Ухвала

від 15.06.2023 по справі 2-5167/11

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-5167/11

№ провадження 2-п/495/44/2023

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі Бучка В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському заяву адвоката Тарановського Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 листопада 2012 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Тарановський Д.С., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 листопада 2012 року у справі №2-5167/11 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, згідно якої просить суд:

- поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- переглянути заочне рішення у справі;

- скасувати заочне рішення у справі та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Сою заяву адвокат Тарановський Д.С., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 08.10.2021 року ОСОБА_1 дізнався про те, що він є боржником у виконавчому провадженні №61255072, оскільки йому було арештовано рахунки у банках. Підставою відкриття виконавчого провадження став виконавчий лист №2-5167/11, який виданий 08.05.2013 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області.

Відповідач ОСОБА_1 та його адвокат Тарановський Д.С. вважають, що він не був належним чином сповіщений та не знав про слухання справи №2-5167/1, яка розглядалася у Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області та вважають за необхідне подати заяву про перегляд заочного рішення.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 по теперішній час так і не отримав заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 листопада 2012 року по справі №2-516//11.

У зв`язку зі спливом строків зберігання судових справ адвокатом Тарановським Д.С. було подано заяву про відновлення втраченого провадження №2-5167/11 по даній цивільній справі.

Заяву адвоката Тарановського Д.С. про відновлення втраченого провадження було задоволено частково. Однак, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.02.2022 року, ні відповідач ОСОБА_1 , ні його адвокат, так і не отримали. Про існування ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про відновлення втраченого провадження, відповідач ОСОБА_1 дізнався 01.12.2022 року перевіряючи відомості стосовно себе за допомогою усіх можливих державних реєстрів та ресурсів у електронній системі Судова влада.

Відповідач ОСОБА_1 та його адвокат Тарановський Д.С. вважають, що по даній цивільній справі не встановлено усіх наявних обставин для винесення обґрунтованого та законного рішення.

В судовому засіданні адвокат Тарановський Д.С., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути заочне рішення у справі, скасувати його та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

В судовому засіданні адвокат Приходько В.М., який діє в інтересах позивача Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» просив в задоволенні заяви адвоката Тарановського Д.С. про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення відмовити, оскільки наведені причини пропуску строку подачі відповідачем заяви про перегляд заочного рішення не є поважними. Заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої заяви адвоката Тарановського Д.С. про перегляд заочного рішення та на підставі доводів, які містяться в даній заяві, які не підтвердженні належними, достатніми та допустимими доказами, тому просив заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, її доводи та заперечення, у їх сукупності, заслухавши думку сторін, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа №2-5167/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

05 листопада 2012 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області винесено заочне рішення по справі №2-5167/11, позовні вимоги позивача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» (р/ НОМЕР_3 в ФООУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 09328601) заборгованість у розмірі 286909 гривень 68 копійок.

11 листопада 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з заявою про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 листопада 2012 року по справі №2-5167/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було повернуто заявнику у зв`язку з тим, що судове провадження втрачено та зазначену заяву відповідачу можливо буде розглянути лише після вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

15 грудня 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №2-5167/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 лютого 2021 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 та відновлено частково втрачене судове провадження у цивільній справі №2-5167/11.

25 травня 2023 року відповідач ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської від 05.11.2012 року та з заявою про поновлення пропущеного строку з поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач:

- не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також,

- не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, з аналізу вказаної норми законодавства вбачається, що для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих умов в сукупності у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що: відповідач не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки і не подав відзив з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Положеннями ст. 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог, передбачених ст. 127 ЦПК України суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У пункті 47 рішення у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Адвокат Тарановський Д. С., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , як на підставу поважності пропуску строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення вказує, що ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі №2-5167/11 від 28.02.2022 року ним чи відповідачем ОСОБА_1 , чи іншим представником отримано не було. Про існування зазначеної ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.02.2022 року відповідач ОСОБА_1 дізнався 01.12.2022 року з електронної системи Судова влада та у зв`язку з тим, що його адвокат ОСОБА_3 проходив службу на посаді діловода відділення офіцерів запасу і кадрів Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Одеса оперативного командування «Південь» і був звільнений від проходження служби 10.05.2023 року, тому заяву про перегляд заочного рішення було подано лише 25.05.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Тобто, відповідач ОСОБА_1 , дізнавшись про ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.02.2022 року по справі №2-5167/11 не був позбавлений права особисто звернутись до суду з заявою про перегляд заочного рішення або, у відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦІК України, звернутися до іншого адвоката за правничою допомогою.

Враховуючи фактичну дату коли відповідачу ОСОБА_1 стало відомо про ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, а саме 01.12.2022 року, виходячи з відомостей наявних в матеріалах справи, заява про перегляд заочного рішення із заявою про поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд могла бути подана до суду у строк до 21.12.2022 року включно.

Однак, вказана заява про перегляд заочного рішення суду подана до суду лише25.05.2023 року, тобто з пропуском строку в майже в півроку.

Також суд вважає безпідставним доводи заявника, що такий строк пропущено з поважних причин, які полягають у не отриманні копії ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.02.2022 року, виходячи з наступного.

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Окрім цього, у відповідності дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Так, у пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Позивач (Заявник) зобов`язаний проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження у справі.

Приймаючи вищевказані положення вбачається, що заявник мав сприяти розгляду справи.

З урахуванням викладеного, враховуючи обізнаність заявника про ініційоване відносно нього судове провадження, процесуальну поведінку останнього, яка не спрямована на сприяння розгляду справи у встановлені законом строки, що полягає у незацікавленості отриманні інформації щодо справи, приймаючи, також, що у відповідності до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд вважає доводи заявника про наявність поважних причин пропуску строку на звернення до суду з цією заявою, необґрунтованими та безпідставними

Отже, поважних причин, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин для подання заяви про перегляд заочного рішення, починаючи з 01.12.2022 року, а саме з дня коли відповідачу ОСОБА_1 стало відомо про дану ухвалу суду, заява про перегляд заочного рішення взагалі не містить доказів на підтвердження неможливості подачі заяви про перегляд заочного рішення у визначений процесуальним законом строк.

Також, судом враховуються висновки Верховного Суду викладені у постанові від 25.02.2020 року по справі № 755/5323/16-ц та у постанові від 16.12.2019 року по справі № 286/1130/13-ц, в яких Суд акцентував увагу на тому, що безпідставне поновлення процесуального строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про поновлення строку слід відмовити.

Вирішуючи питання поновлення строку на звернення до суду з одночасним вирішенням питання про перегляд заочного рішення, суд виходить з наступного.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), на яку посилався заявник у касаційній скарзі.

Зазначена правова позиція також підтримана Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 16.02.2023 року у справі №2-7852/11, в якій суд дійшов до висновку про відсутність мотивів для відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Судуу постанові від 09 листопада 2021 року в справі№214/5505/16 (провадження№ 14-74цс21).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Зважаючи на викладене, оцінюючі зібрані по справі докази, з урахуванням висновку Верховного Суду, суд вважає, що відсутні правові підстави для поновлення строку відповідачу ОСОБА_1 на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, що є підставою для залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

При викладених обставинах та керуючись ст.ст. 120-127, 284-288 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Тарановського Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі №2-5167/11 від 05.11.2012 року відмовити.

Заяву адвоката Тарановського Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст даної ухвали суду виготовлено та оголошено 21.06.2023 року об 15 годині 00 хвилин.

Суддя: