Ухвала

від 13.06.2023 по справі 755/10572/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/10572/22

Провадження №: 1-кс/755/1597/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін провадження: особи, котра подала клопотання про скасування арешту з майна ОСОБА_3 , її представника - ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту з майна у межах кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 липня 2022 року за № 12022100040001759, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу (далі КК) України, встановив:

Історія питання

СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві розслідується указане кримінальне провадження, за ознаками в т.ч. кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 190 КК за фактом того, що (див. ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 25 травня 2023 року у справі № 755/10572/22, також див. ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки, згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень», суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру) ОСОБА_6 06 квітня 2021 року створив ТОВ «ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП» (міжнародна назва LIMITED LIABILITY COMPANY «UKRAINIAN FOOD GROUP» скорочено LLC «UFG», ідентифікаційний код № 44263278, юридична адреса м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15), де засновником та директором виступив особисто. На посаді менеджера у вказаній компанії працювала ОСОБА_3 , яка одночасно була засновником та директором компанії, що мала співзвучну назву, а саме ТОВ «ЮРКРЕНІАН ФУДС ГРУП» (ідентифікаційний номер 42668732, зареєстрована за тією ж юридичною адресою, а саме м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15).

Загальний план злочинної діяльності полягав у заволодінні чужими грошовими коштами, отриманими в якості попередньої оплати за товар, під виглядом господарсько-правових відносин, без намірів на виконання відповідних угод, шляхом обману та зловживання довірою із використанням підконтрольних ОСОБА_6 та ОСОБА_3 підприємств.

Розроблений вказаними особами механізм вчинення злочинів передбачав використання створених ним суб`єктів господарювання для отримання протиправного прибутку, шляхом використання цивільно-правових суспільних відносин для введення в оману суб`єктів господарювання, під час укладання договорів поставки чи купівлі-продажу, щодо наявності необхідних їм товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), їх привабливої вартості з урахуванням доставки автомобільним транспортом, створення у потенційного потерпілого впевненості, щодо вигідності укладення цивільно-правової угоди та необхідності термінового перерахування грошових коштів задля початку відвантаження ТМЦ та покриття транспортних витрат.

З метою унеможливлення повернення коштів потерпілим, згідно розробленого плану, гроші, що надходили в якості попередньої оплати на відкриті банківські рахунки відразу знімались готівкою під виглядом закупівлі товару та привласнювались, перераховувались на господарські витрати, оплачувались за послуги банку, реклами та ін.

Так, ОСОБА_3 , згідно розроблено плану, представлялась менеджером ТОВ «ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП» та вела переговори із потенційними покупцями. При цьому, здійснювала всі обумовлені необхідні дії для складення враження щодо економічної доцільності та безпеки при співпраці з вищевказаною юридичною особою, привабливості співпраці саме з вказаною компаніє, щодо наявності продукції та вигідної ціни, тим самим створюючи у них невірну уяву вигідності угоди, внаслідок чого домагалися здійснення попередньої оплати на рахунок ТОВ «ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП» за товар, не маючи намірів виконання зобов`язань. ОСОБА_6 , діючи як директор ТОВ «ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП» мав можливість розпоряджатись коштами на рахунках товариства.

Орієнтовно в квітні 2022 року директор компанії IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG, ОСОБА_8 13, 53424 Remagen, Germany, що займається поставками сільськогосподарської продукції ОСОБА_7 , висловила бажання закупити вантаж пшениці 2021 року в кількості 1000 метричних тон з України, та почала підшуковувати компанію, яка зможе виконати відповідну поставку. У невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 11 квітня 2022 року, невстановлені досудовим розслідуванням особи, які на той час перебували в Німеччині, та які позиціонували себе як волонтери з України, повідомили, що знають компанію в Україні, яка може виконати відповідне замовлення, а саме ТОВ «ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП», надавши при цьому мобільний номер ОСОБА_3 для спілкування за допомогою месенжера WhatsApp.

11 квітня 2022 року в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , ОСОБА_3 яка представилась менеджером з продажу ТОВ «ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП» ЄДРПОУ 44263278, директором якої являється ОСОБА_6 , повідомила, що надасть презентацію компанії, прайс та умови поставки товару. Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами компанії IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG, ОСОБА_8 13, 53424 Remagen, Germany, з метою справлення позитивного враження у потенційного клієнта та спонукання його до укладення в подальшому договору, ОСОБА_3 використовуючи месенджер WhatsApp надала ОСОБА_7 презентацію компанії, що має співзвучну назву, а саме ТОВ «ЮКРЕНІАН ФУДС ГРУП», директором якої вона являється, прайс та інші умови. Надані для ознайомлення умови та ціна товару (вантажу пшениці) влаштували директора компанії IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG, ОСОБА_8 13, 53424 Remagen, Germany, ОСОБА_7 , та остання висловила свою згоду на укладення договору на поставку 1000 тонн пшениці врожаю 2021 року, по ціні 322 євро за тону, а всього на загальну суму 322 000 євро з ТОВ «ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП».

На виконання досягнутих попередніх домовленостей 03 травня 2022 року між ТОВ «ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП» (міжнародна скорочена назва LLC «UFG») в особі директора ОСОБА_6 з одного боку та IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG, ОСОБА_8 13, 53424 Remagen, Germany в особі директора ОСОБА_7 було укладено договір на поставку пшениці врожаю 2021 року в обсязі 1000 метричних тон у строк до з 01 до 30 червня 2022 року, згідно якого 25% від суми договору, тобто 80 000 євро мало бути сплачено покупцем протягом 7 робочих днів з моменту підписання договору. Разом з тим в договорі було обумовлено, що вивантаження товару має відбутись в 2 пунктах призначення, а саме за адресами Mannheim, Germany - 500 тон, та Bad Wimpfen, Germany-500 тон.

На виконання істотних умов укладеного договору, ОСОБА_7 , як директор IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG, ОСОБА_8 13, 53424 Remagen, Germany, переказала двома платежами від 25 та 31 травня 2022 року грошові кошти на загальну суму 80 000 євро на рахунок, який був вказаний в договорі, а саме JSC UKRSIBBANK Andriivska street 2/12 Kyiv, Ukraine, IBAN НОМЕР_2 .

Після зарахування коштів, ОСОБА_3 підтвердила надходження коштів на рахунок, та запевнила ОСОБА_7 , що відвантаження товару буде здійснено у встановлені в договорі строки в м. Ланівці Тернопільської області.

Не маючи на меті виконувати умови договору, з метою виграти час для виведення отриманих грошових коштів з рахунку, а саме для зняття готівкових коштів в іноземній валюті з рахунку ТОВ «ЮКРЕІНІАН ФУД ГРУП» ОСОБА_6 , проте з метою справлення враження про дійсність намірів виконати умови договору, а також переконати ОСОБА_7 , у тому, що вантаж пшениці вже підготовлений до відправки з м. Ланівці Тернопільської області, ОСОБА_3 надала ОСОБА_7 дані невстановленої особи, яка мала представити себе як представник компанії перевізника на ім`я ОСОБА_13 та номер телефону останнього.

В подальшому, невстановлена досудовим слідством особа, керуючись єдиним умислом з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці, видаючи себе з представника перевізника, на підтвердження перебування вантажу на Тернопільській митниці ДФС, використовуючи месенжер направив надані йому ОСОБА_6 та ОСОБА_3 фотознімки підроблених фітосанітарних сертифікатів №60/14-6094/ХХ-884870, 60/14-6094/ХХ-884871, 60/14-6094/ХХ-884872 60/14-6094/ХХ-884873, 60/14-6094/ХХ-884874, 60/14-6094/ХХ-884875, 60/14-6094/ХХ-884937, 60/14-6094/ХХ-884938, 60/14-6094/ХХ-884939, 60/14-6094/ХХ-884940, 60/14-6094/ХХ-884941, 60/14-6094/ХХ-884942,60/14-6094/ХХ- 884943, 60/14-6094/ХХ-884944, 60/14-6094/ХХ-884945, 60/14-6094/ХХ-884946, 60/14-6094/ХХ-884947, що нібито видані для ТОВ «ЮКРЕІАН ФУД ГРУП» (міжнародна скорочена назва LLC «UFG»), а також фотознімки завідомо підроблених міжнародно-транспортних накладних (СМR), щодо митного оформлення вантажу пшениці від відправника ТОВ «ЮКРЕІАН ФУД ГРУП» (міжнародна скорочена назва LLC «UFG») для IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG, ОСОБА_8 13, 53424 Remagen, Germany на відвантаження товарів до міст призначення Мангайм, Біллігайм-Інтенгам, Бад-Вінмфен (ФРН), а саме міжнародні товарно-транспортні накладні CMR № 349412,349413, 349414, 349415, 349416, 349417, 349418, 349419, 349420, 348421, 349422, 349335, 349336, 349337, 349338, 349339, 349340, 349341, 349342, які містили відтиск печатки Тернопільської митниці, щодо особистого митного забезпечення за № 184 та 141, а також відтиск печатки ТОВ «ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП» (міжнародна скорочена назва LLC «UFG»).

У подальшому, ОСОБА_6 отримані від компанії IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG, ОСОБА_8 13, 53424 Remagen, Germany, що директором якої є ОСОБА_7 , а саме грошові кошти в сумі 80 000 євро, які перебували на рахунку ТОВ «ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП» відкритого в АТ «Укрсиббанк», зняв різними частинами, та в подальшому спільно з ОСОБА_3 використали на власні особисті потреби.

Таким чином, ОСОБА_6 діючи у співучасті з ОСОБА_3 та невстановленою досудовим слідством особою, не маючи можливості та намірів виконувати взяті на себе зобов`язання, шляхом обману заволоділи грошовими коштами в сумі 80 000 євро, які належать IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG, ОСОБА_8 13, 53424 Remagen, Germany, що станом на день вчинення злочину, відповідно до офіційного курсу НБУ становить 2 520 000, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є особливо великим розміром.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року в справі № 755/10572/22 надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до Державного реєстру нерухомого майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно належить ОСОБА_14 , у якій проживають ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , з метою відшукання та вилучення договору між компанією Imarti Naturkost GmbHCo.KG та компанією ТОВ «ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП» ЄДРПОУ 44263278, його додатків, копій, фітосанітарних сертифікатів, печаток, кліше, бланків, паспортів, які можуть використовуватись в злочинній діяльності щодо нібито здійснення господарської діяльності, електронної, комп`ютерної та розмножувальної техніки, за допомогою якої могли бути виготовлені інші підроблені документи, або в пам`яті якої можуть бути збережені відомості, документи, що стосується договорів, інших правочинів, мобільних телефонів, флеш-накопичувачів, банківських карток, речей, вилучених законом з цивільного обігу.

04 листопада 2022 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (див. ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 25 травня 2023 ркоу 3 справі № 755/10572/22, також див. ІНФОРМАЦІЯ_3).

Ухвалою слідчого судді цього місцевого суду від 21 листопада 2022 року в т.ч. накладено арешт на майно, що було вилучене під час обшуку 02 листопада 2022 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: комерційні інвойси з відтиском печатки LLC «UFG» № 25/05-5, 25/05-114, 25/05-113, 25/05-112, 25/05-111, 25/05-6, печатка LLC «UFG» № 42668732, сертифікат LLC «UFG» від 27.07.2022, сертифікат LLC «UFG» від 03.08.2022, договір про надання послуг № 22080301 від 03.08.2022, наказ № 1 від 06.04.2022 з печаткою LLC «UFG», міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 349337, 349336, 349338, 349342, 349307, 349306, 349305, пусті бланки міжнародних товарно-транспортна накладних CMR у кількості 47 комплектів; комп`ютерну техніку: принтер білого кольору НР, планшет APPLE, «Мак Бук» моделі А2337 рожевого кольору в сірому чохлі (з паролем 1111), «Мак Бук» моделі А2337 сірого кольору (пароль 0000), мобільний телефон APPLE моделі 12 pro №М6МТ3QLIA (пароль 0044), мобільний телефон APPLE моделі 12 pro max білого кольору, мобільний телефон APPLE моделі 12 міні № MGE73FSIA (пароль 6112), мобільний телефон APPLE моделі iPhone A1586 (пароль 6112), мобільний телефон APPLE моделі iPhone pro max (пароль 0000), наручні годинники ULYSSE NARDW limited edition 1133-210, BREITLING A13364, ULYSSE NARDN AUTOMATIC 8103-101, TISSOT TOO3209A, ROLEX 1000ST 300m, PATEK Philips A384EAP, ROLEX SUBMARINER 16233 , ROLEX XACHT-MASTER 11, BRETLING A37330, BRETLING VB0134, пакунок з зіп-замком з ювелірними прикрасами, як-то: 13 каблучок з металу жовтого кольору схожі на золото, золотий браслет, ланцюжок з хрестиком, сережки з біркою «Золотий вік», браслет «Луї Вітон», золотий кулон з каменем рожевого кольору, дві пари сережок у пакеті, три баслета у пакеті з зіп-замком, злиток золота масою 5 гр. № 398887, злиток золота масою 2,5 гр № 213439, грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, грошові кошти в сумі 6 220 гривень, 1 305 доларів США, шляхом заборони права користування, розпорядження та відчуження.

Арешт накладено у порядку п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України.

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

02 червня 2023 року ОСОБА_3 , діяючи через представника ОСОБА_15 , звернулася, у порядку ст. 174 КПК, з клотанням про скасування арешту з майна, та з урахувнаням уточненої редакції клопотання від 12 червня 2023 року, просила скасувати арешт з наручних годинників BREITLING A13364, ULYSSE NARDN AUTOMATIC 8103-101, BRETLING A37330, пакунку з зіп-замком з ювелірними прикрасами, як-то: 13 каблучок з металу жовтого кольору схожі на золото, золотий браслет, ланцюжок з хрестиком, сережки з біркою «Золотий вік», браслет «Луї Вітон», золотий кулон з каменем рожевого кольору, дві пари сережок у пакеті, три баслета у пакеті з зіп-замком, злиток золота масою 5 гр. № 398887, злиток золота масою 2,5 гр № 213439, грошових коштів в сумі 6 220 гривень та 1 305 доларів США, тобто того майна, арешт на котре накладено з метою передбаченою п. 4 ч. 1 ст. 170 КПК, позаяк:

? вказуючи таку мету арешту слідчий суддя, всупереч вимогам п. 4, 5 ч. 2 ст. 173 КПК, не надав оцінки такому факту, як відсутність у клопотанні сторони обвинувачення доказів суми завданої злочином потерпілій особі IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG шкоди в розмірі 80000 Євро, як її оцінює сторона обвинувачення. Жодного експертного дослідження з метою визначення розміру заподіяного збитку не було проведено.

Однак у випадку відсутності шкоди, завданої злочинними діяннями, не може бути й мови про забезпечення подальшого «відшкодування шкоди» шляхом накладення арешту на майно. Так само, у випадку відсутності в справі цивільного позову потерпілої особи не може бути й мови про забезпечення подальшого відшкодування збитку. Позаяк, у відповідності до ч. 1. ст. 61 та ч. 1 ст. 62 КПК, у справі відсутній цивільний позивач, якому кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням фізичної особи або посадовою особою ТОВ «ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП» завдано майнової та/або моральної шкоди, а також відсутня юридична особа IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG., якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

? з повідомлення про підозру від 04 листопада 2022 року слідує, що ОСОБА_3 за попередньої змовою з ОСОБА_6 , та іншою невстановленою слідством особою розробили злочинний план із заволодіння чужими грошима, які належать IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG, ОСОБА_8 13, 53424 Remagen, Germany, без намірів виконання відповідних угод шляхом обману, зловживання довірою.

Проте дані висновки зроблено слідством очевидно виключно на підставі заяви про вчинення злочину IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG, оскільки в даному випадку наявні виключно звичайні господарські відносини двох юридичних осіб, під час яких виникла дебіторська заборгованість, яка на думку заявника та органу досудового слідства свідчить про якісь шахрайські дії.

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вказують, що відносини між ТОВ "ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП" та IMARTI NATURKOST базувались на підставі договору поставки від 03.05.2022 року 1000 тонн пшениці врожаю 2021 року по ціні 322 Євро за тонну, що складає 322000 Євро, яку товариство мало поставити в строк з 01 по 30 червня 2022 року.

Згідно з умовами договору 25% від суми договору, тобто 80 000 Євро протягом 7 робочих днів з моменту підписання договору мало бути сплачено покупцем на рахунок ТОВ "ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП". Протягом часу дії договору після отримання авансу ТОВ "ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП" здійснило необхідні платежі для виконання договору шляхом передплати постачальникам за товар та послуги, які забезпечують поставку пшениці. ТОВ "ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП" отримало аванс та почало виконувати умови договору, проте не виконало вчасно поставку товару із незалежних від нього обставин.

Ніякі кошти, отримані ТОВ "ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП", не знімалися в готівковому вигляді, а були використані в порядку господарської діяльності товариства. Через загальний складний стан ТОВ "ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП" не змогло вчасно виконати взяті на себе господарські зобов`язання, від яких не відмовляється, навпаки, вживає всіх можливих заходів щодо повернення коштів, перерахованих в якості попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Аналізуючи вищенаведені норми, можна зробити висновок, що господарські зобов`язання між двома юридичними особами виникають, тривають в межах обставин, умов в яких находяться сторони, і кожна із сторін зобов`язана діяти в інтересах досягнення результату договору між ними. При цьому сама діяльність здійснюється на власний ризик і залежить від впливу зовнішніх обставин.

В цьому випадку, протягом розслідування даного кримінального провадження ТОВ "ЮКРЕНІАН ФУД ГРУП" повернуло частину коштів IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG. а саме: 23 листопада 2022 року - 2100 євро, 25 листопада 2022 року - 1125 євро, 28 листопада 2022 року - 3725 євро на розрахунковий рахунок даного підприємства.

Позиція сторін

В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник - ОСОБА_4 , вказане клопотання підтримали, просили задовольнити з наведених у ньому передумов.

Прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 зауважив, що клопотання не є обгрунтованим, оскільки арешт в цій частині підставно накладено на майно з метою передбаченою п. 4 ч. 1 ст. 170 КПК.

Стислий опис встановлених обставин, щодо порушеного питання

Ухвалою слідчого судді накладено зазначений арешт на майно з урахуванням наступного:

[…Аналізуючи питання арешту заявленого майна з метою визначеною п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК Суд враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 170 вказаного Кодексу у цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, […], а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, […].

В цій ситуації ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК. Збиток, відповідно до підозри, складає 80 000 євро.

На день розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна цивільний позов не був поданий, проте, на думку прокурора, норми КПК не виключають можливості арешту майна до подання такого позову включаючи діючі норми ЦПК з цього питання.

Суд в цьому ключі зауважує, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК, однак якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (частина 5 статті 128 КПК), які (норми ЦПК) у собі передбачають, що (1) за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК заходів забезпечення позову (частина 1 статті 149 ЦПК); (2) позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК).

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина 2 статті 149 ЦПК). Вимоги щодо строків подання цивільного позову після застосування заходів забезпечення позову мають застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства (частина 5 статті 125 КПК), зокрема розумності строків (пункт 21 частини 1 статті 7, стаття 28 КПК).

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові (частина 8 статті 170 КПК).

Дійсно, на день розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна цивільний позов не був поданий, проте норми ЦПК, які застосовуються субсидіарно до подібних правовідносин, не виключають можливості арешту майна до подання такого позову, адже забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, що узгоджується із завданнями кримінального провадження, визначеними статтею 2 КПК.

Крім того, як зазначено в нормі частини 8 статті 170 КПК, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення позову, має бути співмірною: або (1) розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або (2) розміру шкоди, зазначеної у цивільному позові, що вказує на опціональність умови щодо наявності вже поданого цивільного позову у кримінальному провадженні на момент постановлення слідчим суддею ухвали про арешт майна.

На підтвердження такого тлумачення говорить і синтаксична конструкція побудови самої підстави застосування арешту майна, а саме зазначення у пункті 4 частині 2 статті 170 КПК словосполучення «цивільний позов» у дужках.

Дійсним такий підхід (можливість арешту майна до подання цивільного позову) витікає і з сталої судової практики в т.ч. див. ухвали АП ВАКС від 28.05.2020 (справа № 757/41048/17-к), від 03.03.2020 (справа № 991/630/20), від 03.06.2020 (справа № 991/627/20), де АП вказала, що [… доводи апеляційної скарги про відсутність цивільного позову, а отже і підстав для накладення арешту на майно, колегією суддів також відхиляються, оскільки норми КПК України не передбачають обов`язкової подачі цивільного позову для можливості забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно. Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, що узгоджується із завданнями кримінального провадження, визначеними ст. 2 КПК України …]. В той час, як потреба забезпечити єдине застосування закону не має призводити до негнучкості та неналежних обмежень у розвитку права і не повинна загрожувати незалежності суддів. Забезпечення єдиного та послідовного застосування законів, а також заохочення розвитку права через судову практику є, у першу чергу, повноваженням суду (див. положення розділу «Основні висновки та рекомендації» Висновку Консультативної ради європейських суддів № 20 (2017)).

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, […] видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Цінне майно, яке вилучене в ході обшуку, а саме: наручні годинники ULYSSE NARDW limited edition 1133-210, BREITLING A13364, ULYSSE NARDN AUTOMATIC 8103-101, TISSOT TOO3209A, ROLEX 1000ST 300m, PATEK Philips A384EAP, ROLEX SUBMARINER 16233, ROLEX XACHT-MASTER 11, BRETLING A37330, BRETLING VB0134, пакунок з зіп-замком з ювелірними прикрасами, а саме 13 каблучок з металу жовтого кольору схожі на золото, золотий браслет, ланцюжок з хрестиком, сережки з біркою «Золотий вік», браслет «Луї Вітон», золотий кулон з каменем рожевого кольору, дві пари сережок у пакеті, три баслета у пакеті з зіп-замком, злиток золота масою 5 гр. № 398887, злиток золота масою 2,5 гр № 213439, грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, грошові кошти в сумі 6 220 гривень, 1 305 доларів США, підлягає арешту, оскільки відповідно п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а, в цій ситуації, потерпілій стороні завдано матеріального збитку на загальну суму 80 000 євро, що встановлено в ході досудового розслідування, тобто наведений перелік майна відповідає критерію потреби, адже є співмірним розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В підсумку Суд констатує, що саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України. Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт ...].

Кримінальне процесуальне законодавство

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 174. Скасування арешту майна

1. Підозрюваний, […] інший власник або володілець майна, […], які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді […], якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Оцінка слідчого судді

Слідча суддя, заслухавши доводи сторін та дослідивши надані ними матеріали, приходить до наступного в своїх висновках.

Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК, а саме (1) необґрунтованістю його накладення та (2) відсутності подальшої потреби в ньому.

Відповідаючи на питання, котрі постали в цій справі, з урахуванням аргументів сторін та з`ясованих обставин у кримінальному провадженні, Суд зазначає наступне:

(і) щодо дійсності мети арешту та його обґрунтованості

Розглядаючи питання скасування арешту та співставивши обставини, котрі вказано в ухвалі про арешт з доводами клопотання про його скасування слідча суддя в цій справі зауважує, що дійсно, на день розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна цивільний позов не був поданий, проте норми КПК не виключають можливості арешту майна до подання такого позову.

Більш того, регулювання відносин у кримінальному проваджені за наявних обставин здійснюється в порядку, визначеному ст. 128 КПК, відповідно до ч. 5 якої цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Так, згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача,за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, що узгоджується із завданнями кримінального провадження, визначеними ст. 2 КПК.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням обґрунтованості підозри у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 190 КК, розміру шкоди (йдетсья про заволодіння шляхом обману грошовими коштами в сумі 80 000 євро, які належать IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG, ОСОБА_8 13, 53424 Remagen, Germany, що станом на день вчинення злочину, відповідно до офіційного курсу НБУ становить 2 520 000 гривень, див. розділ «історія питання» цієї ухвали) завданої кримінальним правопорушенням, окрім цього існує обґрунтована підозра вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливого цивільного позову (підозрювана перебувала у розшуку, позаяк 09 листопада 2022 року слідчим винесено постанову про оголошення ОСОБА_3 в розшук та 29 березня 2023 року її було затримано (див. ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 25 травня 2023 року у справі № 755/10572/22, також див. ІНФОРМАЦІЯ_3), слідча суддя вважає арешт майна необхідним для забезпечення кримінального провадження.

Також, слід зауважити, що, в цій ситуації, норми ЦПК, які застосовуються субсидіарно до подібних правовідносин, не виключають можливості арешту майна до подання такого позову. Крім того, як зазначено в нормі ч. 8 ст. 170 КПК, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення позову, має бути співмірною: або (1) розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або (2) розміру шкоди, зазначеної у цивільному позові, що вказує на опціональність умови щодо наявності вже поданого цивільного позову у кримінальному провадженні на момент постановлення слідчим суддею ухвали про арешт майна. На підтвердження такого тлумачення говорить і синтаксична конструкція побудови самої підстави застосування арешту майна, а саме зазначення у п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК словосполучення «цивільний позов» у дужках.

В цій ситуації маса арештованого майна, враховуючи відсутність висновків щодо його зношеності та реальної вартості на дату обшуку, співмірна розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Адже, виходячи з аналізу положень ст. 55, 61, 62, 91, 127, 128, 130, 170, 242, 291 КПК під шкодою у кримінальному провадженні розуміються втрати, яких зазнала потерпіла сторона у результаті викрадення, знищення або пошкодження майна, або шкода, завдана безпосередньо особі, її здоров`ю, діловій репутації внаслідок протиправної поведінки іншої особи.

Отже, майнова шкода - це наслідки кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, що мають вартісну форму та полягають у безпосередньому зменшенні матеріального блага особи, у позбавленні її можливості одержати заплановані доходи, а також у понесенні особою будь-яких додаткових майнових витрат.

У кримінальному провадженні під матеріальними збитками треба розуміти грошову оцінку (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди (втрачених, додатково витрачених або недоотриманих майнових благ особою внаслідок порушення її прав та інтересів іншою особою), а відшкодування збитків є одним із способів відшкодування шкоди (див. постанову від 25 листопада 2019 року в справі № 420/1667/18 Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду).

На час арешту ОСОБА_3 мала статус підозрюваної особи, а в силу ст. 1166 ЦК, ст. 128 КПК, шкоду від злочину відшкодовує саме підозрюваний.

Доводи про невстановленість розміру шкоди не є грунтовними, позаяк йдеться про шкоду в грошовому еквіваленті, адже обставини провдаження полягають у тому, що ОСОБА_7 , як директор IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG, ОСОБА_8 13, 53424 Remagen, Germany, переказала двома платежами від 25 та 31 травня 2022 року грошові кошти на загальну суму 80 000 євро на рахунок, який був вказаний в договорі, а саме JSC UKRSIBBANK Andriivska street 2/12 Kyiv, Ukraine, IBAN НОМЕР_2 , та після зарахування коштів, ОСОБА_3 підтвердила надходження коштів на рахунок.

В постанові від 5 листопада 2019 року в справі № 420/1667/18 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду вказала, що імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент.

Підозра ОСОБА_3 відповідає критеріям «достатньої підозри», позаяк підтверджується даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протоколу допиту потерпілого; протоколу огляду документів від 12 жовтня 2022 року; протоколів огляду речей та документів від 01 та 03 листопада 2022 року; протоколу обшуку від 02 листопада 2022 року, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності (див. ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 25 травня 2023 року у справі № 755/10572/22, також див. ІНФОРМАЦІЯ_3).

Суд враховує висновки слідчого судді від 25 травня 2023 року у справі № 755/10572/22, як грунтовні, позаяк в ході цього розгляду заявники не надали жодних даних, окрім усних пояснень, щодо суті підозри, на підвердження факту її необгрунтованості, а тому обумовити свої висновки іншими відомостями, окрім встановлених слідчим суддею в ухвалі від 25 травня 2023 року можливості не було. В той час, як кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд ухвалювати рішення на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, що є ознакою обґрунтованості судового рішення (ч. 3 ст. 370 КПК України). А тому, при оцінці певних обставин, суд не може покладатися виключно на повідомлення учасника кримінального провадження щодо них, тобто презюмувати їх достовірність, тим паче при наявності протилежних висновків за судовим рішенням щодо заявниці в цьому провадженні щодо дійсності підозри встановленого при розгляду питання про її запобіжний захід.

Ба більше, доводи захисту про те, що обставини справи є предметом господарських відносин, а не кримінального переслідування с спірними, позаяк заволодіння чужим майном характеризується безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи (п. 23 постанови Пленуму ВСУ № 10 від 06 листопада 2019 року). Під безоплатністю у цьому випадку слід розуміти вилучення майна без еквівалентної заміни, тобто без рівноцінного відшкодування вилучених матеріальних цінностей іншим майном, грошовими коштами або людською працею. Часткове (нееквівалентне) відшкодування вартості вилученого майна не виключає наявності в діях винної особи складу злочину, передбаченого ст. 191 КК, проте враховується при визначенні розміру спричиненої шкоди. Отже, вказані захистом доводи не виключають наявність підстав для кримінального переслідування внаслідок укладення зазначених правочинів, навіть паралельно з судовими провадження у порядку ГК України, якщо такі будуть в майбутньому між товариствами, котрі представляли підозрювані та потерпіла.

Доводи щодо невідповідності майна критеріям ст. 98 КПК не стосуються взагалі питання, котре розглядається в цій справі, оскільки судом не накладався арешт на це майно з метою передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, теж саме стосується питання його невідповідності критеріям визначеним ст. 96-1, 96-2 КК. Питання ґрунтовності підозри за ст. 358 КК також не впливає на обставини цієї справи, адже арешт накладався щодо злочину за ст. 190 КК.

(іі) щодо потреби арешту в цей час

У ч. 1 ст. 128 КПК встановлено кінцеву межу строку звернення з цивільним позовом про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової та/або моральної шкоди під час кримінального провадження: "до початку судового розгляду".

Відповідно потреба в застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження є дійсною до початку судового розгляду. Після чого, за умови відсутності на час судового розгляду цивільного позову, така потреба втрачається та вникають підстави розгляду питання про скасування арешту у порядку ст. 174 КПК, котрий накладений з метою його можливого забезпечення. Зникає потреба і в разі закриття кримінального провадження.

Нині не йдеться про вказану стадію провадження «судовий розгляд», як і не встановлено факту закриття провадження, відповідно потреба є наявною.

Отже, не йдеться про відсутність потреби, як такої.

З огляду на зазначене, слідчий суддя не встановив підстав для скасування арешту з майна у порядку ст. 174 КПК з підстав вказаних у клопотанні.

З цих підстав та керуючись ст. 174, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:

відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту з майна у межах кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 липня 2022 року за № 12022100040001759, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 09:10 год. 19 червня 2023 року.

Слідча суддя Оксана БІРСА