Постанова

від 19.06.2023 по справі 638/18280/13-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/18280/13-ц Номер провадження 22-ц/814/1145/23Головуючий у 1-й інстанції Подус Г.С. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Коротун І.В.

учасники справи:

представник відповідача - адвокат Латиш К.В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Латиш Катерини Володимирівни

на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2021 року, ухвалене суддею Подус Г.С., повний текст рішення складено - 07 грудня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного реєстратора Шеховцової Маргарити Євгенівни Реєстраційної служби ХМУЮ (Департамент реєстрації), державного реєстратора Тузкової Юлії Анатоліївни Реєстраційної служби ХМУЮ (Департамент реєстрації), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінди Наталії Олександрівни, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа: ПАТ «Укрсоцбанк», про встановлення юридичного факту, про визнання права власності на квартиру та скасування державної реєстрації права власності, -

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , державного реєстратора Шеховцової Маргарити Євгенівни Реєстраційної служби ХМУЮ (Департамент реєстрації), державного реєстратора Тузкової Юлії Анатоліївни Реєстраційної служби ХМУЮ (Департамент реєстрації), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінди Наталії Олександрівни, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа: ПАТ «Укрсоцбанк», про встановлення юридичного факту, про визнання права власності на квартиру та скасування державної реєстрації права власності, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 28.02.2017 року та клопотань про виправлення технічних описок, просив суд встановити факт того, що квартира АДРЕСА_1 на 14-ому поверсі 17-ти поверхового житлового будинку, яка є предметом договору на дольову участь у будівництві № 12.01/7-1 від 12.01.2006 року, фактично розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_3 ; визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «Оргтехбуд» на квартиру АДРЕСА_4 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видане 12.08.2013 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області ТОВ «Оргтехбуд» на квартиру АДРЕСА_4 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав №23/03 від 23.03.2012 року, укладений між ТОВ «Оргтехбуд» та ОСОБА_3 , без застосування наслідків недійсності; визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_4 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 , видане 13.06.2014 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір іпотеки від 17.06.2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений Лавіндою Н.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстраційний номер 2324; визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) від 12.09.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений Лавіндою Н.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстраційний номер 3683; визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_4 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4 , видане ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір оренди від 10.10.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , посвідчений Малаховою Галиною Іванівною, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстраційний номер 1835; визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права користування (найму (оренди)) ОСОБА_6 квартирою АДРЕСА_4 ; стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що 12.01.2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Оргтехбуд» у місті Харків був укладений договір №12.01/7-1 на дольову участь у будівництві. Відповідно до умов договору позивач зобов`язався прийняти участь в будівництві 17-ти поверхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 у формі фінансування будівництва шляхом внесення коштів відповідно до передбаченого договором графіку фінансування, а ТОВ «Оргтехбуд» зобов`язався після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію передати по акту приймання-передачі у власність позивачу однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на 14 (чотирнадцятому) поверсі будинку, загальною площею згідно проекту 47,80 кв.м. 30.03.2012 року будинок був прийнятий в експлуатацію та 12.12.2012 року рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області №798 будинку літ. «А-17» по АДРЕСА_6 , присвоєна адреса: АДРЕСА_2 . Після присвоєння будинку поштової адреси позивач та ТОВ «Оргтехбуд» відповідно до п. 4.8. договору №12.01/7-1 мали укласти додаткову угоду до нього, вказавши адресу, яку було присвоєно будинку після введення його в експлуатацію. Проте, укладення додаткової угоди після введення будинку в експлуатацію вже не було можливим, оскільки ТОВ «Оргтехбуд» на цей час перебував у процесі судової санації у справі про його банкрутство. Згідно наданих відповідей на адвокатські запити інформація про присвоєння адреси об`єкту нерухомості: АДРЕСА_2 , в управлінні містобудування та архітектури взагалі відсутня, інших будинків, замовлених та/або побудованих, введених до експлуатації ТОВ «Оргтехбуд» немає. Таким чином квартира АДРЕСА_1 , яка є предметом позову та договору АДРЕСА_7 . 23.03.2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Оргтехбуд», в особі керуючого санацією Шкулова В.М., був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №23/03 на квартиру АДРЕСА_8 , проте, позивач вважає даний договір незаконним, протиправним та таким, що грубо порушує його конституційне право, оскільки керуючий санацією приховав той факт, що майнові права на спірну квартиру вже були відчужені ОСОБА_2 у 2006 році, у зв`язку з чим позивач просить визнаний його недійсним у судовому порядку. Крім того, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2014 року ухвалу господарського суду Харківської області від 25.06.2011 року про затвердження плану санації боржника ТОВ «Оргтехбуд» було скасовано як незаконну. Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2014 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2014 року залишено в силі. У вказаних судових рішеннях зазначено те, що план санації боржника ТОВ «Оргтехбуд» скасовано у зв`язку з тим, що такий план санації є незаконним, адже порушує право власності осіб, яким були відчужені майнові права на квартири у 2006 році та якими було профінансовано будівництво цих квартир. Також, ТОВ «Оргтехбуд» при здійсненні державної реєстрації права власності приховав (замовчав) від державного реєстратора існування того факту, що майнові права на квартиру АДРЕСА_1 були відчужені іншій особі ще у 2006 році, а після завершення будівництва цієї квартири ця особа вже має право власності на неї як на окреме майно, у зв`язку з чим державна реєстрація права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Оргтехбуд» має бути визнана судом недійсною. При цьому, факт наявності свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності ТОВ «Оргтехбуд» на квартиру АДРЕСА_4 , позбавляє можливості позивача скористатися своїм законним правом власності на спірну квартиру та унеможливить реєстрацію права власності на спірну квартиру на користь позивача за відсутності документу, що припиняє право власності попереднього власника. Після реєстрації права власності ОСОБА_3 13.06.2014 року на квартиру АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 , розуміючи, усвідомлюючи та знаючи, що у судовому порядку вирішується спір про право власності щодо спірної квартири, 17.06.2014 року уклала з ОСОБА_4 договір іпотеки від 17.06.2014 року, який посвідчений Лавіндою Н.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстраційний №2324. Предметом даного договору є спірна квартира. Згодом, 12.09.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна спірної квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою П.О., реєстраційний №3683. Також 10.10.2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною було проведено державну реєстрацію іншого речового права, а саме право користування (найму (оренди)) квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 , строком до 10.10.2062. Вказані дії порушують права позивача та позбавляють можливості позивача скористатися своїм законним правом власності на спірну квартиру, унеможливить реєстрацію права власності на спірну квартиру на користь позивача за відсутності документу, що припиняє права попередніх власників та користувачів на спірну квартиру.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного реєстратора Шеховцової Маргарити Євгенівни Реєстраційної служби ХМУЮ (Департамент реєстрації), державного реєстратора Тузкової Ю. Реєстраційної служби ХМУЮ (Департамент реєстрації), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінди Наталії Олександрівни, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,третя особа: ПАТ «Укрсоцбанк», про встановлення юридичного факту, про визнання права власності на квартиру та скасування державної реєстрації права власності - задоволено.

Встановлено факт того, що квартира АДРЕСА_1 на 14-му поверсі 17-ти поверхового будинку, яка є предметом договору на дольову участь у будівництві №12.01/7-1 від 12.01.2006 року, фактично розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ «Оргтехбуд» (код ЄДРПОУ 32031600) на квартиру АДРЕСА_4 .

Визнано недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видане 12.08.2013 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області ТОВ «Оргтехбуд» на квартиру АДРЕСА_4 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав №23/03 від 23.03.2012 року, укладений між ТОВ «Оргтехбуд» та ОСОБА_3 без застосування наслідків недійсності.

Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_4 .

Визнано недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 , видане 13.06.2014 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 .

Визнано недійсним договір іпотеки від 17.06.2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений Лавіндою Н.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстраційний номер 2324.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) від 12.09.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений Лавіндою Н.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстраційний номер 3683.

Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_4 .

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4 , видане ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір оренди від 10.10.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , посвідчений Малаховою Галиною Іванівною, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстраційним №1835.

Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права користування (найму, оренди) ОСОБА_6 квартирою АДРЕСА_4 .

Стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_7 , державного реєстратора Шеховцової Маргарити Євгенівни Реєстраційної служби ХМУЮ (Департамент реєстрації), державного реєстратора Тузкової Ю. Реєстраційної служби ХМУЮ (Департамент реєстрації), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінди Наталії Олександрівни, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 1931,12 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.12.2018 року виправлено допущену у рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.11.2018 року у справі №638/18280/13-ц описку, а саме у резолютивній частині рішення вказано правильну суму судового збору, що підлягає стягненню як «5 715,00 грн.».

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що квартира АДРЕСА_1 , яка є предметом позову та договору про дольову участь у будівництві від 12.01.2006 року, фактично розташована саме на АДРЕСА_2 , тому вимога про встановлення факту знаходження квартири за вищевказаною адресою підлягає задоволенню. ОСОБА_2 належним чином виконав свої зобов`язання за договором про дольову участь у будівництві та сплатив ТОВ «Оргтехбуд» кошти за цим правочином, проте, останнє свої зобов`язання не виконало, квартиру позивачу не передало та з порушенням вимог закону зареєструвало за собою право власності на цей об`єкт нерухомості. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази припинення майнового зобов`язання ТОВ «Оргтехбуд» за договором про дольову участь у будівництві щодо передачі позивачу спірної квартири. Уклавши інвестиційний договір, позивач набув право на отримання у власність результату інвестиції на частину площі будинку у вигляді загальної площі квартири у житловому будинку. Оскільки будівництво проінвестованого об`єкта нерухомого майна є завершеним та готовим до експлуатації, то ОСОБА_2 належить право власності на квартиру АДРЕСА_4 . Разом з тим, ТОВ «Оргтехбуд» при здійсненні державної реєстрації права власності приховав (замовчав) від державного реєстратора існування того факту, що майнові права на спірну квартиру були відчужені ОСОБА_2 ще у 2006 році, а після завершення будівництва цієї квартири ця особа вже має право власності на неї як на окреме майно. На час укладення між ТОВ «Оргтехбуд» та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру від 23.03.2012 року, ТОВ «Оргтехбуд» приховало від ОСОБА_3 той факт, що майнові права на цю квартиру вже фактично належали іншій особі - ОСОБА_2 , який на підставі договору на дольову участь у будівництві від 12.01.2006 року у передбачений законом спосіб їх придбав, сплативши кошти за будівництво цієї квартири у повному обсязі на підставі інвестиційного договору. Крім того, 08 вересня 2010 року Господарським судом Харківської області було порушено провадження у справі №Б-39/112-10 про банкрутство ТОВ «Оргтехбуд». Під час розгляду зазначеної справи встановлено, що договори купівлі-продажу майнових прав на квартири, які були побудовані ТОВ «Оргтехбуд», є неправомірними та незаконними у випадку, якщо щодо цих квартир раніше вже були укладені договори на дольову участь у будівництві (у 2006 році), тобто договори купівлі-продажу майнових прав на квартири, укладені в рамках плану санації боржника є такими, що порушують права осіб, які на підставі договорів на дольову участь у будівництві 2006 року мають майнові права на такі квартири. Разом з тим, реєстрація та перехід права власності на спірний об`єкт нерухомості під час розгляду цієї справи здійснені з порушенням вимог чинного законодавства та порушують законні права та інтереси позивача. Позивач звернувся до суду з цим позовом у межах строку позовної давності.

Постановою Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 06 листопада 2019 року про виправлення описки, апеляційні скарги ОСОБА_3 , виконавчого комітету Харківської міської ради - задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 листопада 2018 року - скасовано в частині задоволення позову про встановлення факту розміщення об`єкту інвестування та ухвалено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні вказаної вимоги. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_3 - залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 листопада 2018 року у нескасованій частині, постанову Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року - залишено без змін.

18 грудня 2019 року до Харківського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представникаОСОБА_1 - адвоката Латиш К.В. (т.7 а.с. 149-185).

Ухвалами Харківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення, відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2018 року, призначено справу до апеляційного розгляду на 17.11.2020 року о 15-15 год. , з повідомленням учасників справи

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2018 року.

Ухвала Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року мотивована тим, що наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі доводи були предметом розгляду судів апеляційної і касаційної інстанцій під час розгляду скарги ОСОБА_3 , а тому апеляційне провадження слід закрити, оскільки суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційну скаргу у порядку, передбаченому статтею 370 ЦПК України, лише в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Постановою Верховного Суду від 01 липня 2021 року касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Латиш Катерина Володимирівна - задоволена. Ухвала Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року - скасована,

а справу направлена на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду від 01 липня 2021 року мотивована тим, що апеляційна скарга ОСОБА_1 містить аргументи, які є відмінними аргументам, наведеним у апеляційній скарзі ОСОБА_3 , зокрема щодо добросовісності набуття ОСОБА_1 права власності на спірну квартири, втручання у мирне володіння нею спірною квартирою, розгляд судом першої інстанції справи без її участі та неповідомлення її про дату, місце та час судового засідання, а також непідвідомчість спору судам загальної юрисдикції. Доводи апеляційних скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_1 різняться та не є тотожними. Наведені ОСОБА_1 доводи не досліджувалися апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 , а обставини, зазначені в її апеляційній скарзі, не були предметом розгляду судом апеляційної інстанції. Апеляційний суд вказаного вище не врахував, не проаналізував та не співставив тотожність доводів апеляційних скарг та дійшов помилкового висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , чим фактично позбавив права останню на апеляційне оскарження судового рішення.

Отже, предметом даного апеляційного перегляду є апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Латиш К.В. на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2021 року.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Латиш К.В., посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було повно та всебічно встановлено та не взято до уваги, що крім другого пускового комплексу, на який суд посилається у рішенні, є ще й перший, де напевно і знаходиться квартира позивача. Так, за будівельною адресою: АДРЕСА_10 , який введено в експлуатацію 07.03.2007 року, 2-й - по АДРЕСА_2 , який почав будуватися лише у квітні 2007 року, тобто після 1,5 роки після укладення позивачем договору. Вказує, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна. При ухваленні рішення суд не взяв до уваги зазначене у постанові Харківського апеляційного господарського суду те, що пайовики не в повному обсязі внесли грошові кошти за договорами дольової участі. Судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду в тій частині, на які посилався суд першої інстанції, задовольняючи позов про визнання права власності. Суд застосував до спірних правовідносин закон, який застосуванню не підлягав, оскільки чинним законодавством не передбачено виникнення права власності на новостворений об`єкт нерухомсті на підставі судового рішення. Судом не було встановлено фактичного зарахування грошових коштів від позивача на рахунок ТОВ «Оргтехбуд». Вказує на порушення правил підсудності, оскільки даний спір підсудний господарському суду. Вказує, що ОСОБА_1 не була обізнана про судовий процес, у зв`язку з чим була позбавлена можливості подати відзив на позов та захистити свої права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Мироненко І.С. просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, рішення суду першої інстанції від 28.11.2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04.11.2019 року - без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.07.2021 року дана справа призначена до апеляційного розгляду на 31.08.2021 року о 12-30 год. , з повідомленням учасників справи (т.9 а.с. 116).

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

З 04.08.2022 року дана цивільна справа перебуває у провадженні Полтавського апеляційного суду (т.9 а.с. 234).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19.08.2022 року справа призначена до апеляційного розгляду на 15.02.2023 року о 10-20 год., з повідомленням учасників справи (т.9 а.с. 235).

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ч. 1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, врегульовано статтею 370 ЦПК України.

Так, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави (частина перша статті 370 ЦПК України).

За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції (частина третя статті 370 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (частина четверта статті 370 ЦПК України).

Розгляд апеляційної скарги в порядку статті 370 ЦПК України передбачає перевірку законності судового рішення за наслідками розгляду попередньої апеляційної скарги.

Суть апеляційного провадження полягає у перевірці законності та обґрунтованості рішень суду першої інстанції, які не набули законної сили, що є способом усунення помилок, допущених судом першої інстанції.

Аналізуючи зазначені норми, можна дійти висновку, що для повторного перегляду справи в апеляційному порядку після закінчення апеляційного розгляду справи за скаргою іншої особи необхідно встановити чи була присутня особа, яка подала скаргу, під час апеляційного розгляду справи, а також чи розглядалися під час апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою іншої особи доводи, на які посилається заявник, який подає апеляційну скаргу.

Отже, ОСОБА_1 має право ініціювати повторний перегляд справи в апеляційному порядку за умови, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не розглядалися під час перегляду справи.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач ОСОБА_1 не була присутня під час апеляційного розгляду цієї справи 04 листопада 2019 року.

Тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, тим мотивам, що їх викладено особою, яка подає апеляційну скаргу згідно зі статтею 370 ЦПК України, визначається шляхом логічного співставлення відповідних аргументів та їх змістовним співпадінням. При цьому, аналізуючи та співставляючи зміст відповідних аргументів, суду апеляційної інстанції слід виходити також зі змісту міжнародних зобов`язань України, зокрема, змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, серед іншого, передбачає повагу до судового рішення, що набрало законної сили, та не допускати задоволення апеляційної скарги, поданої згідно зі статтею 370 ЦПК України з підстав, які за своїм матеріально-правовим навантаженням не є суттєвими для вирішення конкретного спору.

Невідповідність (неповнота) мотивів постанови суду апеляційної інстанції поданій апеляційній скарзі надає апелянту право оскаржити відповідне судове рішення суду апеляційної інстанції до суду касаційної інстанції у встановлених законом випадках. При цьому, таке порушення не обмежує іншу особу, яка має право подати апеляційну скаргу згідно зі статтею 370 ЦПК України, просити суд апеляційної інстанції розглянути відповідні мотиви, що їх викладено у апеляційній скарзі первісного апелянта і які не було належно розглянуто судом апеляційної інстанції під час розгляду первісної апеляційної скарги/скарг.

Аналогічне правило діє і у тому випадку, якщо судове рішення суду апеляційної інстанції містить опис аргументів первісного скаржника в описовій частині власного судового рішення, але не містить висновків суду апеляційної інстанції як результату судового розгляду таких аргументів.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 12.01.2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Оргтехбуд» у місті Харків був укладений договір №12.01/7-1 ( на дольову участь у будівництві (т. 1 а.с. 14-17).

Відповідно до п.1 умов цього договору позивач зобов`язався прийняти участь в будівництві 17-ти поверхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у формі фінансування будівництва шляхом внесення часткових коштів відповідно до передбаченого договором графіку фінансування, а ТОВ «Оргтехбуд» зобов`язався після завершення будівництва та введення будинку до експлуатації передати по акту приймання-передачі у власність позивачу однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на 14 (чотирнадцятому) поверсі будинку, загальною площею згідно проекту 47,80 кв.м.

Позивач на виконання своїх зобов`язань за вказаним договором повністю сплатив грошові кошти за будівництво спірної квартири, що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах даної справи (т. 1 а.с. 19).

Відповідно до п. 4.1. договору №12.01/7-1 за умови повного виконання пайовиком зобов`язань за договором забудовник зобов`язаний передати пайовику квартиру АДРЕСА_1 по акту прийому - передачі у строк не пізніше 10 (десяти) днів після отримання затвердженого Акту державної комісії з введення об`єкту в експлуатацію та отримання рішення про присвоєння поштової адреси. Плановий строк введення будинку до експлуатації відповідно за договором - IV квартал 2008 року.

Проте, відповідач свої зобов`язання, щодо передачі спірної квартири пайовику, відповідно до умов договору не виконав, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

30.03.2012 року будинок, замовником якого є ТОВ «Оргтехбуд», був прийнятий до експлуатації Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації №ХК 14312047946 від 30.03.2012 року. Відповідно до вказаної Декларації ТОВ «Оргтехбуд» є замовником будинку, розташованого по АДРЕСА_6 , будівництво якого розпочалося у квітні 2007 року (т.1 а.с. 20-23).

12.12.2012 року рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області №798 «Про присвоєння адреси 17-ти поверховому житловому будинку літ. «А-17» та нежитловій будівлі літ. «Б-1» «трансформаторна підстанція» по АДРЕСА_6 , 17-ти поверховому житловому будинку літ. «А-17» по АДРЕСА_6 , присвоєна адреса: АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 23).

Таким чином, через 6 років після укладання договору між позивачем та ТОВ «Оргтехбуд» на дольову участь у будівництві №12.01/7-1 від 12.01.2006 року, будинок, замовником якого є ТОВ «Оргтехбуд», був прийнятий до експлуатації та йому було присвоєно поштову адресу.

Відповідно до п. 4.8. договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Оргтехбуд», після введення будинку, вказаному у п. 1.1. до експлуатації, йому буде присвоєно поштову адресу, про що буде укладена додаткова угода між сторонами.

Отже, будинок, замовником якого є ТОВ «Оргтехбуд», був введений до експлуатації 30.03.2012 року, після чого 12.12.2012 року будинку було присвоєно поштову адресу. Таким чином, після присвоєння будинку поштової адреси Позивач та ТОВ «Оргтехбуд» відповідно до п. 4.8. договору мали укласти додаткову угоду до нього, вказавши адресу, яку було присвоєно будинку після введення його до експлуатації.

Однак, укладення додаткової угоди до договору з метою зазначення поштової адреси, що була присвоєна будинку, у якому знаходиться спірна квартира АДРЕСА_1 , після введення його до експлуатації, здійснено не було, оскільки ТОВ «Оргтехбуд» на цей час перебував у процесі судової санації у справі про його банкрутство (справа №Б-39/112-10, ухвала господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року). Постановою господарського суду Харківської області від 26.06.2014 року ТОВ «Оргтехбуд» було визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.

У відповіді Харківського міського голови на адвокатський запит повідомлено про те, що рішенням виконавчого комітету ХМР від 12.12.12 №798 присвоєно адресу житловому будинку літ «А-17» ТОВ «Оргтехбуд»: АДРЕСА_2 . Інформація про присвоєння адреси об`єкту нерухомості: АДРЕСА_2 , в управлінні містобудування та архітектури взагалі відсутня .

Згідно відповіді начальника інспекції ДАБК у Харківській області встановлено, що в інспекції наявна інформація щодо прийняття в експлуатацію об`єкту: «17-поверховий житловий будинок, як другий пусковий комплекс будівництва житлових будинків по АДРЕСА_6 », замовник ТОВ «Оргтехбуд». Відповідно до рішення виконкому ХМР від 12.12.12 №798 «17-поверховому житловому будинку по АДРЕСА_6 » присвоєно адресу: АДРЕСА_2 . При цьому, також зазначено, що дані стосовно будівництва та введення в експлуатацію інших об`єктів, замовником яких виступає ТОВ «Оргтехбуд», в Інспекції відсутня (т.1 а.с. 199).

З наданих відповідей вбачається те, що 17-ти поверховий житловий будинок, розташований на АДРЕСА_6 , якому було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 , є єдиним замовленим та єдиним побудованим ТОВ «Оргтехбуд», введення до експлуатації якого передбачалося у 2008 році згідно договору. Крім того, відповідно до наданих відповідей, поштової адреси: АДРЕСА_2 , не існує у м. Харкові, а замовником щодо інших житлових будинків ТОВ «Оргтехбуд» не виступав.

Таким чином, квартира АДРЕСА_1 , яка є предметом позову та договору на дольову участь у будівництві №12.01/7-1 від 12.01.2006 року, фактично розташована саме за адресою: АДРЕСА_2 . Адже, ТОВ «Оргтехбуд» інших житлових будинків не замовлялося, не будувалося та не вводилося до експлуатації.

Щодо договору купівлі-продажу майнових прав № 23/03 від 23.03.2012, укладеного між ТОВ «Оргтехбуд» та ОСОБА_3 , суд першої інстанції встановив наступне.

На момент укладення між ТОВ «Оргтехбуд» та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру 23.03.2012 року, ТОВ «Оргтехбуд», в особі керуючого санацією Шкулова В.М., замовчав (приховав) від ОСОБА_3 той факт, що майнові права на цю квартиру вже фактично належали іншій особі - ОСОБА_2 , який на підставі договору на дольову участь у будівництві №12.01/7-1 від 12.01.2006 року у передбаченим законом способом їх придбав, профінансувавши будівництво цієї квартири у повному обсязі на підставі інвестиційного договору.

ОСОБА_9 знав про існування укладеного у 2006 році між ОСОБА_2 та ТОВ «Оргтехбуд» договору на дольову участь у будівництві №12.01/7-1, адже ОСОБА_9 особисто підписував цей договір як директор ТОВ «Оргтехбуд». Це свідчить про те, що ТОВ «Оргтехбуд», від імені якого діяв ОСОБА_9 , свідомо та навмисно ввело ОСОБА_3 в оману щодо існування вищевказаних обставин, які мають істотне значення, і могли б вплинути на факт укладення договору із ОСОБА_3 .

Так, за своєю природою договір №12.01/7-1 від 12.01.2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Оргтехбуд», та договір №23/03 від 23.03.2012 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Оргтехбуд» є договорами купівлі-продажу майнових прав та стосуються одного предмету - майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , забудовником якої є ТОВ «Оргтехбуд». Різні назви договорів зумовлені тим, що з 14.01.2006 року набрали чинності зміни до інвестиційного законодавства, зокрема до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність». З цього часу припинилося укладання прямих інвестиційних договорів, їх замінили договори купівлі-продажу майнових прав, оскільки в силу ч. 2 ст. 656 ЦК України не заборонені законом.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна від 13.02.2014 року №17729281, щодо нерухомого майна, яке розташовано за адресою : АДРЕСА_9 , право власності на зазначену квартиру зареєстровано 09.08.2013 року за ТОВ «Оргтехбуд», номер запису про право власності: 2082598 (т.1 а.с. 141).

За актом приймання-передачі від 13.11.2013 р., наданого ОСОБА_3 , який укладений між нею та ТОВ «Оргтехбуд» як додаток до договору купівлі-продажу майнових прав №23/03 від 23.03.2012 року, не могла бути передана квартира, оскільки право власності на неї ще не було зареєстровано ТОВ «Оргтехбуд» у встановленому законом порядку. До того ж, за цим актом не були передані і майнові права, оскільки цього не зазначено у даному акті.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 договору купівлі-продажу майнових прав №23/03 від 23.03.2012 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Оргтехбуд», майнові права на об`єкт нерухомості за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості. Акт підписується сторонами не пізніше дня здійснення покупцем оплати в сумі, що визначена п. 4.3 цього договору (т.1 а.с. 109-111).

Однак, за актом приймання-передачі від 13.11.2013 року, що був наданий ОСОБА_3 , не вбачається, що за ним були передані майнові права. Крім того, з цього акту не вбачаються повноваження особи, що його підписала, та чи мала ця особа взагалі право підписувати такий акт. Крім того, не вбачається, чи було здійснено відповідачем ОСОБА_3 оплату за договором купівлі-продажу, яка передує підписанню такого акту.

Щодо доводів ОСОБА_3 про те, що вона є належними набувачем спірної квартири, а вимоги позивача є погашеними, у зв`язку з незаявленням їх в процедурі банкрутства забудовника ТОВ "Оргтехбуд", то суд першої інстанції встановив наступне.

Відповідачем ОСОБА_3 не надано суду жодних належних та допустимих доказів припинення майнового зобов`язання ТОВ "Оргтехбуд" за договором на дольову участь у будівництві по передачі позивачу спірної квартири.

08.09.2010 року господарським судом Харківської області було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Оргтехбуд» (справа №Б-39/112-10). Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2011 року був затверджений план санації боржника ТОВ «Оргтехбуд» (т.1 а.с.171- 182).

В рамках плану санації боржника, зокрема, реалізовується майно боржника з метою задоволення грошових вимог кредиторів. Таким чином, план санації боржника - це відповідний дозвільний документ на реалізацію майна боржника в рамках процедури банкрутства з метою задоволення грошових вимог кредиторів, в якому вказані умови та порядок такої реалізації.

В якості доказів підтвердження включення до Плану санації боржника ТОВ «Оргтехбуд» спірної квартири АДРЕСА_1 , будівництво якої було повністю профінансовано ОСОБА_2 , є план судової санації ТОВ «Оргтехбуд». У таблиці № 33 даного плану зазначена квартира АДРЕСА_1 , яка, як вказано, підлягає передачі ТОВ КУА «Спагія». Однак, у звіті керуючого санацією ТОВ «Оргтехбуд» було змінено спосіб реалізації, зокрема, і спірної квартири АДРЕСА_1 , а саме вирішено реалізувати її третій особі та виконати зобов`язання перед ТОВ КУА «Спагія» у грошовій формі.

Тому, в рамках вищевказаного плану санації боржника ТОВ «Оргтехбуд» була реалізована спірна квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_3 на підставі укладеного між нею та ТОВ «Оргтехбуд» договору купівлі-продажу майнових прав №23/03 від 23.03.2012 року.

Однак, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09 січня 2014 року ухвалу господарського суду Харківської області від 25 червня 2011 року про затвердження плану санації боржника ТОВ «Оргтехбуд» було скасовано. Постановою Вищого господарського суду України від 01 квітня 2014 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09 січня 2014 року було залишено в силі (т.1 а.с. 183-190).

У вказаних судових рішеннях зазначено те, що план санації боржника ТОВ «Оргтехбуд» було скасовано у зв`язку з тим, що такий план санації порушує право власності осіб, яким були відчужені майнові права на квартири у 2006 році, та якими було профінансовано будівництво цих квартир, зокрема, у зв`язку з тим, що до плану санації для задоволення вимог кредиторів входили квартири, щодо яких вже були укладені договори на дольову участь у будівництві у 2006 році.

Тобто, судом у вищевказаних судових рішеннях встановлений наступний факт: ті договори купівлі-продажу майнових прав на квартири, які були побудовані боржником ТОВ «Оргтехбуд», є неправомірними та незаконними, у випадку, якщо щодо цих квартир раніше вже були укладені договори на дольову участь у будівництві (у 2006 році). Тобто, договори купівлі-продажу майнових прав на квартири, укладені в рамках плану санації боржника, є такими, що порушують права осіб, які на підставі договорів на дольову участь у будівництві 2006 року мають майнові права на такі квартири.

Також судом встановлено, що план санації боржника ТОВ «Оргтехбуд», затверджений ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2011 року, є таким, що порушує вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тобто незаконний.

Отже, так як план санації боржника ТОВ «Оргтехбуд», затверджений ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2011 року, є таким, що не був належним законним дозвільним документом на реалізацію майна боржника, зокрема в частині тих квартир, майнові права на які раніше вже були відчужені та профінансовані певними особами, то і договір №23/03 від 23.03.2012 року купівлі-продажу майнових прав, укладений між ТОВ «Оргтехбуд» та ОСОБА_10 є таким, що укладений без належного законного дозвільного документу юридичної особи, а отже визнається судом недійсним.

З правовідносин, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про інвестиційну діяльність».

Метою внесення позивачем інвестиції є набуття права власності на результат інвестиції, а саме, дольової частини в площі будинку, яка виражається у вигляді загальної площі відповідної квартири, в даному випаду квартири АДРЕСА_1 у житловому будинку.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів.

Уклавши інвестиційний договір, позивач набув право на отримання у власність результату інвестиції на частину площі будинку у вигляді загальної площі квартири у житловому будинку, що не суперечить приписам ч. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність».

Відповідно до абз. 9 листа Міністерства юстиції України №19-50-2309 від 22.06.2007 року, квартира є об`єктом інвестування в об`єкті будівництва, який після завершення будівництва стає окремим майном. До завершення будівництва проінвестованого об`єкта нерухомого майна та прийняття його до експлуатації інвестору належить не право власності на цей об`єкт, а майнові права на нього.

Таким чином, у зв`язку з тим, що будівництво проінвестованого об`єкта нерухомого майна, а саме будинку АДРЕСА_2 , є завершеним та готовим до експлуатації, інвестору, тобто позивачу ОСОБА_2 , належить право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Вказана позиція також підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2014 року у справі № 922/1996/13, де вказано, що аналогічний договір на дольову участь в будівництві є належним доказом законності набуття права власності позивачем на спірну квартиру, а також зазначено, що обов`язок ТОВ «Оргтехбуд» перед позивачем полягає не у сплаті певної суми грошових коштів та погашенні грошових зобов`язань (тобто не є грошовим зобов`язанням в розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), а полягає у виконанні дій, пов`язаних із передачею позивачеві майна - спірної квартири, відповідно до договору на дольову участь у будівництві, а отже до вказаних відносин не можна застосовувати положення ст. 14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Також, ТОВ «Оргтехбуд» при здійсненні державної реєстрації права власності також приховав (замовчав) від державного реєстратора існування того факту, що майнові права на квартиру АДРЕСА_1 були відчужені іншій особі ще у 2006 році, а після завершення будівництва цієї квартири ця особа вже має право власності на неї як на окреме майно, у зв`язку з чим державна реєстрація права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Оргтехбуд» визнається недійсною.

Щодо державної реєстрації права власності та державної реєстрації права користування квартири АДРЕСА_4 , на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , суд першої інстанції встановив наступне.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.06.2016, номер: 61943626, ОСОБА_3 13.06.2014 року зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 23.03.2012 року, укладеного між ТОВ "Оргтехбуд", в особі керуючого санацією Шкулова В.М., та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області 13.06.2014 року, індексний номер: 22971425. Ця інформація зазначена у договорі купівлі-продажу квартири від 12.09.2014 року, посвідченого Лавіндою Н.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстраційний № 3683.

Дії з державної реєстрації права власності на спірну квартиру були здійсненні ОСОБА_3 та Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції у процесі судового розгляду та при усвідомленні наявності судового спору про право власності на спірну квартиру. Крім того, вперше, коли ОСОБА_11 звернулася до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції для реєстрації права власності на спірну квартиру, їй було відмовлено з підстав наявності судового спору щодо квартири АДРЕСА_4 , зазначена обставина підтверджується листом Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції за. № к-142/01/04-01 -12/04-02/15.

17.06.2014 року ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_4 договір іпотеки від 17.06.2014 року, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О., реєстраційний № 2324. Предметом даного договору є квартира АДРЕСА_4 . Ця інформація зазначена у договорі купівлі-продажу квартири від 12.09.2014 року, посвідченого Лавіндою Н.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстраційний №3683, та у Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.06.2016, номер 61943626.

12.09.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою П.О., реєстраційний № 3683.

Відповідно до п. 1.1. договору купівлі-продажу квартири від 12.09.2014 року, продавець ОСОБА_4 передала у власність, а покупець ОСОБА_1 прийняла належну на праві приватної власності іпотекодавцю ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_11 .

10.10.2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною було проведено державну реєстрацію іншого речового права, а саме право користування (найму (оренди)) квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 10.10.2062 року. Державна реєстрація іншого речового права, а саме, право користування (найму (оренди)) квартири було проведено на підставі договору оренди квартири, виданого 10.10.2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., реєстраційний № 1835.

Отже, зазначений перехід права власності на квартиру АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 та надання права користування ОСОБА_6 здійснені всупереч вимогам чинного законодавства України та є порушенням прав позивача.

Стосовно заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_12 про застосування наслідків спливу позовної давності, суд першої інстанції встановив наступне.

Відповідно до п. 4.1. договору №12.01/7-1, за умови повного виконання пайовиком зобов`язань за договором, забудовник зобов`язується передати пайовику квартиру по акту прийому - передачі у строк не пізніше 10 (десяти) днів після отримання затвердженого Акту державної комісії з введення об`єкту в експлуатацію та отримання рішення про присвоєння поштової адреси. Закінчення будівництва - ІІІ квартал 2008 року. Строк введення будинку в експлуатацію - IV квартал 2008 року.

Отже, із зазначеного вбачається те, що позивач та ТОВ «Оргтехбуд» домовилися про те, що саме через 10 днів після отримання затвердженого Акту державної комісії з введення об`єкту, у якому знаходиться спірна квартира, в експлуатацію та отримання рішення про присвоєння поштової адреси будинку, у відповідача ТОВ «Оргтехбуд» виникає обов`язок, а позивача право на передачу останньому по акту прийому-передачі спірної квартири, зазначивши при цьому орієнтовані строки вищевказаних дій.

Про введення та прийняття в експлуатацію будинку, в якому знаходиться спірна квартира, свідчить Декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 30.03.2012 року №ХК 14312047946, зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області.

Відповідно до ст. 39 п. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Присвоєння поштової адреси будинку, у якому знаходиться спірна квартира, відбулося виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області з прийняттям рішення №798 від 12.12.2012 року «Про присвоєння адреси 17-ти поверховому житловому будинку літ. «А-17» та нежитловій будівлі літ. «Б-1» «Трансформаторна підстанція» по АДРЕСА_6 ТОВ «ОРГТЕХБУД» у Дзержинському районі». Пунктом 1 вказаного рішення будинку, у якому знаходиться спірна квартира, присвоєна адреса: АДРЕСА_2 .

Таким чином строк позовної давності, в межах якого ОСОБА_2 може звернутися до суду з вимогами до ТОВ «Оргтехбуд» на підставі укладеного між ними договору, починає обчислюватися з 13.12.2012 року, тобто з наступного дня після відповідної календарної дати, якою є дата присвоєння будинку, у якому знаходиться спірна квартира поштової адреси. Відповідно спливає такий строк 13.12.2015 року. Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовними вимогами до ТОВ «Оргтехбуд» на підставі укладеного між ними договору стосовно спірної квартири 13.11.2013 року, тобто в межах загальної позовної давності.

Апеляційний суд у складі колегії суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, проте, по справі вбачається неналежне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, що є порушенням норм процесуального права та обов`язковою підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення, виходячи з наступного.

Предметом даного спору в частині вимог до відповідача ОСОБА_1 є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) від 12.09.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідченого Лавіндою Н.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстраційний номер 3683; визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_4 ; визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_4 , видане ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору оренди від 10.10.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , посвідченого Малаховою Галиною Іванівною, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстраційний номер 1835.

По справі вбачається, що у судове засідання 19.11.2018 року відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, у цьому засіданні була оголошена перерва для підготовки до судових дебатів (т.5 а.с. 66). У послідуюче судове засідання 28.11.2018 року відповідач ОСОБА_1 також не з`явилася. Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи 19.11.2018 року та 28.11.2018 року, розміщення оголошення про виклик ОСОБА_1 у судове засідання на 28.11.2018 року (т.5 а.с. 69) не є належним повідомленням її про про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесувального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі, якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обгрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оскільки вбачається, що справа розглянута за відсутності відповідача ОСОБА_1 , не повідомленої належним чином про дату, час і місце засідання суду, і вона обгрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, тому вказане порушення процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового судового рішення.

Виходячи з решти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та вказівок касаційного суду, які у відповідності до вимог ч.1 ст. 417 ЦПК України є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.

Як правильно встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, що 12.01.2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Оргтехбуд» укладено договір № 2.01/7-1 про дольову участь у будівництві, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язався прийняти участь в будівництві сімнадцятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 у формі часткового фінансування будівництва шляхом внесення коштів згідно з графіком, а ТОВ «Оргтехбуд» після завершення будівництва та введення будинку до експлуатації передати за актом приймання-передачі у власність ОСОБА_2 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на чотирнадцятому поверсі загальною площею 47,80 кв.м., житловою площею 18,35 кв.м. Строк закінчення будівництва та введення об`єкта будівництва в експлуатацію згідно з умовами договору було встановлено IV квартал 2008 року.

Пунктами 4.1., 4.5., 4.8. договору №12.01/7-1 передбачено, що за умов повного виконання позивачем зобов`язань, передбачених цим договором, забудовник зобов`язується передати за актом приймання-передачі не пізніше десяти днів після отримання затвердженого акту державної комісії по вводу об`єкта до експлуатації та отримання рішення про присвоєння поштової адреси квартирі, зазначеній в пункті 1.2. вказаного договору. Закінчення будівництва - Ш квартал 2008 року. Строк введення будинку в експлуатацію - IV квартал 2008 року.

Право власності на квартиру, зазначену в пункті 1.2. цього договору, переходить до ОСОБА_2 з моменту її державної реєстрації. Оформлення права власності на квартиру та її державна реєстрація здійснюються забудовником згідно з діючим законодавством України протягом не більше двох календарних місяців з моменту отримання квартири за актом прийому-передачі.

Після введення будинку в експлуатацію йому буде присвоєно поштову адресу, про що між сторонами підлягала укладенню додаткова угода.

Згідно з Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації №ХК 14312047946 від 30.03.2012 року в експлуатацію введений сімнадцятиповерховий будинок, як другий пусковий комплекс будівництва житлових будинків по АДРЕСА_2 .

На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 12.12.2012 року №798 «Про присвоєння адреси сімнадцятиповерховому житловому будинку літ. «А-17» та нежитловій будівлі літ. «Б-1» «трансформаторна підстанція» по АДРЕСА_6 ТОВ «Оргтехбуд» у Дзержинському районі» будинку присвоєна адреса: АДРЕСА_2 , нежитловій будівлі літ. «Б-1» «трансформаторна підстанція» присвоєна адреса: АДРЕСА_2 .

09.08.2013 року право власності на квартиру АДРЕСА_4 було зареєстровано за ТОВ «Оргтехбуд» (номер запису 2082598).

23.03.2012 року між ТОВ «Оргтехбуд» та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу майнових прав №23/3 на кв. АДРЕСА_12 , яка передана ОСОБА_3 за актом приймання-передачі від 13 листопада 2013 року.

Згідно з актом прийому-передачу від 13.11.2013 року ТОВ «Оргтехбуд» передало ОСОБА_3 ізольовану квартиру АДРЕСА_4 .

17.06.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_11 . Договір іпотеки зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лавінда Н.О. за реєстровим № 2324, номер запису 6941439, індексний номер 13843828.

Постановою Господарського суду Харківської області від 26 червня 2014 року ТОВ «Оргтехбуд» визнано банкрутом та була відкрита ліквідаційна процедура.

12.09.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири. Договір зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лавінда Н.О. за реєстровим №3683, реєстраційний номер 13075563101, номер запису про право власності 6978822.

10.10.2014 року ОСОБА_1 передала квартиру АДРЕСА_11 у користування ОСОБА_6 на підставі договору користування (найму,оренди) квартири строком до 10 жовтня 2062 року, який було зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Малаховою Г.І. за реєстровим № 1835, індексний номер 16403386.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором про дольову участь у будівництві від 12.01.2006 року №12.01/7-1 виконав та повністю профінансував будівництво ТОВ «Оргтехбуд» житла, що підтверджується квитанціями (т.1 а.с. 19).

Відповідно до пункту 4.5. договору про дольову участь у будівництві від 12.01.2006 року №12.01/7-1 право власності на квартиру, зазначену в пункті 1.2. даного договору, переходить до пайовика з моменту її державної реєстрації. Оформлення права власності на квартиру та її державна реєстрація здійснюється забудовником згідно з діючим законодавством України протягом не більше двох календарних місяців з моменту отримання квартири за актом прийому-передачі.

Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331 ЦК України).

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрою територій.

До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належить проведення робіт з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у порядку, встановленому законодавством (стаття 14 цього Закону).

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до 1-Ш категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

За змістом Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, державна реєстрація права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна проводиться після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності лише на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Таким чином, у разі прийняття будинку в експлуатацію та невизнання прав на квартиру позивача, який в повному обсязі виконав його зобов`язання за умовами договору про пайову участь, наявні підстави для визнання права власності.

Оскільки встановлено факт невиконання ТОВ «Оргтехбуд» своїх зобов`язань за договором про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року №12.01/7-1 по передачі ОСОБА_2 житла за актом приймання-передачі, що позбавило позивача можливості оформити на себе право власності на спірну квартиру, пайові внески за яку він сплатив в повному обсязі, крім того доведено факт неправомірного відчуження майнових прав ТОВ «Оргтехбуд» ОСОБА_3 та факт подальшого незаконного набуття права власності на це житло ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , а ОСОБА_6 - права користування з одночасною державною реєстрацією права власності та права користування за ними з видачею оскаржуваних свідоцтв про право власності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_4 , визнання недійсною та скасовання державної реєстрації права власності ТОВ «Оргтехбуд» на це житло, визнання недійсним свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 12.08.2013 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області ТОВ «Оргтехбуд», визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав №23/03 від 23.03.2012 року, укладеного між ТОВ «Оргтехбуд» та ОСОБА_3 , без застосування наслідків недійсності правочину, визнання недійсною та скасовання державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на дану квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 , виданого 13.06.2014 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 , визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру, визнання недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане ОСОБА_1 , визнання недійсним договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , визнання недійсною та скасування державної реєстрації права користування (найма, оренди) ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_4 .

З урахуванням вказаних обставин визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно є ефективним способом захисту його порушених прав.

Аналогічні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12 (провадження № 14-107цс19), від 24 квітня 2019 року у справі № 1609/10810/12 (провадження № 14-15цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 522/102/13-ц (провадження № 14-38цс19), від 29 травня 2019 року в справі № 1609/6645/12 (провадження № 14-220цс19) у тотожних правовідносинах.

Разом з тим, з висновком суду першої інстанції про встановлення факту розміщення об`єкту інвестування погодитись не можна, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої, пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Із відповідей Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України на адвокатський запит Мироненко І.С. - представника ОСОБА_2 від 13.08.2019 року №2020-6855 та від 09.08.2019 року №124572/0/226-19 вбачається, що згідно з даними Єдиного реєстру наявна інформація щодо декларації про готовність об`єкта до експлуатації ХК 014312047946 (березень 2012 року) на об`єкт - сімнадцятиповерховий житловий будинок, як другий пусковий комплекс будівництва житлових будинків; АДРЕСА_6 (замовник - ТОВ «Оргтехбуд»). Будь-яка інша інформація в департаменті відсутня (т.6 а.с. 119, 122).

Оскільки за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_4 , відсутні правові підстави для встановлення юридичного факту, а саме, що квартира АДРЕСА_1 на чотирнадцятому поверсі сімнадцятиповерхового житлового будинку, яка є предметом договору про дольову участь у будівництві №12.01/7-1 від 12.01.2006 року, фактично розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову про встановлення факту розміщення об`єкту інвестування з ухваленням в цій частині нової постанови про відмову в позові.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом не було повно та всебічно встановлено та не взято до уваги, що крім другого пускового комплексу, на який суд посилається у рішенні, є ще й перший, де напевно, і знаходиться квартира позивача, оскільки, за будівельною адресою: АДРЕСА_10 , який введено в експлуатацію 07.03.2007 року, 2-й - по АДРЕСА_2 , який почав будуватися лише у квітні 2007 року, тобто після 1,5 роки після укладення позивачем договору, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки є припущенням сторони відповідача ОСОБА_1 . Згідно відповіді Харківської міської ради від 30.04.2014 року №4660/9-14 та відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 28.04.2014 року будівельна адреса: АДРЕСА_2 , стала поштовою адресою АДРЕСА_2 , на підставі рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 12.12.2012 року №798 «Про присвоєння адреси 17-ти поверховому житловому будинку літ. «А-17». Крім цього, інформація про просвоєння адреси об`єкту нерухомості: АДРЕСА_2 , в управлінні мітобудування та архітектури відсутня (т.1 а.с. 195), тобто об`єкт нерухомого майна за цією адресою не обліковується. Виходячи з логіки сторони відповідача, спірна квартира може перебувати у 1-ому будинку по АДРЕСА_13 , який введено в експлуатацію 07.03.2007 року, тобто більше ніж через рік після укладення позивачем договору про дольову участь у будівництві від 12.01.2006 року, що не відповідає фактичним обставинам справи та не є реальним у часі щодо будівництва за такий короткий проміжок часу 17-ти поверхового будинку з урахуванням часу прийняття його в експлуатацію тощо. Крім цього, стороною відповідача не надано належних та допустимих доказів в цій частині, а саме чи не є вільною квартира АДРЕСА_4 , чи має вона власника.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, то ці доводи відхиляються колегією суддів, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, 17.06.2014 року ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_4 договір іпотеки від 17.06.2014 року, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О., реєстраційний № 2324. предметом якого є спірна квартира. ОСОБА_1 набула право власності на спірну квартиру на підставі укладеного між нею та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) від 12.09.2014 року, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою П.О., реєстраційний № 3683, відповідно до п. 1.1. якого продавець ОСОБА_4 передала у власність, а покупець ОСОБА_1 прийняла належну на праві приватної власності іпотекодавцю ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_11 . Покупець ОСОБА_1 повинна була знати про те, що спірна квартира належала на праві приватної власності саме іпотекодавцю ОСОБА_3 , яка, як встановлено судом, з порушенням чинного законодавства набула на неї право власності, тому відсутні підстави вважати її добросовісним набувачем.

Доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні рішення суд не взяв до уваги зазначене у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року те, що пайовики не в повному обсязі внесли грошові кошти за договорами дольової участі, то ці доводи не стосуються предмету спору.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було встановлено фактичного зарахування грошових коштів від позивача на рахунок ТОВ «Оргтехбуд», то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються безпосередньо прав та інтересів ОСОБА_1 , є власним тлумаченням висновків суду першої інстанції, який встановив той факт, що згідно квитанції №1645 від 14.05.2007 року ОСОБА_2 сплатив отримувачу ТОВ «Оргтехбуд» 35 000,00 грн. як плату за дольову участь у будівництві житлового будинку згідно договору №12.01/7-1 від 12.01.2006 року та згідно квитанції №8 від 14.05.2007 року сплатив 158 112 грн. як кінцевий розрахунок за пайову участь у будівництві житлового будинку згідно договору №12.01/7-1 від 12.01.2006 року (т.1 а.с. 19). По справі не вбачається, що ТОВ «Оргтехбуд» заперечує отримання вказаних коштів від ОСОБА_2 . При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_1 в цій частині не надала належних та допустимих доказів, які б дійсно підтверджували не отримання від ОСОБА_2 вказаних коштів ТОВ «Оргтехбуд».

Доводи апеляційної скарги щодо порушення правил підсудності, а саме, що даний спір підсудний господарському суду, то ці доводи спростовуються тим, що ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 06 вересня 2016 року року ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 червня 2016 року суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що було ліквідовано відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРГТЕХБУД» - скасована, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд. Ухвала аплеяційного суду мотивована тим, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Оргтехбуд», ідентифікаційний код юридичної особи 32031600, припинено за судовим рішенням у зв`язку з визнанням банкрутом, дата та номер запису: 02.12.2015р., №14801170012003147 (а.с.215-216 том 2). Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_2 пред`явлено до декількох відповідачів, а саме, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехбуд», реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 та інших, а отже, ліквідація Товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехбуд», як одного з відповідачів, не виключає можливості захисту судом прав позивача у спірних правовідносинах, зважаючи на наявність інших співвідповідачів у справі. Таким чином, на час ухвалення рішення суду першої інстанції від 28.11.2021 року ТОВ «Оргтехбуд» з 02.12.2015 року припинено як юридична особа, тому на даний час відсутні підстави для висновку про підсудність спору господарському суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення.

Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.12.2018 року про виправлення допущеної у резолютивній частині рішенні суду від 28.11.2018 року описки є похідною, тому підлягає скасуванню у разі скасування основного рішення суду.

Згідно ч. 1, п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір в розмірі 5715,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів в дольовому порядку.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 376 ч. 3 п. 3, 381-384ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Латиш Катерини Володимирівни - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2021 року та ухвалу цього ж суду від 11 грудня 2018 року - скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного реєстратора Шеховцової Маргарити Євгенівни Реєстраційної служби ХМУЮ (Департамент реєстрації), державного реєстратора Тузкової Ю. Реєстраційної служби ХМУЮ (Департамент реєстрації), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінди Наталії Олександрівни, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,третя особа: ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання права власності на квартиру та скасування державної реєстрації права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «Оргтехбуд» (код ЄДРПОУ 32031600) на квартиру АДРЕСА_4 .

Визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видане 12.08.2013 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області ТОВ «Оргтехбуд» на квартиру АДРЕСА_4 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав №23/03 від 23.03.2012 року, укладений між ТОВ «Оргтехбуд» та ОСОБА_3 без застосування наслідків недійсності.

Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_4 .

Визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 , видане 13.06.2014 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 .

Визнати недійсним договір іпотеки від 17.06.2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений Лавіндою Н.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстраційний номер 2324.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) від 12.09.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений Лавіндою Н.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстраційний номер 3683.

Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_4 .

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4 , видане ОСОБА_1 .

Визнати недійсним договір оренди від 10.10.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , посвідчений Малаховою Галиною Іванівною, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстраційним №1835.

Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права користування (найму, оренди) ОСОБА_6 квартирою АДРЕСА_4 .

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_3 , державного реєстратора Шеховцової Маргарити Євгенівни Реєстраційної служби ХМУЮ (Департамент реєстрації), державного реєстратора Тузкової Ю. Реєстраційної служби ХМУЮ (Департамент реєстрації), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінди Наталії Олександрівни, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 5 715,00 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_2 про встановлення факту розміщення об`єкту інвестування - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 червня 2023 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов