Постанова

від 20.06.2023 по справі 916/2905/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2905/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Ярош А.І., Принцевської Н.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Одеська область, м. Ізмаїл

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 року, м. Одеса, суддя Волков Р.В., повний текст рішення складено та підписано 20.03.2023 року

у справі №916/2905/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експедиційна група», м. Одеса

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Одеська область, м. Ізмаїл

про стягнення 67 030 грн. 82 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експедиційна група», м. Одеса звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Одеська область, м. Ізмаїл, в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 156 480 грн. 82 коп., з яких: 114 500 грн. заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги, 16 633 грн. 97 коп. пені, 2 446 грн. 85 коп. 3% річних, 22 900 грн. інфляційних втрат, а також вирішити питання щодо відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем належним чином не сплачено заборгованість у вищезазначеному розмірі за договором про надання транспортних послуг від 30.09.2021 року № ИЦ-_1373_.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.12.2022 року у справі №916/2905/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експедиційна група" прийнято до розгляду, відкрито провадження, справу № 916/2905/22 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено дату розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2022 року у справі 916/2905/22 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експедиційна група" від 22.12.2022 року вх. № 29280/22 про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 89 450 грн. заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 року у справі №916/2905/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експедиційна група", м. Одеса до Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", Одеська обл., м. Ізмаїл про стягнення 67 030 грн. 82 коп. задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", Одеська обл., м. Ізмаїл на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експедиційна група", м. Одеса 25 050 грн. заборгованості, 16 633 грн. 97 коп. пені, 2 446 грн. 85 коп. 3% річних, 22 900 грн. інфляційних втрат, 2 481 грн. витрат зі сплати судового збору та 1 500 грн. витрат на послуги перекладача.

Зокрема, рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи по суті позивачем належними та допустимими доказами було підтверджено факт надання ним транспортно-експедиційних послуг відповідачу, а відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за спірним договором, з огляду на що позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", Одеська обл., м. Ізмаїл на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експедиційна група", м. Одеса грошових коштів у розмірі 25050 грн. є обґрунтованими.

В той же час, ухвалюючи у даній справі рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, місцевий господарський суд, здійснивши власні перерахунки нарахованих позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, дійшов також висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих ним сум неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Одеська область, м. Ізмаїл з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 року у справі №916/2905/22 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експедиційна група», м. Одеса до Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Одеська область, м. Ізмаїл про стягнення 67 030 грн. 82 коп. відмовити у повному обсязі, вирішити питання про розподіл судових витрат у справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги скаржник, посилаючись на встановлені судом першої інстанції обставини справи, вказує, що у відповідності до вимог п. 4.2. договору, який визначає, що оплата послуг з перевезення проводиться замовником протягом одного календарного місяця на підставі наданого експедитором повного комплекту оригіналів документів: рахунку-фактури (оригінал державною мовою); акту виконаних робіт (оригінал державною мовою); товаротранспортної накладної (оригінал, на ній печатку експедитора і підпис), обов`язок відповідача щодо сплати за перевезеннями, здійсненими по спірним заявкам, не настав, та порушень умов договору із сторони Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Одеська область, м. Ізмаїл не відбулось.

На переконання скаржника, оскільки жодним пунктом договору не передбачено внесення змін до нього шляхом погодження, затвердження або встановлення цього в додатках - заявках, наявність у заявках умов, які змінюють терміни оплати, які відрізняються від умов договору не призводять до змін такого договору. А тому, як вважає апелянт, оплата експедитору за надані послуги з перевезення проводиться замовником саме протягом одного календарного місяця на підставі наданого експедитором повного комплекту оригіналів документів, а не протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання вірно оформлених документів, як зазначається в заявках.

Також відповідач в апеляційній скарзі наголосив, що у даному разі, згідно умов укладеного між сторонами договору, обов`язок щодо оплати наданих послуг виникає виключно після отримання замовником повного комплекту оригіналів документів, що повністю узгоджується з приписом ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 року, де зазначено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відтак, на переконання скаржника, у спірному договорі встановлений граничний строк оплати, однак зазначений обов`язок виникає лише з настанням певної події (надання повного комплекту документів згідно з п. 4.2 договору) та його виконання не обмежується жодними граничними строками, з огляду на що, тільки після надання на адресу відповідача повного комплекту оригіналів у останнього виникне обов`язок щодо сплати за умовами договору.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 року у справі № 916/2905/22 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Одеська область, м. Ізмаїл на рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 року у справі №916/2905/22, вирішено розглядати дану справу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

19.05.2023 року поштою через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача у справі надійшов відзив (вх. №953/23/Д1), у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експедиційна група», м. Одеса просило суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Одеська область, м. Ізмаїл залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, у відзиві, позивач, заперечуючи проти доводів скаржника, викладених ним в апеляційній скарзі, зазначив, що його твердження суперечить зазначеному у спірному договорі п.4.2., оскільки у в усіх дванадцяти заявках, які є додатками до договору, наявна окрема графа «Фрахт, умови сплати», якою передбачено строк оплати за надані послуги протягом 10 банківських днів, що також свідчить про те, що сторонами погоджено строк такої оплати.

Також, позивач, посилаючись на акти наданих послуг по спірним заявкам, вказав, що відповідач, підписавши низку таких актів підтвердив факт отримання комплектів документів за експрес накладними поштового оператора.

На переконання експедитора, у спірних правовідносинах відповідач і фактично прийняв послуги і підписав Акти надання послуг, з огляду на що, відсутні жодні підстави для звільнення останнього від оплати наданих йому позивачем транспортно-експедиційних послуг.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Приписи п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (що станом на момент подання позову у даній справі складає 268400,00 грн.).

В порядку спрощеного провадження за законом підлягають розгляду малозначні справи, і в даному випадку єдиним критерієм для такого розгляду є саме ціна позову. Судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа № 916/2905/22 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 67030 грн. 82 коп.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Одеська область, м. Ізмаїл не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 року у справі №916/2905/22 є правомірним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

30.09.2021 року між Приватним акціонерним товариством "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експедиційна група", (виконавець, експедитор) було укладено договір про надання транспортних послуг № ИЦ-_1373_, згідно з п. 1.1. якого експедитор зобов`язується зробити доставку вантажу в терміни і за вартістю згідно заявок для кожного автоперевезення. Загальна сума договору визначається в сумі, шляхом складання актів виконаних робіт в період дії договору (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.5. договору, експедитор зобов`язаний прийняти вантаж до перевезення за умовами, визначеними замовленням, перевірити відповідність укладання та кріплення вантажу, відповідно до вимог безпеки руху.

Відповідно до п. 3.6. договору, замовник зобов`язаний підписати наданий експедитором акт виконаних робіт протягом 5 днів з дати його отримання або надати мотивовану письмову відмову від його підписання. У випадку непідписання акту виконаних робіт чи не надання мотивованої відмови від його підписання у вказаний вище строк вважається, що послуги надані експедитором замовнику у повному обсязі і акт прийнятий (підписаний) замовником без змін та підлягає оплаті у повному об`ємі.

Розділ 4 вказаного договору визначає ціну і порядок розрахунків.

Так, за вимогами п. 4.1. цього розділу, замовник оплачує кожне перевезення за договірними тарифами, які погоджуються шляхом приймання експедитором заявки до виконання згідно п. 2.1. договору.

Оплата послуг з перевезення проводиться замовником протягом одного календарного місяця на підставі наданого експедитором повного комплекту оригіналів документів: рахунку - фактури, акту виконаних робіт, товаротранспортної накладної (п. 4.2. договору).

Експедитор не пізніше дати виконання доставки вантажу зобов`язаний надати замовнику податкову накладну в електронній формі (через підсистему електронного документообігу) з дотриманням умови щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4.3 договору).

За умовами п. 6.4. договору, замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату послуг експедитора відповідно до п. 4.1. договору. У разі порушень зобов`язань по оплаті, замовник сплачує на користь експедитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на момент нарахування пені від суми невиконаного грошового зобов`язання з оплати послуг експедитора.

Вказаний договір підписано сторонами без застережень та зауважень та скріплено печатками сторін.

На виконання умов вказаного вище договору експедитор надав замовнику транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується наступним.

1) За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000002606-1-1 від 25.11.2021 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - м. Таїрове - Великодолинське за Товарно-транспортною накладною № 14443 від 25.11.2021 року та № 14444 від 25.11.2021 року.

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 14443 від 25.11.2021 року та № 14444 від 25.11.2021 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 5682 від 26.11.2021 року за Заявкою № 000002606-1-1 від 25.11.2021 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 6 000 грн.

У Заявці № 000002606-1-1 від 25.11.2021 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 489 від 26.11.2021 року на суму наданих послуг 6 000 грн.

26.11.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №5682 на суму 6000 грн.

2) За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000002708-1-1 від 30.11.2021 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - м. Жажків за Товарно-транспортною накладною № 14489 від 30.11.2021 року.

Відповідно до Товарно-транспортної накладної № 14489 від 30.11.2021 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 5782 від 02.12.2021 року за Заявкою № 000002708-1-1 від 30.11.2021 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 14 000 грн.

У Заявці № 000002708-1-1 від 30.11.2021 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 270 від 02.12.2021 року на суму наданих послуг 14000 грн.

02.12.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №5782 на суму 14000 грн.

3) За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000002602-1-1 від 25.11.2021 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - м. Таїрове - м. Одеса за товарно-транспортними накладними № 14494 від 30.11.2021 року та № 14495 від 30.11.2021 року.

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 14494 від 30.11.2021 року та № 14495 від 30.11.2021 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 5783 від 03.12.2021 року за Заявкою № 000002602-1-1 від 25.11.2021 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 6 000 грн.

У Заявці № 000002602-1-1 від 25.11.2021 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 54 від 03.12.2021 року на суму наданих послуг 6 000 грн.

03.12.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №5783 на суму 6000 грн.

4) За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000003178-1-1 від 20.12.2021 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - Прибузьке за Товарно-транспортною накладною № 14646 від 20.12.2021 року.

Відповідно до Товарно-транспортної накладної № 14646 від 20.12.2021 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 6132 від 21.12.2021 року за Заявкою № 000003178-1-1 від 20.12.2021 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 8 500 грн.

У Заявці № 000003178-1-1 від 20.12.2021 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 564 від 21.12.2021 року на суму наданих послуг 8 500 грн.

21.12.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №6132 на суму 8500 грн.

5) За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000003221-1-1 від 21.12.2021 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - Кам`янське за Товарно-транспортною накладною № 14657 від 21.12.2021 року.

Відповідно до Товарно-транспортної накладної № 14657 від 21.12.2021 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 6139 від 22.12.2021 року за Заявкою № 000003221-1-1 від 21.12.2021 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 17 000 грн.

У Заявці № 000003221-1-1 від 21.12.2021 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 563 від 22.12.2021 року на суму наданих послуг 17 000 грн.

22.12.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №6139 на суму 17000 грн.

6) За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000003304-1-1 від 23.12.2021 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - м. Одеса 3 за товарно-транспортними накладними № 14683 від 24.12.2021 року, № 14684 від 24.12.2021 року та № 14685 від 24.12.2021 року.

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 14683 від 24.12.2021 року, № 14684 від 24.12.2021 року та № 14685 від 24.12.2021 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 6195 від 25.12.2021 року за Заявкою № 000003304-1-1 від 23.12.2021 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 6 500 грн.

У Заявці № 000003304-1-1 від 23.12.2021 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 562 від 25.12.2021 року на суму наданих послуг 6 500 грн.

25.12.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № на суму 6500 грн.

7) За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000003293-1-1 від 23.12.2021 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - Кам`янське за Товарно-транспортною накладною № 14667 від 23.12.2021 року.

Відповідно до Товарно-транспортної накладної № 14667 від 23.12.2021 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 6207 від 28.12.2021 року за Заявкою № 000003293-1-1 від 23.12.2021 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 17 000 грн.

У Заявці № 000003293-1-1 від 23.12.2021 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 560 від 28.12.2021 року на суму наданих послуг 17 000 грн.

28.12.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №6207 на суму 17000 грн.

8) За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000003315-1-1 від 24.12.2021 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - Бурлача Балка, Одеська обл. за Товарно-транспортною накладною № 14682 від 24.12.2021 року.

Відповідно до Товарно-транспортної накладної № 14682 від 24.12.2021 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 6208 від 24.12.2021 року за Заявкою № 000003315-1-1 від 24.12.2021 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 5 500 грн.

У Заявці № 000003315-1-1 від 24.12.2021 був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 561 від 24.12.2021 року на суму наданих послуг 5 500 грн.

24.12.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №6208 на суму 5500 грн.

9) За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000003336-1-1 від 24.12.2021 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - м. Таїрове - м. Одеса за товарно-транспортними накладними № 14692 від 24.12.2021 року та № 14693 від 24.12.2021 року.

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 14692 від 24.12.2021 року та № 14693 від 24.12.2021 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг №6259 від 25.12.2021 року за Заявкою № 000003336-1-1 від 24.12.2021 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 6 000 грн.

У Заявці № 000003336-1-1 від 24.12.2021 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 566 від 25.12.2021 року на суму наданих послуг 6 000 грн.

25.12.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №6259 на суму 6000 грн.

10) За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000003367-1-1 від 28.12.2021 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - м. Кам`янське за Товарно-транспортною накладною № 14703 від 28.12.2021 року.

Відповідно до Товарно-транспортної накладної № 14703 від 28.12.2021року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 6261 від 30.12.2021 року за Заявкою № 000003367-1-1 від 28.12.2021 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 17 000 грн.

У Заявці № 000003367-1-1 від 28.12.2021 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 565 від 30.12.2021 року на суму наданих послуг 17 000 грн.

30.12.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №6261 на суму 17000 грн.

11) За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000003592-1-1 від 13.01.2022 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - м. Одеса за Товарно-транспортною накладною № 14777 від 12.01.2022 року.

Відповідно до Товарно-транспортної накладної № 14777 від 12.01.2022 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 145 від 13.01.2022 року за Заявкою № 000003592-1-1 від 13.01.2022 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 5 500 грн.

У Заявці № 000003592-1-1 від 13.01.2022 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 122 від 13.01.2022 року на суму наданих послуг 5 500 грн.

13.01.2022 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №145 на суму 5500 грн.

12) За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000003593-1-1 від 13.01.2022 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - м. Одеса за Товарно-транспортною накладною № 14776 від 12.01.2022 року.

Відповідно до Товарно-транспортної накладної № 14776 від 12.01.2022 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 146 від 13.01.2022 року за Заявкою № 000003593-1-1 від 13.01.2022 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 5 500 грн.

У Заявці № 000003593-1-1 від 13.01.2022 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 123 від 13.01.2022 року на суму наданих послуг 5 500 грн.

13.01.2022 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №146 на суму 5500 грн.

У зв`язку із невиконанням замовником господарських зобов`язань по оплаті за надані транспортні послуги згідно договору, 26.09.2022 року позивач на адресу відповідача направив претензію про сплату заборгованості, у якій просив замовника у найкоротший термін виконати оплату рахунків №№145, 146, 5682, 5782, 5783, 6132, 6139, 6195, 6207, 6208, 6259, 6261 на загальну суму 114500 грн. Про направлення вказаної претензії на адресу відповідача свідчить копія експрес - накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» від 03.10.2022 року, отримана відповідачем в цей же день.

Також у матеріалах господарської справи наявна ухвала Господарського суду Одеської області від 23.12.2022 року у справі 916/2905/22 якою було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експедиційна група" від 22.12.2022 року вх. № 29280/22 про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 89 450 грн. заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги згідно актів надання послуг №№6165, 5682, 5783, 145, 146.

Інших письмових документів, які стосуються правовідносин сторін у сфері надання транспортно-експедиційних послуг матеріали господарської справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Одеська область, м. Ізмаїл на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експедиційна група», м. Одеса суми заборгованості за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги у розмірі 25 050 грн. та 16 633 грн. 97 коп. - пені, 2 446 грн. 85 коп. - 3% річних, 22 900 грн. - інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем своїх господарських зобов`язань за договором.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.

Згідно з п.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1. ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання виконання його обов`язку. Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цього Кодексу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З матеріалів господарської справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 30.09.2021 року між Приватним акціонерним товариством "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експедиційна група", (виконавець, експедитор) було укладено договір про надання транспортних послуг № ИЦ-_1373_, згідно з п. 1.1. якого експедитор зобов`язується зробити доставку вантажу в терміни і за вартістю згідно заявок для кожного автоперевезення. Загальна сума договору визначається в сумі, шляхом складання актів виконаних робіт в період дії договору (п. 1.2. договору).

