Рішення

від 16.06.2023 по справі 242/1067/22

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №242/1067/22

Провадження №2/242/115/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16червня 2023року Селидівськийміський судДонецької областіу складіголовуючого суддіВладимирської І.М.,при секретаріГандзюк К.С.,розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданніцивільну справуза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю «Фінансовакомпанія «Довірата Гарантія»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт» про стягнення заборгованості, в якому вказав, що 15.01.2014 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт» було укладено кредитний договір №011/0066/185545, згідно умов якого відповідачу надали кредитні кошти у сумі 460 000 грн. 00 коп. 28.05.2015 року Селидівський міський суд Донецької області винесено рішення по цивільній справі № 242/1288/15-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 011/0066/185545 від 15 січня 2014 року, за яким стягнуто на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість у сумі 274176,92 грн. та видано виконавчий лист. 17.06.2016 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/21, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 011/0066/185545 від 15.01.2014 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Дебальцівський Завод Зубчатих Муфт», перейшло до ПАТ «Вектор Банк». 17.06.2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» було укладено договір про відступлення права вимоги № 265/ФК-16, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 011/0066/185545 від 15.01.2014 року, укладеним між ПАТ«Райффайзен БанкАваль» таТОВ «ДебальцівськийЗавод ЗубчатихМуфт»,перейшло доТОВ «ФК«Довіра тагарантія». Відповідачем не здійснюється погашення заборгованості, що призвело до виникнення заборгованості по інфляційному збільшенню та 3% річних за прострочення грошового зобов`язання. У зв`язку з чим, просять суд стягнути з ТОВ «Дебальцівський Завод Зубчатих Муфт» кошти, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, в сумі 150293 грн. 89 коп., яка складається з: 104301 грн. 72 коп. інфляційне збільшення, 45992 грн. 17 коп. 3% річних, а також судові витрати. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача кошти, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, в сумі 75146 грн. 95 коп., яка складається з 52150 грн. 86 коп. інфляційне збільшення; 22996 грн. 09 коп. 3% річних, та судовий збір.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 26.05.2022 позовну заяву залишено буз руху.

Ухвалою Селидівськогоміського судуДонецької областівід 29липня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, по справі відкрито провадження та призначене судове засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 29.08.2022 року по справі витребувано у Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) докази по справі.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 10.05.2023 року поновлено позивачу строк для подання клопотання про долучення доказів та залишення в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт» без розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій уточненні позовні вимоги підтримує, та просить суд слухати справу у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, надали до суду відзив на позовну заяву, в якому заначили, що позовна заява не підлягає задоволенню. Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 28.05.2015 року у справі 242/1288/15-ц стягнуто з ТОВ «Дебальцевський завод зубчатих муфт» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 011/0066/185545 від 15.01.2014 року у розмірі 510577 грн. 88 коп., з них: заборгованість за кредитом 460000 грн., заборгованість за відсотками 50524 грн. 45 коп., пеня 33 грн. 43 коп. На підставі договору, укладеного 17.06.2016 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ПАТ «Вектор Банк», та договору, укладеного 17.06.2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», до позивача, як до нового кредитора, перейшло право вимоги за кредитним договором № 011/0066/185545 від 15.01.2014 року. Позивач, обґрунтовуючи своє право вимоги за кредитним договором № 011/0066/185545 від 15.01.2014 року, додав до позову в якості доказу витяги з реєстру боржників, на підставі яких від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ПАТ «Вектор Банк», а від ПАТ «Вектор Банк» до позивача перейшло право вимоги з боржника ТОВ «Дебальцевський завод зубчатих муфт». Однак, матеріали справи не містять доказів про перехід від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ПАТ «Вектор Банк», а від ПАТ «Вектор Банк» до позивача права вимоги з боржника ОСОБА_1 . Крім того, з рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28.05.2015 року вбачається, що строк погашення за кредитним договором № 011/0066/185545 від 15.01.2014 року 15.01.2015 року. Зобов"язання не було виконано позичальником, тому ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості 09.04.2015 року. Також з рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28.05.2015 року вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов`язання ТОВ «Дебальцевський завод зубчатих муфт» 15.01.2014 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 44323/0066/335076. Таким чином, ОСОБА_1 була поручителем ТОВ «Дебальцевський завод зубчатих муфт» за виконання останнім зобов`язання за кредитним договором № 011/0066/185545 від 15.01.2014 року. Велика Палата Верховного Суду, враховуючи встановлену законодавцем правову природу поручительства, як додаткового (акцесорного) зобов`язання до основного договору та пряму залежність від його умов, вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 26.11.2014 року (№6-75цс14), від 03.02.2016 року (6-2017цс15) та від 06.07.2016 року (6-1199цс16) про презумпцію чинності поруки та неможливості її припинення на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України з огляду на наявності рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, оскільки таке рішення саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору, тому на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц). Таким чином, після ухвалення рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28.05.2015 року у справі № 242/1288/15-ц порука ОСОБА_1 не поширюється на правовідносини між позивачем та ТОВ «Дебальцевський завод зубчатих муфт». У зв`язку з чим, просять суд відмовити в позові до ОСОБА_1 . В подальшому надали заяву, в якій просять суд слухати справу у їх відсутність, підтримали доводи, викладені в відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до наступних висновків.

15.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт» було укладено кредитний договір №011/0066/185545, згідно умов якого відповідачу надали кредитні кошти у сумі 460 000 грн. 00 коп. строком погашення до 15.01.2015 року, зі сплатою 9% річних за користування кредитними коштами. Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, позичальник зобов`язаний виконати зобов`язання за договором в порядку, визначеному договором.

Відповідно до п. 11.1 кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт» 15.01.2014 року між Публічним акціонернимтовариством «РайффайзенБанк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір поруки №44323/0066/335076, відповідно до якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором (позивачем) солідарно з позичальником (відповідачем) за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому та які випливають з умов кредитного договору.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Згідно наданого розрахунку заборгованість за користування кредитом станом на 23.03.2015 року складає 562 286,41 грн., з них: заборгованість за кредитом 460 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 50 524,45 грн; нарахована пеня 51 761,96 грн.

Згідно рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28 травня 2015 року по справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт» про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №011/0066/185545від 15.01.2014 рокуу розмірі 510 557 грн. 88 коп., з них: заборгованість за кредитом 460 000 грн.. 00 коп..; заборгованість за відсотками 50 524 грн.. 45 коп.; пеня 33 грн.. 43 коп. та судові витрати.

Згідно договорувідступлення прававимоги №114/21від 17червня 2016року ПАТ«Райффайзен БанкАваль» передав(відступив)Публічному акціонерномутовариству «ВекторБанк» правогрошової вимогиза Кредитнимдоговором №011/0066/185545від 15.01.2014року,укладеного міжПАТ «РайффайзенБанк Аваль»до ОСОБА_1 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«Дебальцевський ЗаводЗубчатих Муфт».

Згідно договору відступлення права вимоги № 265/ФК-16 від 17 червня 2016 року Публічному акціонерному товариству «Вектор Банк» передав (відступив) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» право грошової вимоги за Кредитним договором № 011/0066/185545 від 15.01.2014 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт».

Відповідно до розрахунку, зазначеного позивачем в позовній заяві, за прострочення ТОВ «Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт» виконання зобов`язання, встановленого судом, на суму заборгованості 510557,88 грн. нараховано інфляційні втрати в розмірі 104 301 грн. 72 грн. та 3 % річних 45 992 грн. 17 коп.

Згідно платіжного доручення № 8810117334 від 29.11.2021 року, отримувач Мироградський відділ ДВС, призначення платежу: погашення боргу за виконавчим провадження № 50929436 від ОСОБА_2 у розмірі 100000,00 грн.

Згідно квитанції № 116452136 від 30.11.2021 року, отримувач Мироградський відділ ДВС, призначення платежу: погашення боргу за виконавчим провадження № 50929436 від ОСОБА_2 у розмірі 340000,00 грн.

Згідно квитанції № 116470062 від 30.11.2021 року, отримувач Мироградський відділ ДВС, призначення платежу: погашення боргу за виконавчим провадження № 50929436 від ОСОБА_2 у розмірі 98701,51 грн.

Згідно постанови виконавчого провадження № 50929436 від 20.12.2021 року, начальником відділу Мирноградського відділу державної виконавчої служби Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Івановою Т.Г. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/242/649, виданого 29.02.2016 року Селидівським міським судом Донецької області, закінчено (борг, виконавчий збір та витрати стягнуті в повному обсязі).

Згідно платіжному дорученню № 13815 від 26.01.2022 року, платник Мирноградський ВДВС у Покровському районі Донецької області Східн. МУМЮ (м. Харків), отримувач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» призначення платежу: № 2/242/649, 29.02.2016 р. ОСОБА_1 , № 50929436, кошти за ВД стягнуті на користь стягувача у розмірі 510557,43 грн.

Частиною першоюстатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першоюстатті 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першоюстатті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина першастатті 546 ЦК України).

Частиною другоюстатті 548 ЦК Українивстановлено, що недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто, за виключенням гарантії (стаття 562 ЦК України), лише дійсні вимоги можуть бути забезпечені.

Частинами першою, другоюстатті 553 ЦК Українивизначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором абозаконом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої, другоїстатті 554 ЦК Україниу разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто порука є додатковим (акцесорний) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу(частина другастатті 1050 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК Українипередбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другоїстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від04 липня 2018 року (справа №14-154цс18).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 року (справа № 202/4494/16-ц) зробила висновок, що враховуючи встановлену законодавцем правову природу поручительства, як додаткового (акцесорного) зобов`язання до основного договору та пряму залежність від його умов, вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 26 листопада 2014 року (справа № 6-75цс14), від 03 лютого 2016 року (справа № 6-2017цс15) та від 06 липня 2016 року (справа № 6-1199цс16) про презумпцію чинності поруки та неможливість її припинення на підставі частини четвертоїстатті 559 ЦК Україниз огляду на наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, оскільки таке рішення саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору. А тому на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з відсутністю підстав для їх задоволення, оскільки строк дії договору поруки припинився, після винесення рішення Селидівським міським судом Донецької області від 28.05.2015 року. Крім того, позивач не скористався своїм правом пред`явлення вимог про стягнення з поручителя ОСОБА_1 сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, а також трьох процентів річних від простроченої суми на підставі положеньстатті 625 ЦК України, під час винесення вищевказаного рішення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силуст. 141 ЦПК Українита з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,223,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктова І. Сікорського, буд. 8, ЄДРПОУ 38750239) до ОСОБА_1 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська