Постанова

від 12.06.2023 по справі 910/12093/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2023 р. Справа№ 910/12093/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Андрієнка В.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Донченко О.Г. (витяг з ЄДР від 08.11.2022)

від відповідача: Свінцов С.В. (ордер серія АА №1301452 від 05.05.2023)

від третіх осіб: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Національного банку України

на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2023

у справі №910/12093/22 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Бізнес-Технологій"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 22 425, 58 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом, у якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Бізнес-Технологій" 22 425,58 грн. заборгованості, а саме 18 946,81 грн. заборгованості з орендної плати та 3 478,77 грн. відшкодування витрат на комунальні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано зобов`язань зі сплати орендної плати за період з 12.01.2020 по 21.02.2020 та відшкодування витрат на комунальні послуги за Договором №4-7 оренди нежитлових приміщень від 23.07.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Центр Бізнес-Технологій" на користь Національного банку України борг із орендної плати у розмірі 14 036, 95 грн., борг з відшкодування комунальних і експлуатаційних послуг у розмірі 3 478, 77 грн. та судовий збір у розмірі 1 937, 82 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що орендна плата за користування спірним нерухомим майном у період з 01.01.2020 року по 22.01.2020 року була погашена відповідачем за рахунок гарантійного платежу. Відтак несплаченою орендодавцю за договором залишається орендна плата за період з 23.01.2020 року по 21.02.2020 року в розмірі 14 036,95 грн. Окрім того, на підставі п.4.9 договору оренди стягнув заборгованість по комунальнім платежам за період з 12.01.2020 року по 21.02.2020 року в розмірі 3 478, 77 грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі №910/12093/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог Національного банку України до ТОВ "Центр Бізнес-Технологій" та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Центр Бізнес-Технологій" на користь Національного банку України борг із орендної плати у розмірі 4 909, 86 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на думку скаржника судом першої інстанції не враховано того, що первісний орендодавець (ПАТ "КБ "Експобанк") станом на 22.01.2020 (дату укладення додаткової угоди та акту прийняття-передачі від 22.01.2020 до Договору №4-7 оренди нежитлових приміщень від 23.07.2018) не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення відповідних дій, так як 11.01.2020 Національний банк України набув усі права та обов`язки орендодавця за Договором №4-7 оренди нежитлових приміщень від 23.07.2018. Також позивач звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів сплати гарантійного платежу на користь первісного орендодавця.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 апеляційну скаргу у справі №910/12093/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Андрієнко В.В., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 27.03.2023 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/12093/22 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12093/22.

05.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/12093/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі №910/12093/22 та призначено до розгляду на 16.05.2023.

11.05.2023 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

15.05.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшов відповідь на відзив.

В подальшому розгляд справи відкладався.

05.06.2023 через канцелярію суду від представника відповідача надішли заперечення (на відповідь на відзив на апеляційну скаргу).

У судовому засіданні, 12.06.2023 представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (а.с.77-79,91,92 т.2), а саме шляхом направлення процесуальних документів на офіційну електронну адресу сторін в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа, а також додатково була направлена ухвала на електронну адресу відповідача яка зазначена в процесуальних документах.

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового ухвалу є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового ухвалу на офіційну електронну адресу особи.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи у судовому засіданні 12.06.2023.

Враховуючи те, що позивачем оскаржено судове рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 4 909, 86 грн., в силу положень ст. 269 ГПК України межами апеляційного оскарження у даному випадку є вказані вимоги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.07.2018 року між ПАТ "Комерційний банк "Експобанк", як орендодавцем та ТОВ "Центр Бізнес-Технологій", як орендарем укладено Договір оренди нежилих приміщень №4-7 (далі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окремо визначене майно - нежитлове приміщення площею 60,8 кв. м., кімната №402, що розташоване на четвертому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24.(а.с.28-32 т.1)

Умовами п.п. 3.1, 3.2 Договору визначено, що орендодавець передає орендарю об`єкт оренди за актом приймання-передачі. В акті приймання-передачі сторони зазначають склад об`єкту оренди, його стан на момент передачі у користування та інше. Орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкту оренди.

Пунктом 5.1 Договору в редакції додаткової угоди від 29.03.2019 визначено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 24.01.2020 (включно), але не довше ніж закінчення строку здійснення процедури ліквідації орендодавця.

За умовами п. 5.9 Договору у разі дострокового припинення договору сторони зобов`язані провести всі взаєморозрахунки між собою в частині зобов`язань, які фактично були виконані сторонами на дату припинення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2018 року згідно акту прийому-передачі до договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину нежитлових приміщень, площею 60,8 кв.м., кімната №402, що розташовані на четвертому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24.(а.с.32 т.1)

11.01.2020 Національний банк України набув право власності на об`єкт оренди, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №197629395 від 24.01.2020.(а.с.26 т.1)

20.02.2020 року позивач листом №61-0017/9028 повідомив відповідача про своє правонаступництво за договором оренди у зв`язку із набуттям 11.01.2020 року права власності на нерухоме майно, в тому числі на об`єкт оренди відповідно до положень ст. 770 ЦК України. (а.с.57 т.1)

Водночас, позивач вищезазначеним листом запропонував відповідачу продовжити дію договору оренди або, у разі відмови від продовження орендних відносин, повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі.

Даний лист отриманий відповідачем 20.02.2020, що підтверджується рукописним написом та такому листі. (а.с.58 т.1)

21.02.2020 у зв`язку з припиненням Договору ТОВ "Центр Бізнес-Технологій" передало, а Національний банк України, як орендодавець прийняв нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 60,8 кв.м., кімната №402, що розташоване на четвертому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, про що сторонами складено акт приймання-передачі від 21.02.2020. (а.с.34 т.1)

Звертаючись із позовом, позивач стверджував, що він набув усі права та обов`язки орендодавця за Договором, а тому відповідач зобов`язаний сплатити йому орендну плату за користування об`єктом оренди за період з 12.01.2020 по 21.02.2020 у розмірі 18 946,81 грн., а також відшкодувати вартість комунальних послуг за вказаний період у розмірі 3 478,77 грн.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції визнав наявність у позивача права вимоги за договором щодо заборгованості з орендної плати у розмірі 14 036, 95 грн. та боргу з відшкодування комунальних і експлуатаційних послуг у розмірі 3 478, 77 грн. В іншій судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову з огляду на те, що сторонами на стадії розгляду справи судом першої інстанції не заперечувався факт сплати відповідачем гарантійного платежу, натомість умовами договору передбачено можливість зарахування такого платежу в рахунок заборгованості з орендної плати, або повернення такої суми після закінчення дії договору, з огляду на що пред`явлена до стягнення сума заборгованості підлягає зменшенню на суму гарантійного платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Тобто, у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять усі права та обов`язки орендодавця. Таким чином, законодавство України гарантує незмінність прав орендаря у разі зміни власника орендованого майна, а відповідно зміна власника речі (майна) не є підставою для зміни або припинення договору найму (оренди).

Чинне законодавство надає наймачу додатковий захист шляхом встановлення правила про те, що перехід права власності на річ, передану у найм, не є підставою для зміни або припинення договору найму. При цьому новий власник речі автоматично набуває прав та обов`язків наймодавця за договором найму та повинен їх виконувати до закінчення строку дії договору або до моменту його припинення з будь-яких інших підстав. Тобто в результаті переходу права власності на найману річ має місце заміна наймодавця в договорі найму (подібні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5429/18, від 12.03.2019 у справі №909/367/18, від 05.06.2018 у справі №922/2318/17, від 17.07.2018 у справі №923/70/18).

Згідно п. 5.8 Договору договір може бути припинений достроково в разі відчуження орендодавцем об`єкта оренди чи звернення стягнення Національним банком України на об`єкт нерухомого майна відповідно до Закону України "Про іпотеку".

Разом з тим, положеннями договору не передбачено автоматичного припинення договору внаслідок звернення стягнення Національним банком України на об`єкт оренди.

Таким чином, з 11.01.2020 (з моменту набуття права власності на приміщення) Національний банк України набув статусу орендодавця за Договором, а відтак станом на 22.01.2020 ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" не мало повноважень на зміну умов Договору, його припинення, прийняття об`єкту оренди із орендного користування тощо, оскільки не було орендодавцем за Договором, як особа право власності якої щодо вказаного майна припинилось.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується продовження користування відповідачем орендованими на підставі Договору нежитловим приміщенням до 21.02.2020 (дати повернення об`єкту оренди Національному банку України за актом приймання-передачі).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті 4.1 Договору в редакції додаткової угоди від 29.03.2019 сторони погодили, що орендна плата за користування одним квадратним метром об`єкту оренди становить 220,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 36,67 грн., всього за один місяць оренди 13 376,00 грн. з ПДВ. Орендна плата підлягає щомісячній індексації з урахуванням індексу споживчих цін на товари та послуги (індекс інфляції), а розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (наростаючим підсумком). Якщо значення індексу інфляції менше 100%, орендна плата за відповідний місяць не індексується.

Відповідно до п. 4.2 Договору нарахування орендодавцем орендної плати за цим договором здійснюється з дня прийняття орендарем об`єкту оренди за актом приймання-передачі. Нарахування орендодавцем орендної плати за цим договором припиняється з дня наступного за днем повернення орендарем об`єкту оренди орендодавцю та підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі.

Відповідно п. 4.3 Договору у разі необхідності визначення розміру орендної плати за певну частину календарного місяця або за певну кількість днів, розмір орендної плати за такий календарний місяць має бути поділений на кількість календарних днів у відповідному календарному місяці.

Позивачем за користування орендованим майном з 12.01.2020 (наступного дата після набуття позивачем права власності на об`єкт оренди) по 21.02.2020 (дата повернення відповідачем об`єкта оренди з орендного користування за актом приймання-передачі) нараховано орендну плату у загальному розмірі 18 946,81 грн.

Доказів сплати відповідачем на користь позивача орендної плати за період з 12.01.2020 по 21.02.2020 у заявленому позивачем розмірі до матеріалів справи не надано.

Водночас, у пункті 4.11 Договору передбачено, що протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору та надання орендодавцем відповідного рахунку орендар зобов`язується сплатити орендодавцю гарантійний платіж в розмірі орендної плати за користування об`єктом оренди за місяць, що зазначена у п. 4.1 Договору.

Гарантійний платіж є забезпеченням виконання грошових зобов`язань орендаря за цим договором. Розмір гарантійного платежу у будь-який момент дії договору має становити суму, що дорівнює або більше орендної плати за користування об`єктом оренди на місяць. За рішенням орендодавця, гарантійний платіж може використовуватися орендодавцем для погашення грошових зобов`язань орендаря, строк виконання яких настав, зокрема, зобов`язання зі сплати орендної плати, штрафних санкцій, відшкодування шкоди, збитків (п. 4.11.1 Договору).

Матеріали справи не містять безумовних доказів оплати орендарем гарантійного платежу орендодавцю, як то платіжного доручення, квитанції тощо.

Разом з тим, в процесі розгляду справи судом першої інстанції ні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ні Національний банк України не заперечували факт виконання ТОВ "Центр Бізнес-Технологій" обов`язку зі сплати гарантійного платежу орендодавцю у встановлений п. 4.1 Договору строк.

Більш того, в матеріалах справи містяться складені ТОВ "Центр Бізнес-Технологій" та ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку акт виконаних робіт від 22.01.2020 та додаткова угода від 22.01.2020 до Договору (в якій зазначається про необхідність проведення сторонами взаєморозрахунків, що свідчить про наявність в обох сторін один перед одним грошових зобов`язань).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, вказані документи не можуть свідчити про факт припинення договору та повернення майна з оренди, з огляду на те, що станом на дату підписання зазначених документів ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" вже не був власником переданого в оренду майна та не міг вчиняти щодо нього юридично значимих дій.

Разом з тим, саме ПАТ "Комерційний банк "Експобанк", як первісний орендодавець володіє інформацією щодо виконання відповідачем обов`язку по сплаті гарантійного платежу і факт припинення права власності Банку на нерухоме майно не заперечує можливість підтвердження ним, як первісним орендодавцем, сплати відповідачем гарантійного платежу.

За приписами статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене та керуючись принципом вірогідності доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що складені ТОВ "Центр Бізнес-Технологій" та ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" акт виконаних робіт від 22.01.2020 та додаткова угода від 22.01.2020 до Договору не є доказом повернення майна з оренди, але у сукупності з тим, що сторонами на стадії розгляду справи судом першої інстанції не заперечувався факт сплати відповідачем гарантійного платежу, доводять те, що відповідачем сплачено гарантійний платіж, за рахунок якого вказані особи мали намір погасити зобов`язання ТОВ "Центр Бізнес-Технологій" в частині оплати за користування орендованим майном з 01.01.2020 по 22.01.2020 та відшкодувати комунальні та експлуатаційні послуги за грудень 2019 року.

У випадку, якщо розмір гарантійного платежу, сплаченого орендарем, виявиться більшим ніж розмір орендної плати за поточний місяць користування, орендодавець за заявою орендаря зараховує переплату по гарантійному платежу в рахунок сплати орендарем поточних платежів за цим договором (п. 4.11.3 Договору).

У разі належного виконання орендарем зобов`язань за цим договором, гарантійний платіж, сплачений орендарем, повертається орендодавцем орендарю у випадку закінчення строку дії договору або розірвання договору за згодою сторін або розірвання договору за ініціативою орендодавця, протягом 5 робочих днів з дати повернення об`єкту оренди орендодавцю та підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкту оренди (п. 4.11.4 Договору).

Із умов пунктів 4.11, 4.11.1, 4.11.2, 4.11.3, 4.11.4 Договору, а також загальноприйнятого у відповідній сфері відносин значення термінів, вбачається, що гарантійних платіж у орендних правовідносинах за своєю суттю є сумою коштів, яка перераховується орендодавцю для гарантування виконання орендарем своїх грошових зобов`язань за договором найму (для гарантування сплати за останній місяць користування орендованим майном, відшкодування збитків, завданих погіршенням майном тощо).

Тобто, гарантійний платіж не може бути збережений орендодавцем без відповідних правових підстав та має покривати відповідні грошові вимоги за договором найму орендодавця до орендаря, а у разі якщо орендарем оплачено всі грошові вимоги орендодавця, то гарантійний платіж підлягає поверненню орендарю.

При цьому, як правило та у даному випадку у орендодавця виникає обов`язок повернути гарантійний платіж лише після припинення орендних правовідносин між сторонами, оскільки після цього нівелюється можливість виникнення у орендодавця до орендаря нових грошових вимог у зв`язку з користуванням орендованим майном.

Отже, гарантійний платіж є фактично авансуванням орендарем майбутнього користування об`єктом оренди та/або відшкодування збитків, завданих орендодавцю внаслідок (неналежного) користування орендарем об`єктом оренди (пов`язаний/слідує з об`єктом оренди, а не за особою-наймодавцем), а відтак такий платіж підлягає врахуванню наймодавцем (орендодавцем) в незалежності від зміни особи орендодавця впродовж орендних правовідносин.

В свою чергу, зважаючи на те, що 22.01.2020 ТОВ "Центр Бізнес-Технологій" та ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (власником якого є Кабінет Міністрів України) складено ряд документів, на підставі яких вказані особи мали намір в тому числі здійснити погашення грошових зобов`язань відповідача за таким правочином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дані документи підлягають врахуванню при вирішення даного спору в підтвердження наявності гарантійного платежу та можливості його зарахування в рахунок непогашених орендних платежів.

Більш того, враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази обізнаності відповідача станом на 21.02.2020 про зміну власника майна, а також відсутність у відповідача будь-якої можливості відновити свої порушені майнові права (з огляду на ліквідацію/припинення юридичної особи Банку) для повернення гарантійного платежу або отримання відшкодування збитків, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що покладення лише на відповідача всього обсягу негативних наслідків підписання ним 21.02.2020 Додаткової угоди та Акту приймання-передачі майна ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суперечитиме визначеним ст. 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, якими зокрема є справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції обґрунтовано враховано те, що орендна плата за користування спірним нерухомим майном у період з 01.01.2020 по 22.01.2020 погашена відповідачем за рахунок гарантійного платежу. Відтак, несплаченою орендодавцю за Договором залишається орендна плата за період з 23.01.2020 по 21.02.2020.

Із довідки Національного банку України вих. №61-0016/10151 від 08.02.2021 (а.с.11 т.1) вбачається, що розмір орендної плати за період з 12.01.2020 по 31.01.2020 (20 днів) складає 8 927,01 грн., отже, зважаючи на те, що у відповідача наявний обов`язок також сплатити за користування орендованим майном за період з 12.01.2020 по 31.01.2020 (9 днів), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розмір орендної плати, який підлягає сплаті відповідачем на користь позивача за січень 2020 року складає 4 017,15 грн. (8 927,01 грн./20 х 9). Натомість розмір орендної плати за період за 01.02.2020 по 21.02.2020 складає 10019,80 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість з оплати орендної плати та відшкодування вартості комунальних послуг за період з 12.01.2020 по 21.02.2020 в загальному розмірі 14 036,95 грн. (4 017,15 грн. за січень 2020 року + 10 019,80 грн. за лютий 2020 року). В іншій частині вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати є необґрунтованими.

Враховуючи те, що позивач в межах даного провадження оскаржує тільки рішення в стосовно відмови у задоволенні частини позовних вимог, в силу положень ст. 269 ГПК України у колегії суддів відсутні підстави для перегляду рішення в іншій частині.

Дослідивши матеріали наявні у справі, в межах доводів і вимог апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищезазначене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, а тому погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі №910/12093/22, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі №910/12093/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі №910/12093/22 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/12093/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 19.06.2023

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді В.В. Андрієнко

Є.Ю. Пономаренко