Ухвала

від 21.06.2023 по справі 159/3127/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/3127/23

Провадження № 1-кс/159/1559/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Ковель

Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянув клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту по кримінальному провадженню №12023030550000725 до

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плебанівка Вінницької області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, настоятель парафії Храму Святої Анни РКЦ, не судимого, фактичне місце проживання за адресом: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурора Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотання про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_6 08 червня 2023 року близько 19 години малолітню дочку ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ученицю 6 класу ліцею ім. Олени Пчілки міста Ковеля, яка перебувала на території костелу Святої Анни римо-католицької церкви, розташованого на вул.Вербицького, 1 а в м. Ковель, де рвала черешню, незаконно позбавила волі, зв`язавши її тіло скотчем, що супроводжувалося погрозою застосування предмету, зовні схожого на зброю у вигляді рушниці.

16.06.2023 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України, яка підтверджена доданими до клопотання доказами, а також відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, вчиняти незаконний тиск на потерпілу, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засідання слідчий та прокурор клопотання підтримали із зазначених підстав.

Захисник та Підозрюваний в судовому засіданні не заперечували проти застосувати запобіжного заходу у виді домашнього арешту, але у зв`язку із необхідності здійснення благодійної діяльності та проведення богослужіння просили застосувати нічний домашній арешт. Також підозрюваний вказав, що не працює і грошей на заставу не має, своє існування забезпечує за рахунок пожертв для церкві.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов до висновку, про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України, яка підтверджується Протоколом прийняття заяви потерпілого, протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, протоколом впізнання за фотознімками, а також надані в судовому засіданні пояснення підозрюваним, наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик спробам ОСОБА_6 за відсутності запобіжного заходу переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Одним із видів запобіжних заходів, визначених КПК України, є домашній арешт, який в силу ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Санкція статті ч. 2 ст.146 КК України передбачає відповідальність у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

ОСОБА_6 не працює, дітей на утриманні не має, не одружений, проте не судимий, відомостей про раніше притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності відсутні, як і відомості про негативну характеристику відсутні.

ЄСПЛ у рішенні у справі «Бузаджи проти Республіки Молдова» (Buzadji v. the Republic of Moldova) (заява № 23755/07, пп. 112-114), зауважив, що в контексті права на свободу, гарантованого статтею 5 Конвенції, тримання під вартою та цілодобовий домашній арешт є за своїм змістом ідентичними запобіжними заходами. Отже, оцінювання обґрунтованості всього періоду позбавлення свободи має здійснюватися на основі одних і тих самих критеріїв, незалежно від місця позбавлення заявника свободи, тобто, його перебування в установі попереднього ув`язнення або ж удома під домашнім арештом.

В клопотанні так і в судовому засіданні слідчим не надано обґрунтувань застосування до підозрюваного, якому інкримінується вчинення нетяжкого злочину такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про достатню репутацію підозрюваного можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби із покладанням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які забезпечать належну поведінку підозрюваного, оскільки ризики переховування та незаконного впливу на потерпілу, свідків слідчий суддя вважає доведеними та достатньо обґрунтовані слідчим у клопотанні.

Для досягнення дієвості мети застосування запобіжного заходу, домашній арешт слід застосувати на строк 2 місяці.

Особисте зобов`язання, незважаючи на особу підозрюваного не заслуговує на довіру, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить постійного контролю за підозрюваним з метою попередження ризиків незаконного впливу на потерпілу, свідків, та переховування від правосуддя з метою ухилення від відповідальності у випадку визнання його винуватим за вчинене правопорушення.

Особи, які б могли поручитися за належну процесуальну поведінку підозрюваного відсутні, грошей на заставу підозрюваний не має.

На підставі вищевикладеного, керуючись 176, 177, 178, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресом АДРЕСА_1 у період доби з 08:00 години до 18:00 години, з покладенням обов`язку прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, утримуватися від спілкування із свідками, потерпілою, здати слідчому на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну строком до 21.08.2023р. включно.

Контроль за виконанням ухвали в частині домашнього арешту покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1