ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2024 року
м. Київ
справа №420/12939/22
адміністративне провадження № К/990/31153/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті
на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2023 року (головуючий суддя - Косцова І.П., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.)
у справі №420/12939/22
за позовом Фермерського господарства «Прогресагро»
до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,
I. Суть спору
1. Фермерське господарство «Прогресагро» звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №331837 від 01 серпня 2022 року про застосування до Фермерського господарства «Прогресагро» адміністративно-господарського штрафу.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувана постанова є протиправною, безпідставною, винесеною із порушеннями, а отже такою, що підлягає скасуванню, оскільки не містить конкретної інформації про те, яке саме порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт допущено Фермерським господарством «Прогресагро» всупереч вимог пункту 27 Постанови Кабінету Міністрів від 08 листопада 2006 року № 1567 «Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)». Стверджує, що водій ОСОБА_1 під час здійснення перевірки надав інспекторам заповнену індивідуальну контрольну книжку водія, однак інформації щодо наявності або відсутності у водія індивідуальної контрольної книжки водія акт не містить, а отже такий акт не відповідає дійсності та не може бути підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу.
ІІ. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №331837 від 01 серпня 2022 року про застосування до Фермерського господарства «Прогресагро» адміністративно-господарського штрафу. Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті код на користь Фермерського господарства «Прогресагро» судовий збір в розмірі 2481,00 грн.
4. Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу.
5. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, апелянту надано строк для усунення недоліку поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали суду.
6. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року повернуто апелянту у зв`язку з невиконанням вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений термін.
7. 29 травня 2023 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга відповідача. Разом з вказаною скаргою апелянтом подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з підстав того, що попередня скарга подана у межах визначеного процесуальним законом строку, однак була повернута у зв`язку з відсутністю коштів на оплату судового збору та введеним з 24 лютого 2022 року воєнним станом в Україні у зв`язку із військовою агресією РФ.
8. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2023 року визнано неповажними наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишено без руху. Запропоновано апелянту у десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини його пропуску, якщо такі є, а також надати документ, що підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
9. На виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2023 року від апелянта 28 червня 2023 року надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій також просить про відстрочення сплати судового збору.
10. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2022 року. Відмовлено у задоволенні заяви скаржника про відстрочення сплати судового збору. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року.
11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що у поданому повторному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянтом не зазначено жодної поважної причини пропуску такого строку, а тому підстави для задоволення поданої заяви та поновлення пропущеного апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні. При цьому, судом указано, що апелянтом зазначено фактично аналогічні причини, які були вказані ним при зверненні з апеляцією та яким вже надавалась оцінка судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення скарги без руху від 16 червня 2023 року.
12. Окремо суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання апелянта на порушення порядку надсилання копії судового рішення судом першої інстанції є надуманими та недоречними, оскільки питання пропуску строку мало місце під час повторного звернення до суду апеляційної інстанції. Тобто, наведені підстави не мають жодного впливу на встановлений факт суттєвого пропуску строку при повторному зверненні з апеляційною скаргою.
13. Відмовляючи у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд зазначив, що апелянтом фактично зазначено аналогічні причини, які були вказані ним при зверненні з апеляцією та яким вже надавалась оцінка судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення скарги без руху від 16 червня 2023 року.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою,у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
15. У касаційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
16. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції не враховано його доводи щодо поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги, чим порушено норми процесуального права.
17. Так, відповідач зазначає, що з дотриманням строку на апеляційне оскарження було подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду 16 січня 2023 року. Проте ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу повернуто Державній службі України з безпеки га транспорті у зв`язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги.
18. В подальшому Державною службою України з безпеки на транспорті повторно подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору. Проте ухвалою суду апеляційної інстанції від 03 липня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження та відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
19. Заявник вважає, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.
20. Також відповідач зазначає, що з 24 лютого 2022 року по сьогоднішній день на території України введено воєнний стан. В умовах постійних ракетних обстрілів та постійних відключень світла, систематичне відвідування працівниками Укртрансбезпеки безпосереднього робочого місця (у тому числі отримання кореспонденції, опрацювання паперових документів та спрямування на адреси судів процесуальних документів) унеможливлено. Тобто, як і низка інших органів державної влади, з початку повномаштабного вторгнення сил країни-агресора на територію України, Укртрансбезпека постійно здійснює свою діяльність в умовах дотримання балансу між виконанням функцій та забезпечення життя та здоров`я працівників. До прикладу, систематичним є врахуванням актуальної інформації про необхідність вжиття додаткових заходів безпеки з огляду на ескалацію воєнної ситуації, оперативне реагування на сигнали повітряної тривоги, тощо. Загальновідомим є те, що такі обставини є непередбачуваними та повністю залежать від розвитку саме воєнних дій. Нажаль сьогодні, вказані негативні обставини суттєво впливають на систематичне виконання всіх функцій та обов`язків, а тому важливим є забезпечення прав учасників процесу в найбільш об`єктивний спосіб.
21. Заявник вважає, що висновки суду апеляційної інстанції поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження та про відсутність поважних причин для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору є безпідставними та необґрунтованими.
IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
22. Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
23. Позивач - Фермерського господарства «Прогресагро» у відзиві на касаційну скаргу зазначає про необґрунтованість касаційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті. Просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.
24. Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2024 року проведено необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
26. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
27. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.
28. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
29. Згідно з пунктом 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
30. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
31. Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
32. Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
33. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
34. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
35. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
36. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
37. За перевіркою матеріалів справи встановлено, що 16 січня 2023 року суд першої інстанції здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
38. Вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано Державною службою України з безпеки на транспорті в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України.
39. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, апелянту надано строк для усунення недоліку поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали суду.
40. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року повернуто апелянту у зв`язку з невиконанням вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений термін.
41. 29 травня 2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті вдруге подала апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року. Також відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку подання апеляційної скарги. Відстрочення сплати судового збору обґрунтувала неможливістю сплатити судовий збір у зв`язку з недостатністю асигнувань фонду державного бюджету, що дає підстави для його відстрочення, відповідно до статті 133 КАС України. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначила, що первинну апеляційну скаргу було подано у строки, визначені законодавством, проте така скарга була повернута у зв`язку з несплатою судового збору.
42. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2023 року визнано неповажними наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишено без руху. Запропоновано апелянту у десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини його пропуску, якщо такі є, а також надати документ, що підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
43. На виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2023 року від апелянта 28 червня 2023 року надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій також просить про відстрочення сплати судового збору.
44. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2022 року. Відмовлено у задоволенні заяви скаржника про відстрочення сплати судового збору. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року.
45. При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність належного фінансування видатків, передбаченого для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали скаржнику своєчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою. Посилання скаржника на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу суб`єкта владних повноважень, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з клопотання скаржника не вбачається, що неможливість подання скарги у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням воєнного стану.
46. У зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником протягом встановленого строку вимог ухвали суду від 16 червня 2023 року не виконав, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не вказав та їх документального підтвердження не надав, тому підстав для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження не вбачається.
47. З висновком суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження колегія суддів Верховного Суду погоджується, враховуючи наступне.
48. Так, дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
49. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
50. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
51. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
52. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
53. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
54. Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з судовим рішенням апеляційного суду щодо оцінки поважності підстав пропуску скаржником строку апеляційного оскарження.
55. Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
56. Матеріалами справи підтверджується, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою, і вдруге, в діях Державної служби України з безпеки на транспорті не вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у неї прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинення ним усіх можливих та залежних від неї процесуальних дій для вчасного подання апеляційної скарги.
57. Так і в заяві (на усунення недоліків) і в касаційній скарзі скаржник зазначає, що вперше звернувся із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в межах строку, проте скарга була повернута у зв`язку з несплатою судового збору.
58. Однак зазначена вище позиція Верховного Суду, викладена у справі №200/3692/21 полягає в тому, що повторне звернення має бути здійснене без зволікань з моменту отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги та з усуненням недоліків, які стали підставою для її повернення.
59. Водночас Верховний суд звертає увагу, що звернувшись вдруге з апеляційною скаргою (29 травня 2023 року, тобто більше ніж через два місяці після повернення апеляційної скарги), скаржник повторно не здійснив оплату судового збору. Тобто, скаржником не вчинено належних дій на виконання процесуального обов`язку подання до суду доказів сплати судового збору.
60. Такі дії Державної служби України з безпеки на транспорті не дають можливість оцінити її поведінку такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього процесуальних прав і обов`язків.
61. Крім того, вчасне первинне подання апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
62. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №819/1224/15-а, від 16 лютого 2022 року у справі №160/13869/20, від 18 травня 2022 року у справі №180/1173/16-а, від 03 листопада 2022 року у справі №560/7691/21.
63. Суд також зазначає, що усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
64. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду, зокрема і суб`єкта владних повноважень. В той же час, звільнення юридичної особи від сплати судового збору, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
65. Державна служба України з безпеки на транспорті у доводах касаційної скарги зазначала про утруднену процедуру виділення коштів на сплату судового збору та відсутність таких на сплату судового збору.
66. Водночас у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 Великою Палатою Верховного Суду зазначено про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
67. Щодо зазначення Державною службою України з безпеки на транспорті інших причин пропуску на апеляційне оскарження, зокрема, запровадженням на території України воєнного стану, то колегія суддів зазначає, що питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04 квітня 2023 року у справі №140/1487/22, від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18, від 23 грудня 2022 року у справі №760/5369/19, від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.
68. У вказаних постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
69. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
70. Посилання лише на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на неможливість подання апеляційної скарги, що в свою чергу, обумовило пропуск строку на її подання.
71. На обґрунтування причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою скаржник посилається в тому числі на введення в Україні воєнного стану.
72. Матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що пропущення процесуальних строків зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням воєнного стану. Такі докази не подавались і до касаційної скарги.
73. Суд зазначає, що касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
74. Таким чином, наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних Державною службою України з безпеки на транспорті підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та відмови у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою.
75. Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з судовим рішенням апеляційного суду щодо оцінки поважності підстав пропуску скаржником строку апеляційного оскарження і такі доводи не дають передбачених законом підстав для скасування оскарженого рішення, яке відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості.
76. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
77. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
78. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2024 |
Оприлюднено | 17.12.2024 |
Номер документу | 123794333 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Білак М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні