Постанова

від 20.06.2023 по справі 523/803/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 523/803/23

Перша інстанція: суддя Кисельов В.К.,

повний текст судового рішення

складено 16.03.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 березня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 2-го батальйону 8-ої роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Хлевного Володимира Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

В січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 батальйону 8 роти лейтенант поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Хлевного Володимира Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. 05 січня 2023 року постановою інспектора патрульної поліції УПП в Одеській області ДППУ, лейтенанта поліції Хлевного Володимира Олександровича, серії ЕАР № 6369197 в справі про адміністративне правопорушення від тієї ж дати, о 00.56 годину, було притягнуто ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. В постанові вказано, що ОСОБА_1 , в зазначений день і час, знаходячись за кермом належного йому автомобіля Тойота «SOLARA» д/з НОМЕР_1 , рухався по тротуару вулиці Отамана Головатого в місті Одесі, б.57, чим порушив п.11.13 ПДР. Зазначена постанова не відображає дійсних подій, необґрунтована, а тому є такою, що винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В дійсності, на час з`явлення екіпажу патрульної поліції, належний позивачу автомобіль Тойота «SOLARA» д/з НОМЕР_1 вже знаходився на тротуарі по вулиці Отамана Головатого, де його припаркувала інша особа, яка викликана позивачем в якості водія, за послугою TAXI « 838». Після чого, він лише діставав з салону автомобіля свої особисті речі, не рухаючись і навіть з вимкнутим двигуном автівки. З вказаних в п.7 протоколу відеозаписів з реєстратора, ПВР 471003, 471497 добре видно, що автомобіль не рухався, з вихлопної труби не йшов характерний для цього дим і двері не були щільно закриті, як це буває під час руху.

При цьому, зазначений в постанові п.11.13 ПДР, передбачає саме рух транспортного засобу по тротуарах і пішохідних доріжках, а не знаходження (паркування) на них. Такі обставини виключають, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

На підставі викладеного, позивач просить скасувати постанову серії ЕАР №6369197 в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , від 05 січня 2023 року, винесену інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України, лейтенантом поліції Хлевним Володимиром Олександровичем та закрити провадження по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що 04 січня 2023 року він святкував свій День народження у ресторані. Враховуючи той факт, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, він вирішити замовити через служби такси « 838» послугу «тверезий водій». Після того, до ресторану приїхав водій зі служби такси « 838» ОСОБА_2 , якому він доручив керування автомобілем Тойота «SOLARA» д/з НОМЕР_1 . Після того, він спільно з водієм приїхали до його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , однак біля воріт будинку чекав поліцейський, який не давав можливості водію в`їхати до двору, у зв`язку з чим, водій ОСОБА_2 був вимушений запаркувати автомобіль Тойота «SOLARA» д/з НОМЕР_1 на тротуарі біля будинку №57 по вул. Отамана Головатого. Через деякий час, він вирішити забрати речі з автомобілю та вийшов з будинку. В момент коли він забирав речі з автомобілю, раптово під`їхав патрульний автомобіль, після чого інспектори поліції пред`явили до нього претензії з приводу керування автомобілем.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Некришев Є.А. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Так він пояснив, що патрульні поліцейські під час руху по вул. Отамана Головатого в м. Одесі побачили, що на тротуарі біля будинку №57 по вул. Отамана Головатого в м. Одесі рухається автомобіль Тойота «SOLARA» д/з НОМЕР_1 , у зв`язку з чим, вони вирішили зупинитись та зафіксувати правопорушення. Він також пояснив, що якщо порівняти місце знаходження автомобіля Тойота «SOLARA» д/з НОМЕР_1 після того, як його було припарковано біля будинку №57 по вул. Отамана Головатого в м. Одесі «тверезим водієм» та місце знаходження автомобіля, після того, як працівники поліції побачили рух автомобіля на тротуарі, то він змістився у бік воріт будинку. Отже, факт того, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем на тротуарі підтверджується наявними матеріалами.

Інспектор 2 батальйону 8 роти лейтенант поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Хлевний Володимир Олександрович в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 березня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 батальйону 8 роти лейтенант поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Хлевного Володимира Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною та скасовано постанову серії ЕАР №6369197 в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП від 05 січня 2023 року щодо ОСОБА_1 , яка складена інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України, лейтенантом поліції Хлевним Володимиром Олександровичем. Закрито провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Стягнуто з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Управління патрульної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі №523/803/23 від 16 березня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву громадянина ОСОБА_1 - без задоволення.

03 травня 2023 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшов відзив ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 березня 2023 року.

Згідно з вимогами ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05 січня 2023 року постановою інспектора патрульної поліції УПП в Одеській області ДППУ, лейтенанта поліції Хлевного Володимира Олександровича, серії ЕАР №6369197 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. У постанові зазначено, що 04.01.2023 р. о 22.31 год. у м. Одеса, по вул. Отамана Головатого б.57, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Тойота д/з НОМЕР_1 на тротуарі, чим порушив п.11.13 ПДР.

Позивач зазначив, що 04 січня 2023 року він святкував свій День народження у ресторані. Враховуючи той факт, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, він вирішити замовити через служби такси « 838» послугу «тверезий водій». Після того, у ресторан приїхав водій зі служби такси « 838» ОСОБА_2 , якому він доручив керування автомобілем Тойота «SOLARA» д/з НОМЕР_1 . Після того, він спільно з водієм прихали до його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , однак біля воріт будинку чекав поліцейський, який не давав можливості водію в`їхати до двору, у зв`язку з чим, водій ОСОБА_2 був вимушений запаркувати автомобіль Тойота «SOLARA» д/з НОМЕР_1 на тротуарі біля будинку №57 по вул. Отамана Головатого.

Вищевказані обставини були підтверджені в судовому засіданні в суді першої інстанції свідком ОСОБА_2 , який пояснив, що він працює у службі такси « 838» та надає послугу «тверезий водій», тобто керуванням транспортним засобом замість водія, який перебуває у стані алкогольного сп`яніння. 04 січня 2023 року йому надали замовлення даної послуги та він прибув до ресторану «Уха», де ОСОБА_1 передав йому керування автомобілем Тойота «SOLARA», д/з НОМЕР_1 та пояснив, що автомобіль необхідно доставити за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 зазначив, що через деякий час, він вирішити забрати речі з автомобілю та вийшов з будинку. В момент коли він забирав речі з автомобілю раптово під`їхав патрульний автомобіль, після чого інспектори поліції висловили до нього претензії з приводу керування автомобілем.

Не погоджуючись з постановою серії ЕАР №6369197 від 05.01.2023 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Частиною 1 та 2 статті 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст.9 КУпАП).

Положеннями ст.245 КУпАП зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За правилами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі статтею 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст.72 КАС України).

При цьому, нормами ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Положеннями ст.252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимогами статті 90 КАС України визначено, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Таким чином, при вирішені питання про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, винесена відповідачем постанова розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази, фотоматеріали, протоколом про адміністративне правопорушення та інш.), тому не може виступати єдиним доказом, на основі якого встановлюється наявність адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.

Частиною першою статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог п.11.13 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП за порушення п.11.13 Правил дорожнього руху (а.с.10).

Проте, виходячи з наданих відповідачем до матеріалів справи відеофайлів ПВР 471003, 471497, зазначених в п.7 вказаної постанови серії ЕАР №6369197 від 05 січня 2023 року, не вбачається руху автомобіля Тойота «SOLARA» д/з НОМЕР_1 по тротуару, оскільки ці відеозаписи являють собою виключно спілкування ОСОБА_1 з представникам патрульної поліції, а не безпосередньо факт виявлення правопорушення.

Крім того, варто наголосити, що вказаний у оскаржуваній постанові п.11.13 Правил дорожнього руху, передбачає саме рух транспортного засобу по тротуарах і пішохідних доріжках, а не знаходження (паркування) на них.

З урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, зокрема, факт того, що саме ОСОБА_1 здійснював рух автомобілем Тойота «SOLARA» д/з НОМЕР_1 по тротуару 04 січня 2023 року о 22:31 год. у м. Одеса, по вул. Отамана Головатого б.57. Адже, сам факт перебування позивача в автомобілі, без наявності відповідних доказів руху на тротуарі, не складає об`єктивну сторону адміністративного правопорушення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в цьому випадку відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим оскаржувана постанова серії ЕАР №6369197 від 05 січня 2023 року підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325; 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 березня 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька