Постанова
від 16.05.2023 по справі 911/665/22
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р. Справа№ 911/665/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 16.05.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2022 (повний текст рішення складено 06.03.2023)

у справі № 911/665/22 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Білоцерківської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Ставищенської територіальної громади Білоцерківського району Київської області

до 1) Ставищенської селищної ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп"

про визнання незаконним та скасування рішення ради

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Білоцерківська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Ставищенської територіальної громади Білоцерківського району Київської області звернулась в Господарський суд Київської області із позовом до Ставищенської селищної ради (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" (відповідач-2) про визнання незаконним та скасування рішення Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 21.10.2021 р. № 1360 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для рибогосподарських потреб".

Позовні вимоги обґрунтовані Білоцерківською окружною прокуратурою в інтересах держави в особі Ставищенської територіальної громади Білоцерківського району Київської області порушенням відповідачем-1 визначеної процедури передання земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності в оренду (обов`язковість проведення земельних торгів) відповідачу-2.

Короткий зміст заперечень відповідачів проти позову

Відповідач-1 - Ставищенська селищна рада в обґрунтування заперечень на позов вказував про те, що при наданні відповідачу-2 у користування спірні земельні ділянки водного фонду без проведення аукціону на підставі відповідного рішення Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 21.10.2021 р. № 1360 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для рибогосподарських потреб", було дотримано усіх вимог законодавства стсоовно їх надання.

Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" в обґрунтування заперечень на позов вказувало про те, що Білоцерківська окружна прокуратура передчасно звернулась до господарського суду з відповідним позовом, у зв`язку з наявністю компетентного органу для здійснення захисту інтересів держави у спірних відносинах - Держгеокадастру, порушенням порядку звернення та повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та обранням неналежного способу судового захисту.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2022 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення Ставищенської селищної ради від 21.10.2021 р. № 1360 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для рибогосподарських потреб".

Стягнуто з Ставищенської селищної ради на користь Київської обласної прокуратури судові витрати 1 240 грн 50 коп. судового збору.

Також, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" на користь Київської обласної прокуратури судові витрати 1 240 грн 50 коп. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішення Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 21.10.2021 р. № 1360 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для рибогосподарських потреб" прийнято з порушенням вимог ст. 51 Водного кодексу України та ст. 134 Земельного кодексу України, а саме відповідачу-2 надано в оренду земельні ділянки в комплексі з водними об`єктами загальною площею 202 га (кадастрові номери 3224255100:04:001:0007, 3224255100:04:001:008, 3224285601:01:051:0800, 3224285600:05:006:0009, 3224285600:05:006:0703), розташовані в межах та за межами с. Розкішна, смт Ставище Білоцерківського району Київської області, без проведення аукціону (земельних торгів), коли такої підстави у відповідача-1 не було. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний прокуратурою спосіб захисту є належним та таким, що може призвести до захисту або відновлення порушених речових прав територіальної громади, зокрема, щодо повернення у її володіння або користування спірних земельних ділянок.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" 23.03.2023 (згідно поштового трекера на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2022 у справі № 911/665/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права в частині оцінки правильності визначення прокуратурою належного позивача у справі (ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 15-3 Земельного кодексу України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України). Скаржник вказував, що при поданні позову прокуратура не врахувала, що уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції держави і який повинен був бути визначений як позивач, є територіальний орган Держгеокадастру, оскільки саме він здійснює контроль за використанням і охороною земель усіх категорій і форм власності, а також за додержанням земельного законодавства, у тому числі органами місцевого самоврядування, і відповідно, прокурор повинен був попередньо звернутися саме до вказаного органу з повідомленням про представлення інтересів держави у спірних правовідносинах.

Також, скаржник посилався на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права в частині оцінки правильності визначення прокуратурою належного способу судового захисту (ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 6 Закону України «Про оренду землі», ст. 80 Господарського процесуального кодексу України). Зокрема, скаржник наголошував, що суд першої інстанції послався на недопустимий доказ - лист Ставищенської селищної ради від 18.08.2022 № 03-06/1194, адже при поданні вказаного доказу прокуратурою порушено ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а саме строк та порядок його подання. Крім того, у скаржника наявні сумніви і у належності такого доказу.

Крім того, скаржник посилався і на те, що:

- судом першої інстанції допущено порушення ч. 1 ст. 123, ст. 124 ч. 1, ст. 134 Земельного кодексу України, оскільки на момент звернення ТОВ «Ставищенський рибгосп» до Ставищенської селищної ради та на момент ухвалення останньою рішення, вказане товариство мало дозвіл на спеціальне водокористування № 755/КВ/49-Д-19, і з урахуванням наведених норм, наявність чинного і не анульованого дозволу, з визначеним об`єктом спеціального водокористування, виключала проведення торгів;

- судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не наведено жодного висновку чи обґрунтування, на підставі якого задоволено позовні вимоги в частині земельної ділянки площею 37,0418 га, кадастровий номер 3224285601:01:051:0800;

- у наявних матеріалах справи наявні докази, що підтверджують поширення дії дозволу на водні об`єкти усіх 5-ти спірних земельних ділянках.

Додатково скаржник зазначав, що в оскаржуваному рішенні наводиться висновок про те, що дозвіл не поширюється на рибогосподарські технологічні водойми. Однак, вказані висновки суду скаржник вважає помилковими з огляду на те, що вказаний висновок спростовується наявним у справі доказом - Паспортом рибогосподарської технологічної водойми: повносистемного ставкового рибного господарства ТОВ "Ставищенський рибгосп" загальною площею 138,3659 на р. Гнилий Тікич в межах та за межами населених пунктів: смт. Ставище, с. Антонівка, с. Розкішна Ставищенського району Київської області від 30.11.2020, у якому зазначено про наявність дозволу на спеціальне водокористування цими водоймами, а саме: дозволу на спеціальне водокористування виданого Державним агентством водних ресурсів України від 19.04.2019 № 755/КВ-49д-19, тобто саме того дозволу, на підставі якого ТОВ "Ставищенський рибгосп" отримав у користування земельні ділянки, і вказаний дозвіл поширює свою дію також на рибогосподарські технологічні водойми, які, у свою чергу, розташовані на 4 із 5 спірних земельних ділянках.

Крім того, скаржник наголошував, що Паспорт рибогосподарських технологічних водойм від 30.11.2020 погоджено Управлінням Державного рибного агентства у м. Києві та Київській області, а також Держводагентством, а саме Басейновим управлінням водних ресурсів середнього Дніпра, а отже, Держводагентство підтвердило, що на Рибогосподарські технологічні водойми та Русловий ставок поширюється право спеціального водокористування, і вказаний доказ безпідставно не було враховано судом першої інстанції.

Крім того, скаржник вказував, що всупереч ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України не було враховано правові позиції, викладені у:

- постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 (щодо права органів Держгеокадастру звертатись до суду в контексті ст. 23 Закону України "Про прокуратуру);

- постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 922/708/19, від 08.12.2020 у справі № 908/1664/19 (щодо застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру);

- постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 (щодо належних та ефективних способів судового захисту при оскарженні договорів оренди та актів індивідуальної дії, якими ухвалено їх укласти);

- практиці ЄСПЛ, яка відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

24.04.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Білоцерківської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому Білоцерківська окружна прокуратура просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи у відзиві зводяться до того, що:

- спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, а також до земель водного фонду, право розпорядження якою належить територіальній громаді Ставищенської селищної ради, а функції власника земельної ділянки виконує Ставищенська селищна рада, яка діє в інтересах відповідної територіальної громади, а отже, ГУ Держгеокадастр у даному випадку, не наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у даній справі;

- у прокурора наявні усі повноваження для звернення до суду з відповідними вимогами , і прокуратурою вірно обрано спосіб захисту порушеного права, який відповідає приписам п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Також, у відзиві на апеляційну скаргу наголошується, що:

- судом першої інстанції вірно застосовано приписи ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України, ст. ст. 48, 49 Водного кодексу України;

- вірно враховано, що Державне агентство водних ресурсів України ТОВ «Ставищенський рибгосп» видало дозвіл на спеціальне водокористування від 19.04.2019 №755/КВ/49-д-19 від 19.04.2019 строком з 18.04.2019 по 18.04.2022, відповідно до якого фактичне місце здійснення діяльності (водокористування) Ставищенський район, с. Розкішна, річка Гнилий Тікич, басейн річки Синюха, район басейну річки Південний Буг у межах с. Розкішна Ставищенського району, а для одержання вказаного дозволу на спеціальне водокористування правовстановлюючим документом на водний об`єкт став договір оренди водних об`єктів від 16.05.2018, укладений між Розкішнянською сільською радою та ТОВ Ставищенський рибгосп, відповідно до якого відповідачу у строкове платне користування на 49 років для рибогосподарських потреб передається нагульний русловий ставок площею водного дзеркала 34,0382 га в руслі, який розташований в басейні р. Південний Буг;

- об`єктом оренди у відповідності за зазначеним договором є: вода (водний простір) водного об`єкта, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми площею 34,0382га; земельна ділянка з кадастровим номер 3224285601:01:051:0800 під водним об`єктом площею 34,0382га, прибережна захисна смуга 3,0036га (п.2 договору), а отже, спеціальний дозвіл на водокористування № 755/КВ/49-Д-19 від 19.04.2019, виданий ТОВ «Ставищенський рибгосп», стосується лише нагульного руслового ставка площею водного дзеркала 34,0382 га в руслі, який розташований в басейні р. Південния Буг у межах с. Розкішна Білоцерківського (Ставищенського) району;

- рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі №911/417/21, визнано недійсним договір оренди водних об`єктів від 16.05.2018, укладений між Розкішнянською сільською радою Ставищенского району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Ставищенський рибгосп щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800 під водним об`єктом площею 34,0382га та прибережної захисної смуги площею 3,0036 га.;

- згідно листа Ставищенської селищної ради № 03-06/132 від 25.01.2022, до Ставищенської селищної ради надходила ухвала Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі №911/417/21, якою прийнято відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі №911/417/21, отже останні були проінформовані про суть справи та те, що судом визнано недійсним договір оренди водних об`єктів від 16.05.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800 під водним об`єктом площею 34,0382га та прибережної захисної смуги площею 3,0036 га, на підставі якого ТОВ «Ставищенський рибгосп» і було видано спеціальний дозвіл на водокористування № 755/КВ/49-Д-19 від 19.04.2019;

- разом з тим, ТОВ «Ставищенський рибгосп» подав до Ставищенської селищної ради клопотання про надання дозволу на оформлення договору оренди земельної ділянки площею 202 га на території Ставищенської ОТГ (в межах та поза межами населених пунктів смт Ставище, с. Антонівка, с. Розкішна Ставищенського району) для ведення аквакультури із копіями додатків: схеми місце розташування земельних ділянок, правовстановлюючих документів, паспортів водойм, дозволу на спецводокористування (Ставищенська селищна рада вказане клопотання з додатками отримала за № 972 від 24.06.2021);

- отже, Ставищенською селищною радою при видачі рішення від 21.10.2021 за № 1360, в порушення вимог ст. 134 Земельного кодексу України (не застосування процедури земельних торгів), не враховано того, що ТОВ «Ставищенський рибгосп» мав дозволи на спецводокористування лише стосовно однієї земельної ділянки в межах с. Розкішна, а не як зазначено в клопотанні ТОВ «Ставищенський рибгосп» та в самому рішенні № 1360 - в межах та поза межами населених пунктів смт Ставище, с. Антонівка, с. Розкішна Ставищенського району;

- в порушення вимог ст. 49 Водного кодексу України, Ставищенською селищною радою не враховано те, що рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі №911/417/21, визнано недійсним договір оренди водних об`єктів від 16.05.2018, що був підставою для видачі ТОВ «Ставищенський рибгосп» спеціального дозволу на водокористування № 755/КВ/49-Д-19 від 19.04.2019.

Прокурор у відзиві наголошував, що вивченням зібраних матеріалів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021112030000301, а також спірного рішення Ставищенської селищної ради № 1360 від 21.10.2021 не встановлено підстав, передбачених ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, які надають право передавати в оренду ТОВ «Ставищенський рибгосп» земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 3224255100:04:001:0007 площею 49,8407 га, 3224255100:04:001:0008 площею 38,0437 га, 3224285601:01:051:0800 площею 37,0418 га, 3224285600:05:006:0009 площею 1,9815га, 3224285600:05:006:0703 площею 48,5000 га без проведення торгів. Передача ТОВ «Ставищенський рибгосп» земельних ділянок на підставі ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України є незаконною, оскільки у разі наявності декількох претендентів з числа фізичних або юридичних осіб, які мають бажання одержати в оренду земельні ділянки та звернулися з відповідним клопотанням, незалежно від наявності дозволу на користування надрами або спецводокористування передача в оренду земель мала б здійснюватися на конкурентних засадах.

Короткий зміст заперечень ТОВ «Ставищенський рибгосп» на відзив на апеляційну скаргу

04.05.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких скаржник додатково, окрім наведеного в апеляційній скарзі, наголошував на наступному:

- при поданні позову прокуратура не врахувала, що уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції держави і який повинен був бути визначений як позивач, є територіальний орган Держгеокадастру;

- згадуваний у відзиві нормативно - правовий акт - постанова КМУ від 13.03.2022 № 33 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» не відноситься до суті спору;

- до спірних правовідносин підлягають застосуванню висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 № 925/929/19;

- прокурором невірно обрано спосіб захисту;

- позиція прокурора суперечить матеріалам справи та суті дозволу на спеціальне водокористування, згідно якого ТОВ «Ставищенський рибгосп» на момент ухвалення оскаржуваного рішення мав право здійснювати спеціальне водокористування щодо вод річок Гнилий Тікич та Гірський Тікич, у межах якого перебувають усі 5 спірних земельних ділянок.

- безпідставними є посилання на кримінальне провадження № 42021112030000301, оскільки в межах такого жодній особі не пред`явлено обвинувачення, і жодна особа не притягнута до відповідальності за вироком суду;

- прокурором не було спростовано жодного доводу скаржника в апеляційній скарзі, прокурор не сформулював жодного конкретного заперечення позиції скаржника, здійснив посилання на судову практику, яка не має відношення до суті спірних правовідносин у даній справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/665/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/665/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2022 у справі № 911/665/22.

06.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/665/22.

Разом з тим, головуючий суддя Тищенко О.В. перебувала у відрядженні з 01.04.2023 та у відпустці. Питання пов`язані з рухом апеляційної скарги вирішується після виходу судді з відпустки (12.04.2023).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2022 у справі № 911/665/22, розгляд справи призначено на 16.05.2023, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 16.05.2023 з`явились прокурор та представник відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" (скаржника).

Позивач та відповідач-1 (Ставищенська селищна рада) в судове засідання 16.05.2023 представників - не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема за допомогою як електронних засобів зв`язку, а також засобами поштового зв`язку.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки про дату та місце розгляду справи учасники спору повідомлялись належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, в матеріалах справи наявний необхідний обсяг документів для вирішення спору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників позивача та відповідача-2 у судове засідання за умови належного повідомлення про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Представник скаржника в судовому засіданні 16.05.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2022 у справі № 911/665/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор в судовому засіданні 16.05.2023 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 16.05.2018 між Розкішнянською сільською радою та відповідачем 2 - ТОВ "Ставищенський рибгосп" укладено договір оренди водних об`єктів, відповідно до якого відповідачу у строкове платне користування на 49 років для рибогосподарських потреб передається нагульний русловий ставок площею водного дзеркала 34,0382 га в руслі , який розташований в басейні р. Південния Буг.

Об`єктом оренди у відповідності за зазначеним договором є: вода (водний простір) водного об`єкта, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми площею 34,0382га; земельна ділянка з кадастровим номер 3224285601:01:051:0800 під водним об`єктом площею 34,0382га, прибережна захисна смуга 3,0036га (п. 2 договору).

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/417/21 за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі територіальної громади села Розкішна Ставищенського району Київської області до Ставищенської сільської ради, ТОВ "Ставищенський рибгосп" про скасування рішень, визнання недійсним договору оренди, скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації прав на земельну ділянку, позов задоволено повністю та вирішено: скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 09.02.2018 р. № 315-07 "Про дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки для передачі у користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для риборозведення на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району у селі Розкішна"; скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 25.04.2018 р. № 348-07 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельної ділянки в натурі (на місцевості) для рибогосподарських потреб в межах с. Розкішна на території Розкішнянської сільської ради Ставищенского району"; скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 16.05.2018 р. № 451-07 "Про передачу у довгострокову оренду водного об`єкту ТОВ "Ставищенський рибгосп"; визнати недійсним договір оренди водних об`єктів від 16.05.2018, укладений між Розкішнянською сільською радою Ставищенского району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800 під водним об`єктом площею 34,0382га та прибережної захисної смуги площею 3,0036 га; скасувати рішення державного реєстратора Ставищенської районної державної адміністрації від 17.07.2018 №42095654 про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800, що розташована: Київська обл. Ставищенський р-н, с. Розкішна; скасувати державну реєстрацію від 17.07.2018 №42095654, здійснену державним реєстратором Ставищенської районної державної адміністрації, прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" на земельну ділянку з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800, що розташована: Київська обл. Ставищенський р-н, с.Розкішна.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно копій матеріалів, наданих Державним агентством водних ресурсів України, на запит Білоцерківського РВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області у межах кримінального провадження № 42021112030000301, відповідач-2 звернувся до Державного агентства водних ресурсів України з заявою про надання дозволу на спеціальне водокористування з метою задоволення рибогосподарських потреб з наступним зазначення басейну річки, водного об`єкта і його місцезнаходження: р. Гнилий Тікич (права притока р. Синюха (басейн р. Південний Буг), біля смт Ставище Ставищенського району Київської області.

До вказаної заяви відповідача-2 було додано, зокрема, нормативний розрахунок водокористування і водовідведення (обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення).

У відповідності до вищезазначеного розрахунку метою водокористування є рибогосподарські потреби - наповнення за рахунок фільтрації та випаровування, поповнення за рахунок скиду.

При цьому, такий розрахунок разом з іншими документами були надані відповідачем-2 для отримання дозволу на спеціальне водокористування на підставі договору оренди водних об`єктів від 16.05.2018.

19.04.2019 Державним агентством водних ресурсів України було надано водокористувачу - ТОВ "Ставищенський рибгосп" дозвіл на спеціальне водокористування № 755/КВ/49д-19. Фактичне місце здійснення діяльності (водокористування): Ставищенський район, с. Розкішна, р. Гнилий Тікич, басейн р. Синюха, район басейну р. Підвенний Буг. Фактичне місце здійснення діяльності (водовідведення): у межах с. Розкішна Ставищенського району. Мета водокористування: рибогосподарські потреби - поповнення за рахунок скиду; рибогосподарські потреби - поповнення за рахунок фільтрації та випаровування.

Відповідач-2 звернувся до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок водного фонду в користування на умовах оренди на території Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області в межах та за межами смт Ставище, с. Розкішна, с. Антонівка загальною площею 202, 000 га.

Рішенням 13-ї чергової сесії VIII скликання Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 27.07.2021 № 884 "Про дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок водного фонду ТОВ "Ставищенський рибгосп" на території Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області в межах та за межами смт Ставище, с. Розкішна, с. Антонівка" вирішено, зокрема, надати дозвіл ТОВ "Ставищенський рибгосп" на розробку проекту відведення земельних ділянок водного фонду в користування на умовах оренди на території Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області в межах та за межами смт Ставище, с. Розкішна, с. Антонівка загальною площею орієнтовано 202,0000 га.

Рішенням 17-ої чергової сесії VIII скликання Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 21.10.2021 № 1360 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для рибогосподарських потреб" затверджено розроблені ПП "Землевпорядний центр АО" проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для рибогосподарських потреб (код згідно з КВЦПЗ - 10.07) ТОВ Ставищенський рибгосп":

смт Ставище Білоцерківського району Київської області площею 49,8407 га для рибогосподарських потреб, смт Ставище, кадастровий номер земельної ділянки 3224255100:04:001:0007;

смт Ставище Білоцерківського району Київської області площею 38,0437 га для рибогосподарських потреб, смт Ставище, кадастровий номер земельної ділянки 3224255100:04:001:008;

с. Розкішна Білоцерківського району Київської області площею 37,0418 га для рибогосподарських потреб, с. Розкішна, кадастровий номер земельної ділянки 3224285601:01:051:0800;

с. Розкішна Білоцерківського району Київської області площею 1,9815 га для рибогосподарських потреб, за межами с. Розкішна, кадастровий номер земельної ділянки 3224285600:05:006:0009;

смт Ставище Білоцерківського району Київської області площею 48,5000 га для рибогосподарських потреб на території Ставищенської селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки 3224285600:05:006:0703.

Серед документів, наданих селищній раді, на обґрунтування наявності підстав для отримання водного об`єкту в оренду відповідачем-2 було надано, зокрема, дозвіл на спеціальне водокористування № 755/КВ/49д-19 від 19.04.2019.

Пунктом 1 вказаного дозволу передбачено, що фактичний місцем здійснення діяльності (водокористування) є Ставищенський район, с. Розкішна, р. Гнилий Тікич, басейн р. Синюха, район басейну р. Південний Буг.

Відповідно до п. 2 вказаного дозволу, фактичний місцем здійснення діяльності (водовідведення) знаходиться у межах с. Розкішна Ставищенського району.

Метою водокористування є рибогосподарські потреби - поповнення за рахунок скиду; рибогосподарські потреби - поповнення за рахунок фільтрації та випаровування.

Строк дії дозволу: з 18.04.2019 по 18.04.2022.

Прокурор у позові вказував, що:

- підставою для одержання відповідачем-2 дозволу на спеціальне водокористування № 755/КВ/49д-19 від 19.04.2019, у тому числі, став договір оренди водних об`єктів від 16.05.2018, укладений між Розкішнянською сільською радою Ставищенского району Київської області та ТОВ "Ставищенський рибгосп" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800 під водним об`єктом площею 34,0382га та прибережної захисної смуги площею 3,0036 га, який в подальшому було визнано недійсним на підставі рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/417/21 за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі територіальної громади села Розкішна Ставищенського району Київської області до Ставищенської сільської ради, ТОВ "Ставищенський рибгосп" про скасування рішень, визнання недійсним договору оренди, скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації прав на земельну ділянку;

- Ставищенською селищною радою при прийнятті оспорюваного рішення від 21.10.2021 № 1360 не було враховано, що відповідач-2 мав дозвіл лише щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800, а не як зазначено в клопотанні відповідача-2 та самому рішенні - в межах та поза межами населених пунктів смт Ставище, с. Антонівка, с. Розкішна Ставищенського району і підстава отримання такого дозволу - договір оренди водних об`єктів від 16.05.2018 був визнаний недійсним в судовому порядку, а тому земельні ділянки з кадастровими номерами 3224255100:04:001:0007, 3224255100:04:001:008, 3224285601:01:051:0800, 3224285600:05:006:0009, 3224285600:05:006:0703 були передані відповідачем-1 відповідачу-2 в користування з порушенням конкурентних засадах, передбачених ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України;

- у позовній заяві, поданій в інтересах Ставищенської територіальної громади Білоцерківського району Київської області прокурор просив визнати недійсним та скасувати рішення Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 21.10.2021 № 1360 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для рибогосподарських потреб" щодо відведення земельних ділянок в оренду для рибогосподарських потреб ТОВ "Ставищенський рибгосп" з кадастровими номерами 3224255100:04:001:0007, 3224255100:04:001:008, 3224285601:01:051:0800, 3224285600:05:006:0009, 3224285600:05:006:0703.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Водного кодексу України, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Частинами 3-5 ст. 51 Водного кодексу України передбачено, що водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, зокрема, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 134 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності, зокрема, у разі: використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Частинами 1-7 ст. 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.

Для одержання дозволу на спеціальне водокористування юридична або фізична особа, фізична особа - підприємець звертається до органів, зазначених у частині другій цієї статті, із заявою, до якої додаються:

обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення;

опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод;

нормативи гранично допустимого скидання (гдс) забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо);

затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);

копія правовстановлюючих документів на водні об`єкти (для орендарів водних об`єктів).

Зазначений перелік документів є вичерпним.

Постановою Кабінетів Міністрів України № 321 від 13.03.2002 затверджено Порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування (надалі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами Держводагентства, а у разі використання води водних об`єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - Держводагентством (далі - дозвільні органи).

Відповідно до п. 3 цього ж Порядку видача (відмова у видачі) та анулювання дозволу на спеціальне водокористування здійснюються відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Дозволи видаються на підставі заяви водокористувача, в якій зазначаються:

найменування органу, що видає дозвіл;

дані водокористувача (фізичної або юридичної особи);

мета отримання дозволу або реквізити дозволу, який анулюється;

місце здійснення спеціального водокористування (назва басейну річки, водного об`єкта і його місцезнаходження);

згода на оброблення персональних даних;

підпис та печатка (за наявності) замовника.

До заяви додаються такі документи:

обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення;

опис та схема місць забору води та скидання зворотних вод;

нормативи гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо);

копія правовстановлюючих документів на водні об`єкти (для орендарів водних об`єктів).

У разі коли показники нормативних розрахунків водокористування і водовідведення, гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами, нормативи екологічної безпеки водокористування є незмінними, новий дозвіл на спеціальне водокористування видається на підставі заяви та документів, які подавалися водокористувачем для отримання попереднього дозволу.

Згідно з п. 5 цього ж Порядку у дозволі зазначаються:

1) найменування органу, що його видав;

2) найменування та реквізити водокористувача;

3) назва та код водного об`єкта (джерело водопостачання, приймач зворотних вод), водогосподарської ділянки;

4) ліміти забору води, використання води та скидання забруднюючих речовин у складі зворотних вод;

5) інші характеристики водокористування (передача води, скидання зворотних (стічних) вод, використання води в системах оборотного та повторного водопостачання);

6) умови спеціального водокористування;

7) відомості щодо природоохоронних заходів та строки їх реалізації;

8) строк, на який видано дозвіл.

Дозвіл скріплюється печаткою та підписом керівника органу, що його видав.

Форма дозволу на спеціальне водокористування та заяви для його отримання, а також форма нормативного розрахунку водокористування і водовідведення затверджуються Міндовкіллям.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Розкішнянської сільської ради (правонаступником всіх прав та обов`язків якої є Ставищенська селищна рада) від 16.05.2018 р. № 451-07 "Про передачу у довгострокову оренду водного об`єкта ТОВ "Ставищенський рибгосп" вирішено передати строком на 49 років нагульний русловий ставок площею 37,0418 га (площа водного об`єкту 34,0382 га, площа прибережної захисної смуги - 3,0036 га), кадастровий номер 3224285601:01:051:0800, що розташований в межах населеного пункту с. Розкішна Ставищенського району Київської області.

Відповідно до п. 4 вказаного рішення доручено сільському голові укласти договір оренди водного об`єкту з ТОВ "Ставищенський рибгосп" у сукупності із земельною ділянкою від об`єктом.

Пунктами 5 та 6 зобов`язано відповідача 2 - ТОВ "Ставищенський рибгосп" погодити договір оренди з державним органом водного господарства та приступити до використання водного об`єкту після державної реєстрації договору оренди.

16.05.2018 між Розкішнянською сільською радою та відповідачем 2 - ТОВ "Ставищенський рибгосп" укладено договір оренди водних об`єктів, відповідно до якого відповідачу у строкове платне користування на 49 років для рибогосподарських потреб передається нагульний русловий ставок площею водного дзеркала 34,0382 га в руслі , який розташований в басейні р. Південния Буг.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2021. у справі № 911/417/21 за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі територіальної громади села Розкішна Ставищенського району Київської області до Ставищенської сільської ради, ТОВ "Ставищенський рибгосп" про скасування рішень, визнання недійсним договору оренди, скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації прав на земельну ділянку, позов задоволено повністю та вирішено: скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 09.02.2018 р. № 315-07 "Про дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки для передачі у користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для риборозведення на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району у селі Розкішна"; скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 25.04.2018 р. № 348-07 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельної ділянки в натурі (на місцевості) для рибогосподарських потреб в межах с. Розкішна на території Розкішнянської сільської ради Ставищенского району"; скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 16.05.2018 р. № 451-07 "Про передачу у довгострокову оренду водного об`єкту ТОВ "Ставищенський рибгосп"; визнати недійсним договір оренди водних об`єктів від 16.05.2018, укладений між Розкішнянською сільською радою Ставищенского району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800 під водним об`єктом площею 34,0382га та прибережної захисної смуги площею 3,0036 га; скасувати рішення державного реєстратора Ставищенської районної державної адміністрації від 17.07.2018 №42095654 про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800, що розташована: Київська обл. Ставищенський р-н, с. Розкішна; скасувати державну реєстрацію від 17.07.2018 №42095654, здійснену державним реєстратором Ставищенської районної державної адміністрації, прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" на земельну ділянку з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800, що розташована: Київська обл. Ставищенський р-н, с.Розкішна.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Як вірно зазначив суд першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, вищевказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2021 р. у справі № 911/417/21 за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі територіальної громади села Розкішна Ставищенського району Київської області до Ставищенської сільської ради, ТОВ "Ставищенський рибгосп" про скасування рішень, визнання недійсним договору оренди, скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації прав на земельну ділянку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що вищевказані обставини (зокрема встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/417/21 за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі територіальної громади села Розкішна Ставищенського району Київської області до Ставищенської сільської ради, ТОВ "Ставищенський рибгосп" про скасування рішень, визнання недійсним договору оренди, скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації прав на земельну ділянку, яким позов задоволено повністю та вирішено: скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 09.02.2018 р. № 315-07 "Про дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки для передачі у користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для риборозведення на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району у селі Розкішна"; скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 25.04.2018 р. № 348-07 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельної ділянки в натурі (на місцевості) для рибогосподарських потреб в межах с. Розкішна на території Розкішнянської сільської ради Ставищенского району"; скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 16.05.2018 р. № 451-07 "Про передачу у довгострокову оренду водного об`єкту ТОВ "Ставищенський рибгосп"; визнати недійсним договір оренди водних об`єктів від 16.05.2018, укладений між Розкішнянською сільською радою Ставищенского району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800 під водним об`єктом площею 34,0382га та прибережної захисної смуги площею 3,0036 га; скасувати рішення державного реєстратора Ставищенської районної державної адміністрації від 17.07.2018 №42095654 про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800, що розташована: Київська обл. Ставищенський р-н, с. Розкішна; скасувати державну реєстрацію від 17.07.2018 №42095654, здійснену державним реєстратором Ставищенської районної державної адміністрації, прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" на земельну ділянку з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800, що розташована: Київська обл. Ставищенський р-н, с.Розкішна) - є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дозвіл на спеціальне водокористування № 755/КВ/49д-19 від 19.04.2019 було видано щодо водного об`єкта - нагульного руслового ставка загальною площею 37,0418 га на підставі договору оренди водних об`єктів від 16.05.2018, укладеного між Розкішнянською сільською радою Ставищенского району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800 під водним об`єктом площею 34,0382га та прибережної захисної смуги площею 3,0036 га. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Також, судом апеляційної інстанції враховано, що станом на час розгляду справи в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції, вказаний дозвіл на спеціальне водокористування - є чинним, у встановленому законодавством порядку не анульований, що підтверджується відомостями з порталу електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України, наявними у матеріалах справи.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції безпідставно не було враховано як доказ, Паспорт рибогосподарських технологічних водойм від 30.11.2020, який погоджено Управлінням Державного рибного агентства у м. Києві та Київській області, а також Держводагентством, а саме Басейновим управлінням водних ресурсів середнього Дніпра, а отже, Держводагентство підтвердило, що на Рибогосподарські технологічні водойми та Русловий ставок поширюється право спеціального водокористування, - судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки зазначення у даному паспорті про наявність дозволу на спеціальне водокористування, а саме: дозволу на спеціальне водокористування виданого Державним агентством водних ресурсів України від 19.04.2019 № 755/КВ-49д-19 жодним чином не підтверджує право відповідача-2 щодо користування відповідними об`єктами у їх сукупності, оскільки посилання на вказаний дозвіл здійснено у розділі «Повносистемне ставкове рибне господарство ТОВ «Ставищенський рибгосп», де містяться загальні характеристики товариства, яке здійснює відповідну діяльність, з посиланням на відповідні документи. При цьому, вказаний Паспорт не спростовує сукупність наявних у справі доказів, які обгрунтовано досліджені судом першої інстанції, і підтверджують в сукупності факт, що дозвіл на спеціальне водокористування № 755/КВ/49д-19 від 19.04.2019 було видано щодо водного об`єкта - нагульного руслового ставка загальною площею 37,0418 га на підставі договору оренди водних об`єктів від 16.05.2018, укладеного між Розкішнянською сільською радою Ставищенского району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800 під водним об`єктом площею 34,0382га та прибережної захисної смуги площею 3,0036 га., і в подальшому зазначений договір визнано недійсним на підставі рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 р. у справі № 911/417/21, яке набрало законної сили.

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідач-2 звернувся до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок водного фонду в користування на умовах оренди на території Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області в межах та за межами смт Ставище, с. Розкішна, с. Антонівка загальною площею 202, 000 га.

У вересні 2021 року ТОВ "СКІМ-ЛЕКС" звернулось до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області з листом вих. № 66 від 13.09.2021 про прийняття рішення щодо надання земельних ділянок в оренду на земельних торгах, у якому просило прийняти рішення щодо передачі прав оренди земельних ділянок водного фонду для здійснення аквакультури (рибництва) на території Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області в межах та за межами смт. Ставище, с. Розкішна, с. Антонівка загальною площею орієнтовано 202,0000 га на умовах аукціону та вжити необхідних дій з підготовки лотів для подальшого оформлення права оренди.

У відповідь на вищезазначений лист, Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області у своєму листі № 03-19/1259 від 05.10.2021 повідомила, що у відповідності до ст. 123, абз. 3 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу на таку земельну ділянку рішенням Ставищенської селищної ради надано дозвіл на розробку проекту відведення в оренду ТОВ "Ставищенський рибгосп".

Пунктом 2 цього ж рішення встановлено передати в оренду ТОВ "Ставищенський рибгосп" земельні ділянки у комплексі з розташованими на них водними об`єктами - для рибогосподарських потреб та: укласти договір оренди земельної ділянки терміном на 20 років; встановити орендну плату в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 3 цього ж рішення затверджено наступні умови надання земельних ділянок в оренду без проведення земельних торгів:

- використання земельної ділянки для потреб, пов`язаних із користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

- наявність паспорту водного об`єкта.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, станом на час прийняття відповідачем-1 оспорюваного рішення, у відповідача-2 були відсутні будь-які інші належним чином отримані дозволи на спеціальне водокористування щодо водних об`єктів, розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224255100:04:001:0007, 3224255100:04:001:008, 3224285601:01:051:0800, 3224285600:05:006:0009, 3224285600:05:006:0703.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено у процесі розгляду справи, договір оренди водних об`єктів від 16.05.2018, укладений між Розкішнянською сільською радою Ставищенского району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800 під водним об`єктом площею 34,0382га та прибережної захисної смуги площею 3,0036 га, що став підставою для отримання відповідачем-2 дозволу на спеціальне водокористування № 755/КВ/49д-19 від 19.04.2019, було визнано недійсним у судовому порядку.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3224255100:04:001:0007, 3224255100:04:001:008 та 3224285600:05:006:0009, 3224285600:05:006:0703 в комплексі з розташованими на них водними об`єктами мали бути передані в користування (оренду) на конкурентних засадах за результатами проведення земельних торгів.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 21.10.2021 № 1360 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для рибогосподарських потреб" прийнято з порушенням вимог ст. 51 Водного кодексу України та ст. 134 Земельного кодексу України, а саме відповідачу-2 надано в оренду земельні ділянки в комплексі з водними об`єктами загальною площею 202 га (кадастрові номери 3224255100:04:001:0007, 3224255100:04:001:008, 3224285601:01:051:0800, 3224285600:05:006:0009, 3224285600:05:006:0703), розташовані в межах та за межами с. Розкішна, смт Ставище Білоцерківського району Київської області, без проведення аукціону (земельних торгів), коли такої підстави у відповідача-1 не було, і що підтверджено наявними у справі доказами у їх сукупності.

При цьому, відповідач-2 наголошував як у відзиві на позов, так і у апеляційній скарзі на тому, що Білоцерківська окружна прокуратура передчасно звернулась до господарського суду з відповідним позовом, у зв`язку з наявністю компетентного органу для здійснення захисту інтересів держави у спірних відносинах - Держгеокадастру, порушенням порядку звернення та повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та обранням неналежного способу судового захисту.

Суд апеляційної інстанції вказані доводи скаржника відхиляє як необгрунтовані, з огляду на наступне.

Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті (абз. 1, 2 ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз. 1-3 ч. 4).

Отже, системне тлумачення положень ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії", заява № 42454/02, § 35).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зазначає компетентний орган, якщо такий наявний.

В свою чергу, у справі № 911/665/22, яка розглядається, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави та не визначив у позовній заяві Ставищенську селищну раду уповноваженим органом у спірних правовідносинах, оскільки Ставищенська селищна рада є одним із співвідповідачів, рішення якої оскаржується через недотримання вимог законодавства стосовно передання земельних ділянок в оренду, а рада не може бути одночасно і позивачем, і відповідачем у справі.

Цим прокурор обґрунтував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 922/708/19.

При цьому Велика Палата Верховного Суду підтримала свою позицію, наведену у справі № 587/430/16-ц у постанові від 26.06.2019 про те, що процедура, передбачена ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (щодо попереднього повідомлення компетентного органу про порушення інтересів держави) застосовується тільки у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту, а не у випадку відсутності компетентного органу.

Отже, захист інтересів держави в особі територіальної громади має здійснювати відповідна рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у виді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення ради відповідачем, іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади, не існує.

Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 01.09.2020 у справі № 922/1441/19 та в постановах від 24.09.2020 у справі № 920/3272/18, від 12.01.2021 у справі № 922/3042/16.

У свою чергу, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли між учасниками спору у справі № 911/665/22, адже стосуються випадку, коли прокурор звертається з позовом в інтересах держави через те, що захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, в той же час у даній справі позов заявлено Білоцерківською окружною прокуратурою самостійно у зв`язку з тим, що Ставищенська селищна рада є одним із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через недотримання процедури передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, передбаченої нормативно-правовими актами України.

Як зазначала прокуратура, неправомірна передача Ставищенською селищною радою в оренду земельних ділянок відповідачу-2 порушує права Ставищенської селищної територіальної громади та позбавляє її можливості визначити належного користувача, який буде здійснювати використання та запропонував би найкращі, у порівнянні з іншими учасниками, пропозиції, в тому числі щодо розміру плати за користування такими земельними ділянками та інших зобов`язань (в тому числі інвестиційного характеру), які покладаються на переможця аукціону.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокуратура у позовній заяві, інших письмових поясненнях на виконання вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України навела обгрунтовані та достатні підстави для представництва інтересів держави, обґрунтувала, у чому полягає порушення цих інтересів, визначила Ставищенську селищну раду одним із співвідповідачів у справі та заявила вимогу про визнання незаконними та скасування її рішення. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1). У частині 2 наведеної статті зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У частині 3 наведеної статті зазначено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Проте, рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права. На таку особу, позивача, з урахуванням принципу свободи розпорядження власними процесуальними правами, не можна покладати обов`язок об`єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення.

Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 30.05.2018 р. у справі № 923/466/17 та від 19.06.2018 р. у справі № 916/1979/13.

Як було зазначено вище, Білоцерківська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Ставищенської територіальної громади Білоцерківського району Київської області звернулась із позовом до Ставищенської селищної ради та ТОВ "Ставищенський рибгосп" про визнання недійсним та скасування рішення Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 21.10.2021 р. № 1360 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для рибогосподарських потреб" щодо відведення земельних ділянок в оренду для рибогосподарських потреб ТОВ "Ставищенський рибгосп" з кадастровими номерами 3224255100:04:001:0007, 3224255100:04:001:0008, 3224285601:01:051:0800, 3224285600:05:006:0009, 3224285600:05:006:0703.

При цьому, як підтверджується наявними матеріалами справи, вірно встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, станом на час звернення прокуратури до суду з відповідним позовом та на час розгляду справи, підписані на підставі оспорюваного рішення Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 21.10.2021 р. № 1360, договір № 1 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 09.02.2022 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285600:05:006:0703 площею 48,5000 га, договір № 2 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 09.02.2022 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285600:05:006:0009 площею 1,9815 га, договір № 3 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 09.02.2022 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224255100:04:001:0008 площею 38,0437 га, договір № 4 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 09.02.2022 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224255100:04:001:0007 площею 49,8407 га, договір № 5 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 09.02.2022 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800 площею 37,0418 га - не є укладеними, оскільки остаточно не погоджені з відповідним територіальним підрозділом Державного агентства з водних ресурсів України та не зареєстровані у встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" порядку.

Вказані обставини додатково підтверджуються листом Ставищенської селищної ради від 18.08.2022 № 03-06/1194, наявним у матеріалах справи, який надано прокуратурою у справу.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції послався на недопустимий доказ - лист Ставищенської селищної ради від 18.08.2022 № 03-06/1194, адже при поданні вказаного доказу прокуратурою порушено ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а саме строк та порядок його подання, а у скаржника наявні сумніви і у належності такого доказу - судом апеляційної інстанції приймаються до уваги, з огляду на те, що вказаний лист було подано прокурором у справі 12.10.2022, тобто вже на стадії розгляду справи по суті (ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті постановлена 31.08.2022), проте, вказаний довод скаржника не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки суд першої інстанції при постановленні рішення дійшов висновку на підставі наявних у справі доказів в сукупності про те, що станом на час звернення прокуратури до суду з відповідним позовом та на час розгляду справи, підписані на підставі оспорюваного рішення Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 21.10.2021 р. № 1360, договір № 1 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 09.02.2022 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285600:05:006:0703 площею 48,5000 га, договір № 2 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 09.02.2022 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285600:05:006:0009 площею 1,9815 га, договір № 3 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 09.02.2022 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224255100:04:001:0008 площею 38,0437 га, договір № 4 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 09.02.2022 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224255100:04:001:0007 площею 49,8407 га, договір № 5 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 09.02.2022 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800 площею 37,0418 га - не є укладеними, оскільки остаточно не погоджені з відповідним територіальним підрозділом Державного агентства з водних ресурсів України та не зареєстровані у встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" порядку.

Отже, зазначений вище лист від 18.08.2022 № 03-06/1194 не впливає на спростування вказаної встановленої обставини, у зв`язку з чим доводи скаржник в цій частині не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на вищенаведене, твердження скаржника про те, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не наведено жодного висновку чи обґрунтування, на підставі якого задоволено позовні вимоги в частині земельної ділянки площею 37,0418 га, кадастровий номер 3224285601:01:051:0800 - суд апеляційної інстанції також відхиляє як таке, що не знайшло свого підтвердження матеріалами справи та спростовуються змістом оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що прийняте з порушенням вимог земельного законодавства рішення Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 21.10.2021 р. № 1360 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для рибогосподарських потреб" не було остаточно реалізовано та не вичерпало свою дію, а тому обраний прокуратурою спосіб захисту є належним та таким, що може призвести до захисту або відновлення порушених речових прав територіальної громади, зокрема, щодо повернення у її володіння або користування спірних земельних ділянок.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції враховує, що обраний прокурором спосіб захисту шляхом визнання незаконним та скасування рішення Ставищенської селищної ради від 21.10.2021 р. № 1360 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для рибогосподарських потреб" - є законним та ефективним способом захисту порушених прав у судовому порядку в контексті ініційованого спору.

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника в цій частині також відхиляються судом апеляційної інстанції як необгрунтовані та безпідставні.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

У процесі розгляду справи відповідачами не було надано ні суду першої інстанції, а скаржником - суду апеляційної інстанції достатніх належних та допустимих доказів, які підтверджували б наявність належним чином оформлених дозволів на спеціальне водокористування, відмінних від дозволу № 755/КВ/49д-19 від 19.04.2019 чи інших визначених законом підстав, необхідних для передачі в оренду земельних ділянок з водними об`єктами на неконкурентних засадах згідно з оспорюваним рішенням відповідача-1.

Отже, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 21.10.2021 р. № 1360 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для рибогосподарських потреб" було прийнято з порушенням положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України та інших нормативно-правових актів України - за відсутності відповідних правових підстав щодо передачі ТОВ "Ставищенський рибгосп" в користування (оренду) земельних ділянок з кадастровими номерами 3224255100:04:001:0007, 3224255100:04:001:008, 3224285601:01:051:0800, 3224285600:05:006:0009, 3224285600:05:006:0703 без застосування конкурентних засад (земельних торгів), а тому позовна вимога прокуратури, заявлена в інтересах територіальної громади, до відповідачів про скасування такого рішення, є законною і обґрунтованою, та підлягає задоволенню у повному обсязі. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Також, оцінивши вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що вони враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким повністю задоволено позовні вимоги прокурора і визнано незаконним та скасовано рішення Ставищенської селищної ради від 21.10.2021 р. № 1360 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди ТОВ "Ставищенський рибгосп" для рибогосподарських потреб".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2022 у справі № 911/665/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2022 у справі № 911/665/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2022 у справі № 911/665/22 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп".

4. Матеріали справи № 911/665/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 14.06.2023.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

С.Р. Станік


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	16.05.2023
Оприлюднено	21.06.2023
Номер документу	111641464
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права користування земельною ділянкою

Бацуца В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 16.05.2023 по справі 911/665/22ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —911/665/22

Постанова від 16.05.2023

Постанова
від 16.05.2023 по справі 911/665/22
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД