Ухвала

від 18.03.2024 по справі 759/4940/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/4940/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/304/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора та потерпілого на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Єнакієве Донецької області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 03.12.2020 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 (одного) року обмеження волі, з іспитовим строком 1 (один) рік,,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання з покаранням призначеним вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2020 остаточно призначено покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задоволено частково та стягнуто з обвинуваченої на його користь матеріальну шкоду у розмірі 1350 гривень, у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Вироком вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_7 07.11.2020, приблизно о 14 годині, перебуваючи в кв. АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрала мобільний телефон «Samsung» модель SM-J200HZKDSEK, з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 1320 грн., в якому знаходилась сім-картка № НОМЕР_3 вартістю 30грн., які належать ОСОБА_8 , завдавши останньому майнову шкоду на загальну суму 1350 грн., за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 наприкінці жовтня 2020 року, познайомилась з ОСОБА_8 , та між ними склались дружні стосунки. При цьому, ОСОБА_7 , на запрошення ОСОБА_8 почала проживати в квартирі АДРЕСА_2 , ключі від якої отримала від ОСОБА_8 та мала вільний доступ до помешкання останнього.

07.11.2020, в денний час доби, ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні кв. АДРЕСА_2 , звернула увагу на належний ОСОБА_8 , мобільний телефон «Samsung» модель: SM-J200HZKDSEK.

Відчуваючи потребу в грошових коштах, ОСОБА_7 вирішила таємно викрасти вказане чуже майно з метою його подальшого обернення на свою користь та особистого збагачення.

З метою виконання свого протиправного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом крадіжки, ОСОБА_7 , приблизно о 14 годині, 07.11.2020, скориставшись тим, що ОСОБА_8 , після спільного розпиття алкогольних напоїв відпочивав, а також пересвідчившись в тому, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрала належні потерпілому речі, а саме: мобільний телефон «Samsung» модель: SM-J200HZKDSEK, з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 1320грн., в якому знаходилась сім- картка № НОМЕР_3 вартістю 30 грн., а всього майна на загальну суму 1350 грн.

Таємно викравши чуже майно, ОСОБА_7 , з місця вчинення злочину втекла, та о 15 годині 31 хвилині 07.11.2020 знаходячись у відділенні ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» (ЄРДПОУ 40053147), що за адресою: АДРЕСА_3 , розпорядилась викраденим майном, а саме заклала даний мобільний телефон до вказаної установи, за що отримала 800 грн, якими розпорядилась власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_7 , визнана винуватою у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

На вирок суду прокурор та потерпілий ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м`якості та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України вирок Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2020 року ухвалити виконувати самостійно.

В обґрунтування апеляційної скарги, не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій обвинуваченої, прокурор вважає що вирок підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та вважає, що при призначенні покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, судом помилково застосовано принцип часткового складання покарань, оскільки за даним вироком злочин вчинений до постановлення вироку від 03.12.2020, яким вона засуджена до покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, що підлягає самостійному виконанню.

Також вважає, що судом за ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_7 призначено несправедливе покарання через його м`якість, оскільки не надано об`єктивної оцінки особі обвинуваченої, яка після викриття у вчиненні попередньої крадіжки вдалася до вчинення повторного умисного корисливого кримінального правопорушення, що вказує про наполегливе прагнення обвинуваченої вести злочинний спосіб життя, зухвале бажання незаконно збагатитися за рахунок чужого майна.

Потерпілий в апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не надано жодної оцінки його доказам щодо того, що заподіяна йому матеріальна шкода не була відшкодована взагалі, а сума шкоди не відповідає дійсності, при цьому висновку спеціаліста надано зайву та невиправдану значущість. Також він зазнав моральної шкоди, оскільки набув відчуття непоправної втрати власного майна та втратив відчуття захищеності від громадян, які систематично порушують закон, на що суд не звернув уваги при вирішенні його цивільного позову.

Вказує, що особі обвинуваченої, її щирому каяттю та визнанні вини надано надмірного значення та не враховано,що остання неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності та усвідомлювала суспільну небезпечність своїх неправомірних дій.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, в апеляційній скарзі просив розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинувачену, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги потерпілого, а апеляційну скаргу прокурора підтримала частково, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації її дій за ч. 2 ст.185КК України, сторонами у апеляційному порядку не оскаржується.

Покарання ОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України призначено з дотриманням вимог ст.ст.50,65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винної, обставин, що пом`якшують покарання.

Так, судом враховано, що вчинений злочин є нетяжким, обвинувачена має молодий вік, повне визнання нею вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Доводи апеляційних скарг прокурора та потерпілого правильності призначеного ОСОБА_7 покарання у виді одного року обмеження волі, яке слід відбувати реально, не спростовують.

Зокрема, відомості про притягнення ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності, вчинення кримінального правопорушення після викриття у вчиненні попередньої крадіжки, за яку вона була засуджена вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2020 року, не є переконливими підставами вважати, що призначене судом реальне покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч.2 ст.185 КК України є явно несправедливим через м`якість.

У апеляційній скарзі потерпілого не наведено жодних аргументів, які підтверджували доводи про те, що визначена спеціалістом вартість викраденого майна не відповідає реальній вартості мобільного телефону, яким незаконно заволоділа обвинувачена. Клопотань про дослідження доказів вартості викраденого майна, якими потерпілий обґрунтовував позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, у порядку ч.3 ст.404 КПК України потерпілим не заявлено.

Також колегія суддів вважає вірним висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог потерпілого про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з недоведеністю моральних страждань, а апеляційна скарга не містить посилання на докази на її підтвердження.

У той же час, доводи прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, зокрема про безпідставне призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів у порядку ч.4 ст.70 КК України, є слушними.

З вироку встановлено. що кримінальне правопорушення за даним вироком, яким суд обрав реальне покарання, вчинено до постановлення вироку 03.12.2020 року Святошинським районним судом м. Києва, за якій ОСОБА_7 призначене покарання із звільненням від його відбування з випробуванням.

У такому випадку застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання покарань не допускається, кожний вирок має виконуватися самостійно, тому відсутні підстави для застосування вимог ч.4 ст.70 КК України

З огляду на наведене вирок підлягає зміні у частині призначеного ОСОБА_7 покарання.

Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Апеляційну скаргу потерпілого залишити без задоволення.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 у частині призначеного покарання змінити.

Вважати ОСОБА_7 засудженою за ч.2 ст.185 КК України одного року обмеження волі.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2020 року щодо ОСОБА_7 виконувати самостійно.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Суддя: Суддя: Суддя: