду від 09 липня 2021 року у справі №584/722/18 (провадження № 61-3381св21).

Також суд апеляційної інстанції, з метою забезпечення принципу правової визначеності, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування рішення державного реєстратора, що є належним способом захисту прав позивача та узгоджується з нормами діючого законодавства, яке було чинне на час ухвалення рішення суду першої інстанції та встановленими по справі обставинами.

Аналогічний висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі №357/9019/18.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 з ТОВ «Олійникова Слобода» не укладала жодних договорів оренди землі, а дізнавшись про існування договору оренди землі, ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ТОВ «Олійникова Слобода» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17 червня 2013 року справа №357/4552/20, колегія суддів відхиляє, оскільки жодного доказу на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 не укладала договір оренди землі від 17 червня 2013 року не надала. 13 серпня 2018 року ОСОБА_1 направила саме ТОВ «Олійникова Слобода» повідомлення про розірвання договору оренди, в якому підтвердила факт укладення такого договору. Крім того, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Олійникова Слобода» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - залишено без розгляду за клопотанням представника позивача.

З огляду на вищезазначене, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - скасування рішення державного реєстратора, яке вичерпало свою дію, веде до поновлення його прав є безпідставними та не ґрунтуються на нормах права.

У статті 27 Закону України «Про оренду землі» як у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи у судах передбачалося, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.

Тобто орендар мав абсолютний захист права оренди шляхом витребування орендованої земельної ділянки з тимчасового володіння ТОВ «Агрокомплекс «Узин» у своє тимчасове (строкове) володіння.

Тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна та його користувачем протягом строку дії договору оренди.

У контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі, а відтак неволодіючий орендар, право оренди якого порушено, може скористатися спеціальним способом захисту, який передбачено спеціальним законом, а саме статтею 27 Закону України «Про оренду землі», на підставі якої він може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння.

Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 357/10397/19.

Отже, передача земельної ділянки в оренду, якщо така земельна ділянка вже перебуває в оренді в іншого орендаря, суперечить правовому змісту договору оренди землі та прямо порушує права і законні інтереси орендаря, якому ця земельна ділянка була передана раніше.

Таким чином, враховуючи доведення позивачем порушення його права оренди земельної ділянки, яка в подальшому була розділена на окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:03:005:0068, 3220484400:03:005:0069, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги ТОВ «Олійникова Слобода» про витребування спірних земельних ділянок підлягають задоволенню як такі, що забезпечують ефективний захист порушеного права.

13 вересня 2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийнято рішення про: 1) скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0015, загальною площею 2,2801 га, шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; 2) реєстрація земельної ділянки, загальною площею 1,1401 га, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0068, яка утворилася внаслідок поділу; 3) реєстрація земельної ділянки, загальною площею 1,14 га, кадастровий номер: 3220484400:03:005:0069, яка утворилася внаслідок поділу.

Відповідно до статті 110 ЗК України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження.

Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб.

Перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.

Поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Передача земельної ділянки в оренду і є таким обтяженням права власника земельної ділянки. За обставинами справи ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ «Олійникова Слобода» всю земельну ділянку, яку в подальшому поділила на дві земельні ділянки.

Такий поділ земельної ділянки не припиняє права оренди на неї орендаря, оскільки уся передана в оренду земельна ділянка була поділена і увійшла у дві сформовані земельні ділянки.

Тому договір оренди земельної ділянки не припинив своєї дії.

Зазначені висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19 (провадження №14-65цс22).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо внесення змін до договору оренди землі №б/н від 17 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ«Ім. Котовського», правонаступником якого є ТОВ «Олійникова Слобода» та викладення його в новій редакції в частині умов, які ідентифікують об`єкт оренди задоволенню не підлягають, оскільки поділ земельної ділянки не припиняє права оренди орендаря щодо неї.

Вказаного суд першої інстанції не врахував, а відтак рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2020 року в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» про внесення змін до договору оренди землі №б/н від 17 червня 2013 року та викладення його в новій редакції в частині умов, які ідентифікують об`єкт оренди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Щодо позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу Гузь А.Г., колегія суддів вважає зазначити наступне.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі №522/14566/17 (провадження № 61-2392св18) зазначено, що зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивача є саме з ТОВ «Кей-Колект» з приводу порушення ним права власності позивачки на квартиру внаслідок дій ТОВ «Кей-Колект» щодо реєстрації за ним такого права. Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо. Отже позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача»; «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 зроблено висновок, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Аналогічні правові висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі №520/13067/17, постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі №357/ 7734/18.

У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи підтверджують, що спір у ТОВ «Олійникова Слобода» є з ТОВ Агрокомплекс «Узин» та ОСОБА_1

Державний реєстратор Комунального підприємства Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу Гузь А.Г. є неналежним відповідачем.

Тому у задоволенні позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу Гузь А.Г. необхідно було відмовити і доводи апеляційної скарги в цій частині є вірними.

Оскільки, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу Гузь А.Г. необхідно було відмовити, то підстави для стягнення з останнього судових витрат відсутні.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу Гузь А.Г. та в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу Гузь А.Г.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України).

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про внесення змін до договору оренди землі та в частині вирішення позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу Гузь А.Г. та ухвалення в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні таких вимог, то враховуючи положення ч.13 ст.141 ЦПК України, необхідно змінити розподіл судових витрат.

Так, колегія суддів вважає, що пропорційно до задоволеної частини позовних вимог стягненню з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» підлягають понесені судові витрати під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі по 21910,16 грн. з кожного (10572 грн. судового збору та 33248,32 грн. витрат на правову допомогу).

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» заявив, що позивач, у зв`язку з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції очікує понести витрати на професійну правничу допомогу адвокатів у розмірі 20619,06 грн. та зазначив, що відповідні докази будуть надані з урахуванням ч.8 ст.141 ЦПК України.

Згідно з платіжним дорученням №2917 від 28 січня 2021 року ТОВ «Олійникова Слобода» сплатила за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції згідно рахунку №25 від 22 січня 2021 року 20619,06 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просила стягнути з позивача ТОВ «Олійникова Слобода» витрати по сплаті судового збору та витрати за надану правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ТОВ Агрокомплекс «Узин» просив стягнути з ТОВ «Олійникова Слобода» витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що:

відсутні підстави для стягнення понесених витрат на правову допомогу на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» в розмірі 10 000,00 грн., оскільки рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до ТОВ Агрокомплекс «Узин» залишено без змін;

стягненню з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» підлягають понесені витрати на правову допомогу під час розгляду справи в апеляційному суді у розмірі по 8836,74 грн. з кожного;

стягненню з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 підлягають судові витрати понесені під час розгляду справи в апеляційному суді у розмірі 4071,57 грн. (2643 грн. судового збору та 1428,57 грн. витрат на правову допомогу).

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2020 року в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу Гузь Андрія Григоровича та в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу Гузь Андрія Григоровича про визнання недійсними договорів оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та внесення змін до договору оренди - відмовити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2020 року в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про внесення змін до договору оренди землі №б/н від 17 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ім. Котовського», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» та викладення його в новій редакції в частині умов, які ідентифікують об`єкт оренди скасувати та ухвалити в цій частині нове про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», (код ЄДРПОУ 32638214, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, село Мала Антонівка, вул. Олексія Цмокна, 1-А) на користь Товарситва з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода», (код ЄДРПОУ 03755360, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, село Олійникова Слобода, вул. Центральна, 1) понесені судові витрати під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі по 21 910 грн. 16 коп. з кожного.

В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2020 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», (код ЄДРПОУ 32638214, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, село Мала Антонівка, вул. Олексія Цмокна, 1-А) на користь Товарситва з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода», (код ЄДРПОУ 03755360, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, село Олійникова Слобода, вул. Центральна, 1) понесені витрати на правову допомогу під час розгляду справи в апеляційному суді у розмірі по 8836 грн. 74 коп. з кожного.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені під час розгляду справи в апеляційному суді у розмірі 4071 грн. 57 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 16 червня 2023 року.

Головуючий:

Судді: