Ухвала

від 14.06.2023 по справі 308/6087/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/6087/23

1-кс/308/2382/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023070000000089, відомості про яке 07.04.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 364-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023070000000089, відомості про яке 07.04.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 364-1 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що починаючи з грудня 2008 року по січень 2018 року ОСОБА_4 , обіймаючи посаду голови Правління Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Комінвестбанк») та маючи відповідні повноваження, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, розробив злочинний план, суть якого полягала у систематичному використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права (ПАТ «Комінвестбанк») своїх повноважень, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, шляхом погодження керівними посадовими особами банку рішень щодо укладення правочинів та подальшого укладенням правочинів із набуття у власність банку майна за завищеною вартістю, у тому числі в забезпечення кредитних зобов`язань фізичних та юридичних осіб, прийнятті рішень про погодження кредитування фізичних та юридичних осіб із подальшим оберненням на свою користь придбаного майна та кредитних коштів.

При цьому, усвідомлюючи, що успішна реалізація злочинного плану не можлива без участі інших службових осіб банку, та що прийняття рішень щодо укладення угод від імені юридичної особи приватного права, потребує колективного погодження службовими особами банку відповідно до їх посадових обов`язків, законодавства та нормативно-правових актів, що регламентують їх діяльність, а також те, що без виконання певних дій кожним учасником та координації їх дій між собою неможлива реалізація злочинної схеми, ОСОБА_4 , відвівши собі роль організатора та керівника злочинної групи, до її складу залучив окремих посадових осіб ПАТ «Комінвестбанк», учасникам якої довів злочинний план та розподілив їх функції згідно розробленої злочинної схеми та відповідно до їх посадових обов`язків. Разом із тим, ОСОБА_4 , на виконання своїх функцій як організатор та керівник групи, підшуковував та залучав осіб, які виступали вдаваними власниками майна та вигодонабувачами за угодами із банком.

До складу злочинної групи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, увійшли заступник голови Правління банку та член кредитного комітету ОСОБА_5 , член Правління банку, начальник кредитного відділу та член кредитного комітету ОСОБА_6 , член Правління банку ОСОБА_7 , член Правління банку та головний бухгалтер ОСОБА_8 , начальник відділу платіжних карток ОСОБА_9 , а також в якості пособників до вчинення окремих епізодів кримінальних правопорушень оцінювачів майна.

Так, в період з грудня 2008 року по 30 жовтня 2017 року, колишніми посадовими особами Банку, у складі голови Правління банку ОСОБА_4 , заступника голови правління Банку ОСОБА_5 , члена Правління ОСОБА_6 , які входили одночасно до складу кредитного комітету банку, діючи у складі організованої групи, у період часу з грудня 2008 по грудень 2015 року, всупереч інтересам банку, зловживаючи своїми службовими обов`язками, за кредитними договорами № 02-3/3о619/1 від 17.12.2008, № 02-3/3о-1100/1 від 30.01.2014 та № 02-3/3о-1262/2 від 29.12.2014, без належного забезпечення, на ім`я фізичної особи ОСОБА_10 видано кредити на загальну суму 7 750 000,00 гривень, які були зняті готівкою в різний період часу після їх видачі. Кредитна заборгованість за цими договорами надалі була частково погашена виданими повторно на ім`я ОСОБА_10 кредитами за договорами № 02-1/Зл-78-15 від 21.12.2015 та № 02-1/Зл-80-15 від 28.12.2015. При цьому, до зняття коштів із вказаних рахунків, управління ними, а також до формування кредитних справ за підписом ОСОБА_10 , посадовими особами ПАТ «Комінвестбанк» залучено ОСОБА_9 , який на час вчинення кримінального правопорушення займав посаду начальника відділу платіжних карток.

В подальшому, вказані колишні посадові особи Банку, з метою повного погашення кредитних зобов`язань ОСОБА_10 за вказаними договорами, залучивши до злочинної схеми ОСОБА_11 , що працював водієм банку та не був обізнаний у злочинних планах організованої групи, уклали Договір іпотеки, а надалі рішенням Правління як керівного органу у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , погодили рішення щодо укладення та уклали Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 30.10.2017, згідно якого прийняли у власність банку належну вдаваному власнику ОСОБА_12 , як майновому поручителю ОСОБА_10 , земельну ділянку, площею 2,0 га в урочищі «Замерки» в с. Худльово Ужгородського району, за завищеною оціночною вартістю у 6 405 780,00 грн., внаслідок чого кредитні зобов`язання ОСОБА_10 були погашені. При цьому, згідно висновку оціночно-земельної експертизи № 8603 від 31.08.2022, вартість цієї земельної ділянки станом становила 755 119,00 гривень. Тобто за наслідком прийнятих вищевказаних рішень службовими особами ПАТ «Комінвестбанк» та укладення угод, в тому числі щодо задоволення вимог іпотекодержателя від 30.10.2017, ПАТ «Комінвестбанк» спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 5 650 661,00 (п`ять мільйонів шістсот п`ятдесят тисяч шістсот шістдесят одну) гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим зменшено регулятивний капітал банку на вказану суму, погіршено фінансовий стан банку.

Крім того, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду голови Правління ПАТ «Комінвестбанк», діючи у складі організованої групи разом із заступником голови Правління ОСОБА_5 , членами Правління ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , будучи керівниками банку та посадовими особами юридичної особи приватного права, умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, будучи обізнаними із тим, що ТОВ «Супреміус» мало кредитні зобов`язання за кредитними угодами, а саме за договором № 02-1/Зл-2-16 від 18.01.2016 на суму 3 185 000,00 грн, та договором № 02-1/Зк-2-50 від 15.10.2015 на суму 498 000,00 доларів США (по курсу НБУ 13 246 800,00 грн.), залучивши невстановлених досудовим розслідуванням осіб, у грудні 2016 року прийняли на розгляд від імені ТОВ «Супреміус» та його нового директора ОСОБА_13 ряд документів, зокрема заяву про зміну предмета застави із камери для запікання «Stroj Fessmann Turbomat ТІ3000» на холодильне обладнання - чилер CLINT CHA/K/WP/XT24012 CC/MN/AG/IS/NS, із оціночною вартістю 16 170 000,00 грн., право власності на яке оформлено за ТОВ «Спецтехзапчастина», майнового поручителя ТОВ «Супреміус».

Надалі, з метою повного погашення кредитних зобов`язань ТОВ «Супреміус», колишні посадові особи ПАТ «Комінвестбанк», зловживаючи своїми повноваженнями, внесли зміни до договору застави майна, згідно якого Банком прийнято в заставу чилер «CLINT» за завищеною вартістю від майнового поручителя ТОВ «Спецтехзапчастина» (директор ОСОБА_14 ). Після того, 18.07.2017 рішенням Правління посадові особи банку погодили прийняття на баланс банку вказаного майна, а заступником голови Правління банку ОСОБА_5 , від імені банку, 18.07.2017 укладено Договір про задоволення вимог заставо держателя із майновим поручителем ТОВ «Спецтехзапчастина», документи від імені якого підписані його директором ОСОБА_14 , хоча в дійсності угоди про придбання майна і внесення в заставу останній не підписував. Внаслідок укладення цих угод Банком прийнято у власність чилер «CLINT» за завищеною вартістю (16 170 000,00 грн), а кредитні зобов`язання ТОВ «Супреміус» були погашені, хоча обладнання (чилер) фактично банку не передавалось. При цьому, згідно висновку товарознавчої експертизи № 2311/3 від 19.12.2022, вартість чилера становила 4 586 538,00 гривень. Таким чином, внаслідок погодження рішень про укладення зазначених угод та подальшого укладення угод службовими особами ПАТ «Комінвестбанк», банку спричинено тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на суму 11 583 462,00 гривень, тим самим зменшено регулятивний капітал банку на вказану суму, погіршено фінансовий стан банку.

