Постанова

від 20.06.2023 по справі 199/7537/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4436/23 Справа № 199/7537/22 Суддя у 1-й інстанції - Подорець О.Б. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідача Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряк Л.П.,

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЯНТАРЬ 40» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЯНТАРЬ 40» про стягнення майнової шкоди, завданої залиттям квартири, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувала тим, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_1 , а також членом ОСББ «Янтарь 40». 30 серпня 2022 року та 21 вересня 2022 року її квартиру заливало каналізаційними стоками через забитий каналізаційний стояк. Вважала, що їй завдано збитки через неналежне утримання відповідачем комунікаційних систем будинку, а тому просила стягнути з нього завдані їй збитки у розмірі 48 880,00 грн. та судові витрати у розмірі 2 492,40 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2023 року позовні вимоги задоволено: стягнуто з ОСББ «ЯНТАРЬ 40» на користь ОСОБА_1 48 880 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, 1 500,00 грн. витрати на оплату оцінки розміру збитків, завданого залиттям квартири, а всього 50 380, 00 грн., а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 992,40 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСББ «ЯНТАРЬ 40» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Крім того, апелянт зазначав, що орієнтовні витрати на правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи у суді апеляційної інстанції складають 10 000 грн., заява про стягнення яких разом із додатками буде подана до суду після розгляду справи по суті.

В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

Залиття квартири сталось саме 30 серпня та 21 вересня 2022 року, натомість позивачем надано акт про залиття квартири від 29 серпня 2022 року та звіт про розмір завданого позивачем збитку в результаті залиття квартири 29.08.2022 року. Позивачем не було залучено експерта для проведення будівельно-технічного дослідження, а при складенні звіту про оцінку розміру збитку безпосереднього огляду квартири не відбувалось. Тому вважає, що позовна заява ґрунтується на недопустимих та неналежних доказах.

Також вважає, що не було доведено всіх складових правопорушення, зокрема і вини відповідача у затопленні каналізаційними стоками квартири позивача, оскільки ОСББ регулярно та своєчасно здійснювала профілактичні огляди та поточні ремонтні роботи сантехнічного обладнання будинку, та його інженерних мереж. Зауважує, що не звертався до експертної установи для проведення будівельно-технічного дослідження причин затоплення та встановлення винних осіб, бо на час звернення до суду вже було виконано ремонтні роботи по заміні каналізаційних труб.

Крім того, до апеляційної скарги ОСББ «ЯНТАРЬ 40» додає клопотання, яке продубльовано ним у травні 2023 року, про витребування у якості доказу оригіналу акту про залиття квартири, що трапилось на системі центральної каналізації від 29 серпня 2022 року, та про виклик свідків для спростування тверджень позивача про залиття квартири 29 серпня 2022 року.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить 48 880 грн., тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується ордером, виданим виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів від 12 грудня 1991 року.

29 серпня 2022 року в квартирі АДРЕСА_1 трапилось залиття на системі центральної каналізації, що підтверджується актом від 29 серпня 2022 року,складеним комісією у складі голови правління ОСББ «Янтарь 40» ОСОБА_3, двірника ОСББ «Янтарь 40» ОСОБА_2 , власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ..

При огляді квартири було виявлено у ванній кімнаті в районі стояка каналізації мокрі плями, в кухні, в кутку, біля стояка - мокрі плями, стояв сморід. Цим актом була встановлена причина залиття: забиття каналізаційного стояку. Висновки і рекомендації комісії: забитий каналізаційний стояк, необхідно визвати обслуговуючу компанію для чистки каналізації. (а.с.8).

Зазначений акт судом першої інстанції не було прийнято до уваги, оскільки, позивач в позовній заяві не посилається на цей акт і не просив стягнути заподіяну шкоду відповідно до нього.

30 серпня 2022 року в квартирі АДРЕСА_1 трапилось залиття на системі центральної каналізації, що підтверджується актом від 30 серпня 2022 року,складеним комісією у складі голови правління ОСББ «Янтарь 40» ОСОБА_3, двірника ОСББ «Янтарь 40» ОСОБА_2 , власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ..

При огляді квартири було виявлено у ванній кімнаті в районі стояка каналізації мокрі плями, в кухні, в кутку, біля стояка - мокрі плями, сморід. Цим актом була встановлена причина залиття: забиття каналізаційного стояку. Висновки і рекомендації комісії: забитий каналізаційний стояк, необхідно визвати обслуговуючу компанію для чистки каналізації.

Відповідно до звіту про оцінку розміру збитку, завданого залиттям житлової квартири за адресою: АДРЕСА_3 , залиття квартири сталося 29 серпня 2022 року через забиття каналізаційного стояку, дата складання звіту 12 вересня 2022 року, розмір збитку завданого залиттям зазначеної квартири складає 48 880 грн.

21 вересня 2022 року в квартирі позивачки сталося повторне залиття, що підтверджується актом про залиття, що трапилось на системі центральної каналізації складеного 21 вересня 2022 року комісією у складі - голови правляння ОСББ «Янтарь 40» ОСОБА_3, двірника ОСББ «Янтарь 40» ОСОБА_2 , власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 . При огляді квартири було виявлено у ванній кімнаті по всій стелі текла вода, в кухні по всій стелі текла вода, в коморі по всій стелі текла вода. Були викликані спеціалісти, які виявили, що в квартирі АДРЕСА_4 і в квартирі АДРЕСА_5 через унітази тече вода на підлогу, в ванних кімнатах стоїть вода. Цим актом була встановлена причина залиття: забиття каналізаційного стояку. Висновки і рекомендації комісії: забитий каналізаційний стояк, необхідно визвати обслуговуючу компанію для чистки каналізації. Було прийняте рішення - зрізати частину каналізаційної труби та почистити, що було виконано та замінено на нову частину труби. При прочистці стояка, було виявлено: гаманець, ганчірки, тампони, бинти.

Звіт про оцінку розміру збитку, завданого залиттям квартири 21 вересня 2022 року позивачем не надано.

Згідно локального кошторису на будівельні роботи №02-01-01 на визначення розміру збитку внаслідок залиття кв. АДРЕСА_1 та зведеного кошторисного розрахунок вартості об`єкта будівництва б\н визначення розміру збитку внаслідок залиття кв. АДРЕСА_1 , наданого позивачем, збитки внаслідок залиття складають 43 760,40 грн.

Відповідно до акту №012811, складеного комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради 30 серпня 2022 року, система водопостачання в кв. АДРЕСА_1 перебуває в робочому стані.

Відповідно до п.2 п.п.1, 2, 3 Статуту ОСББ «Янтарь 40», затвердженого загальними зборами ОСББ «Янтарь 40», протоколом №10 від 25 травня 2017 року, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Завданням та предметом діяльності об`єднання є у тому числі забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Згідно п.1.1 п.1 договору №80/01-19 від 01 січня 2019 року, укладеного між ОСББ «Янтарь 40» (замовник) та ТОВ «Обслуговуюча компанія «Квартал» (виконавець), виконавець приймає зобов`язання надати замовнику послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових інженерних систем у будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги. Склад і обсяг надання послуг наведений в додатку, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.9.1 Договору строк його дії до 31 грудня 2019 року, відповідно до п.9.2 договір може бути пролонгований автоматично на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо кожна із сторін не заявить, не пізніше, як за 30 календарних днів за дату припинення дії договору, про його припинення.

Додатком №1 до договору №80/01-19 про перелік послуг, які входять в технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних систем будинку (а.с.87) та додаткової угоди №1 до договору №80/01-19 від 01 січня 2019 року, перелік послуг, які входять в технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних систем будинку включає в себе усунення аварійних ситуацій в центральних системах, проведення дрібного ремонту, а також прочистку каналізаційних випусків із житлового будинку (за необхідністю, не більше 2-х разів на місяць).

У договорі не визначено на кого із сторін покладено обов`язок перевіряти необхідність прочистки каналізаційних випусків із житлового будинку, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСББ «Янтарь 40» є належним відповідачем по справі.

Згідно листа директора ТОВ «ОК «Квартал» 30 серпня 2022 року спеціалістами ТОВ «ОК «Квартал» за викликом голови правління ОСББ «Янтарь 40» було здійснено чистку стояку водовідведення внутрішнього будинкової мережі (каналізаційного стояку) в шостому під`їзді буд. АДРЕСА_6 .

21 вересня 2022 року спеціалістами ТОВ «ОК «Квартал» отримано повторний виклик від голови правління ОСББ «Янтарь 40» стосовно забиття водовідведення (каналізаційної), внутрішнього будинкової мережі (каналізаційного стояку) в шостому під`їзді буд. АДРЕСА_6 . Під час огляду стояку водовідведення (каналізаційного стояку) було прийнято рішення про заміну частини труби водовідведення (каналізаційної), що й було здійснено в той же день зі згоди власників кв. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7, АДРЕСА_5 . Причиною забиття стояка водовідведення (каналізаційного стояка) внутрішньо будинкової мережі стало неналежне

поводження власників квартир сьомого, восьмого, дев`ятого та десятого поверхів з мережею водовідведення (каналізаційною мережою).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач належними та допустимим доказами підтвердила факт завдання їй шкоди в результаті затоплення квартири, розмір такої шкоди, а також те, що відповідач є завдавачем такої шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

У пунктах 8, 9 частини другої статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 761/12945/19, від 19 лютого 2020 року у справі № 369/8038/17.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем квартир АДРЕСА_1 .

Факт залиття зазначеної квартири 30 серпня 2022 року, 21 вересня 2022 рокупідтверджується актами про залиття, де зазначена причина залиття квартири- забиття каналізаційного стояку.

Розмір збитків, завданих внаслідок затоплення квартири позивача, визначений у звіті про оцінку розміру збитку від 12.09.2022 року та складає 48 880 грн. та відповідачем не спростований.

Наявність вини у завданій позивачу шкоді відповідачем не спростовано.

Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивачки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню саме ОСББ.

Укладення відповідачем договору із ТОВ «Обслуговуюча компанія «Квартал» про технічне обслуговування внутрішньо будинкових інженерних систем будинку та здійснення поточного ремонту таких систем не свідчить про відсутність вини ОСББ у залитті квартири позивача.

Колегія суддів зазначає, що ОСББ «Янтар 40» не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири ОСОБА_1 , клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляв та не надав інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є їх процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 761/12945/19, від 19 лютого 2020 року у справі № 369/8038/17.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвалюючи оскаржене рішення, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшов правильного висновку про доведеність заявлених позивачем позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що акт від 30 серпня 2022 року не є належним та допустимим доказом у справі, є безпідставними, виходячи з наступного.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила) передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд

та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

В акті повинно бути відображено: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Як вбачається з змісту акту від 30 серпня 2022 року він відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому зазначені характер залиття та його причини, а тому цей акт може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що складений акт від 30 серпня 2022 року не є належним та допустимим доказом заподіяння позивачу шкоди, зводяться до незгоди із письмовими доказами, оцінка яким надана судом.

Посилання відповідача на наявний в матеріалах справи акт про залиття від 29 серпня 2022 року не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки не був предметом дослідження у суді першої інстанції. Крім того слід зазначити, що сторони погоджуються, що подія, в результаті якої позивачу було завдано збитків відбулась саме 30 серпня 2022 року і наявність повністю ідентичного акту датованого 29 серпня 2022 року не спростовує встановлених ним обставин.

Також із зазначених причин не підлягають задоволенню клопотання ОСББ «Янтар 40» про витребування оригіналу акту від 29.08.2022 року та виклик свідків на підтвердження дати залиття квартири.

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

Однак, заявлені відповідачем клопотання спонукають суд апеляційної інстанції повторно розглянути позовні вимоги по суті із врахуванням витребуваних доказів, що є неприпустимим з огляду на його повноваження та межі, в яких він розглядає справу. Крім того, суд апеляційної інстанції не може перебрати на себе повноваження, які процесуально закріплені за судом першої інстанції.

З приводу відображення помилкової дати залиття квартири позивача у звіті про оцінку розмірів збитку, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що звіт повністю відображає ті пошкодження які були зазначені в акті від 30 серпня 2022 року. Крім того в ньому зазначено, що в процесі оцінки розміру збитків оцінювачем було проведено огляд постраждалої квартири.

Отже, враховуючи, що в апеляційній скарзі не міститься посилань на нові обставини, що підлягають встановленню, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, а також не наведено винятковості обставин, які об`єктивно не залежали від позивача, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених нормами ЦПК України, для витребування нових доказів у справі.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке

призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Отже, колегія суддів апеляційного суду, погоджується із висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої ОСББ «ЯНТАР 40» залиттям її квартири.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.

Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 48 880,00 грн. що менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст.368, 369, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЯНТАРЬ 40»залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2023 року залишити без змін, відновивши його дію.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: