Ухвала

від 15.06.2023 по справі 373/646/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №373/646/17 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/3170/2023 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали провадження за апеляційними скаргами прокурора та захисника на вирок Березанського міського суду Київської області від 30 січня 2018 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, на утриманні малолітня дитина, не працюючого, відповідно до ст.89 КК України не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 31 грудня 2016 року по 20 липня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі..

Цим же вироком вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду встановлено, що 31.12.2016 року близько 10 години , ОСОБА_7 перебував за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_9 ,що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ,де разом зі своїми знайомими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 відпочивали та розпивали спиртні напої.

В цей же день близько 11 години,перебуваючи в приміщенні веранди вказаного будинку, між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на грунті раптово виниклих неприязних відносин,відбулась словесна суперечка, в ході якої ОСОБА_11 та ОСОБА_7 вийшли на двір,коли виходили ОСОБА_11 штовхнув ОСОБА_7 у спину в результаті чого останній впав на землю. В цей час у ОСОБА_7 виник умисел на заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень за допомогою ножа , який перебував у нього в кишені куртки. Діючи умисно,усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій,реалізуючи свій злочинний умисел,спрямований на заподіяння ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень,однак не бажаючи настання смерті ОСОБА_11 ,лежачи на землі обличчям догори, лівою рукою дістав з кишені своєї куртки ніж,після чого з метою помсти,тримаючи в руці ніж ,наніс ОСОБА_11 який сидів поверх нього ,два удари в стегно , а саме один колото-різаний удар лезом ножа в задню поверхню правого стегна та один колото -різаний удар в середню третину правого стегна, один колото-різаний удар в ліве плече та один колото-різаний удар в область лівої поверхні тулуба,спричинивши таким чином останньому тяжкі тілесні ушкодження,що є небезпечними для життя в момент заподіяння,що у подальшому потягли смерть ОСОБА_11 .

Згідно висновку експерта №1 від 02.02.2017 року,при експертизі трупа ОСОБА_11 виявлено:колото-різане поранення лівого плеча яке починається раною №1 продовжується рановим каналом який йде зверху вниз зліва направо та має довжиною 7 см. Проникаюче колото-різане поранення лівої плевральної порожнини та черева, яке починається раною №2 продовжується рановим каналом який йде зверху вниз зліва направо та ззаду наперед і має довжину 13,5 см.,по ходу ушкоджуючи пристінкову плевру, ліву легеню, діафрагму та селезінку.Поверхнева колото-різана рана №3 на задній поверхні правого стегна.Колото-різане поранення у середній третині правого стегна, яке починається раною №4 продовжується раньовим каналом який йде майже горизонтально з права наліво довжиною 12 см з ушкодженням глибокої стегнової артерії.Садна в лобній ділянці праворуч,крововиливи у м`які тканини голови.

Смерть його настала від крововтрати яка виникла від численних колото-різаних ран тулуба та кінцівок і ускладнилась розвитком малокрів`я,що підтверджено даними розтину та додаткових методів дослідження.

Виявленні тілесні ушкодження прижиттєві,виникли незадовго до настаня смерті,рани №1-4 від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа,що мав обух «П»-подібного предмету з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 0,1 см та лезо.Найбільша ширина слідоутворюючої частини клинка ранячого знаряддя на рівні занурення рани не перевищувала 1,3 см.Колото різані пораненя оціюються у сукупності і відносяться до категорії тяжких за ознаками небезпечних для життя , яка в даному випадку призвели до настання смерті.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор просить вирок Березанського міського суду Київської області від 30 січня 2018 року скасувати в частині призначення покарання і початку строку його відбування та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 8 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з часу затримання на виконання вказаного вироку. В іншій частині вирок залишити без змін.

В обґрунтування вказаних вимог зазначає, що суспільно-небезпечне діяння, яке вчинив ОСОБА_7 здійснено на найвищу соціальну цінність суспільства - життя людини, чим заподіяло смерть потерпілому. Внаслідок вчиненого, дочка померлого ОСОБА_14 залишилась без батька та його опіки.

Звертає увагу, що хоч ОСОБА_7 характеризується позитивно, водночас ніде не працює, в силу ст. 89 КК України хоча раніше і не судимий, однак до кримінальної відповідальності притягується не вперше, оскільки раніше притягувався вироком Переяслав- Хмельницького районного суду Київської області від 01.06.2000 за ч. 2 ст. 140, ч. З ст. 140, ст.. 42 КК України ( в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, вироком Дарницького районного суду м. Києва від 09.07.2004 за ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді штрафу розміром 510 грн.

Зазначає, що в резолютивній частині вироку вказано рахувати строк покарання ОСОБА_7 з дня його затримання з 31.12.2016. Однак, обвинувачений хоч і був затриманий 31.12.2016 та перебував під вартою по 20.07.2017, водночас ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20.07.2017 йому було замінено запобіжний захід на домашній арешт та з вказаного часу він перебував дома, а це 6 місяців. Початок строку відбування покарання необхідно рахувати з моменту фактичного приведення вироку до виконання, тобто затримання ОСОБА_7 на виконання вироку суду.

Захисник в апеляційній скарзі просить вирок Березанського міського суду Київської області від 30 січня 2018 року змінити у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність стосовно ОСОБА_7 , перекваліфікувавши дії обвинуваченого з ч. 2 ст. 121 КК на ст. 124 КК України. Зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_7 як строк відбування покарання.

Звертає увагу, що під час нанесення ударів, що призвели до смерті, обвинувачений лежав на землі, а потерпілий сидів на ньому. В судовому засіданні не спростовані показання свідка ОСОБА_9 , який вказав, що ОСОБА_11 , бив ОСОБА_7 по лицю, грудній клітині. Не спростовані також показання ОСОБА_12 , який підтвердив, що ОСОБА_11 почав бити ОСОБА_7 по хворій нозі ногами, потім сів зверху і почав бити по обличчю руками 4-5 хвилин приблизно 15 ударів та погрожував вбити, розбив губу, ОСОБА_7 був у крові. Про те, що ОСОБА_11 , сів зверху ОСОБА_7 , бив і кричав, що уб`є, також вказав свідок ОСОБА_13 .

На думку захисника, ОСОБА_7 наносив ОСОБА_11 удари, обороняючись і захищаючи своє право на життя та здоров`я, з метою припинення реального злочинного посягання проти себе.

Також зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. За таким розрахунком відбутий строк попереднього ув`язнення обвинуваченого дорівнює 1 року 1 місяцю і 10 дням, що становить 2 роки 2 місяці і 20 днів обмеження волі. При цьому максимальна санкція ст. 124 КК України - два роки обмеження волі. Фактично обвинувачений вже відбув максимально можливе покарання за вчинений ним злочин.

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинувачений ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення. Згідно характеристик, він характеризується виключно з позитивної сторони. Зазначає, що ним спричинено тілесні ушкодження в результаті попередньої незаконної поведінки потерпілого, який спровокував конфлікт і першим став наносити йому удари.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор стверджує, що вказані захисником доводи щодо невірної кваліфікації вчиненого обвинуваченим діяння не відповідають фактичним обставинам справи, дослідженим доказам, процесуальним документам та показам свідків. Вина у вчинені вказаного злочину підтверджується наступними доказами, що були досліджені під час судового розгляду кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 31.12.2016, висновком експерта №1 від 02.02.2016, показаннями свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 від 31.12.2016, протоколом слідчого експерименту із свідком ОСОБА_9 від 17.02.2017, протоколом слідчого експерименту з свідком ОСОБА_15 від 17.02.2017, протоколом пред`явлення предметів для впізнання за участі підозрюваного, висновком експерта №22 від 21.03.2017, висновком експерта №19/10-1/104-СЕ/17 від 22.03.2017, висновком експерта №24 від 17.03.2017, інформацією ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 31.05.2017 №15/11183, та іншими дослідженими доказами в їх сукупності.

Вислухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, заперечували проти апеляційної скарги прокурора, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, заперечував проти доводів апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що судовий розгляд проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, порушень вимог закону, які були б суттєвими і тягли за собою скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України за наведених у вироку обставинах, підтверджуються зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується колегія суддів.

Покладені в основу вироку докази повністю викривають обвинуваченого ОСОБА_7 в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, а твердження захисника про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вини обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення були предметом ретельної перевірки судом першої інстанції.