Крім того, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду голови Правління ПАТ «Комінвестбанк», діючи у складі організованої злочинної групи разом із заступником голови Правління і одночасно членом кредитного комітету ОСОБА_5 , членами Правління і одночасно членом кредитного комітету та начальником кредитного відділу ОСОБА_6 , будучи керівниками банку та посадовими особами юридичної особи приватного права, умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, всупереч інтересам ПАТ «Комінвестбанк» та на користь інших осіб, а саме на користь ТОВ «Євро ліс трейд», код ЄДРПОУ 41526218, а в подальшому на користь ТОВ «Реал-Уж», код ЄДРПОУ 42633060, з метою одержання неправомірної вигоди для останніх, виведення коштів банку шляхом укладення правочинів, погодили видачу кредиту ТОВ «Євро ліс трейд» без належного забезпечення, а фактично для придбання об`єкта нерухомого майна за адресою: вул. О. Фединця, 7, м. Ужгород, та подальшого передання такого майна у власність ТОВ «Реал-Уж», засновником якого є ОСОБА_15 - донька ОСОБА_4 . Так, згідно Договору кредитної лінії № 02-1/Зл-65-17 від 15.12.2017, ТОВ «Євро ліс трейд» видано кредит на суму 5 500 000,00 гривень, з яких 5 400 000,00 гривень відразу 15.12.2017 перераховано ТОВ «Тутковський інтегровані рішення» в якості оплати вартості 3/4 частини нерухомого майна за адресою: вул. О. Фединця, 7, м. Ужгород.

Зокрема, за умовами вказаного договору від 15.12.2017 ТОВ «Євро ліс трейд» та фізична особа ОСОБА_16 придбали у спільну часткову власність адмінприміщення, загальною площею 1110,4 кв. м., із яких до ТОВ «Євро ліс трейд» перейшло право власності на 3/4 частки, площею 844,2 кв. м., а до ОСОБА_16 перейшло право власності на 1/4 частки, що складало приміщення четвертого поверху, площею 266,2 кв. м. Оціночна вартість вказаної будівлі, загальною площею 1110,4 кв. м., визначена на загальну суму 7 200 000,00 гривень суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_17 згідно Звіту про оцінку від 14.12.2017.

У подальшому ТОВ «Євро ліс трейд» в якості забезпечення цієї кредитної лінії за договором № 02-1/Зл-65-17 від 15.12.2017 передало земельну ділянку, площею 1,2210 га за адресою: АДРЕСА_1 , яку прийнято банком в іпотеку за Договором іпотеки від 31.01.2018 із оцінкою в сумі 8 996 328,00 грн. Відповідно, вказана ціна земельної ділянки є значно завищеною, оскільки її ціна згідно висновку оціночно-земельної експертизи № 8598 від 12.08.2022, становила 2 837 604,60 гривень (тобто із різницею у 6 158 723,40 грн). Надалі, у зв`язку із невиконанням кредитних зобов`язань ТОВ «Євро ліс трейд», ПАТ «Комінвестбанк» звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом про стягнення заборгованості та вжиття заходів забезпечення позову.

В подальшому, з метою виведення коштів банку, 17.11.2018 за ТОВ «Реал-Уж», код ЄДРПОУ 42633060, приватним нотаріусом ОСОБА_18 зареєстровано право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна (номер об`єкта 1655479421101) за адресою: м. Ужгород, вул. О. Фединця, 7, приміщення 1, загальною площею 844,2 кв.м. Підставою до реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості за ТОВ «Реал-Уж» став Акт прийому-передачі від 17.11.2018 між ТОВ «Євро ліс Трейд» (директор ОСОБА_19 ) та ТОВ «Реал-Уж» (директор ОСОБА_20 ), а перехід права власності об`єкта нерухомого майна (м. Ужгород, вул. О. Фединця, 7, приміщення 1, загальною площею 844,2 кв. м.) оформлено як внесок одного із засновників (ТОВ «Євро ліс трейд») до статутного капіталу ТОВ «Реал-Уж», власником якого є ОСОБА_15 - донька ОСОБА_4 , а саме ТОВ «Реал-Уж» створено та зареєстровано за день до укладення правочину 16.11.2018.

