Постанова

від 19.06.2023 по справі 916/815/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/815/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Ярош А.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

на рішення Господарського суду Одеської області від „02" грудня 2022р., повний текст якого складено та підписано від „26" грудня 2022р.

у справі №916/815/22

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до відповідача Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»

про стягнення штрафу в розмірі 69 265,00 грн.,

головуючий суддя - Шаратов Ю.А.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

Справа розглянута без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022р. Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі АТ "Українська залізниця") звернулось з позовом до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (далі - ДП "МТП "Южний") про стягнення з останнього 69 265,00 грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення ДП "МТП "Южний" у перевізних документах даних про масу вантажу, у зв`язку з чим до відповідача на підставі статтей 118, 122 Статуту залізниць України застосовано штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.12.2022 у справі №916/815/11 (суддя Шаратов Ю.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване недоведеністю позивачем належними та допустимими доказами невідповідності маси вантажу, вказаної у накладній, фактичній масі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ "Українська залізниця" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 04.02.2019 у справі №916/162/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що комерційний акт №486202/439/1283 від 13.12.2021р. складено у відповідності до положень Статуту залізниць України та Правил складання актів. І цей акт є належним і допустимим доказом, що встановлю

Факт розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою - більше документа на 8550 кг та відсутність ознак втрати вантажу. Комерційний акт є єдиним належним доказом, який підтверджує порушення за ст.. 122 Статуту залізниць.

Скаржник також зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що наявність надлишку вантажу у вагоні № 63618748 більше документа на 8 550 кг та понад ВП 8350 кг, про що складено Комерційний акт від 13.12.2021 № 486202/439/1283, не відповідає фактичним обставинам є необґрунтованим, недоведеним та прийнятим на підставі суб`єктивної думки, та не стосується підстав за які було нараховано штраф відповідачу. Оскільки сам факт невірного зазначення в накладній маси вантажу доведено наявними в матеріалах справи доказами.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 02.12.2022 року у справі № 916/815/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Одеської області від „02" грудня 2022р., повний текст якого складено та підписано від „26" грудня 2022р. у справі №916/815/22; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу від 20.04.2023р. ДП "МТП "Южний" просило в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду Одеської області від 02.12.2022р. по справі №916/815/22 залишити без змін.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2021 зі станції відправлення Берегова (експорт) регіональної філії «Одеська залізниця» відправником ДП «МТП «Южний» на адресу одержувача ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» (станція призначення Сартана регіональної філії «Донецька залізниця») у вагоні № 63618748 відправлений вантаж «вугілля кам`яне, непоіменоване в алфавіті, імпорт (високо-летуче коксівне вугілля WELLMORE), країна походження США», що підтверджується залізничною накладною № 42332700.

Відмітки у залізничній накладній № 42332700 свідчать, що вантаж завантажений відправником, пакування насипом, маса вантажу визначена на електронних вагах заводський № 217, Модель ваг «ПУЛЬСАР» ВТВ1СТБ, і становить 69 750 кг у вагоні № 63618748. Завантаження вантажу у вагон здійснено вантажовідправником. Правильність внесених у накладну відомостей підтверджена відправником, з накладенням електронного цифрового підпису оператора з оброблення перевізних документів ОСОБА_4.

Заповнення саме вантажовідправником визначених граф комплекту перевізних документів, в тому числі і накладної передбачено як п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. № 863/5048, так і ст. 23 Статуту залізниць України.

Позивач зазначає, що на проміжній станції Волноваха на підставі акту загальної форми № 60387 було здійснено контрольне переважування вагону № 63618748 та складено Комерційний акт від 13.12.2021 № 486202/439 відповідно до статті 129 Статуту залізниць України. Результат зафіксовано у протоколі зважування та в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу ф. ГУ-78.

Комерційний акт від 13.12.2021 №486202/439 засвідчує, що під час комісійного зважування з повною зупинкою і розчепленням на 150 т вагонних вагах ст. Волноваха вагона № 63618748 відправленого за накладною № 42332700, було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою більше документа на 8 550 кг і понад вантажопідйомність на 8 350 кг та встановлено відсутність ознак втрати вантажу. В накладній № 42332700 зроблено відмітку про складання комерційного акту, а надлишок вантажу у кількості 7 500 кг перевантажено у вагон № 96289517 та відправлено за досильною накладною № 52346426 від 18.12.2021.

На станції призначення Сартана вантаж було видано одержувачу, а в розділі «Є» комерційного акту зроблено відмітку, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено та зареєстровано комерційний акт з дробовим № 1283. В зв`язку з цим, номер комерційного акта при видачі вантажу на станції призначення склав - № 486202/439/1283.

Відповідно до накладної №42332700 відправником вантажу є ДП «МТП «Южний». Маса вантажу визначена вантажовідправником без участі представників залізниці, завантаження проводиорсь силами та засобами вантажовідправника, що підтверджується відповідними відмітками у графах 24,26,28 перевізного документу.

При цьому, позивач зазначає, що цей комерційний акт станції Волноваха підписаний трьома працівниками залізниці: заступником начальника станції ОСОБА_2. (посада визначена у пункті 10 Правил складання актів), комерційним агентом ОСОБА_1. (особа, що приймала участь у перевірці і уповноважена відповідно до наказу начальника структурного підрозділу «Станція Волноваха» від 28.01.2021 № 94) та інженером ОСОБА_3. (особа, яка уповноважена наказом від 28.01.2021 № 94 на підписання комерційних актів за відсутності в штатному розпису станції Волноваха штатної одиниці начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).

За невірно зазначену масу вантажу позивач нарахував відповідачу на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України штраф у розмірі п`ятикратної проїзної плати, який складає 69 265 грн.

Відмовляючи у стягненні з відповідача штрафу місцевий господарський суд виходив з того, що комерційний акт є тільки одним з доказів, який господарський суд оцінює у сукупності з усіма іншими доказами у справі. Оцінивши докази надані позивачем в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що правові підстави для стягнення штрафу відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, 08.12.2021 зі станції відправлення Берегова (експорт) регіональної філії «Одеська залізниця» відправником ДП «МТП «Южний» на адресу одержувача ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» (станція призначення Сартана регіональної філії «Донецька залізниця») у вагоні № 63618748 відправлений вантаж «вугілля кам`яне, непоіменоване в алфавіті, імпорт (високо-летуче коксівне вугілля WELLMORE), країна походження США», що підтверджується залізничною накладною № 42332700.

Відповідно до частини другої статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів. Станції видають вантажовідправникам бланки накладних (комплектів перевізних документів) за плату згідно з тарифом.

Отже, наявна у матеріалах справи залізнична накладна № 42332700 свідчить про укладення між позивачем (перевізником) і відповідачем (вантажовідправник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.

Згідно з положеннями статті 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Правила оформлення перевізних документів затверджені наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084.

Відповідно до пунктів 1.2, 2 вказаних Правил накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що у графі маса вантажу, визначена відправником вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі спосіб визначення маси зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником). У графі ким завантажено вантаж у вагон (контейнер) зазначається відправником або залізницею.

У графі «правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Відмітки у залізничній накладній № 42332700 свідчать, що вантаж завантажений відправником, пакування насипом, маса вантажу визначена на електронних вагах заводський № 217, Модель ваг «ПУЛЬСАР» ВТВ1СТБ, і становить 69 750 кг у вагоні № 63618748. Завантаження вантажу у вагон здійснено вантажовідправником. Правильність внесених у накладну відомостей підтверджена відправником, з накладенням електронного цифрового підпису оператора з оброблення перевізних документів ОСОБА_4.

У пункті 5.5 Правил оформлення перевізних документів зазначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з положеннями статті 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Стаття 118 Статуту залізниць України передбачає, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

13.12.2021 працівниками станції Волноваха складено Комерційний акт № 486202/439/1283 про те, що на підставі актів ГУ-23 № 38153 від 11.12.2021, № 60387 від 13.12.2021 ст. Волноваха по відправці, зазначеної на лицьової стороні даного акту, проведено контрольне комісійне зважування вагона на справних 150 тонних тензиметричних вагонних вагах ст. Волноваха, Донецької залізниці, держповірка 15.03.2021, контрольний огляд-перевірка 15.09.2021, з повною зупинкою і розчепленням вагона. По документу значиться вантаж вугілля кам`яне, брутто не вказано, тара 23 200 кг, нетто 69 750 кг. Фактично при зважуванні виявилося: брутто 101 500 кг, тара 23 200 кг (згідно документа), нетто 78 300 кг, що більш документа на 8 550 кг та понад ВП 8 350 кг. При огляді виявлено: навантаження нижче рівня бортів 40 см, розрівняно. Вантаж марковано. Виємок, течі вантажу немає. Вагон бездвірний, розвантажувальні люка зачинені на запірній пристрій. Вагон технічно справний. Контрольне комісійне зважування проведено агентом комерційним ОСОБА_1 , в присутності ДСЗ ОСОБА_2 - 13.12.2021. З моменту прибуття і до відправлення вагон знаходився під охороною. Посада начальника вантажного району (двору) за штатним розписом відсутня.

Згідно з пунктом 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, (далі- Правила складання актів) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, для встановлення невідповідності маси вантажу, вказаної у накладній, фактичній масі, комерційний акт має бути в обов`язковому порядку підписаний трьома особами, посади яких чітко передбачені Правилами складання актів; залучення інших працівників залізниці для підписання комерційного акту допускається (у разі необхідності), проте дане положення не скасовує обов`язкової наявності підписів начальника станції (його заступника), начальника вантажного району (завідувач вантажного складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку вантажу.

Як вірно встановлено господарським судом, начальником структурного підрозділу «Станція Волноваха» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» видано наказ «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів по станції Волноваха» від 28.01.2021 № 94.

Комерційний акт від 13.12.2021 № 486202/439/1283 на станції Волноваха підписаний трьома працівниками залізниці: заступником начальника станції ОСОБА_2. (посада визначена у пункті 10 Правил складання актів), комерційним агентом ОСОБА_1. (особа, що приймала участь у перевірці і уповноважена відповідно до наказу начальника структурного підрозділу «Станція Волноваха» від 28.01.2021 № 94) та інженером ОСОБА_3. (особа, яка уповноважена наказом від 28.01.2021 № 94 на підписання комерційних актів за відсутності в штатному розпису станції Волноваха штатної одиниці начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).

Отже, склад працівників залізниці, що підписали Комерційний акт від 13.12.2021 № 486202/439/1283, відповідав складу визначеному імперативно у пункті 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334

Крім того, господарським судом зазначено, що відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Тобто вказана процедура не передбачає перевірку маси вантажу залізницею. А відтак, прийняття вантажу до перевезення без такої перевірки не означає безумовне та автоматичне підтвердження перевізником відомостей про його масу, вказаних у залізничній накладній.

Згідно із пунктами 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Пунктом 10 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, передбачено, що зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення. Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі: зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом; харчові в цистернах (олія, меляса тощо); картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.7, 2.1 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, для визначення маси вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, можуть застосовуватися електромеханічні (електронні) та важільні вагонні ваги для зважування із зупинкою та зважування у русі, а також інші засоби ваговимірювальної техніки (ЗВВТ), передбачені Правилами приймання вантажів до перевезення. ЗВВТ повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів, у тому числі цієї Інструкції, і нормативних документів. ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

Пунктом 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854, оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби - контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан.

Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов`язані з визначенням маси вантажу.

Згідно із пунктами 4.1, 4.5, 5.33 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, на ЗВВТ за результатами зважування, згідно з якими оформляються перевізні документи під час перевезень залізничним транспортом, поширюється метрологічний нагляд. ЗВВТ підлягають повірці або державній метрологічній атестації. Повірка чи державна метрологічна атестація ЗВВТ проводиться у порядку, встановленому ДСТУ 2708:2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення» та ДСТУ 3215-95 «Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення». Використання ЗВВТ, які не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється. Результати повірки або державної метрологічної атестації державні повірники записують також у контрольному примірнику технічного паспорта ЗВВТ. При цьому для електронних ЗВВТ, які мають програмне забезпечення, записують також контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ. Повірка та обслуговування ЗВВТ повинні проводитися відповідно до інтервалів, наведених в додатку 3 до цієї Інструкції.

Маса вагону № 63618748 і вантажу в ньому, відправленому зі станції Берегова (експорт) за накладною № 42332700 була визначена 08.12.2021 на вагонних тензометричних вагах заводський № 217 модель «ПУЛЬСАР» ВТВ-1СТБ. Результати цього зважування містяться у копії електронної вагової квитанції, яка підтверджує правильність визначення вантажу на станції відправлення, а також в документі «Отвес» від 08.12.2021, у яких вказано кількість завантаженого вантажу, зокрема, у вагон № 63618748 69,75 тонн (нетто).

У Технічному паспорті засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) на Вагонні тензометричні безфундаментні ваги модель «ПУЛЬСАР» ВТВ-1СТБ (ПУЛЬСАР 2.791.013РЄ), заводський номер 217, вказано, що ваги підлягають повірці не рідше одного разу на шість місяців (при використанні для зважування сільгосппродукції та харчових вантажів) і не рідше одного разу на рік (при використанні для зважування інших вантажів).

Як вбачається зі змісту вказаного Технічного паспорту засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) Вагонні ваги «ПУЛЬСАР» ВТВ-1СТБ (заводський номер 217) проходили повірку 17.06.2021.

Вказані обставини також підтверджуються Актом про результати технічного обслуговування ваг для зважування вантажів від 17.06.2021 № 0621/6ТО і Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 17.06.2022 № 410/3-М/02, що містять висновки про придатність до експлуатації та відповідність вимогам настанови з експлуатації фірми-виробника вагонних ваг ВТВ-1СБ, заводський номер 217.

Отже, станом на 08.12.2021, дату зважування вагону № 63618748 і вантажу в ньому, відправленого за залізничної накладною № 42332700 Вагонні ваги «ПУЛЬСАР» ВТВ-1СТБ, заводський номер 217, пройшли періодичну повірку відповідно до Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, а відтак, вважаються справними.

У наданому позивачем до суду витязі з Технічного паспорту засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) на Вагонні тензиметричні ваги 150ВВС52-1-13.5, номер в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки 43336-14, оформленому 21.02.2018, зазначені міжповірочний інтервал один раз в 12 місяців та інтервал між оглядами-перевірками один раз в 6 місяців.

Згідно із записами у вказаному Технічному паспорті засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) Вагонні тензиметричні ваги 150ВВС52-1-13.5 проходили повірку 15.03.2021 за результатами якої зроблено запис: «Вагам проведено профілактичне обслуговування. Ваги перевірені ВПВ № 19992324. Похибка складає 2т-25т (1е), 25т-100т (1е). Контрольне число відсутнє. Для зважування вантажу який перевозиться залізницею придатні». Також, 15.09.2021 вказані ваги проходили огляд-перевірку, за результатами якої їх визнано приданими для зважування вантажу який перевозиться залізницею.

Тобто, станом на 13.12.2021, дати зважування вагону № 63618748 на станції Волноваха, Вагонні тензиметричні ваги 150ВВС52-1-13.5, номер в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки 43336-14, пройшли періодичну повірку та огляд-перевірку відповідно до Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, а відтак, вважаються справними.

Відповідно до статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, комерційний акт є тільки одним з доказів, який суд оцінює у сукупності з усіма іншими доказами.

Зокрема, комерційний акт може оцінюватися як такий, що не має сили доказу, якщо він не відповідає фактичним обставинам.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками станції Волноваха в Комерційному акті від 13.12.2021 № 486202/439/1283 зроблено запис про те, що при огляді вагону № 63618748 виявлено: навантаження нижче рівня бортів 40 см, розрівняно.

При цьому, відповідно до відомостей з офіційного сайту ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», а також листа Виробничого підрозділу «Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій» станції Берегова від 10.11.2022, напіввагон № 63618748 має наступні характеристики: Код моделі 931; Шифр моделі 12-783; Тара 23200 т; Вантажопідйомність не більше 70 т; об`єм кузова 78 куб. м.

Відповідно до сертифікату (FORM FOR CARGO INFORMATION (IMBC) For Solid Bulk Cargoes) від 20.10.2021 на вантаж, який перевозився у напіввагоні № 63618748 вугілля марки «WELLMORE HIGH VOLOTILE COCING COAL» має коефіцієнт розміщення (щільності) (stowage factor) 40-41 GUFT/MT (кубічних футів на тонну), а 41 GUFT/MT (максимальне значення) відповідно до таблиць конверсії факторів навантаження в інші одиниці виміру, які містяться у відкритому доступі в мережі «Інтернет» та визнаються судом загальновідомими, становить 0,875 тонн на метр кубічний. А відтак, з урахуванням округлення цього коефіцієнту до значення 0,9 максимальна вага вантажу, що може бути розміщений у напіввагоні з об`ємом кузова 78 куб. м. складає 70,2 тонн (78 Х 0,9 = 70,2).

Отже, запис представників Позивача в Комерційному акті від 13.12.2021 № 486202/439/1283 про розташування вантажу нижче рівня бортів 40 см (розрівняно), сам по собі спростовує наведені в ньому ж відомості про виявлення при зважуванні: брутто 101 500 кг, тара 23 200 кг, нетто 78 300 кг. Оскільки, така маса нетто не відповідає фактичному розташуванню вантажу з такими характеристиками щільності (коефіцієнтом розміщення).

Адже для маси 78,3 т об`єм, який займав би такий вантаж, становить 87 куб. м. (78,3 / 0,9 = 87), що значно більше об`єму кузова напіввагону № 63618748 визначеному його технічними характеристиками - 78 куб. м.

Окрім того, вантаж об`ємом 87 куб. м. об`єктивно не може знаходитись нижче рівня бортів 40 см у розрівняному стані.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наявність надлишку вантажу у вагоні № 63618748 більше документа на 8 550 кг та понад ВП 8 350 кг, про що складено Комерційний акт від 13.12.2021 № 486202/439/1283, не відповідає фактичним обставинам.

Враховуючи викладені вище обставини та норми права, у зв`язку з чим такий комерційний акт не є належним доказами на підтвердження обставин неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для нарахування штрафу відповідачу за невірно зазначену масу вантажу у перевізних документах у розмірі п`ятикратної проїзної плати.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм матеріального права при прийнятті рішення від 02.12.2022р. не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування цього рішення колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 02.12.2022 у справі №916/815/22 - без змін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

19.06.2023р

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя А.І. Ярош