Ухвала

від 21.06.2023 по справі 179/897/23

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/897/23

провадження № 1-кп/179/73/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2023 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка кримінальне провадження № 12022041470000082, яке внесене 28.06.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковпаківка Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого директором селянського (фермерського) господарства «Власта-Агро», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В проводжені суду знаходиться обвинувальнийакт відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 197-1 КК України.

30 травня 2023 року між представником потерпілого Чернеччинської сільської ради ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 була укладена угода про примирення.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 надав суду угоду про примирення, яку просив суд затвердити. При цьому пояснив, що укладення угоди є цілком добровільним, він повністю розуміє характер обвинувачення, вид покарання, обмеження щодо права оскарження вироку та не бажає проведення судового розгляду по даному кримінальному провадженні. Він повністю визнає свою провину в обсязі пред`явленого обвинувачення, згодний з призначеним покаранням та просить суд затвердити угоду.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду, яка була укладена між представником потерпілого та обвинуваченим ОСОБА_4 , оскільки вважає, що умови угоди про примирення відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Представник потерпілого ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду, яка була укладена між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 , при цьому пояснив, що на даний час обвинуваченим матеріальна шкода не відшкодована, але обвинувачений зобов`язався відшкодувати шкоду.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо затвердження судом даної угоди, вважає, що умови угоди про примирення відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого, захисника, суд дійшов до висновку, що така угода не може бути затверджена судом з наступних підстав.

Відповідно доч.1статті 469КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.

Загальний порядоксудового провадженняна підставі угодивизначенийст. 474 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з`ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбаченістаттею 473цього Кодексу; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Згідно ч. 6 ст. 474 КПК України с уд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.

Згідно ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6)відсутні фактичніпідстави длявизнання винуватості. В такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Згідно угоди про примирення між сторонами обумовлено призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 197-1 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття основного покарання з випробування, зі встановленням іспитового строку терміном на 1 рік з покладанням на нього у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Статтею 75 КК України, встановлено, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбаченечастиною третьоюстатті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2015 року № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», в пункті 12 йдеться про особливості призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням у кримінальних провадженнях на підставі угод.

Зокрема, в абз. 2 п. 12 постанови акцентовано увагу сторін угоди, що домовленості між ними при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність, неврахування яких, як слідує з абз. 4 цього пункту, свідчить, що умови угоди суперечать вимогам кримінального закону, у зв`язку з чим суд, діючи згідно з п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК України, має відмовити у її затвердженні.

Пункт 18 Постанови, вказує, що прийняттю рішення про затвердження чи відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості чи про примирення передує проведення перевірки судом на відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність.

Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

За даних обставин, узгоджене сторонами в угоді звільнення ОСОБА_4 від відбуття покарання у виді обмеження волі із встановленням випробувального строку на 1 рік суперечить вимогам ч.1ст. 471 КПК Українита є прерогативою суду.

Також, безпідставно включено до змісту угоди і домовленість її сторін щодо обов`язків, покладених на обвинуваченого у зв`язку з його згодою на звільнення від узгодженого сторонами покарання, оскільки це суперечить вимогам ч. 1ст. 471 КПК Українита є прерогативою суду. В угоді про примирення зазначається лише згода обвинуваченого на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. Суд самостійно встановлює строк іспитового строку та вирішує обсяг обов`язків, які мають бути покладені на обвинуваченого, наявність в угоді відповідних відомостей може призвести до порушення прав обвинуваченого при визначенні остаточного покарання судом.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні встановлено, що згідно висновку судово психіатричної експертизи № 228 у разі засудження ОСОБА_4 потребує одночасного застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання відповідно до ч. 2 ст. 20 КК України.

Таким чином, у матеріалах кримінального провадження наявні дані, які вказують на медичний критерій обмеженої осудності ОСОБА_4 (висновок судово-психіатричної експертизи), що свідчить принаймні про обмежену здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Разом з цим, угода про примирення була укладена 30.05.2023 року без присутності захисника, оскільки захисник був призначений обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою суду від 08.06.2023 року.

Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність угоди про примирення вимогамКПК та КК України, встановлено, що сторонами підписана угода про примирення з наявними порушеннями,умови угоди порушують інтереси обвинуваченого.

З огляду на встановлені при розгляді щодо угоди обставини, суд прийшов до висновку, що в її затвердженні слід відмовити.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедурита не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 року визначено, що за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень: затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення, або відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7ст. 474 КПК України, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченомурозділом ІІІ КПК України; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов`язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення. При цьому, зокрема в останньому випадку, слід неухильно дотримуватися вимог закону щодо відкриття сторонами кримінального провадження одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України у разі відмови у затвердженні угоди досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Враховуючи те, що досудове розслідування у вказаному провадженні завершено складанням обвинувального акту тазгідно реєструматеріалів досудовогорозслідування вбачаєтьсяпро закінченняна моментукладення угодидосудового розслідуванняв повномуобсязі,зібрання всіхнеобхідних доказівта виконаннявсіх,передбачених законом,процесуальних дій, сторонам було відкрито всі матеріали досудового розслідування, а тому суд приходить до висновку про відсутність необхідності поверненняпрокурору обвинувального акту для продовження досудового розслідування, оскільки воно завершене.

За такихобставин,суд вважаєза необхіднепродовжити підготовчесудове засідання в загальному порядку, без повернення обвинувального акту прокурору.

Судом враховано, що оскільки всі питання, пов`язані з підготовкою справи до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, не були вирішені в підготовчому судовому засіданні, то необхідно продовжити проведення підготовчого судового засідання в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 474 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

В затвердженні угоди від 30 травня 2023 року, укладеної між представником потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 про примирення - відмовити.

Продовжити проведення підготовчого судового засідання в загальному порядку.

Призначити кримінальне провадження № 12022041470000082 від 28.06.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України для продовження підготовчого судового засідання в приміщенні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області на 11 годин 30 хвилин 27.06.2023 року.

В підготовче судове засідання викликати прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого, захисника.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1