Рішення

від 08.06.2023 по справі 906/1011/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1011/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Малик В.Г. - керівник;

від відповідача: Козлов Ю.О. - договір від 16.11.2022;

від третьої особи: Огороднікова І.В. - відповідно до виписки з ЄДРПОУ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т.2000"

до Державної установи "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на

стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по

Рівненській та Житомирській областях

про стягнення 64595,80 грн (з урахуванням заяви від 06.04.2023 про зменшення розміру позовних вимог)

Товариство з обмеженою відповідальністю "К.І.Т.2000" звернулося до суду з позовом до Державної установи "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" про стягнення 72431,12 грн зайво сплаченої суми орендної плати за договором оренди №1710 від 17.12.2015.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зсилається на Постанову КМ України №611 від 15.07.2020 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину".

Ухвалою суду від 15.11.2022 позовну заяву залишено судом без руху та надано час для усунення виявлених у ній недоліків.

Ухвалою від 29.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.12.2022; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.

Ухвалою суду від 27.12.2022 розгляд справи по суті відкладено на 02.02.2023.

Ухвалою від 02.02.2023 суд постановив розглядати справу №906/1011/22 за правилами загального позовного провадження та замінено судове засідання з розгляду справи по суті, підготовчим засіданням; продовжено строк підготовчого провадження на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997; підготовче засідання призначено на 06.03.2023.

У підготовчому засіданні 06.03.2023 суд поновив строк для подання відзиву на позовну заяву та прийняв останній до розгляду, а також продовжив строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, та оголосив перерву в судовому засіданні до 22.03.2023 о 14:30.

В судовому засіданні 22.03.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 та оголосив перерву до 10.04.2023.

23.03.2023 від представника третьої особи надійшов лист №13-04-453 від 23.03.2023 про долучення Наказу РВ№ 410 від 31.07.2020.

06.04.2023 від представника позивача надійшла заява від 06.04.2023 про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 64595,80грн зайво сплаченої суми орендної плати за договором №1710 від 17.12.2015.

Ухвалою від 10.04.2023 суд прийняв до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 06.04.2023, закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1011/22 до судового розгляду по суті на 17.05.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа призначена на 17.05.2023, в судове засідання не вносилась.

Ухвалою від 29.05.2023, з урахуванням ухвали від 31.05.2023, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.05.2023.

В судовому засіданні 06.06.2023 оголошувалася перерва до 08.06.2023.

Представник позивача в судовому засіданні 08.06.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 140).

Представник відповідача позовні вимоги заперечував з мотивів, викладених у позиції відповідача щодо позовних вимог (а.с. 48-53) та відзиві на позовну заяву (а.с.72-78).

Представник третьої особи в судових засіданнях пояснювала, що з моменту введення в дію карантину та до закінчення строку дію договору оренди, ФДМУ здійснював нараховування орендної плати у розмірі 50% від встановленої Договором, про що також було видано відповідний наказ (а.с. 64-66).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець, третя особа на стороні позивача) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К.І.Т.2000" (орендар, позивач) укладено договір оренди №1710 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір (а.с.8-10)), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 146,8 кв.м на першому поверсі будівлі СЕС (літ. А-1), що перебуває на балансі Державної установи "Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" (балансоутримувач, відповідач), належить до сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України та розташоване за адресою: Житомирська обл., м.Бердичів, вул.Європейська, 49, реєстровий номер: 38499986.1.НЧИЮЦЛ2506, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.09.2015 року і становить 293600,00 грн. (Двісті дев`яносто три тисячі шістсот грн. 00 коп.).

Позивач вказав, що на виконання п. 1.2. Постанови КМ України №611 від 15.07.2020, орендодавець - Регіональне ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях, з березня 2020 року здійснював нарахування орендної плати у розмірі 50% від суми орендної плати, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, однак, балансоутримувач - ДП "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (далі - балансоутримувач, відповідач) продовжив нараховувати орендну плату без врахування Постанови №611, внаслідок чого (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), за період оренди з 2020 по 2021 (включно), надмірно сплачена сума орендної плати склала 64595,80 грн.

Пояснив, що 12.10.2021 звернувся до відповідача з листом про здійснення перерахунку орендної плати (а.с. 20), однак відповіді не отримав, перерахунку останній не здійснив.

Вищевказане стало підставою для звернення з даним позовом до суду про стягнення з відповідача зайво сплаченої суми орендної плати за договором оренди №1710 від 17.12.2015.

Відповідач у письмовій позиції щодо позовних вимог (а.с. 48-53) та у відзиві на позовну заяву (а.с. 72-78) позовні вимоги заперечував та просив суд закрити провадження у справі на підставі ст. 231 ГПК України, оскільки вимоги позовної заяви суперечать постанові КМУ №611 від 15.07.2020. Зсилаючись на п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вважає, що плата за користування нерухомим майном підлягала зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача у повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони. Зауважив, що додаток 2 до постанови КМУ №611 від 15.07.2020 передбачає здіснення нарахування орендної плати у розмірі 50% орендарів, які зокрема, використовують нерухоме майно для розміщення торгівельних об`єктів з продажу промислових товарів або з продажу непродовольчих товарів, що були у використані, однак за договором, приміщення передано для розміщення продажу непродовольчих товарів, що не узгоджується із вищевказаною постановою. Звернув увагу, що позивач не надав перелік майна, торгівлю яким він здійснював та зауважив, що при проведенні комісійного приймання-передачі орендованого майна було встановлено, що в приміщенні проводиться діяльність з продажу непродовольчих товарів (зоомагазин) ФОП Нечура О.О., що стало підставою для звільнення приміщення.

Також, за даними відповідача, визначений позивачем у позовній заяві розрахунок зайво сплаченої суми орендної плати у розмірі 72431,12 грн є помилковим, оскільки за період з 12.03.2020 по 31.12.2021 сума 50% орендної плати склала 64595,87 грн, різниця становить 64595,80 грн (а.с. 81).

Позивач, у відповіді на позицію відповідача щодо позовних вимог (а.с. 122-123), зауважив, що балансоутримувач не є стороною Договору оренди, а обов`язок нарахування орендної плати покладено на орендодавця. При цьому, позивач зіслався на постанову Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №911/3067/20.

У заяві від 06.04.2023 (а.с. 140) позивач вказав, що зменшує суму позовних вимог до суми, яка визнається відповідачем, у розмірі 64595,80 грн.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, між сторонами існують правовідносини з оренди державного майна, що виникли на підставі договору оренди № 1710 нерухомого майна, що належить до державної власності від 17.12.2015 (а.с. 8-10).

Відповідно до п.1.2 Договору, майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об`єкта з продажу непродовольчих товарів.

За умовами п.2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п.10.1 Договору, останній укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 17.12.2015 до 17.11.2018 включно.

Майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання (п.10.10 Договору).

Додатковою угодою №1 від 15.01.2019, дія Договору оренди була продовжена на 2 роки та 11 місяців, до 17.10.2021 року включно.

Суд встановив, що 17.10.2021 сторони Договору та балансоутримувач підписали акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності - нежитлового приміщення площею 146,8 кв.м, яке розташоване за адресою: Житомирська обл., м.Бердичів, вул.Європейська, 49, внаслідок припинення договору нерухомого майна, що належить до державної власності від 17.12.2015 №1710.

Також, проаналізувавши в сукупності надані до справи документи, зокрема, акти звірки взаєморозрахунків (а.с. 15-17), відомість орендної плати орендарю ТОВ "К.І.Т. 2000" (а.с.81), наведений у поясненнях третьої особи розрахунок (а.с. 65), платіжні доручення (а.с. 87-120) та враховуючи пояснення учасників справи, суд встановив, що станом на дату звернення позивача до суду, останнім у повному обсязі сплачено нараховану відповідачем плату за користування приміщенням по грудень включно. Також, згідно вказаних документів суд встановив, що здійснені відповідачем нарахування орендної плати, починаючи з 12.03.2021, рівно вдвічі перевищують її нарахування третьою особою (тобто без урахування зменшення розміру орендної плати орендодавцем).

Відповідно до частини 1 статті 2 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" (від 10 квітня 1992 року № 2269-XII (що діяв на час виникнення спірних правовідносин)), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частин 1, 4 статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду держаного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до п.3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2015 року 4346,75 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2015 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад, грудень 2015 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.2 Договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п.3.3 Договору).

Відповідно до п.3.5 Договору, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

За умовами п.3.6 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п.3.9 Договору, зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та балансоутримувачу, підлягає заліку в рахунок подальших платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв`язку з припиненням орендних відносин - п о в е р н е н н ю орендарю. Для забезпечення повернення зазначених коштів сторони керуються вимогами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 №226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, 25.12.2002 за №1000/7288, та постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2011 №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету.

Згідно з частинами 4, 6 статті 762 ЦК України, наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

11.03.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК доповнено пунктом 14 такого змісту: "З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини 6 статті 762 цього Кодексу".

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) врегульовано деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, зокрема у пункті 1 цієї постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

За змістом пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 орендодавці державного майна забезпечують нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину.

У Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 наведено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 %, зокрема, ними є орендарі, які використовують нерухоме державне майно для торгівельних об`єктів з продажу промислових товарів (крім таких, що здійснюють роздрібну торгівлю засобами гігієни) та з продажу непродовольчих товарів, що були у використанні.

Відповідно до п. 1.2. Договору, майно передано в оренду з метою розміщення торгівельного об`єкта з продажу непродовольчих товарів.

Як встановлено судом, 31.07.2020 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 31.07.2020 (а.с. 134) видало наказ №410 (а.с. 134), згідно якого, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" та враховуючи звернення орендарів щодо звільнення від нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном на період карантину", наказано: - нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. №786 здійснити у розмірі 50 відсотків від суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2 (п. 1.2. наказу); - відділу орендних відносин: забезпечити внесення інформації щодо звільнення орендарів від сплати орендної плати та нарахування орендної плати за користування державним нерухомим майном у розмірі 50 відсотків до ІППС "Етап - Оренда"; про прийняті рішення повідомити орендарів та балансоутримувачів.

У Додатку №2 до наказу №410 наведено перелік орендарів, яким нарахування орендної плати здійснюється у розмірі 50 відсотків, до якого включено ТОВ "К.І.Т.2000" (а.с. 135-137).

Листом від 25.08.2020 за №11-15-1268 (а.с. 69) орендодавець - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях повідомив ТОВ "К.І.Т. 2000" та ДУ "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" про те, що згідно договору оренди від 17.12.2015 №1710 орендарю ТОВ "К.І.Т. 2000", на період карантину - з 12.03.20 по 31.08.20р., нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків.

Як було встановлено судом, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях з 12.03.2020 по день звільнення приміщення здійснювало нарахування орендної плати за Договором оренди №1210 від 17.12.2015 у розмірі 50% від встановленої Договором.

Вказане підтверджував також представник Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях в судових засіданнях та поясненнях (а.с. 64-66).

Натомість, ДУ "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України", як балансоутримувач, здійснювало нарахування орендної плати з 12.03.2021 по 31.12.2021 без урахування вищевказаного наказу ФДМУ та постанови КМУ (а.с. 81).

У постановах Верховного Суду, зокрема, від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20, від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20, при вирішенні спорів у подібних правовідносинах до суб`єктів господарювання про стягнення заборгованості з орендної плати наведено правові висновки, за змістом яких, зокрема, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" та пункту 1 додатку № 2 до цієї постанови у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди, цією постановою не вимагається.

Вищенаведене спростовує доводи Державної установи "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" про те, що позивач повинен був звертатись до нього з відповідною пропозицією (додаток 2).

Водночас суд враховує, що відповідач не уповноважений визначати порядок нарахування орендної плати, оскільки такі повноваження має виключно власник майна та сторона договору оренди (постанова ВС від 08.02.2023 №911/1047/21).

Так як, з огляду на наведені норми, забезпечення нарахування орендної плати за користування державним майном на період карантину було покладено на орендодавця державного майна, тому за встановлених обставин, РВ ФДМУ як орендодавець державного майна за договором оренди від 17.12.2015 на виконання цієї постанови видало відповідний наказ від 31.07.2020 № 410, за яким погоджено відповідачу нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном у розмірі 50 % суми нарахованої орендної плати.

При цьому, суд враховує, що станом на час розгляду справи в суді, дії Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях по зменшенню орендної плати за Договором від 17.12.2015 незаконними не визнано, вищевказаний наказ Регіонального відділення, яким в ц і л о м у з 12.03.2020 врегульовано розмір орендної плати, яка підлягала перерахуванню як балансоутримувачу, так і орендодавцю, за Договором, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 №611, не оскаржений, тобто є чинним.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги положення постанови КМУ № 611 від 15.07.2020 та чинність наказу орендодавця на відповідне зменшення орендної плати орендарю за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1710 від 17.12.2015, суд дійшов висновку, що вимога орендаря про повернення балансоутримувачем орендної плати, яка сплачена без урахування її зменшенням з 12 березня 2020 року по 31 грудня 2021, є обґрунтованою. При цьому суд враховує і те, що 17.10.2021 сторони Договору та балансоутримувач підписали акт повернення з оренди нежитлового приміщення, яке перебувало у користуванні позивача, згідно Договору.

Водночас суд враховує, що в порядку п.3.9 Договору, із застосуванням Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 №226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, 25.12.2002 за №1000/7288, та постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2011 №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету, спірні питання щодо повернення коштів сторони не вирішили.

Оскільки суд встановив та не заперечувалося учасниками справи, що ДУ "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" нараховано за користування приміщенням в період з 12.03.2020 по 31.12.2020 - 129191,60 грн орендної плати, яку позивач сплатив балансоутримувачу в повному обсязі (а.с. 15-19, 81), вимога про стягнення з відповідача 64595,87 грн зайво сплаченої суми орендної плати (що становить 50% від фактично сплаченої за цей період) є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд із цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином суд зазначає, що решта долучених до справи доказів та доводів сторін ретельно досліджена і наведених висновків суду не спростовує.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у розмірі 64595,80 грн.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної установи "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (10002, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 64, ід. код 38499986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т.2000" (10007, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Саєнка, буд. 91, ід. код 20403562):

- 64595,80 грн зайво сплаченої суми орендної плати;

- 2481,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.06.23

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек.)