Таким чином, внаслідок прийняття вказаних вище рішень службовими особами ПАТ «Комінвестбанк» та укладених угод, банку спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на суму 2 662 396,00 гривень, тим самим спричинено зменшення регулятивного капіталу банку на вказану суму, погіршено його фінансовий стан.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, у період з 14 грудня 2017 року по 26 грудня 2017 року, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду голови Правління ПАТ «Комінвестбанк» діючи у складі організованої злочинної групи разом із заступником голови Правління ОСОБА_5 , членами Правління ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , будучи керівниками банку та посадовими особами юридичної особи приватного права, умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, на виконання злочинної схеми з метою виведення коштів банку, залучивши фізичну особу ОСОБА_16 та приватного оцінювача ОСОБА_21 .. 20.12.2017 на засіданні Правління, як колегіального виконавчого органу банку, погодили придбання банком у ОСОБА_16 належної йому 1/4 частки нежитлових приміщень 4-го поверху, площею 266,2 кв. м. за адресою: м. Ужгород, вул. О. Фединця, 7, за ціною у 38 500 000,00 гривень, будучи достовірно обізнаними із тим, що вказана частка нерухомого майна попередньо, менше тижня тому, 15.12.2017 придбана ОСОБА_16 за ціною у 1 800 000,00 гривень, після чого, за Договором купівлі-продажу від 26.12.2017, ПАТ «Комінвестбанк», від імені якого договір підписано заступником голови Правління банку ОСОБА_5 , покупцю перераховано грошові кошти на загальну суму 38 500 000,00 гривень, внаслідок чого ПАТ «Комінвестбанк» спричинено тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на суму 30 087 190,00 (тридцять мільйонів вісімдесят сім тисяч сто дев`яносто) гривень, тим самим спричинено зменшення регулятивного капіталу банку на вказану суму, погіршено його фінансовий стан.

За таких обставин, у ході досудового розслідування встановлено, що у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, на кожному етапі їх вчинення, приймали участь як посадові особи ПАТ «Комінвестбанк» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , так і оцінювачі майна, що підтверджується здобутими у ході розслідування доказами. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема: заявою ПАТ «Комінвестбанк» від 11.03.2020, вилученими у ході тимчасового доступу документами із ПАТ «Комінвестбанк» про погодження прийняття рішень службовими особами банку та укладеними угодами щодо видачі кредитів ОСОБА_10 , ТОВ «Євро ліс трейд», ТОВ «Супреміус», щодо укладення угод із прийняття заставного майна за завищеною вартістю від залучених осіб - ОСОБА_11 , ТОВ «Спецтехзапчастина», ТОВ «Євро ліс трейд», передання майна, придбаного за кредитні кошти ТОВ «Євро ліс трейд» до ТОВ «Реал-Уж», засновником якого є донька ОСОБА_4 , придбання банком за завищеною вартістю у власність майна від фізичної особи ОСОБА_16 , касових чеків та інших документів за укладеними угодами, протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_14 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 та інших, висновками проведених судових оціночно-земельних, оціночно-будівельних, товарознавчої та почеркознавчої експертиз, іншими доказами у їх сукупності.

За результатами досудового розслідування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.02.2023 у порядку, передбаченому КПК України для вручення повідомлень, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 364-1 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене організованою групою.

Також, про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 364-1 КК України, повідомлено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_25 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9

28.02.2023 відповідно до вимог ст. 135 КПК України здійснено виклики підозрюваного ОСОБА_4 для проведення процесуальних дій на 10.00 годину 01.03.2023, 10.00 годину 03.03.2023, на 10.00 годину 06.03.2023, шляхом вручення письмових повісток його дружині ОСОБА_26 за місцем його проживання.

Проте, на жоден із викликів до слідчого підозрюваний ОСОБА_4 не з`явився, причини неявки не повідомив, на зв`язок не вийшов. Згідно відомостей із Державної прикордонної служби України підозрюваний ОСОБА_4 24.02.2022 виїхав за межі України і до цього часу не повернувся.

У зв`язку із чим, 03.03.2023 старшим слідчої групи у даному кримінальному провадженні - старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_27 винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_4 в міжнародний розшук.

У подальшому, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 07.03.2023, на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, щодо ОСОБА_4 , який знаходиться у міжнародному розшуку, судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, питання про застосування якого буде розглянуто після доставки підозрюваного до суду.

За результатами досудового розслідування встановлено та документально підтверджено суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень, яка складає 49 983 709,00 гривень. У підтвердження цього, 03.03.2023 Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк», у порядку ст. 128 КПК України, заявлено цивільний позов на зазначену суму.

За результатами розгляду клопотання про арешт майна, ухвалою суду від 10.03.2023 клопотання слідчого, погодженого із прокурором, задоволено та накладено арешт на нерухоме майно, вартістю 2 660 182,33 грн, та корпоративні права, вартістю 3 355 016,63 грн, належні підозрюваному ОСОБА_4 , загальною вартістю 6 015 198,96 грн.

Зокрема, у ході досудового розслідування встановлено, що за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровані майнові права (право вимоги) як іпотекодержателя, а саме на загальну суму 3 000 000,00 гривень, з 16.08.2018 за договором іпотеки за реєстровим № 3995, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_28 , іпотекодавцем у якому є ОСОБА_29 , тобто власником, щодо машиномісць № НОМЕР_2 , площею 20,7 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта 596238121101), набутого за вартістю 80 000,00 грн. згідно договору купівлі-продажу від 31.01.2017, № 17, площею 20,7 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта 595773121101) набутого за вартістю 80 000,00 грн. згідно договору купівлі-продажу від 31.01.2017, № 18, площею 20,5 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта 596249521101) набутого за вартістю 80 000,00 грн. згідно договору купівлі-продажу від 31.01.2017, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 ; щодо нежитлової нерухомості, загальною площею 122,1 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 109210721101) набутої *за вартістю 148 344 грн. згідно договору купівлі-продажу від 19.07.2013 за реєстровим № 1227; щодо земельної ділянки, площею 0,2305 га, розташованої за адресою: Ужгородський район, с. Баранинці, кадастровий номер 2124880301:03:005:0335 (реєстраційний номер об`єкта 29613121101) набутої за вартістю 23 464,00 грн. згідно договору купівлі-продажу від 28.03.2013 за реєстровим № 433; щодо квартири, загальною площею 43,3 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта 14524121101) набутої за вартістю 487 200,00 грн. згідно договору купівлі-продажу від 27.02.2013, щодо нежитлової будівлі, торгового комплексу, загальною площею 1119,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта 14524121101), яка зареєстрована за ним на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 .

Також, за результатами розгляду клопотання про арешт майна, ухвалою суду № 1-кс/308/1243/23 від 29.03.2023, накладено арешт на вказані об`єкти нерухомого майна, які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_29 , фактичним власником якого є згідно матеріалів досудового розслідування ОСОБА_4 , крім нежитлової будівлі торгового комплексу, загальною площею 1119,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5 . Таким чином, ухвалою суду від 29.03.2023 додатково накладено арешт на майно, загальною вартістю 899 008,00 грн.

У ході судового розгляду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, допитаний у судовому засіданні ОСОБА_29 пояснив, що формально за ним зареєстровані права власності на зазначені об`єкти нерухомого майна, але фактичним власником цього нерухомого майна є його родич ОСОБА_4 .

При цьому, допитаний у ході досудового розслідування ОСОБА_29 , з приводу укладеного договору іпотеки від 16.08.2018 за реєстровим № 3995 щодо об`єктів нерухомого майна, які зареєстровані за ним на праві власності, показав, що жодних грошових коштів від ОСОБА_4 у борг не брав та відповідно у визначені договором строки не повертав, а на запитання про зареєстроване право власності на вищевказане майно, пояснив, що так як він із ОСОБА_4 є родичами, останній просив оформити таке майно на нього. Про яке майно йшлося, йому не відомо і про те, що за ним ( ОСОБА_29 ) зареєстроване вищевказане майно, дізнався лише під час допиту.

Додатково допитаний ОСОБА_29 показав, що нерухоме майно, яке було зареєстровано за ним на праві власності та зазначено у Договорі іпотеки від 16.08.2018, фактично належить ОСОБА_30 , у нього у борг грошові кошти ніколи не брав. У договорі у також було згадано будівлю магазину за адресою АДРЕСА_6 ), яка фактично належить ОСОБА_4 . У 2018 році, у той період часу, коли ОСОБА_4 відсторонили від посади у «Комінвестбанку» він попросив приїхати до ОСОБА_31 , де на його прохання, він у приватного нотаріуса ОСОБА_28 підписав довіреність ОСОБА_4 щодо розпорядження нерухомим майном, яке фактично належить йому, але було зареєстроване на нього ( ОСОБА_29 ). Пізніше таку довіреність ним було скасовано. Такі отримані у ході розслідування відомості дають підстави вважати, що саме з метою накладення заборони (обтяження) щодо відчуження ОСОБА_29 нерухомого майна, фактичним власником якого є ОСОБА_4 , між ними укладено Договір іпотеки від 16.08.2018, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_28 за реєстровим № 3995.

Разом із тим, за результатами розгляду клопотання слідчого, погодженого із прокурором, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду № 1-кс/308/1544/23 від 20.04.2023 (по справі №308/6087/23) додатково накладено арешт на об`єкти нерухомого майна - нежитлову будівлю 55% готовності за адресою АДРЕСА_7 , вартістю 44 393,00 грн., та земельну ділянку за вказаною адресою кадастровий номер 2110100000:01:001:0216 площею 0,0366 га, зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_29 , а також на торговий комплекс загальною площею 1119,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5 , вартістю 495 000,00 гривень, який було зареєстровано на праві власності за ОСОБА_29 , фактичним власником якого згідно матеріалів досудового розслідування є ОСОБА_4 .

Однак у подальшому, за результатами розгляду клопотання ОСОБА_15 , керівника ПП «Віндс Ужгород», про скасування арешту на майно, ухвалою суду № 1-кс/308/1721/23 від 15.05.2023 (по справі № 308/6087/23) скасовано арешт на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю торгового комплексу, загальною площею 1119,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5 . Дана ухвала мотивована тим, що подальша необхідність у арешті на вказаний об`єкт нерухомого майна відпала потреба, а також те, що вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстрований на праві приватної власності не за ОСОБА_29 , а за ПП «Віндс Ужгород», код ЄДРПОУ 42420241 (юридична адреса: АДРЕСА_8 ).

Таким чином, вищевказаними ухвалами суду накладено арешт на майно загальною вартістю 6 958 599,96 грн, що не в змозі забезпечити повне відшкодування шкоди за пред`явленим цивільним позовом та не є співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (ч. 8 ст. 170 КПК України).

Поряд із цим відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що відповідно до Акту приймання передачі нерухомого майна від 30.08.2018, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_32 , вказаний торговий комплекс - нежитлові будівлі торгового комплексу, загальною площею 1119,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна за РПВН 15764100), вартістю 495 000,00 гривень, ОСОБА_20 , який діяв на підставі довіреності, виданої в порядку передоручення, від імені ОСОБА_29 , внесено до статутного капіталу ПП «Віндс Ужгород», код ЄДРПОУ 42420241 (юридична адреса: м.Ужгород, пл. Жупанатська, 1 кв.9).

На момент посвідчення даного Акту прийому передачі майна 16.08.2018, керівником, співзасновником ПП «Віндс Ужгород» був ОСОБА_4 . Він же разом із ОСОБА_29 стали співвласниками ПП «Віндс Ужгород» при заснуванні. Статутний капітал ПП «Віндс Ужгород» становить 500 000,00 гривень. Згідно відомостей довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.03.2023 та 31.05.2023, а також загальнодоступних відомостей про ПП «Віндс Ужгород», в подальшому, а саме 13.09.2018, внесено зміни до склад засновників, а саме ОСОБА_29 видалено як беніфіціарного власника юридичної особи, а кінцевим власником та директором вказаного підприємства став ОСОБА_4 . Надалі, також відбулася реєстрація ряду змін до складу власників (засновників), керівників, місця знаходження юридичної особи, хоча ОСОБА_4 до повідомлення про підозру був кінцевим беніфіціарним власником ПП «Віндс Ужгород» та його керівником. Зокрема, з 29.03.2023, тобто після повідомлення 28.02.2023 про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, зареєстровано зміну кінцевого беніфіціарного власника, за якими власником та керівником ПП «Віндс Ужгород» стала донька ОСОБА_4 - ОСОБА_15 . Таким чином, вищевказані дії можуть свідчити про вчинення дій, спрямованих на зміну, приховування та відчуження майна, на яке може бути накладено такий захід забезпечення як арешт майна. Згідно довідки № 331642978 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.05.2023, нежитлова будівля торгового комплексу, загальною площею 1119 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна 15764100, значиться зареєстрованою на праві власності за ОСОБА_29 , рнокпп НОМЕР_4 . Проте згідно довідки № 333551985 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.05.2023, нежитлова будівля торгового комплексу загальною площею 1119 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 , значиться за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1639114921248, та зареєстрована приватним нотаріусом ОСОБА_18 на праві власності з 30.08.2018 за ПП «Вінде Ужгород», код ЄДРПОУ 42420241, на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 30.08.2018, підписаного представником ОСОБА_29 за довіреністю ОСОБА_20 . Вартість майна, переданого до ПП «Віндс Ужгород» на підставі даного Акту прийманняпередачі майна, на момент посвідчення даного акту становила 495 000,00 гривень. Разом із тим, слід взяти до уваги, що слід взяти до уваги, що з жовтня 2018 по березень 2023 року, кінцевим беніфіціарним власником ПП «Віндс Ужгород», був ОСОБА_4 , що підтверджується відкритими відомостями про ПП «Віндс Ужгород», тільки після березня 2023 року керівником та кінцевим беніфіціарним власником вказаного підприємства стала ОСОБА_15 , донька ОСОБА_4 .

Зважаючи на зазначені викладені нові встановлені обставини, а також те, що стороною обвинувачення встановлено достатньо підстав вважати, що фактичним власником об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі торгового комплексу, загальною площею 1119,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1639114921248), є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є підозрюваним у даному кримінальному провадженні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 364-1 КК України, а тому з метою забезпечення відшкодування майнової шкоди АТ «Комінвестбанк» та поданого цивільного позову, на суму 49 983 709,00 грн, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, є необхідність у вжитті такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт щодо даного майна.

На підставі наведеного, прокурор просить накласти арешт на нерухоме майно, яке зареєстровано на праві приватної власності за Приватним підприємством «Віндс Ужгород», код ЄДРПОУ 42420241 (юридична адреса: м. Ужгород, вул. Фединця, будинок 7 офіс 1), із накладенням заборони на відчуження та розпорядження, а саме на: нежитлову будівлю торгового комплексу, загальною площею 1119,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5 ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1639114921248).

Разом з тим, у прохальній частині клопотання прокурор просить проводити розгляд без виклику власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши клопотанням про накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №12023070000000089, сформованим станом на 08.06.2023 року, підтверджується, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомостіпро якевнесено доЄдиного реєструдосудових розслідувань07.04.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень,передбачених ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 364-1 КК України.

28.02.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 364-1 КК України.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 333551985; дата формування: 25.05.2023), нежитлова будівля, торговий комплекс, загальною площею 1119,0 кв.м, знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , на праві приватної власності належить ПП "Віндс Ужгород".

Згідно акту приймання-передачі майна від 30.08.2018 ОСОБА_29 засновник ПП "Віндс Ужгород" передав, а ПП ВІНДС УЖГОРОД в особі керівника прийняло нерухоме майно - нежитлову будівлю торгового комплексу, загальною площею 1119,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1639114921248).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.05.2023 станом на 31.05.2023 засновником та кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_15 .

Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в томучислі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення(ч.1ст. 98 КПК України).

За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Кримінальний процесуальний кодекс Українивимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогамстатті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідностатті 171 КПК Україниу клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Також суд, враховує, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Слідчим суддею встановлено, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, належить на праві власності ПП "Віндс Ужгород", засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_15 , а норми КПК України не передбачають можливості накладення арешту на майно третьої особи для забезпечення можливості забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та подальшого забезпечення цивільного позову підозрюваним.

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023070000000089, відомості про яке 07.04.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 364-1 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний тексту ухвали складено 19 червня 2023 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1