Вирок

від 06.07.2023 по справі 179/897/23

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/897/23

1-кп/179/73/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2023 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка кримінальне провадження № 12022041470000082, яке внесене 28.06.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковпаківка Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого директором селянського (фермерського) господарства «Власта-Агро», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , на початку весни 2022 року, більш точний час та дату досудовим розслідуванням не встановлено, здійснюючи сільськогосподарський обробіток земельної ділянки з кадастровим номером 1222381500:01:001:1237, площею 2,5400 га з цільовим призначенням 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства», що знаходиться вздовж автодороги Т-0442, яка перебуває у його власності згідно Державного акту на право приватної власності серії IV-ДП № 135030 від 10.10.2002 року та земельної ділянки з кадастровим номером 1222381500:01:001:1235, площею 2,5100 га з цільовим призначенням 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства», що знаходиться вздовж автодороги Т-0442, яка перебуває у його власності згідно Державного акту на право приватної власності серії IV-ДП № 135030 від 10.10.2002 року, умисно, з корисливих мотивів, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, з метою її самовільного використання у власних цілях, діючи всупереч вимогам ст. ст. 112, 113, 115, 116, 118, 123, 124, 125, 126 Земельного Кодексу України, якими регламентується набуття і реалізація права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації, передача у власність чи надання у користування земельної ділянки, а також в порушення ст. ст. 60, 61 Земельного Кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. ст. 87, 88, 89 Водного кодексу України, відповідно до яких у прибережних захисних смугах, які є частиною водоохоронних зон, уздовж річок, навколо водойм та на островах, забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), садівництво та городництво, а також передбачений правовий порядок користування землями водного фонду, зокрема в порушення ст. 93 Водного кодексу України, якою визначено, що в межах зони санітарної охорони діє особливий режим використання земель, достовірно знаючи, що поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 1222381500:01:001:1237 та поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 1222381500:01:001:1235 знаходяться землі, які не належать йому на праві власності чи іншого користування, та на яких знаходиться прибережна захисна смуга заплавних озер р. Оріль, під час сільськогосподарського обробітку вказаних земельних ділянок, умисно, з корисливих для себе мотивів, вийшов за їх межі, тим самим самовільно зайняв земельну ділянку площею 2,2533 га без кадастрового номеру, комунальної форми власності, суміжну земельній ділянці з кадастровим номером 1222381500:01:001:1237, а також самовільно зайняв земельну ділянку площею 2,5415 га, без кадастрового номеру, комунальної форми власності, суміжну земельній ділянці з кадастровим номером 1222381500:01:001:1235, що розташовані на території Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у межах прибережної захисної смуги водоохоронної зони заплавних озер р. Оріль, з яких, а саме: частина площі розміром 0,0111 га із самовільно зайнятої земельної ділянки площею 2,2533 га та частина площі розміром 0,4569 га із самовільно зайнятої земельної ділянки площею 2,5415 га, є земельними ділянками в охоронній зоні, які ОСОБА_4 в подальшому використав для себе, в сільськогосподарських цілях, а саме розорав та засіяв єдиними масивами, сільськогосподарською культурою соняшником, збирання якого, здійснив 22.09.2022 року.

Тим самим ОСОБА_4 , самовільно зайняв земельну ділянку площею 2,5415 га та земельну ділянку площею 2,2533 га, частина з яких, а саме: 0,0111га та0,4569га знаходяться у межах прибережної захисної смуги заплавних озер р. Оріль, та є охоронними зонами поза, і розташовані за межами с. Гупалівка, на території Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, які використовував у власних для себе цілях.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в обсязі пред`явленого обвинувачення по ст. 197-1 ч. 2 КК України визнав повністю та суду пояснив, що він дійсно самовільно зайнявземельну ділянкуплощею 2,5415га таземельну ділянкуплощею 2,2533га,частина зяких знаходяться у межах прибережної захисної смуги заплавних озер р. Оріль, і розташовані за межами с. Гупалівка на території Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, які використовував у власних для нього цілях, а саме: засіяв сільськогосподарською культурою соняшником, збирання якого здійснив 22.09.2022 року. У скоєному розкаюється.

Представник потерпілого Чернеччинської сільської ради ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Прокурор, захисник та обвинувачений не заперечували проти розгляду кримінального провадження за відсутності представника потерпілого. Тому суд на підставі ст. 325 КПК України, враховуючи думкуучасників судового провадження, можливість за відсутності представника потерпілого з`ясувати всі обставини під час судового розгляду для прийняття рішення, ухвалив про проведення судового розгляду без представника потерпілого.

Крім показань самого обвинуваченого, провина ОСОБА_4 в скоєні описаного кримінального правопорушення підтверджується і іншими перевіреними судом доказами.

Згідно протоколу огляду місця події від 15 липня 2022 року було оглянуто за участю спеціаліста земельну ділянку з кадастровим номером 1222381500:01:001:1237. Під час огляду встановлено місця знаходження земельних ділянок та геолокаційні дані.

Згідно висновку спеціаліста по матеріалам польових топографо геодезичних робіт складено план фактичних меж земельної ділянки в масштабі.

Згідно протоколу огляду місця події (додатковий) від 29.07.2022 року було проведені обміри та зафіксовані місця посіву соняшнику поза межами земельних ділянок з кадастровими номерами 1222381500:01:001:1235 та 1222381500:01:001:1237.

Згідно протоколу огляду місця події (додатковий) від 22.09.2022 року під час огляду зафіксовано процес збирання врожаю соняшнику, як на земельній ділянці з кадастровим номером 1222381500:01:001:1235, так і поза її межами, а також підтверджено збирання врожаю соняшнику на земельній ділянці з кадастровим номером 1222381500:01:001:1237. Виявлені під час огляду транспортні засоби та причеп передані під розписку.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0000704292022 від 01.08.2022 року землі сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1222381500:01:001:1237, площею 2,5400 на праві приватної власності належать ОСОБА_4 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0000705012022 від 01.08.2022 року землі сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1222381500:01:001:1235, площею 2,5100 на праві приватної власності належать ОСОБА_4 .

Згідно висновку судової земельно технічної експертизи № СЕ-19/104-23/9168-ЗТ від 01.05.2023 року фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:1235 не відповідає документації із землеустрою та правовстановлюючим документам на цю земельну ділянку. Невідповідність полягає в збільшенні площі фактичного користування відносно площі визначеною документацією із землеустрою на 2,5415 га. Межі фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:1235 накладаються на охоронні зони водного об`єкту. Площа накладання межі фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:1235 на охоронні зони водного об`єкту складає 0,4569 га.

Фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:1237 не відповідає документації із землеустрою та правовстановлюючим документам на цю земельну ділянку. Невідповідність полягає в збільшенні площі фактичного користування відносно площі визначеною документацією із землеустрою на 2,2533 га. Межі фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:1237 накладаються на охоронні зони водного об`єкту. Площа накладання межі фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:1237 на охоронні зони водного об`єкту складає 0,0111 га.

Межі фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:1353 накладаються на охоронні зони водного об`єкту. Площа накладання межі фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:1353 на охоронні зони водного об`єкту складає 0,0791 га.

Межі фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:1352 накладаються на охоронні зони водного об`єкту. Площа накладання межі фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:1352 на охоронні зони водного об`єкту складає 0,0001 га.

Фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:1060 не відповідає документації із землеустрою та правовстановлюючим документам на цю земельну ділянку. Невідповідність полягає в збільшенні площі фактичного користування відносно площі визначеною документацією із землеустрою на 0,0645 га. При цьому самовільне зайняття складає 0,0813 га, а частина, що фактично не використовується із переданої у власність 0,0168 га. Межі фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:1060 накладаються на охоронні зони водного об`єкту. Площа накладання межі фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:1060 на охоронні зони водного об`єкту складає 0,0169 га.

Фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:0469 не відповідає документації із землеустрою та правовстановлюючим документам на цю земельну ділянку. Невідповідність полягає в збільшенні площі фактичного користування відносно площі визначеною документацією із землеустрою на 0,6327 га. При цьому самовільне зайняття складає 0,7600 га, а частина, що фактично не використовується із переданої у власність 0,1276 га. Межі фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:0469 накладаються на охоронні зони водного об`єкту. Площа накладання межі фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1222381500:01:001:0469 на охоронні зони водного об`єкту складає 0,4020 га.

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого.

Практикою Європейського суду з прав людини закріплено позицію, що за змістом пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Визнавши досліджені докази достовірними, належними та допустимими та, оцінивши їх в сукупності з іншими фактичними даними та обставинами скоєних кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що інкриміноване ОСОБА_4 обвинувачення знайшло підтвердження під час судового розгляду.

При цьому, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в повному обсязі, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ст. 197-1 ч. 2 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронних зонах.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченийвчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності дост.12КК України кваліфікується як нетяжкий злочин,а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку, працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, перебуває з 19.02.2015 року на диспансерному обліку у лікаря психіатра, на диспансерному обліку у лікаря нарколога не знаходиться, групи інвалідності не має, сам в судовому засіданні негативно оцінив власну протиправну поведінку.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати пом`якшуючими і інші обставини, які не зазначені в частині першій ст. 66 КК України.

Як пом`якшуючі покарання обставини суд взяв до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності, дав своїм діям належну оцінку і дійсно готовий понести передбачену законом відповідальність.

Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлені.

З урахуванням ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та враховуючи обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у вигляді обмеження волі.

Призначення покарання в такому необхідному та достатньому розмірі, на думку суду, разом з метою кари одночасно об`єктивно забезпечить досягнення виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом з цим, враховуючи думку прокурора, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та зазначені вище дані про особу ОСОБА_4 , його відношення до скоєного правопорушення, обставини які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, що відповідатиме меті покарання, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Так, згідно зі статтями50,65 ККУкраїни особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до вимогст.75КК Україниякщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбаченечастиною третьоюстатті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальні засади призначення покарання (ст.65КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуванняст.75КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Таким чином, вирішення судом питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання ґрунтується на наведених вище вимогах.

Повною мірою врахувавши вказані обставини, а також зваживши на другорядну роль кари як мети покарання, суд приходе до висновку про те, що виправлення обвинуваченого є можливим без відбування покарання у виді обмеження волі з встановленням іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.

На думку суду, такий захід примусу відповідає меті покарання, є співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винного.

Згідно висновку судово психіатричної експертизи № 228 від 20.04.2023 року ОСОБА_4 в період інкримінованого йому діяння виявляв і в теперішній час виявляє психічний розлад у формі шизофренії параноїдної. За своїм психічним станом в період часу, відповідний інкримінованому діянню, ОСОБА_4 не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час іспитований також не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У разі засудження потребує одночасного застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання відповідно до ч. 2 ст. 20 КК України.

Враховуючи викладене, суд на підставі ст. 20 КК України визнає ОСОБА_4 обмежено осудним і враховує цю обставину при призначенні йому покарання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили злочини у стані обмеженої осудності.

Згідно ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Вимогами ч. 2 ст. 94 КК України передбачено, що надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути застосовано судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно-небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.

Приписами ч. 2 ст. 504 КПК України встановлено, що суд ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно рекомендацій викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 94 КК України). Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.

Відповідно до п. 8 зазначеної постанови, така допомога може надаватися особам незалежно від виду призначеного їм покарання, якщо воно пов`язане з позбавленням волі, то здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов`язане, - на психіатричні заклади охорони здоров`я за місцем проживання засуджених.

Таким чином, з огляду на стан психічного здоров`я ОСОБА_4 , керуючись ст. ст. 93, 94 КК України, суд вважає за можливе застосувати покарання до обвинуваченого та врахувавши його обмежену осудність, застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у психіатричному закладі охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 91 ч. 1 п. 3 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Відповідно до ч. 2ст.124КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування з метою встановлення обставин кримінального правопорушення призначалась та проводилась судова земельно технічна експертиза № СЕ-19/104-23/9168-ЗТ від 01.05.2023 року вартістю 19 120 гривень.

Таким чином, відповідно до ч.2ст. 122 КПК Українислідстягнути з ОСОБА_4 на відшкодування процесуальних витрат за проведення експертизи, залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованих державних установ, у розмірі19 120 грн. на користь держави.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст. 100 КПК України.

Речові докази:диски форматуDVD-Rіз відеозаписомогляду місцяподії земельних діляноквід 15.07.2022року укількості 3штук,диски форматуDVD-Rіз відеозаписомдодаткового оглядумісця подіївід 29.07.2022 рокуу кількості4штук,диски форматуDVD-Rіз відеозаписомогляду місцяподії від22.09.2022року укількості 3штук,диски форматуDVD-Rіз відеозаписомогляду зважуванняавтомобіля ЗіЛвід 22.09.2022року укількості 2штук,диски форматуDVD-Rіз відеозаписомдо протоколудодаткового оглядувід 23.03.2023року укількості 2штук,які зберігаєтьсяв матеріалахкримінального провадження№ 12022041470000082,-залишити вматеріалах кримінальногопровадження;земельну ділянкуз кадастровимномером 1222381500:01:001:1320з посівамисоняшнику площею1,9411га,яка розташованана територіїЧернеччинської сільськоїради поблизус.Гупалівка Новомосковськогорайону Дніпропетровськоїобласті;площу несформованоїземельної ділянкиз посівамисоняшнику врозмірі 2,5415га,з якої0,4569га вмежах прибережноїзахисної смугиводного об`єкту,яка межуєз земельноюділянкою кадастровийномер 1222381500:01:001:1235та площунесформованої земельноїділянки зпосівами соняшникув розмірі2,2533га,з якої0,0111га вмежах прибережноїзахисної смугиводного об`єкту,яка межує зземельною ділянкоюкадастровий номер1222381500:01:001:123737,які розташованіна територіїЧернеччинської сільськоїради поблизус.Гупалівка Новомосковськогорайону Дніпропетровськоїобласті;площу земельноїділянки зкадастровим номером1222381500:01:001:1353з посівамисоняшнику врозмірі 1,7341га,площу несформованоїземельної ділянкиз посівамисоняшнику врозмірі 0,0191га,з якої0,0189га вмежах прибережноїзахисної смугиводного об`єкту,яка межуєз земельноюділянкою кадастровийномер 1222381500:01:001:1353,площу земельноїділянки зкадастровим номером1222381500:01:001:1352з посівамисоняшнику врозмірі 2,000га,площу несформованоїземельної ділянкиз посівамисоняшнику врозмірі 0,0517га,яка межуєз земельноюділянкою кадастровийномер 1222381500:01:001:1352,площу земельноїділянки зкадастровим номером1222381500:01:001:1354з посівамисоняшнику врозмірі 2,000га;площу несформованоїземельної ділянкиз посівамисоняшнику врозмірі 0,0395га,яка межуєз земельноюділянкою кадастровийномер 1222381500:01:001:1354,які розташованіна територіїЧернеччинської сільськоїради поблизус.Гупалівка Новомосковськогорайону Дніпропетровськоїобласті,-залишити врозпорядженні Чернеччинськоїсільської ради; зернозбиральний комбайн Case ІН 2388, реєстраційний номер НОМЕР_1 з відповідною причіпною жаткою, які передали під розписку власнику та/або законному володільцю директору ТОВ «ГРОЛЛ», - вважати повернутому власнику та/або законному володільцю; трактор МТЗ-80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , причеп ПТС-4, реєстраційний номер НОМЕР_3 , які передати під розписку власнику та/або законному володільцю ОСОБА_4 , - вважати повернутими власнику та/або законному володільцю; автомобіль ЗіЛ 4331, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який переданий під розписку власнику та/або законному володільцю ОСОБА_7 , - вважати повернутим власнику та/або законному володільцю.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 368-370, 373-374, 392, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити йому покарання за даною статтею кримінального закону у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням, якщо протягом зазначеного строку - 1 (одного) року він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробаціїпро зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробаціїза місцем проживання засудженого.

На підставі ч. 2 ст. 20 КК України застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у психіатричному закладі охорони здоров`я за місцем мешкання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судові витрати за проведення судової земельно технічної експертизи № СЕ-19/104-23/9168-ЗТ від 01.05.2023 року у розмірі 19 120 (дев`ятнадцять тисяч сто двадцять) гривень.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази:диски форматуDVD-Rіз відеозаписомогляду місцяподії земельних діляноквід 15.07.2022року укількості 3штук,диски форматуDVD-Rіз відеозаписомдодаткового оглядумісця подіївід 29.07.2022 рокуу кількості4штук,диски форматуDVD-Rіз відеозаписомогляду місцяподії від22.09.2022року укількості 3штук,диски форматуDVD-Rіз відеозаписомогляду зважуванняавтомобіля ЗіЛвід 22.09.2022року укількості 2штук,диски форматуDVD-Rіз відеозаписомдо протоколудодаткового оглядувід 23.03.2023року укількості 2штук,які зберігаєтьсяв матеріалахкримінального провадження№ 12022041470000082,-залишити вматеріалах кримінальногопровадження;земельну ділянкуз кадастровимномером 1222381500:01:001:1320з посівамисоняшнику площею1,9411га,яка розташованана територіїЧернеччинської сільськоїради поблизус.Гупалівка Новомосковськогорайону Дніпропетровськоїобласті;площу несформованоїземельної ділянкиз посівамисоняшнику врозмірі 2,5415га,з якої0,4569га вмежах прибережноїзахисної смугиводного об`єкту,яка межуєз земельноюділянкою кадастровийномер 1222381500:01:001:1235та площунесформованої земельноїділянки зпосівами соняшникув розмірі2,2533га,з якої0,0111га вмежах прибережноїзахисної смугиводного об`єкту,яка межує зземельною ділянкоюкадастровий номер1222381500:01:001:123737,які розташованіна територіїЧернеччинської сільськоїради поблизус.Гупалівка Новомосковськогорайону Дніпропетровськоїобласті;площу земельноїділянки зкадастровим номером1222381500:01:001:1353з посівамисоняшнику врозмірі 1,7341га,площу несформованоїземельної ділянкиз посівамисоняшнику врозмірі 0,0191га,з якої0,0189га вмежах прибережноїзахисної смугиводного об`єкту,яка межуєз земельноюділянкою кадастровийномер 1222381500:01:001:1353,площу земельноїділянки зкадастровим номером1222381500:01:001:1352з посівамисоняшнику врозмірі 2,000га,площу несформованоїземельної ділянкиз посівамисоняшнику врозмірі 0,0517га,яка межуєз земельноюділянкою кадастровийномер 1222381500:01:001:1352,площу земельноїділянки зкадастровим номером1222381500:01:001:1354з посівамисоняшнику врозмірі 2,000га;площу несформованоїземельної ділянкиз посівамисоняшнику врозмірі 0,0395га,яка межуєз земельноюділянкою кадастровийномер 1222381500:01:001:1354,які розташованіна територіїЧернеччинської сільськоїради поблизус.Гупалівка Новомосковськогорайону Дніпропетровськоїобласті,-залишити врозпорядженні Чернеччинськоїсільської ради; зернозбиральний комбайн Case ІН 2388, реєстраційний номер НОМЕР_1 з відповідною причіпною жаткою, які передали під розписку власнику та/або законному володільцю директору ТОВ «ГРОЛЛ», - вважати повернутому власнику та/або законному володільцю; трактор МТЗ-80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , причеп ПТС-4, реєстраційний номер НОМЕР_3 , які передати під розписку власнику та/або законному володільцю ОСОБА_4 , - вважати повернутими власнику та/або законному володільцю; автомобіль ЗіЛ 4331, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який переданий під розписку власнику та/або законному володільцю ОСОБА_7 , - вважати повернутим власнику та/або законному володільцю.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1