Постанова

від 16.06.2023 по справі 465/4580/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/4580/20 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М.

Провадження № 22-ц/811/3270/22 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

№22-ц/811/3268/22

Категорія: 29

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2023 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.,

секретаря - Зеліско-Чемерис К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційними скаргами приватного підприємства «ЯКЮ» на ухвали Франківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2022 року про відмову в прийнятті додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРМАН-АГРО», товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ОДИН», ОСОБА_1 , приватного підприємства «ЯКЮ» про визнання недійсними аграрних розписок,

в с т а н о в и в:

30.07.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

1) визнати недійсною аграрну розписку №4755 від 19.06.2020 року, видану ТОВ «ГЕРМАН-АГРО»;

2) визнати недійсною аграрну розписку №4757 від 19.06.2020, видану ТОВ «НИВА ОДИН»;

3) скасувати та вилучити запис в реєстрі аграрних розписок про аграрну розписку, видану ТОВ «ГЕРМАН-АГРО», №4755 від 19.06.2020 року;

4) скасувати та вилучити запис в реєстрі аграрних розписок про аграрну розписку, видану ТОВ «НИВА ОДИН», №4757 від 19.06.2020 року;

5) скасувати та вилучити запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про обтяження №27879629 від 19.06.2020 року;

6) скасувати та вилучити запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про обтяження №27879637 від 19.06.2020 року.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11.08.2020 року відкрито провадження в даній справі. Підготовче засідання призначено на 26.08.2020 року, яке неодноразово відкладалось.

11.06.2021 року від відповідача приватного підприємства (далі - ПП) «ЯКЮ» в особі представника - адвоката Василюка І.М. надійшла до суду заява про ухвалення додаткового рішення (а.с.57-58 т.3), в якій відповідач просив стягнути з позивача на його користь судовий збір, сплачений за подання апеляційних скарг на ухвали Франківського районного суду м. Львова від 20.07.2020 року та 07.08.2020 року про вжиття заходів забезпечення позову, які були скасовані апеляційним судом, як незаконні.

14.06.2021 року відповідачем ПП «ЯКЮ» надіслано до суду ще одну заяву - заяву про стягнення судових витрат (а.с.60-84 т.3), в якій відповідач просив стягнути з позивача понесені у даній справі витрати на правничу допомогу в розмірі 89000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог за вказаними вище заявами відповідач посилався на те, що за оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову, які були скасовані апеляційним судом, він поніс судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг. Ухвалами Львівського апеляційного суду від 07.12.2020 року та від 15.04.2021 року відповідачу ПП «ЯКЮ» було відмовлено у задоволенні заяв про розподіл судових витрат, понесених по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг, з тих підстав, що питання розподілу судових витрат вирішується судом першої інстанції за наслідками розгляду справи.

Окрім того, відповідач просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу, покликаючись, зокрема, на необґрунтованість дій позивача та зловживання ним процесуальними правами.

19.04.2022 року позивач в особі представника - адвоката Костур Р.В. надіслав до суду заяву про залишення позову без розгляду (а.с.106-108 т.3).

У своїй заяві позивач вказував, що йому стало відомо про укладення між відповідачами договорів про припинення зобов`язань за оспорюваними аграрними розписками за згодою сторін.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02.12.2022 року позовну заяву позивача ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» залишено без розгляду.

Оскаржуваними ухвалами Франківського районного суду м. Львова від 02.12.2022 року у задоволенні заяв відповідача ПП «ЯКЮ» про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Ухвали суду оскаржив відповідач ПП «ЯКЮ», просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяви задовольнити.

Апелянт вважає вирішення вказаних заяв свідченням формального їх розгляду.

Наголошує, що суд обмежився лише твердженнями про те, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, не враховуючи ні відсутність підстав такого звернення, ні умов та правових наслідків залишення позову без розгляду.

Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції, що звернення до суду з порушенням правил цивільної юрисдикції та підсудності справи (в тому числі шляхом «залучення» відповідача ОСОБА_1 ), застосування заходів обтяжень, скасованих в подальшому апеляційним судом, здійснення розгляду справи протягом дворічного періоду часу та неспроможність завершити підготовче засідання тощо, не являє собою ті обставини, настання яких призвело до понесення скаржником судових витрат.

Окрім того, звертає увагу, що, відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, понесених відповідачем по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг на ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі, суд першої інстанції допустив порушення вимог процесуального закону і не врахував ухвал апеляційного суду, якими відповідачу вже відмовлено в ухваленні додаткового рішення з тих підстав, що розподіл судових витрат проводить суд першої інстанції за наслідками розгляду справи.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено апеляційним судом у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 06.06.2023 року, є дата складення повного судового рішення - 16.06.2023 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення судового збору за подання апеляційних скарг на ухвали, якими суд першої інстанції вирішував питання про вжиття заходів забезпечення позову та їх скасування в даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що питання розподілу судових витрат повинен вирішувати апеляційний суд, оскільки він, скасувавши судове рішення суду першої інстанції, ухвалив нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Однак, такий висновок суду першої інстанції є неправильним й таким, що суперечить вимогам процесуального закону, який регулює дане питання (ст.ст.141, 142 ЦПК України).

Так, зокрема, статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1)у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Порядок розподілу судових витрат у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду визначений статтею 142 ЦПК України.

Так, зокрема, згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Питання розподілу судових витрат внаслідок зловживання стороною чи її представником процесуальними правами врегульоване частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України визначено, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, аналіз зазначених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що первинно питання розподілу судових витрат вирішується судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, після закінчення розгляду справи і ухвалення рішення по суті спору, або ж у разі закриття провадження у справі чи залишення позовної заяви без розгляду.

На цьому й вказував Львівський апеляційний суд в ухвалах від 07 грудня 2020 року та 15 квітня 2021 року, відмовляючи відповідачу ПП «ЯКЮ» в прийнятті додаткового рішення, однак, такі висновки апеляційного суду залишились поза увагою суду першої інстанції при вирішенні даних заяв по суті.

В іншій частині, колегія суддів вважає висновки суду такими, що не в повній мірі відповідають положенням названих вище статей 141, 142 ЦПК України, оскільки судом не враховано, що дана справа тривалий час (більше двох років) знаходилась в провадженні суду на стадії підготовчого провадження, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову визнано безпідставною, окрім того, відповідач неодноразово вказував на непідвідомчість даної справи судам цивільної юрисдикції та про необхідність закриття провадження у справі, позаяк, позивач лише після спливу двох років подав заяву про залишення позову без розгляду, не обґрунтувавши належним чином обставини, з якими він пов`язував необхідність подання такої заяви.

Отже, суд першої інстанції наведених вище норм процесуального права та доводів відповідача про необхідність здійснення розподілу судових витрат не врахував, а тому дійшов помилкових висновків по суті вирішення даного питання та про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення, відтак, оскаржувані ухвали суду підлягають скасуванню, як такі, що перешкоджають подальшому провадженню у справі в частині вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення за заявами відповідача, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду у вказаній частині.

У зв`язку з наведеним, апеляційні скарги відповідача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційні скарги приватного підприємства «ЯКЮ» задовольнити частково.

Ухвали Франківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2022 року про відмову в прийнятті додаткового рішення скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду у цій частині.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 16 червня 2023 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк