Вирок

від 16.06.2023 по справі 759/4940/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/4940/21

пр. № 1-кп/759/467/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за № 12020100080004424, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2021, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Єнакієве Донецької області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 03.12.2020 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 (одного) року обмеження волі, з іспитовим строком 1 (один) рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 07.11.2020, приблизно о 14 годині, перебуваючи в кв. АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрала мобільний телефон «Samsung» модель SM-J200HZKDSEK, з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 1320 грн., в якому знаходилась сім-картка № НОМЕР_3 вартістю 30грн., які належать ОСОБА_6 , завдавши останньому майнову шкоду на загальну суму 1350 грн.

Так, ОСОБА_4 наприкінці жовтня 2020 року, познайомилась з ОСОБА_6 , та між ними склались дружні стосунки. При цьому, ОСОБА_4 , на запрошення ОСОБА_6 , почала проживати в квартирі АДРЕСА_2 , ключі від якої отримала від ОСОБА_6 та мала вільний доступ до помешкання останнього.

07.11.2020, в денний час доби, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні кв. АДРЕСА_2 , звернула увагу на належний ОСОБА_6 , мобільний телефон «Samsung» модель: SM-J200HZKDSEK.

Відчуваючи потребу в грошових коштах, ОСОБА_4 вирішила таємно викрасти вказане чуже майно з метою його подальшого обернення на свою користь та особистого збагачення.

З метою виконання свого протиправного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом крадіжки, ОСОБА_4 , приблизно о 14 годині, 07.11.2020, скориставшись тим, що ОСОБА_6 , після спільного розпиття алкогольних напоїв відпочивав, а також пересвідчившись в тому, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрала належні потерпілому речі, а саме: мобільний телефон «Samsung» модель: SM-J200HZKDSEK, з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 1320грн., в якому знаходилась сім- картка № НОМЕР_3 вартістю 30 грн., а всього майна на загальну суму 1350 грн.

Таємно викравши чуже майно, ОСОБА_4 , з місця вчинення злочину втекла, та о 15 годині 31 хвилині 07.11.2020 знаходячись у відділенні ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» (ЄРДПОУ 40053147), що за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 88/2, розпорядилась викраденим майном, а саме заклала даний мобільний телефон до вказаної установи, за що отримала 800грн, якими розпорядилась власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 , здійснила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненому злочині визнала повністю, пояснила, що дійсно в 2020 році проживала спільно з потерпілим ОСОБА_6 у його квартирі АДРЕСА_2 . 07.11.2020 під час проведення спільного дозвілля він її сильно образив і цього дня в пообідній час вона скориставшись тим, що ОСОБА_6 заснув, взяла його мобільний телефон, вийшла з дому та заклала телефон до ломбарду, за що отримала грошові кошти. На даний час з потерпілим вона спільно не проживає та не спілкується, шкоду завдану злочином не відшкодувала. Цивільний позов визнає в частині вартості викраденого мобільного телефону.

У вчиненому щиро розкаялася, просила суд суворо не карати та призначити їй умовне покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав суду свої письмові пояснення з проханням врахувати його думку про вид та міру покарання обвинуваченій, в якій наполягав на призначенні обвинуваченій покарання з реальним позбавленням волі, цивільний позов підтримує у повному обсязі.

Крім визнавальних показів самої обвинуваченої, її вина також підтверджується зібраними та дослідженими у судововому засіданні письмовими доказами, а саме:

- протоколом огляду від 15.12.2020 згідно якого об`єктом огляду була кв. АДРЕСА_2 у якій було здійснено крадіжку мобільного телефону /том. 1 а.с. 214,215/;

- копією договору про надання ломбардом фінансового кредиту з якого вбачається, що обвинуваченою було закладено до відділення ломбарду викрадений мобільний телефон /том. 1 а.с. 217/;

- висновком спеціаліста щодо вартості викраденого майна з додатком згідно якого вартість викраденого телефону становить 1320 грн./том 1 а.с. 221-222/;

- відповіддю на запит слідчого ПТ Ломбард «Кредит юніон» від 12.02.2021 згідно з якої вбачається, що обвинуваченою ОСОБА_4 07.11.2020 було закладено у приміщенні ломбарду викрадений у потерпілого мобільний телефон /том 1 а.с. 224;227/;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання та фотознімками, згідно якого потерпілий упізнав обвинувачену/том 1 а.с. 225, 226 /;

- протоколом огляду диска з відеозаписом з приміщення ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» згідно якого вбачаєть, як обвинувачена закладає в ломбард вказаний мобільний телефон та відеозаписом до нього/том 1 а.с. 229-232/

Усі зазначені докази суд вважає належними та допустимими зібраними у спосіб та порядку визначеному КПК України, що підтверджується наступними процесуальними матеріалами:

-Витягом із ЄРДР від 01.12.2020 /том 1 а.с. 211/;

-Дорученням про проведення досудового розслідування /том 1 а.с. 212/;

-Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 30.11.2020 /том 1 а.с. 213/;

-Заявою власника про добровільну згоду на огляд його житла /том 1 а.с. 216/;

-Постановою про визнання речовим доказом та передачу на зберігання від 25.02.2021 /том 1 а.с. 218/;

-Постановою про призначення товарознавчої експертизи від 05.01.2021 /том 1 а.с. 219/;

-Постановою про визнання речовим доказом та передачею його на зберігання /том 1 а.с. 228/;

-Відповідь на запит прокурора щодо міця знаходження речового доказу /том 2 а.с. 19/;

Судом також було вивчені докази, які характеризують особу обвинуваченої, а саме:

- Вимогу щодо судимості №72/125/54/04-2021 від 05.01.2021 - згідно якої обвинувачена раніше неодноразово судима востаннє 03.12.2020 /том 1 а.с. 26, 27/;

-Копію паспорта ОСОБА_4 та копію РНОКПП /том 1 а.с. 24, 25/;

-Довідку КНП «Макарівська центральна районна лікарня», №1596 згідно якої обвинувачена на обліку у лікаря-нарколога не перебуває /том 1 а.с. 28/;

-Довідку КНП «Макарівська центральна районна лікарня» №1191, згідно якої обвинувачена на обліку у лікаря психіатра не перебуває /том 1 а.с. 28/;

-Запит прокурора та відповідь на нього з додатками Макарівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, згідно якого вбачається, що у зв`язку із порушенням умов іспитового строку за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2020 відділом пробації 24.06.2021 року було направлено подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, однак станом на 30.05.2023 року дане подання не розглянуто /том 2 а.с. 20-28/.

Оцінивши надані докази, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а її дії органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, кваліфіковані правильно.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У ході кримінального провадження суд вважає за можливим визнати у відповідності до ст. 66 КК України - щире каяття обвинуваченої у вчиненому злочині, активне сприяння у розкритті злочину, повне визнання своєї вини - обставинами, що пом`якшують покарання за скоєне.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої: її молодий вік, стан здоров`я, соціальне становище, відсутність даних про перебування на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, зважаючи на те, що існують обставини, які пом`якшують покарання та відсутні обставини, які його обтяжують, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік.

Судом також враховано, що вироком Святошинського районного суду міста Києва від 03.12.2020, обвинувачену було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 (одного) року обмеження волі, з іспитовим строком 1 (один) рік. 24.06.2021 відділом пробації було направлено подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, однак станом на 30.05.2023 року дане подання не розглянуто, як не розглянуто його станом і на 16.06.2023 року. Разом із тим, іспитовий строк закінчився 03.12.2021, однак обвинувачену від кримінальної відповідальності не звільнено, нове кримінальне правопорушення обвинуваченою було вчинено 07.11.2020, тобто до постановлення вироку Святошинського районного суду міста Києва від 03.12.2020.

Виходячи із викладеного обвинувачена від покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2020 у вигляді 1 /одного/ року обмеження волі на час розгляду даного кримінального провадження, яке було вчинено нею до постановлення вироку, не звільнена.

Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити шляхом частвокого складання покарань за цим вироком та за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2020.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Вирішуючи заявлений цивільний позов по кримінальному провадженню суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України містить законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка заподіювача шкоди;

3) причинно-наслідковий зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача;

4) вина.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд України в Постанові Пленуму від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Розмір матеріальної шкоди у сумі 2580 грн. не відповідає оцінці наданій спеціалістом при визначенні вартості майна, яка становила 1320 грн. та 30 гривень вартість картки мобільного оператора.

За таких умов цивільний позов по кримінальному провадженню потерпілого ОСОБА_6 в частині відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити часткова у сумі 1350 грн.

У відповідності до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.02.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами внесеними згідно із постановами Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року та № 1 від 27.02.2009 року) відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я та в порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім`ї чи близьких родичів.

У даному випадку суд не знаходить правових підстав для відшкодування моральної шкоди у зв`язку із не доведеністю самого факту моральних страждань завданих потерпілому кримінальним правопорушенням.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався, клопотань про його обрання від прокурора не надійшло.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, ч. 2 ст. 185 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за правилами ч. 1 ст 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом частково складання покарання з покаранням призначеним вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2020 остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 1 /одного/ року 6 /шести/ місяців обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Речові докази:

- фотокопію договору №838-20021430 від 07.04.2020 ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» зберігати при матеріалах справи, СД-Р диск з камери спостереження ПТ Ломбард «Кредит Юніон» від 07.11.2020 - зберігати при матеріалах справи.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 1350 гривень, в іншій частині цивільного позову відмовити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченій, надіслати потерпілому.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1