Рішення

від 16.06.2023 по справі 755/4967/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4967/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Виниченко Л.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу № 755/4967/23 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського академічного художнього драматичного театру про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

У С Т А Н О В И В:

Позивачка 11.04.2023 через засоби поштового зв`язку звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення від 30.06.2022, поновлення на її посаді провідного майстра сцени Миколаївського академічного художнього драматичного театру, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення по день поновлення на роботі, і допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 червня 2021 року між Миколаївським академічним художнім російським драматичним театром та позивачкою ОСОБА_1 було укладено контракт з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури. Позивачка є діючою головою Ревізійної комісії Миколаївського обласного комітету профспілки працівників культури, обраною на 5 років (2019-2024), головою профспілкового комітету Миколаївського академічного художнього драматичного театру. Однак, 30.06.2022 позивачка була звільнена у зв`язку із закінченням дії контракту на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Зазначено, що за умовами контракту сторони між собою узгодили трудові відносини, в тому числі передбачили у письмовій формі продовження дії контракту, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії контракту письмово не проінформувала іншу сторону про своє бажання припинити дію цього контракту. Однак, позивачка не була належним чином проінформована у письмовій формі про бажання припинити дію контракту.

Вказано, що жодних листів щодо припинення трудових відносин позивачка не отримувала. Контракт не містить дані про здійснення документообігу між сторонами в електронній формі, за допомогою засобів зв`язку, месенджерів тощо. Також з позивачкою додатково це питання не узгоджувалось. Роздруківки електронного листування не можуть вважатися електронним документом в розумінні положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не можуть вважатися доказом, якщо не містять електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

Позивачка вважає, що на підставі вищевикладеного, наказ про звільнення є незаконним, а тому повинен бути скасований, звільнення з роботи відбулось з грубим порушенням контракту та трудового законодавства.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.04.2023 відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та за клопотанням позивачки витребувані від відповідача письмові докази (а.с. 48-51).

15.05.2023 до суду надійшов відзив на позов, у якому Миколаївський академічний художній драматичний театр просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність. Зазначено, що контракт з ОСОБА_1 було укладено на термін з 01.07.2021 по 30.06.2022. Згідно пункту 2 ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та наказу Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру від 28.03.2022 № 33-Г «Про застосування спрощеного обміну кадровими документами через засоби комунікаційного зв`язку» на час дії воєнного стану з працівниками театру визначено форму спілкування та ознайомлення з кадровими документами (наказами, повідомленнями, заявами, пояснювальними та доповідними записками) через засоби електронного зв`язку (електронна пошта, месенджери, вайбер та телеграм). Миколаївським академічним художнім російським драматичним театром (який з 29.07.2022 згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змінив назву на Миколаївський академічний художній драматичний театр) за 60 днів до закінчення терміну дії контракту 27.04.2022 ОСОБА_1 було відправлене повідомлення щодо припинення трудової діяльності з театром через застосунок вайбер. З наказом про звільнення із посади від 07.06.2022 № 51-К, у зв`язку із закінченням строку трудового договору, ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її підпис про ознайомлення на зазначеному наказі. Розрахунок грошового забезпечення при звільненні позивачці здійснено в повному обсязі. 30.06.2022 ОСОБА_1 під особистий підпис в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них отримала трудову книжку. Позивачкою пропущений процесуальний строк для звернення з даним позовом до суду.

До відзиву на позов відповідачем додано копії документів на виконання ухвали суду про витребування доказів (а.с. 58-72).

Ухвалою суду від 17.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 77-79).

24.05.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить задовольнити позов у повному обсязі. Зазначено, що будь яких доказів про те, що між роботодавцем та працівником існувала домовленість про спосіб електронної комунікації та ознайомлення позивачки з розпорядчими документами щодо встановлення взаємодії через засоби електронного зв`язку не надано. Також не надано доказів, які б підтвердили коли саме позивачка отримала наказ про звільнення та трудову книжку (а.с. 82-96).

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 30 червня 2021 року між Миколаївським академічним художнім російським драматичним театром (з 31.10.2022 змінено назву на Миколаївський академічний художній драматичний театр) та позивачкою ОСОБА_1 укладено Контракт з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури, відповідно якого позивачка була призначена на посаду провідного майстра сцени МАХРДТ (далі - контракт, а.с. 16-22, 62-65).

Строки трудового договору наведені у статті 23 КЗпП України, зокрема відповідно пункту 2 частини 1 якої: трудовий договір може бути на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

За нормою ст. 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно пункту 1 розділу VІІ укладеного між сторонами контракту, строк дії цього контракту з 01 липня 2021 року по 30 червня 2022 року.

Пунктом 8 розділу VІ контракту визначено, що після настання дати закінчення строку дії цього контракту цей контракт вважається продовженим на строк, на який він був укладений, якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до цієї дати письмово не проінформувала іншу сторону про своє бажання припинити дію цього контракту.

Наказом Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру від 07.06.2022 № 51-К позивачка ОСОБА_1 , провідний майстер сцени, звільнена із займаної посади 30 червня 2022 року в зв`язку з закінченням строку трудового договору, відповідно до пункту 2 ст. 36 КЗпП України (а.с. 69).

Згідно пункту 2 частини 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Встановлено, що підставою для видачі наказу про звільнення позивачки є повідомлення відповідача ОСОБА_1 від 25.04.2022, у якому зазначено про те, що адміністрація театру нагадує, що термін дії контракту укладеного 30.06.2021 закінчується 30 червня 2022 року; відповідно до пункту 8 розділу VІ контракту від 30.06.2021 повідомляють про припинення дії цього контракту (а.с. 68).

Вищевказане повідомлення відповідачем ОСОБА_1 надіслане 27.04.2022 через застосунок вайбер та отримане позивачкою, що підтверджується скріншот роздруківкою мобільного месенджера, тобто позивачку інформовано роботодавцем про бажання припинити дію контракту у термін понад 60 днів до закінчення його дії (а.с. 67).

Позивачка вважає наказ про її звільнення незаконним з тих підстав, що вона не була належним чином повідомлена у письмовій формі про припинення дії контракту, зазначаючи, що між нею та відповідачем будь яким чином не узгоджувалось питання щодо можливості електронного листування, також не є електронним документом роздруківка електронного листування без електронного підпису, оскільки неможливо ідентифікувати відправника повідомлення.

Однак, такі доводи позивачки, як підставу для задоволення позову в частині визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, умовами укладеного 30.06.2021 контракту визначено письмове інформування кожної із сторін про бажання припинити дію контракту за 30 календарних днів до закінчення строку дії контракту.

На час спірних правовідносин, а саме з 24.03.2022 набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», частиною 2 ст. 1 якого визначено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

За повідомленням відповідача, Миколаївським академічним художнім російським драматичним театром 28.03.2022 видано наказ від № 33-Г «Про застосування спрощеного обміну кадровими документами через засоби комунікаційного зв`язку», відповідно якого на час дії воєнного стану з працівниками театру визначено форму спілкування та ознайомлення з кадровими документами (наказами, повідомленнями, заявами, пояснювальними та доповідними записками) через засоби електронного зв`язку (електронна пошта, месенджери, вайбер та телеграм). При цьому позивачкою заперечуються обставини ознайомлення її з цим наказом роботодавця.

Відповідно частини 3 ст. 29 КЗпП України у редакції станом на 27.04.2022 (дату направлення відповідачем повідомлення позивачці), ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами власника або уповноваженого ним органу щодо їхніх прав та обов`язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв`язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між власником або уповноваженим ним органом та працівником.

Разом з тим, суд приймає до уваги наступне.

Як зазначає сама позивачка, на протязі повномасштабної війни російської федерації проти України вона знаходилась у Німеччині, у подальшому виїхала до м. Києва; зокрема була за кордоном у період часу з 08.03.2022 по 20.06.2022, на підтвердження чого надала копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відмітками про перетин кордону (а.с. 88-96).

Відповідно довідки про доходи виданої Миколаївським академічним художнім драматичним театром від 08.05.2023 № 01-05/114, позивачці ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата у січні 2022 року у розмірі 24 933,00 грн., у лютому 2022 року - 24 933,00 грн. Також видавались наступні накази: наказ № 33 від 01.03.2022 - простій 2/3 з 01.03.2022 по 12.03.2022; наказ № 13-О від 09.03.2022 - відпустка без збереження заробітної плати з 09.03.2022 по 31.03.2022; наказ № 40-О від 31.03.2022 - відпустка без збереження заробітної плати з 15.04.2022 по 30.04.2022; наказ № 41-О від 01.04.2022 - частина щорічної основної відпустки з 01.04.2022 по 14.04.2022 тривалістю 14 календарних днів; наказ № 106-О від 29.04.2022 - відпустка без збереження заробітної плати з 01.05.2022 по 31.05.2022; наказ № 129-О від 31.05.2022 - відпустка без збереження заробітної плати з 01.06.2022 по 31.06.2022 (а.с. 66).

Згідно частини 2 ст. 84 КЗпП України, частини 1 ст. 26 Закону «Про відпустки», за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Отже, під час безперервного перебування позивачки за кордоном протягом часу з 08.03.2022 по 20.06.2022 відповідачем стосовно позивачки видавалось 4 накази про відпустки без збереження заробітної плати та один наказ про надання частини щорічної основної відпустки.

Такі факти свідчать про листування між працівником та роботодавцем електронними засобами комунікації з кадрових питань про надання відповідних видів відпусток та їх продовження, що підтверджує досягнуту між сторонами домовленість під час дії воєнного стану про альтернативні способи пересилання заяв, повідомлень, наказів тощо.

У зазначений період перебування позивачки за межами України, зокрема 27.04.2022, відповідачем ОСОБА_1 через застосунок вайбер було надіслане вищевказане повідомлення з інформуванням про припинення дії контракту. Обставини отримання такого повідомлення позивачкою не заперечуються та не спростовані.

Відповідач знаходиться у м. Миколаєві, місто на той час піддавалось численних обстрілів російськими військами, що є загальновідомими фактами, також матеріалами справи не підтверджено інформування позивачкою, яка виїхала з міста, роботодавця про реєстрацію місця її фактичного знаходження чи іншу адресу для можливості направлення поштової кореспонденції, тому суд дійшов висновку, що відповідач, відповідно до умов контракту, належним чином повідомив ОСОБА_1 про своє бажання припинити дію контракту в доступний спосіб електронної комунікації.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення позивачки і поновлення на роботі не підлягають задоволенню за недоведеністю.

Доводи відповідача про те, що позивачка пропустила строк звернення до суду не заслуговують на увагу, оскільки не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, з огляду на наступне.

На дату звільнення позивачки діяла редакція ст. 233 КЗпП України, відповідно до якої працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Відповідачем надано копію спірного наказу про звільнення ОСОБА_1 із записом про те, що позивачка із наказом ознайомлена та проставлянням підпису, а також надано копію сторінки з книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них із підписом ОСОБА_1 про отримання трудової книжки (а.с. 69-72). Натомість, у вказаних документах не зазначені дати коли саме позивачка була ознайомлена із наказом про її звільнення та отримання трудової книжки, що не доводить пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.

За правилами частин 1, 3 ст. 12, частин 1, 5 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вказаних обставин суд вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі не пропущено.

У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід відмовити, оскільки такі вимоги пов`язані з оскарженням наказу про звільнення і поновленням на роботі та є похідними, при цьому судом встановлено, що процедура звільнення ОСОБА_1 , відповідно пункту 2 ст. 36 КЗпП, відповідачем порушена не була.

Судові витрати суд покладає на позивачку, оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 23, 29, 36, 84, 232, 233 КЗпП України, ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 89, 95, 100, 133, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївського академічного художнього драматичного театру про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивачка - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Миколаївський академічний художній драматичний театр, місце знаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 25, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02225625.

Повне судове рішення складене 16.06.2023.

Суддя