Ухвала

від 16.06.2023 по справі 420/12939/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

У Х В А Л А

16 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/12939/22

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Косцова І.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі за позовом Фермерського господарства "Прогресагро" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року позов ФГ "Прогресагро" задоволено.

На зазначене рішення Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, однак з пропуском встановленого строку на його оскарження.

Разом з вказаною скаргою апелянтом подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з підстав того, що попередня скарга подана у межах визначеного процесуальним законом строку, однак була повернута у зв`язку з відсутністю коштів на оплату судового збору та введеним з 24 лютого 2022 року воєнним станом в Україні у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд апеляційної інстанції вважає, що викладені причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є неповажними, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Пунктом 1 ч.2 ст.295 КАС України унормовано, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення проголошено судом першої інстанції 16.01.2023 року, отримано скаржником 16.01.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку документу до електронного кабінету в ЄСІТС, однак апеляційну скаргу подано до суду лише 25.05.2023 року, тобто з пропуском, визначеного ч.1 ст.295 КАС України, строку.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, одночасно надати документ про сплату судового збору (п.1 ч.5).

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" Одеській митниці не надано пільг щодо сплати судового збору.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що "…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо неналежного його фінансування з боку державного бюджету, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17.

Обставини, зазначені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та обґрунтованими, оскільки не подано доказів поважності пропуску .

Суд звертає увагу на те, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Крім того судом встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, однак без документу, що підтверджує сплату судового збору (п.1 ч.5 ст.296 КАС України).

Одночасно в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, з підстав тимчасової відсутності коштів на його оплату, однак не надав доказів відсутності належного фінансування.

Ознайомившись з даним клопотанням, суддя вважає необхідним відмовити у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674) враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або відстрочити його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2ст.8 Закону №3674).

Вказана норма Закону №3674 кореспондується зі ст.133 КАС України, зокрема, ч.1 даної статті передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналізуючи вказані норми, можливо дійти висновку, що підставою для відстрочення сплати судового збору є, зокрема, майновий стан сторони - фізичної особи.

Таким чином, клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки статтею 8 Закону №3674 передбачено можливість його задоволення виключно для фізичних осіб.

Визначаючи розмір судового збору, який скаржнику необхідно сплатити, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно підпунктів 1, 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання апеляційної скарги на рішення суду сума судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року складав 2481грн.

Враховуючи ціну позову (17000 грн.) апелянт при поданні апеляційної скарги мав сплатити судовий збір у сумі 3721,50 грн. (2481 х 150 % = 3721,50), а тому суд апеляційної інстанції залишає скаргу без руху та надає строк для виправлення вказаного недоліку.

Отже, для розгляду апеляційної скарги апелянту необхідно сплатити судовий збір у сумі 3721,50 грн. (три тисячі сімсот двадцять одну гривню 50 коп.) на зазначений рахунок:

банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998

код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"

відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди):

рахунок UA678999980313101206081015758,

отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101

код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526Призначення платежу*; 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи) та надати оригінал квитанції до суду апеляційної інстанції.

За правилами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року - залишити без руху.

Запропонувати апелянту у десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини його пропуску, якщо такі є, а також надати документ, що підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Роз`яснити, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до ст.299 КАС України; у разі не виконання вимог зазначеної ухвали в частині надання доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Косцова