Рішення

від 14.06.2023 по справі 307/3529/22

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3529/22

Провадження № 2/307/707/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2023 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.

за участі секретаря судового засідання Ком`яті Н.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління поліції охорони в Закарпатській області про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Посилається на те, що 31.03.2021 його було прийнято на роботу в Управління поліції охорони в Закарпатській області на посаду охоронника взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського районного відділу з посадовим окладом у розмірі 4290 гривень. Зважаючи на те, що у нього постійне місце проживання в смт. Буштино, також його дружина онкохвора і потребує постійного піклування, а також на те, що коштів на відпряження в інші райони Управління не виділяло, то його призначили охоронником в Тячівській районній прокуратурі. У цій установі він пропрацював 14 місяців, у всі робочі дні з 08-ї до 17-ї годині. До 29 липня 2022 він перебував у відпустці і в цей день, як завжди, вийшов на роботу в прокуратуру. Там був новий охоронник, який заміщав його в період відпустки. Вони зателефонували командиру взводу ОСОБА_4 та на пульт Управління, щоб отримати роз`яснення з приводу місця роботи та допуску його до роботи після відпустки. Йому повідомили, що ОСОБА_4 прийде і дасть відповідні розпорядження. Він до 17-ї години перебував як у приміщенні прокуратури, так і періодично на дворі, очікуючи розпоряджень. Після закінчення роботи пішов додому і у понеділок 1.08.2022 зранку знову прийшов у прокуратуру. Туди ж зранку прийшов й інший охоронник. Командир взводу ОСОБА_5 прийшов близько 10-ї години і приніс графік, у якому місцем його роботи було визначено м. Берегове, посольство Угорщини. Він попросив до цього графіку також наказ на виділення йому коштів на проїзд до місця роботи, оскільки його оклад був меншим навіть за мінімальну заробітну плату і його потрібно витрачати на щоденний проїзд з смт. Буштино до м. Берегове та в зворотному напрямку і, як альтернативу просив залишити місцем його роботи Тячівську прокуратуру або наближену до його місця проживання установу. Командир взводу сказав, що про його прохання повідомить керівництву, доплату не гарантує. До кінця цього дня він перебував у прокуратурі району, також там і наступні два робочі дні очікував на рішення керівництва щодо визначення його місця роботи. Перед обідом, 03.08.2022 йому зателефонував командир взводу ОСОБА_4 , який повідомив, що він звільнений з роботи і що йому додому будуть надіслані відповідний наказ та інші документи. Ні 1, ні 2 серпня 2022 року ніхто не пропонував давати письмові пояснення з приводу відсутності у нього фінансової та іншої можливості їздити за свій рахунок на роботу в м. Берегове, відмови Управління створити йому належні умови роботи, не викликали для дачі таких пояснень ні в Мукачівський взвод, ні в Управління поліції охорони в м. Ужгород. Звільнення відбулося незаконно, оскільки відповідач не отримав його згоди на переведення на інше робоче місце, не створив йому умови роботи в м. Берегове, відмовився змінити умови запропонованої роботи на належні, не враховано, що він знаходився на попередньому місці роботи у дні, зазначені як дні прогулів. Просить визнати протиправними накази начальника Управління поліції в Закарпатській області № 132 від 3.08.2022 та № 95 о/с від 3.08.2022, поновити його на посаді охоронника взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського районного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області з часу звільнення, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі. Стягнути з Управління поліції в Закарпатській області середній заробіток помісячно, за весь період вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на роботі та зобов`язати відповідача здійснити нарахування ЄСВ та його сплату помісячно на суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утримати ПДФО і ВЗ з суми, що підлягає виплаті.

Представник відповідача Управління поліції охорони в Закарпатській області Юрик Б.І. у судовому засіданні позов не визнав. Посилається на те, що 1.04.2021 на підставі наказу № 37 о/с від 31.03.2021 ОСОБА_3 прийнятий на роботу на посаду охоронника взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського районного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області. При прийомі на роботу до Управління поліції охорони працівники приймаються не на конкретний об`єкт, що перебуває під фізичною охороною, а до того чи іншого структурного підрозділу, який в структурі УПО. Є два підрозділи, Ужгородський та Мукачівський районні відділи, керівники яких забезпечують розстановку особового складу по постах охорони. З 29.06.2022 по 27.07.2022 охоронник ОСОБА_3 перебував у щорічній відпустці. У зв`язку із проханням керівництва Закарпатської обласної та Тячівської окружної прокуратури провести ротацію особового складу, було прийнято рішення про зміну охоронника ОСОБА_3 на іншого працівника. Враховуючи, що в місті Тячів відсутні будь-які інші фізичні пости охорони УПО, ОСОБА_3 було запропоновано нести службу в місті Хуст, однак останній від пропозиції відмовився. 26 липня 2022 на неодноразові дзвінки командира взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського РВ УПО ОСОБА_6 , охоронник ОСОБА_3 не відповідав. З метою вирішення питання місця подальшого несення служби, та ознайомлення з графіком несення служби, 27.07.2022 здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), однак зі слів дружини останній був відсутній вдома, про що складений відповідний акт про відсутність за місцем проживання. 28 липня 2022 командир взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського РВ УПО Ростислав Ільницький надав ОСОБА_3 на ознайомлення графік несення служби, однак від підпису про ознайомлення з графіком останній відмовився, про що складений відповідний акт про відмову. 29 липня 2022 через канцелярію УПО надійшла доповідна записка начальника Мукачівського РВ УПО майор поліції Івана Скуби з інформацією, що охоронник ОСОБА_3 29.07.2022 не заступив на добове чергування на об`єкт «Консульство Угорської Республіки», що знаходиться в м. Берегово. 29 липня 2022 у зв`язку з відсутністю ОСОБА_3 на робочому місці був складений акт про невихід на роботу. З метою з`ясування причин відсутності на роботі, а також ознайомлення з графіком несення служби на серпень 2022 року, 30.07.2022 здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_3 , однак останній відмовився від підпису про ознайомлення з графіком, про що складений відповідний акт. 1 серпня 2022 через канцелярію УПО надійшла доповідна записка начальника Мукачівського РВ УПО майора поліції Івана Скуби з інформацією, що охоронник ОСОБА_3 01.08.2022 не заступив на добове чергування на об`єкт «Консульство Угорської Республіки». Першого серпня 2022 у зв`язку з відсутністю ОСОБА_3 на робочому місці був складений акт про невихід на роботу. Другого серпня 2022 у зв`язку з відсутністю на роботі 29.07.2022 та 01.08.2022 ОСОБА_3 було запропоновано надати пояснення по факту не виходу на службу, однак останній від пояснень відмовився, про що складений відповідний акт про відмову. За фактом невиходу на службу охоронником взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського РВ УПО ОСОБА_3 проведено службу перевірку за результатами якої складений висновок, яким рекомендовано звільнити ОСОБА_3 з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України. Основним нормативним обґрунтуванням, незаконного, на думку ОСОБА_3 , звільнення є не отримання УПО в Закарпатській області його згоди на проведення на інше робоче місце (місцевість), однак таке обґрунтування підлягає спростуванню оскільки, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним умовам життя людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Вважає, що ОСОБА_3 допустив грубе порушення трудової дисципліни, за яке заслуговує на відповідальність шляхом звільнення з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу начальника управління поліції охорони в Закарпатській області від 31 березня 2021 року позивач ОСОБА_3 працював охоронником взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу УПО. Згідно розпорядження керівництва ОСОБА_3 ніс службу по охороні Тячівської окружної прокуратури. У липні 2022 року він перебував у відпустці, яка закінчувалася 28 липня. Цього дня позивача було ознайомлено з графіком несення служби, згідно якого він повинен був нести чергування, по схемі доба через три, по охороні консульства Угорщини в м. Берегово. Перший день чергування 29 липня.

Актом складеним 28.07.2022 інженером СТО Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області ОСОБА_7 , командиром взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області лейтенантом поліції Ільницьким Р. та інженером СТО Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області ст. лейтенантом поліції Ломага М. стверджено, що 28.07.2022, близько 09-ї год., в м. Тячів, на вул. Незалежності, навпроти головного входу у «Тячівську окружну прокуратуру» комісією було ознайомлено охоронника взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області ОСОБА_3 з графіком несення служби, який відмовився від підпису.

Відповідно акту про невихід на роботу від 29.07.2022, складеного за участі начальника Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області майора поліції Скуби І., командира взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області лейтенанта поліції Ільницького Р. та командира взводу реагування Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області лейтенанта поліції Конепуда С., охоронник взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області ОСОБА_3 , 29.07.2022, близько 11.20 год., був відсутній на робочому місці, на охоронюваному об`єкті, «Консульство Угорщини», в м. Берегово, вул. Б. Хмельницького, 53, не заступивши на добове чергування 29.07.2022 о 08 год. 00 хвилин.

Актом від 30.07.2022, складеним за участі майора ОСОБА_8 , лейтенанта поліції Ільницького Р. та лейтенанта поліції Конепуда С. стверджено, що 30.07.2022, близь 11. год. 05 хв., в АДРЕСА_1 , охоронника ОСОБА_3 було ознайомлено з графіком роботи несення служби, однак він відмовився від підпису чітко не обґрунтувавши причину відмови.

Актом від 01.08.2022, складеним за участі майора поліції ОСОБА_8 , лейтенанта поліції Ільницького Р. та старшого лейтенанта поліції Ломаги М. стверджено, що 01.08.2022, близько 11 год. 05 хв. охоронник ОСОБА_3 відсутній на робочому місці та охоронюваному об`єкті «Консульство Угорщини», не заступивши на добове чергування 01.08.2022 о 08 год. 00 хвилин.

Відповідно акту від 02.08.2022, ОСОБА_3 відмовився надати пояснення за фактом не виходу на службу 29.07.2022 та 01.08.2022 на охоронюваний об`єкт в м. Берегово, «Консульство Угорщини». Чіткого обґрунтування причин відмови надати пояснення не надав.

Статтею 40 п. 4 ч. 1 КЗпП України визначено, що трудовий договір,укладений наневизначений строк,а такожстроковий трудовийдоговір дозакінчення строкуйого чинностіможе бутирозірваний роботодавцемвипадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

За правиламистатті 139цього жкодексу працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень передбачено ст. 149 КЗпП. Згідно цієї статті до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Вище описаними доказами, наданими відповідачем стверджено, що вказаних норм УПО в Закарпатській області дотрималося.

Згідно з вимогами статті 16 ЦК України кожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа таінтересу.

Ізстатті 4 ЦПК Українивбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин 1-4 статі 12цього ж Кодексуцивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вимогами чч. 1, 2 статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2 ч. 1 статті42 цього ж Кодексувизначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

З приписів ст.76, чч. 1, 2 ст.77, стст.78,79,ч. 2 ст. 80, чч. 1, 5, 6 ст.81, ч. 1 ст.83 ЦПК Українивбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. 1 ст.95 ЦПК Україниписьмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Аналізуючи з`ясовані обставини справи та надані сторонами докази суд вважає, що позивач не довів ті обставини на які посилався у позовній заяві, тобто поважність причин невиходу на роботу прогулу - 29 липня та 01 серпня 2022 року.

В той же час відповідач належними та допустимими доказами підтвердив факти прогулу вчиненого ОСОБА_3 .

Посилання позивача на неможливість працювати у іншому районі через складні сімейні обставини нічим не підтверджені.

Роботодавець, у даному випадку Управління поліції охорони в Закарпатській області, мав право змінювати місце несення служби ОСОБА_3 , оскільки в наказі про прийняття його на роботу таке не було визначено, Консульство Угорщини знаходиться на території, яку обслуговує взвод охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського міжрайонного відділу УПО в Закарпатській області.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбаченихчастиною третьоюстатті 32 тастаттею 103Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

За таких обставин, керуючись стст.258, 259, 264, 265 ЦПК України, стст. 40, 139, 149, 231 КЗпП України суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Повний текст складений 19.06.2023 року.

Головуючий В.І. Гримут