Суд навів належне мотивування своїх висновків щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні злочину, за який його засуджено, з яким погоджується колегія суддів.

Так, з показань обвинуваченого слідує, що своєї вини у вчиненні злочину не визнає та зазначає, що 31.12.2016 року о 10 год., він прийшов до ОСОБА_9 , де також перебував ОСОБА_11 , який почав агресивно себе поводити, намагався витягти його на вулицю. ОСОБА_11 виштовхнув ОСОБА_7 , він упав головою об асфальт, потім вдарив його ногами по коліну лівої ноги, потім по іншій нозі,сів на нього зверху і почав бити кулаками рук по обличчю. ОСОБА_7 хотів його скинути, і в якийсь момент побачив,що у ОСОБА_11 з кармана випав ніж, який ОСОБА_7 взяв та вколов ОСОБА_11 два рази в бедро, проте останній не зупинився і продовжував його бити. Подальшого ОСОБА_7 не пам`ятає, де взялися тілесні пошкодження у ОСОБА_11 на лівому плечі та лівій бічній поверхні тулуба не пам`ятає, він захищався і не допускав,що може спричинити якісь тілесні пошкодження. Бійка тривала 5-6 хвилин. Безпосередньо у нього було багато тілесних пошкоджень, посічене обличчя. Коли він піднявся то побачив,що у ОСОБА_11 тече кров і попросив викликати швидку допомогу.

Незважаючи на заперечення обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України підтверджується безпосередньо дослідженими та детально проаналізованими у вироку доказами, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_14 про те, що 31 грудня 2016 року бачила що її батько ОСОБА_11 за годину до загибелі вийшов від сусідів, сів на велосипеда та поїхав, а через годину, прийшли інші сусіди і сказали,що батько загинув. - показаннями свідка ОСОБА_9 ,що 31 грудня 2016 року ОСОБА_11 був у нього вдома, до всіх чіплявся. ОСОБА_7 намагався його заспокоїти, ОСОБА_11 лиснув останнього по лицю один раз та запропонував вийти ОСОБА_7 на вулицю. Коли останній виходив штовхнув його у спину. ОСОБА_11 бив ОСОБА_7 по лицю,грудній клітці. Потім, ОСОБА_11 сів на диван, щоб чимось перемотати ногу. Не бачив чи наносив удари ОСОБА_7 ОСОБА_11 . Бійки з іншими очевидцями не було.

- показаннями свідка ОСОБА_12 ,що 31.12.2016 року,прийшов ОСОБА_11 добре випивши, почав усіх ображати. ОСОБА_7 зробив зауваження, ОСОБА_11 штовхнув його, і взяв за груди підняв із дивана,і почав виштовхувати з веранди ОСОБА_7 упав. ОСОБА_11 підійшов і почав бити по хворій нозі ногами. Потім сів зверху і почав бити по обличчю руками 4-5 хвилин приблизно 15 ударів та погрожував вбити, розбив губу , ОСОБА_7 був у крові. ОСОБА_7 оборонявся. Він не пам`ятає , як і коли припинилася бійка, пам`ятає ,що ОСОБА_11 сів на диван на вулиці і з ноги в нього текла кров. ОСОБА_9 пішов по полотенце щоб зупинити кров. ОСОБА_11 схватився з дивана і побіг на вулицю з двору, він пішов за ним і визвав сільську швидку допомогу,яка знаходилася на сусідній вулиці. Коли повернувся ОСОБА_9 сидів біля ОСОБА_11 на вулиці, останній не дихав. ОСОБА_7 оборонявся ,затуляючи обличчя руками ,ударів ОСОБА_11 не наносив.

- свідок ОСОБА_16 суду показала,що вона приїхала з м.Києва 01.01.2017 року о 08 годині ранку. Син ОСОБА_7 повернувся з роботи з м.Києва в ночі 30.12.2016 року, він займається ремонтами. Незважаючи на те,що у нього проблеми з ногою він працював і допомагав їй матеріально, він проживає в цивільному шлюбі ,є дитина,донька за якою він піклується.

- свідок ОСОБА_17 показала,що вона перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_7 ,він по характеру спокійний, агресії не проявляє, працює на двох роботах,виховує доньку,дитині 1 рік 2 місяці.

- свідок ОСОБА_10 показав, що в нього була травма, на даний час він не пам`ятає обставин подій ,що відбувалися 31.12.2016 року на території домоволодіння де він проживає.

- показаннями свідка ОСОБА_13 ,що 31.12.2016 року близько 9-10 години ранку вони з ОСОБА_7 зайшли в магазин купили пляшку горілки і пішли до ОСОБА_9 в гості, потім туди прийшов п`яний ОСОБА_11 , почав чіплятися до ОСОБА_7 ,останній його заспокоював,почалася словесна перепалка. ОСОБА_11 підбіг до ОСОБА_7 і лиснув по обличчю, і виштовхав із хати. ОСОБА_11 сів зверху ОСОБА_7 бив і кричав що уб`є. У ОСОБА_7 були подряпини на лиці та садно під оком. ОСОБА_9 і ОСОБА_12 почали скидати ОСОБА_11 ,останній пручався ,але вони стягли його з ОСОБА_7 .. ОСОБА_11 сів на диван почала іти кров з ноги. Щоб хтось бив ОСОБА_11 не бачив, звідки тілесні пошкодження не знає. Чи наносив ОСОБА_11 удари ОСОБА_7 не бачив. Ножа у ОСОБА_7 не бачив.

Вина ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, зокрема:

- рапортом старшого інспектора-чергового Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області ,відповідно до якого 31.12.2016 року 4год.00.хв. до ЧЧ Переяслав-Хмельницького відділу поліції надійшло повідомлення лікаря СШД Переяслав-Хмельницької ЦРЛ про те ,що на розі вул.Катеринопільська та вул.Бовищанська с.Хоцьки Переяслав-Хмельницького району виявлено труп ОСОБА_11 жителя АДРЕСА_2 з ознаками насильницької смерті , а саме ножові поранення в область грудної клітки зліва та різана рана стегна правої ноги(т.1 а.с. 102); протоколом огляду місця події від 31.12.2016 року з фотоілюстраціями місцем огляду являється АДРЕСА_3 на якій було виявлено труп громадянина ОСОБА_11 (т.1 а.с.105-122); протокол огляду місця події від 02.01.2017 року з фотоілюстраціями,місцем огляду являється Переяслав-Хмельницьке відділення КОБСМЕ , яке знаходиться за адресою вул. Б.Хмельницького м.Переяслав-Хмельницький ,Київської області.Під час огляду приміщення проводився розтин трупа ОСОБА_11 (т.1 а.с. 123); протоколом огляду місця події від 20.02.2017 року з фотоілюстраціями,місце огляду являється приміщення Переяслав-Хмельницьке відділення КОБСМЕ , яке знаходиться за адресою вул. Б.Хмельницького м.Переяслав-Хмельницький ,Київської області. Під час огляду було оглянуто та вилучено в якості речового доказу одяг в який був одягнений труп ОСОБА_11 (т.1 а.с.124-132); постановою про визнання речовими доказами від 20.02.2017 року, відповідно до якої ,одяг , в який був одягнутий труп ОСОБА_11 (штани темно-сірого кольору,штани зеленого кольору,труси кольорові,кофта чорного кольору на блискавці, сорочка чоловіча в клітинку, светр фіолетовий, футболка тілесного кольору,шкарпетки чорного кольору,печатки чорного кольору, ботинки гумові чорного кольору), який знаходиться в спец пакунку №3293877 визнати речовим доказом та передати на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Переяслав-Хмельницького ВП.(т.1 а.с.133-134); постановою про визнання речовими доказами від 20 лютого 2017 року, відповідно до якої,шапку чорного кольору яка знаходиться в спец пакунку №1688387 та полімерний пакунок в якому знаходиться 8 паперових конвертів зі змивами визнати речовим доказом (т.1 а.с. 182); висновком експерта №1 від 02.02.2017 року ,при експертизі трупа виявлено: колото-різане поранення плеча яке починається раною 7см. Проникаюче колото-різане поранення лівої плевральної порожнини та черева, яке починається раною №2 продовжується раньовим каналом, який йде зверху зліва направо та ззаду наперед і має довжину 13,5 см, по ходу ушкоджуючи пристінкову плевру, ліву легеню, діафрагму та селезінку. Поверхнева колото-різана рана №3 на задній поверхні правого стегна. Колото-різане поранення у середній третині правого стегна, яке починається раною №4 продовжується раньовим каналом який йде майже горизонтальний зправа наліво довжиною близько 12 см з ушкодженням глибокої стегнової артерії. Садна в лобній ділянці праворуч, крововиливи у м`які тканини голови. Смерть його наступила від крововтрати яка виникла від численних колото-різаних ран тулуба та кінцівок і ускладнилася розвитком молокрів`я,що підтверджено даними розтину та додаткових методів дослідження. Виявленні тілесні ушкодження прижиттєві, виникли незадовго до настання смерті (т.1 а.с.136-149); висновком експерта №19/10-1/104-СУ/17 від 22.03.2017 року,на наданому на дослідження клинку ножа(об`єкт №3) виявлена кров людини (т.1 а.с.150-163); висновком судово-психіатричної експертизи №140 від 09.03.2017 року, ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав,а перебував в стані простого алкогольного сп`яніння.(т.1 а.с.184-186); висновком експерта №19/10-1/105-СЕ/17 від 06.04.2017 з ілюстрованими таблицями (т.1 а.с.218-226); висновком експерта №22 від 21.03.2017 року: характер,локалізація та кількість встановлених на трупі тілесних ушкоджень не виключають вірогідності утворення їх при умовах зазначених у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 01.01.2017 року та слідчому експерименті за участю свідків ОСОБА_9 ,від 01.01.2017 року та слідчому експерименті за участю свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 від 17.02.2017 року, однак слід зауважити на розбіжність судово-медичних даних за кількістю травматичних впливів травмую чого предмету(предметів) і даними за кількістю заподіяних ударів, на які вони вказують(т.1 а.с.187-188); протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 23.03.2017 року (т.1 а.с.194-195); протоколом проведення слідчого експерименту від 24.03.2017 року за участю ОСОБА_7 з відеозаписом до нього, (т.1 а.с.166-168); протоколом проведення слідчого експерименту від 17.02.2017 року за участю ОСОБА_10 з відеозаписом до нього (т.1 а.с.169-171); протоколом проведення слідчого експерименту від 17.02.2017 року за участю свідка ОСОБА_12 з відеозаписом до нього (т.1 а.с.172-174).

Вказані докази у своїй сукупності та взаємозв`язку безспірно вказують на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Суд першої інстанції дослідив вищевказані письмові та інші докази, ретельно їх перевірив, детально виклав зміст та результати їх аналізу у вироку і дав їм належну оцінку. Зазначені докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, сумнівів щодо їх достовірності не викликають, а тому їх обгрунтовано покладенов основу вироку.

Доводи апеляційної скарги захисника, за яких він просить перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України, спротовуються встановленими судом фактичними обставини кримінального провадження на підставі досліджених та належно оцінених доказів.

Так, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції небезпідставно встановив, що сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема із врахуванням способу нанесення ударів, їх кількості, характеру, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки, враховуючи суб`єктивне ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій, вказують на спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_7 на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що, як наслідок, призвело до смерті ОСОБА_11 .

Підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 в ході апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження не встановлено.

Обгрунтованим колегія суддів вважає і висновок суду першої інстанції про призначення ОСОБА_7 покарання в межах мінімальної межі встановленої санкцією інкримінованого злочину, з урахуванням конкретних обставин даної справи, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

На думку колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також домірне скоєному, а тому підстав для призначення ОСОБА_7 покарання у виді 8 років позбавлення волі, як просить прокурор, апеляційним судом не встановлено.

При цьому, судом першої інстанції обгрунтовано зараховано у строк покарання ОСОБА_7 , строк його попереднього ув`язнення з 31.12.2016 року по 20.07.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Окрім того, колегія суддів вважає, що за таким же принципом зарахуванню у строк покарання ОСОБА_7 підлягає і строк його попереднього ув`язнення з 18.04.2023 року по день набрання вироком законної сили, з огляду на вимоги ч. 5 ст. 72 КК України в редакції закону, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів і вимог поданих апеляційних скаргах і не знаходить підстав для скасування чи зміни вироку, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок Березанського міського суду Київської області від 30 січня 2018 рокущодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 121 КК України - без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 18 квітня 2023 року по 15 червня 2023 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий:

Судді: