Постанова

від 12.06.2023 по справі 920/1217/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2023 р. Справа№ 920/1217/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О.

за участю представників:

ГУ ДПС у Сумській області - Іванченко Т.С.

Ліквідатора Ховріна Ю.А. - Кунцевич С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.04.2023

у справі №920/1217/20 (суддя Яковенко В.В.)

про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Шосткинський завод хімічних реактивів»

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст суті спору.

Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до господарського суду скаргою на дії ліквідатора ПрАТ ШЗХР Ховрніа Ю.А., в якій просить суд визнати дії ліквідатора такими, що суперечать нормам чинного законодавства; відсторонити Ховріна Ю.А. від виконання повноважень ліквідатора ПрАТ ШЗХР; зобов`язати комітет кредиторів визначитися з кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора ПрАТ ШЗХР.

Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.04.2023, зокрема у задоволенні скарги Головного управління ДПС у Сумській області на дії ліквідатора відмовлено.

Господарський суд дійшов висновків, що дії ліквідатора спрямовані на завершення господарської діяльності не містять ознак порушень, що тягнуть до його відсторонення; після закінчення у 2021 році господарської діяльності шляхом завершення технологічного (виробничого) циклу всі хімічні речовини, які було за можливе утилізувати було утилізовано, а ті, які не підлягали утилізації, було захоронено на власному полігоні підприємства-банкрута; скаржником не зазначено, яку саме норму права, в тому числі вимогу Кодексу щодо повноважень ліквідатора, було порушено арбітражним керуючим під час подання податкових декларацій; скаржником у поданій скарзі не зазначено, які саме правочини боржника він вважає такими, що порушують права боржника або кредиторів та можуть бути визнані недійсними; матеріали справи не містять наявності судових рішень про визнання недійсними угод, укладених між ПрАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів" та ТОВ "Виробниче підприємство "Шосткинський завод хімічних реактивів", що підтверджує законність дій ліквідатора щодо виконання господарських угод; ліквідатор засвідчив, що певні технічні недоліки в оформленні останньої інвентаризації проаналізовано та на даний час виправляються, вживаються заходи щодо усунення розбіжностей в інвентаризаційних описах з переліком ліквідаційної маси банкрута; з приводу інших порушених скаржником питань (дебіторської заборгованості, сплати винагороди ліквідатору, розподілу прибутку тощо) суд вважає, що, оскільки ліквідаційна процедура триває, вони можуть та повинні бути вирішені до її закінчення з урахуванням обговорень у судових засіданнях, зборах комітету кредиторів та за наслідками прийнятого судового рішення за скаргою на дії ліквідатора; за визначених обставин в сукупності судом не встановлено обставин достатніх для відсторонення арбітражного керуючого Ховріна Ю.А. від виконання повноважень ліквідатора у цій справі, в тому числі внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов`язків відповідно до положень Кодексу.

Разом з цим суд констатува, що в роботі ліквідатора наявні недоліки щодо повноти та оперативності звітування, реагування на запити кредиторів і надання їм певних роз`яснень, пояснень і документів, проте ці недоліки можуть бути усунуті та не є достатньою і самостійною підставою для відсторонення арбітражного керуючого.

Апеляційне провадження (рух справи).

Головного управління ДПС у Сумській області звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить ухвалу господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні скарги на дії ліквідатора скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати дії ліквідатора Ховріна Юрія Андрійовича такими, що суперечать норам чинного законодавства та відсторонити його від виконання повноважень ліквідатора ПрАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів", зобов`язати комітет кредиторів визначитися з кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора.

В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду першої інстанції апелянт наводить наступні аргументи:

- в порушення вимог статей 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором подано до Головного управління ДПС у Сумській області податкові декларації з податку на додану вартість за червень-грудень 2021 року, що свідчить про подальше здійснення банкрутом господарської діяльності та операцій з майном банкрута;

- господарська діяльність та операції з майном банкрута здійснювалися із зацікавленими особами в розумінні норм статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства;

- щодо ліквідатора відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 191 Кримінального кодексу України, що підтверджує вчинення протиправних дій ліквідатором;

- ліквідатором не усунуто неточності у інвентаризаційних описах від 31.10.2021 та 02.11.2021 з переліком ліквідаційної маси банкрута станом на 31.07.2022;

- ліквідатором не надано інформації комітету кредиторів та апелянту щодо утилізації відходів та доказів на підтвердження обставин необхідності таких дій, зокрема не надано паспортів відходів, паспортів місця видалення відходів;

- з наданих ліквідатором відомостей про дебіторську заборгованість не вбачається за можливе встановити реальний розмір цієї заборгованості;

- в порушення вимог ч.4 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор не звітував про надходження коштів на рахунок банкрута та про використання коштів боржника;

- ліквідатором в порушення норм статей 61, 65 Кодексу України з процедур банкрутства не проаналізовано порядок відчуження майна боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема щодо відчуження в підозрілий період об`єктів нерухомого майна, та не здійснено аналізу вчинених правочинів з метою визначення їх законності та звернення з вимогами про визнання угод недійсними.

Арбітражний керуючий Ховрін Ю.А. у відзиві на апеляційну скаргу просить у її задоволенні відмовити, доводячи, зокрема, що господарська діяльність банкрута здійснювалася для завершення технологічного (виробничого) циклу, що не суперечить нормам статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства; подання податкових декларацій за період здійснення господарської діяльності не є порушенням, оскільки заяником апеляційної скарги не доведено у чому полягають такі порушення; законодавством не передбачено заборони здійснення господарських операцій між юридичними особами з однаковими кінцевими бенефіціарними власниками; розбіжності в інвентаризаційних описах проаналізовано та виправляються та не привели до порушення прав боржника та кредиторів; з метою виконання приписів щодо поводження з небезпечними відходами вжито заходів із забезпечення безпечного зберігання, оброблення, утилізації та захоронення небезпечних відходів виробництва та порушень законодавства щодо відходів ліквідатором не вичнялося; у звязку з форс-мажорними обставинами (військовою агресією Російської Федерації проти України) звітування про хід ліквідаційної процедури унеможливлено та згодом потягом літа 2022 року неодноразово скликалися та проводилися збори кредиторів на яких ліквідатором прозвітовано про хід ліквідаційної процедури; у відкритому за заявою заявника апеляційної скарги кримінальному провадженні жодній особі, зокрема, ліквідатору підозр не пред`явлено; ліквідаційна процедура не завершена, тому підстав для висновків про неповноту дій ліквідатора не має.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2023 для розгляду апеляційної скарги визначено склад колегії суддів: Грек Б.М. - головуючий суддя, Отрюх Б.В., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 витребувано матеріали справи №920/1217/20 з Господарського суду Сумської області про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Шосткинський завод хімічних реактивів».

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 для розгляду апеляційної скарги визначено склад колегії суддів: Грек Б.М. - головуючий суддя, Отрюх Б.В., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №920/1217/20 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у визначеному складу суду: головуючий суддя Грек Б.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.; призначено справу до розгляду на 12.06.2023.

Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

Ухвалою суду від 05.01.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Шосткинський завод хімічних реактивів (далі ПрАТ ШЗХР) введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ховріна Ю.А.

Постановою господарського суду Сумської області від 15.06.2021 боржника визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ховріна Ю.А.

15.06.2021 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ПрАТ ШЗХР.

18.10.2022 Головне управління ДПС у Сумській області подало скаргу на дії ліквідатора ПрАТ ШЗХР Ховрніа Ю.А., в якій просить суд визнати дії ліквідатора такими, що суперечать нормам чинного законодавства; відсторонити Ховріна Ю.А. від виконання повноважень ліквідатора ПрАТ ШЗХР; зобов`язати комітет кредиторів визначитися з кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора ПрАТ ШЗХР.

В обґрунтування підстав для задоволення скарги заявник нводить наступні аргументи:

- в порушення вимог статей 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором подано до Головного управління ДПС у Сумській області податкові декларації з податку на додану вартість за червень-грудень 2021 року, що свідчить про подальше здійснення банкрутом господарської діяльності та операцій з майном банкрута;

- господарська діяльність та операції з майном банкрута здійснювалися із зацікавленими особами в розумінні норм статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства;

- щодо ліквідатора відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 191 Кримінального кодексу України, що підтверджує вчинення протиправних дій ліквідатором;

- ліквідатором не усунуто неточності у інвентаризаційних описах від 31.10.2021 та 02.11.2021 з переліком ліквідаційної маси банкрута станом на 31.07.2022;

- ліквідатором не надано інформації комітету кредиторів та апелянту щодо утилізації відходів та доказів на підтвердження обставин необхідності таких дій, зокрема не надано паспортів відходів, паспортів місця видалення відходів;

- з наданих ліквідатором відомостей про дебіторську заборгованість не вбачається за можливе встановити реальний розмір цієї заборгованості;

- в порушення вимог ч.4 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор не звітував про надходження коштів на рахунок банкрута та про використання коштів боржника;

- ліквідатором в порушення норм статей 61, 65 Кодексу України з процедур банкрутства не проаналізовано порядок відчуження майна боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема щодо відчуження в підозрілий період об`єктів нерухомого майна, та не здійснено аналізу вчинених правочинів з метою визначення їх законності та звернення з вимогами про визнання угод недійсними.

Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційних скарг.

Предметом перевірки є надання оцінки діям (бездіяльності) ліквідатора та їх суперечність інтересам боржника чи кредиторів для цілей відсторонення такого ліквідатора.

Згідно з частиною третьою статті 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено); а відповідно до частини 1 статті 13 Кодексу під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.

В силу положень частини 4 статті 28 КУзПБ арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів.

Верховний Суд зауважив, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов`язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17).

Тому, під час розгляду питання відсторонення арбітражного керуючого у справі з підстав, встановлених пунктами 1) - 6) абзацу другого частини 4 статті 28 Кодексу, господарський суд користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов`язків, чи встановити інші обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, в залежності від чого ухвалити відповідне рішення.

Рішення суду про відсторонення арбітражного керуючого з підстав, передбачених пунктами 1) - 6) абзацу другого частини 4 статті 28 Кодексу має бути достатньо обґрунтованим, з достеменним встановленням факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом, чи встановленням інших обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.

Щодо твердження скарги про подання ліквідаторо податкових декларацій з податку на додану вартість за червень-грудень 2021 року, що свідчить про подальше здійснення банкрутом господарської діяльності та операцій з майном банкрута.

Відповідно до частини першої статті 59 КУзПБ, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Таким чином, у ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у КУзПБ, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Подання податкових декларацій після завершення технологічного (виробничого) циклу з виготовлення продукції за період здійснення господарської діяльності та на підставі такої діяльності не є порушенням, що тягнуть відсторонення ліквідатора.

Щодо господарської діяльності та операції з майном банкрута із зацікавленими особами в розумінні норм статті 1 КУзПБ, то заявником апеляційної скарги не доводяться суперечності відповідних правочинів закону або визнання їх недійсними.

Щодо обставин відкриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 191 Кримінального кодексу України, заявником апеляційної скарги помилково зроблено висновки про протиправність дій ліквідатора, оскільки це суперечить презумпції невинуватості, закріпленій у нормі статті 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Щодо розбіжностей у даних інвентаризаційних описів підприємства-банкрута, суд встановив обставини завершення технологічного циклу хімічного виробництва, що призвело до зміни структури виробничих запасів, зносу, амортизації, дебіторської заборгованості та ін., у зв`язку з чим дії з інвентаризації та документація з інвентаризації майнових активів підприємства-банкрута, підготовлена та виготовлена у кінці 2021 року, втратила актуальність на початок 2022 року.

Крім того ліквідатор у доповненнях до заперечень на скаргу засвідчив, що певні технічні недоліки в оформленні останньої інвентаризації проаналізовано та на даний час виправляються, тому неточності у інвентаризаційних описах можуть бути усунуті у процесі триваючої ліквідаційної процедури, та самі по собі не тягнуть відсторонення ліквідатора.

Щодо не надання інформації про утилізацію відходів та доказів на підтвердження обставин необхідності таких дій.

Судом втсановено, що після закінчення у 2021 році господарської діяльності шляхом завершення технологічного (виробничого) циклу всі хімічні речовини, які було за можливе утилізувати було утилізовано, а ті, які не підлягали утилізації, було захоронено на власному полігоні підприємства-банкрута.

При цьому, судом не встановлено, а заявником апеляційної скарги не доведено, що у процесі утилізації шкідливих відходів вчинено дії (біздіяльність) у операціях з небезпечними відходами, в тому числі їх утилізація (в разі неможливості їх утилізації їх захоронення), що призвело до виникнення обставин цивільної відповідальності суб`єкта господарювання за шкоду, чи іншим чином порушено права боржника чи кредиторів.

Щодо порушених скаржником питань не звітування ліквідатора про надходження коштів на рахунок банкрута та про використання коштів боржника суд зазначає, що за змістом норми ч. 4 статті 61 КУзПБ ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Таким чином, зазначеною нормою передбачено обов`язок ліквідатора звітувати та подавати відповідну інформацію на вимогу комітету кредиторів, і, відповідно, останній може ставити перед судом питання щодо невиконання арбітражним керуючим відповідного обов`язку та вирішення витання про наслідки вчинених порушень, а не окреий кредитор.

Щодо відчуження в підозрілий період об`єктів нерухомого майна, та бездіяльності ліквідатора з оспорення вчинених правочинів.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд зазначає, що заявник апеляційної скарги вправі звернутися до суду з позовом про визнання недійсним будь-якого правочину, що вчинений між боржником та іншими учасниками господарських правовідносин на підставі загальних засад цивільного законодавства, що є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Разом з тим, заявник апеляційної скарги не доводить, що він звернувся до господарського суду з відповідними вимогами щодо конкретних правочинів, а суд в рамках предмету доказування цього провадження не має підстав для оцінки таких правочинів, відтак, не можна визнати обгрунтованими аргументи щодо неправомірної бездіяльності ліквідатора.

Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Апеляційна інстанція погоджується з висновокм господарського суду, що констатовані в роботі ліквідатора недоліки щодо повноти та оперативності звітування, реагування на запити кредиторів, надання їм документів можуть бути усунуті, та не є достатньою і самостійною підставою для відсторонення арбітражного керуючого.

Інші аргументи заявника апеляційної скарги встановлених обставин справи та правильності правових висновків не спростовують, тому не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до норм статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у справі №910/18441/19 залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді Б.В. Отрюх

С.В. Сотніков

Повний текст постанови складено 19.06.2023.