Таким чином, за своєю правовою природою правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, по суті є правовідносинами у сфері транспортного експедирування.

Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

За вимогами ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній водний транспорт, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу ().

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин сторін) транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання.

Положеннями ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", зокрема визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Судами у даній справі встановлено, що на виконання умов договору від 30.09.2021 року про надання транспортних послуг № ИЦ-_1373_, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська експедиційна група" надало Приватному акціонерному товариству "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" послуги з перевезення вантажу на загальну суму 114500 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи заявками на організацію транспортно-експедиційних послуг, товарно-транспортними накладними, підписаними актами надання послуг.

При цьому, відповідачем було частково сплачено основну заборгованість за транспортно-експедиційні послуги на суму 89 450 грн., що підтверджується наступними документами: за заявкою № 000003178-1-1 від 20.12.2021 року за платіжним дорученням № 2772 від 09.11.2022 року на суму 8 500 грн.; за заявкою № 000003221-1-1 від 21.12.2021 року за платіжним дорученням № 2773 від 09.11.2022 року на суму 17 000 грн.; за заявкою № 000003315-1-1 від 24.12.2021 року за платіжним дорученням № 2774 від 09.11.2022 року на суму 5 500 грн.; за заявкою № 000003304-1-1 від 23.12.2021 року за платіжним дорученням № 2775-1 від 11.11.2022 року на суму 4 450 грн. (з 6 500 грн., залишок боргу по заявці - 2 050 грн.); за заявкою № 000002708-1-1 від 30.11.2021 року за платіжним дорученням № 1519 від 15.11.2022 року на суму 14 000 грн.; за заявкою № 000003336-1-1 від 24.12.2021 року за платіжним дорученням № 2830 від 16.11.2022 року на суму 6 000 грн.; за заявкою № 000003293-1-1 від 23.12.2021 року за платіжним дорученням № 2831 від 16.11.2022 року на суму 17 000 грн; за заявкою № 000003367-1-1 від 28.12.2021 року за платіжним дорученням № 2832 від 16.11.2022 року на суму 17 000 грн., що стало підставою для закриття провадження судом першої інстанції в цій частині позовних вимог.

Проте, на суму 25 050 грн. у відповідача залишилася заборгованість перед позивачем за надані послуги згідно укладеного між ними договору, про відсутність якої у матеріалах господарської справи відсутні будь-які належні та допустимі докази.

З огляду на вказане, судом апеляційної інстанції оскаржуване рішення щодо питання основної заборгованості за спірним договором переглядається колегією суддів в частині несплати відповідачем 25 050 грн. за договором перевезення, що підтверджується заявками № 000003304-1-1 від 23.12.2021 року на суму 2 050 грн. (сплачено частково на підставі платіжного доручення № 2775-1 від 11.11.2022 на суму 4 450 грн.); № 000002606-1-1 від 25.11.2021 року на суму 6 000 грн.; № 000002602-1-1 від 25.11.2021 року на суму 6 000 грн.; № 000003592-1-1 від 13.01.2022 року на суму 5 500 грн.; № 000003593-1-1 від 13.01.2022 року на суму 5 500 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор має право, зокрема, на: відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта; притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов`язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування; не приступати до виконання обов`язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов`язків, передбачених договором транспортного експедирування. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші права експедитора та клієнта.

Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Так, судовою колегією встановлено, що:

За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000003304-1-1 від 23.12.2021 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - м. Одеса 3 за товарно-транспортними накладними № 14683 від 24.12.2021 року, № 14684 від 24.12.2021 року та № 14685 від 24.12.2021 року.

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 14683 від 24.12.2021 року, № 14684 від 24.12.2021 року та № 14685 від 24.12.2021 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 6195 від 25.12.2021 року за Заявкою № 000003304-1-1 від 23.12.2021 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 6 500 грн.

У Заявці № 000003304-1-1 від 23.12.2021 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 562 від 25.12.2021 року на суму наданих послуг 6 500 грн.

25.12.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № на суму 6500 грн.

З урахуванням часткової оплати відповідачем, його борг за вказаною заявкою становить 2050 грн.

За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000003592-1-1 від 13.01.2022 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - м. Одеса за Товарно-транспортною накладною № 14777 від 12.01.2022 року.

Відповідно до Товарно-транспортної накладної № 14777 від 12.01.2022 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 145 від 13.01.2022 року за Заявкою № 000003592-1-1 від 13.01.2022 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 5 500 грн.

У Заявці № 000003592-1-1 від 13.01.2022 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 122 від 13.01.2022 року на суму наданих послуг 5 500 грн.

13.01.2022 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №145 на суму 5500 грн.

За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000003593-1-1 від 13.01.2022 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - м. Одеса за Товарно-транспортною накладною № 14776 від 12.01.2022 року.

Відповідно до Товарно-транспортної накладної № 14776 від 12.01.2022 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 146 від 13.01.2022 року за Заявкою № 000003593-1-1 від 13.01.2022 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 5 500 грн.

У Заявці № 000003593-1-1 від 13.01.2022 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 123 від 13.01.2022 року на суму наданих послуг 5 500 грн.

13.01.2022 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №146 на суму 5500 грн.

За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000002606-1-1 від 25.11.2021 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - м. Таїрове - Великодолинське за Товарно-транспортною накладною № 14443 від 25.11.2021 року та № 14444 від 25.11.2021 року.

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 14443 від 25.11.2021 року та № 14444 від 25.11.2021 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 5682 від 26.11.2021 року за Заявкою № 000002606-1-1 від 25.11.2021 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 6 000 грн.

У Заявці № 000002606-1-1 від 25.11.2021 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 489 від 26.11.2021 року на суму наданих послуг 6 000 грн.

26.11.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №5682 на суму 6000 грн.

За Заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг № 000002602-1-1 від 25.11.2021 року позивач виконав та організував перевезення вантажу відповідача за погодженим маршрутом м. Ізмаїл - м. Таїрове - м. Одеса за товарно-транспортними накладними № 14494 від 30.11.2021 року та № 14495 від 30.11.2021 року.

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 14494 від 30.11.2021 року та № 14495 від 30.11.2021 року вантаж було доставлено та прийнято вантажоодержувачем.

Згідно з Актом надання послуг № 5783 від 03.12.2021 року за Заявкою № 000002602-1-1 від 25.11.2021 року позивач надав відповідачу послуги перевезення на суму 6 000 грн.

У Заявці № 000002602-1-1 від 25.11.2021 року був передбачений строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач склав та зареєстрував Податкову накладну № 54 від 03.12.2021 року на суму наданих послуг 6 000 грн.

03.12.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №5783 на суму 6000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за умовами п. 4.2. спірного договору оплата послуг проводиться замовником протягом одного календарного місяця на підставі наданого експедитором повного комплекту оригіналів документів.

Разом з тим, у заявках, які наявні у матеріалах справи, сторони узгодили інший строк оплати - протягом 10 банківських днів після отримання вірно оформлених оригіналів документів.

Вирішуючи питання щодо строку оплати відповідачем за отримані від позивача послуги, судова колегія наголошує на такому.

Як зазначалось колегією суддів за текстом постанови, ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно- експедиторську діяльність" передбачено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

У постанові Верховного Суду від 06.04.2021 року у справі № 916/3748/19 касаційний суд зауважив, що відповідно до приписів ст. 525, 526, 615, 929 Цивільного кодексу України, ст. 1, 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" двосторонній характер договору транспортного експедирування зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків.

З укладенням такого договору експедитор бере на себе обов`язок за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, і водночас набуває права вимагати їх оплати, а замовник набуває право вимагати виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Отже, у разі фактичного прийняття наданих експедитором послуг, відмова клієнта від підписання акта приймання-передачі послуг не звільняє його від обов`язку з їх оплати. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі № 910/5820/17.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем за спірними перевезеннями вантажу підписано акти надання послуг № 6195 від 25.12.2021 року, № 145 від 13.01.2022, № 146 від 13.01.2022 року, № 5682 від 26.11.2021 року, 5783 від 03.12.2021 року без заперечень та зауважень, у останнього виник обов`язок по сплаті за надані позивачем послуги у розмірі 25 050 грн.

При цьому, як правомірно встановлено судом першої інстанції, ненадання позивачем відповідачу зазначених у спірному договорі переліку оригіналів документів не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому не звільняє відповідача від обов`язку оплати за здійснені позивачем послуги.

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.01.2019 року у справі №904/887/18.

Водночас, судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідач відразу після виконання перевізником своїх зобов`язань за договором щодо перевезення вантажу, не звертався до позивача з вимогою надати визначені договором оригінали документів, встановивши при цьому розумний строк для їх передання, не відмовився від договору, не заявив претензій щодо якості та кількості товару та не вчиняв інших дій, які б могли свідчити про невиконання позивачем своїх зобов`язань за договором у повному обсязі у відповідності до вимог законодавства та умов укладеного між сторонами договору, зокрема, щодо наявності збитків у зв`язку із ненаданням йому передбаченого пакета документів, тобто вказаними конклюдентними діями відповідач фактично підтвердив виконання перевізником своїх господарських зобов`язань за спірним договором, прийняття їх без заперечень та зауважень.

За наведеного вище, судова колегія відхиляє доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі щодо відсутності у останнього обов`язку оплати наданих послуг до виконання перевізником умов п. 4.2. спірного договору, а саме надання повного комплекту документів.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором про надання транспортних послуг у розмірі 25050 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача сум нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія зазначає таке.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із правовідносин у сфері перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Абзацом 2 ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У розумінні ст. 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, у відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З умов укладеного між сторонами спірного договору на надання послуг, а саме з п. 6.4. судова колегія встановила, що замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату послуг експедитора відповідно до п.4.1. договору. У разі порушення зобов`язань по оплаті замовник сплачує на користь експедитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на момент нарахування пені від суми невиконаного грошового зобов`язання з оплати послуг експедитора.

Відтак, зважаючи на те, що відповідач, який вже здійснив оплату за поставлені послуги у розмірі 89 450 грн. під час розгляду судом першої інстанції даної справи, фактично підтвердив факт прострочки платежу своїми конклюдентними діями, що не звільняє його від обов`язку сплати нарахованої господарської санкції за таку прострочку, як і сплату неустойки за порушення ним строків оплати за перевезення позивачем іншої партії вантажу на суму 25 050 грн.

Також, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, викладеною в оскаржуваному рішенні про те, що строк початку прострочення відповідачем платежів за послуги слід відліковувати з наступного дня після підписання відповідних актів про надання послуг, які підписані як позивачем, так і відповідачем без застережень та зауважень в порядку ст. 253, 254 Цивільного кодексу України. До того ж, апелянтом не надано суду контрозрахунок штрафних санкцій з іншими датами його прострочки виконання грошового договірного зобов`язання.

З огляду на зазначене, перевіривши розрахунок належної до сплати пені, здійснений судом першої інстанції, колегія суддів вважає його арифметично вірним та таким, що не потребує змін, з огляду на що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми пені у розмірі 16633 грн. 97 коп. скасування або зміни не потребує.

Щодо позовних вимог в частині 3% річних та інфляційних втрат судова колегія зазначає наступне.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі прострочення виконання зобов`язання, боржнику нараховуються 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ураховуючи зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що у зв`язку із встановленням у відповідача у даній справі порушення грошового зобов`язання, у останнього виник обов`язок на реалізацію наслідків його порушення відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалось колегією суддів за текстом постанови, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов`язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

А тому, з огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експедиційна група» 3% річних у розмірі 2 446 грн. 85 коп. та інфляційних втрат у розмірі 22900 грн. є вірним.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

В даному випадку, під час перегляду судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення суду першої інстанції колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем належними, допустимими та достовірними доказами у справі не доведено факту відсутності у нього обов`язку на повну та своєчасну оплату позивачу за надані ним послуги, з огляду на що колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в повній мірі погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експедиційна група», м. Одеса до Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Одеська область, м. Ізмаїл про стягнення 67 030 грн. 82 коп., а доводи апеляційної скарги не є такими, що можуть бути підставою для скасування вірного по суті висновку суду першої інстанції, який відповідає приписам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Одеська область, м. Ізмаїл не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 року у справі №916/2905/22 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Одеська область, м. Ізмаїл на рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 року у справі №916/2905/22 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 року у справі №916/2905/22- залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська А.І. Ярош