Ухвала

від 20.06.2023 по справі 910/9655/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.06.2023Справа № 910/9655/23

Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» про забезпечення позову, що подана до пред`явлення позову,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Карлсберг Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, що подана до пред`явлення позову, в якій особами, що можуть отримати статус учасників справи визначено: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові продукти» (відповідач 1) та Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (відповідач 2).

Предметом позову, з яким Приватне акціонерне товариство «Карлсберг Україна» планує звернутися до суду є:

- дострокове припинення дії свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY» щодо всіх зазначених у класах 32 та 33 МКТП товарів;

- зобов?язання Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо припинення дії свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY» щодо всіх зазначених у класах 32 та 33 МКТП товарів та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені НОІВ.

У заяві про забезпечення позову Приватне акціонерне товариство «Карлсберг Україна» просить суд:

1) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові продукти» (ідентифікаційний код 33234957) до набрання рішенням суду законної сили: відчужувати торговельну марку «BATTERY» за Свідоцтвом України № 203534 від 10.09.2015 у будь-який спосіб, зокрема, передавати будь-яким особам право власності на торговельну марку (виключні майнові права інтелектуальної власності) повністю або частково; надавати будь-яким особам дозвіл (видавати ліцензію) на використання торговельної марки «BATTERY» за Свідоцтвом України № 203534 від 10.09.2015; відмовлятися від Свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY» повністю або частково; вносити інші зміни до Свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY».

2) заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (ідентифікаційний код 44673629) до набрання рішенням суду законної сили вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно Свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY» щодо припинення дії свідоцтва внаслідок повної або часткової відмови від свідоцтва, зміни особи власника свідоцтва, передачі права власності (виключних майнових прав інтелектуальної власності) на торговельну марку за цим свідоцтвом, видачі ліцензій на використання торговельної марки за цим свідоцтвом, інші зміни до свідоцтва, та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що в процесі розгляду судової справи власник Свідоцтва України № 203534 (ТОВ «Нові продукти») може в будь-який момент передати права на зазначену торговельну марку у власність іншим особам, або відмовитися від Свідоцтва України № 203534, або видати ліцензію (і) на використання торговельної марки іншим особам, або внести інші зміни до цього свідоцтва. У випадку реєстрації ТОВ «Нові продукти» факту передачі права власності на торговельну марку «BATTERY» за свідоцтвом України № 203534 та внесення відповідних відомостей до Реєстру, власником свідоцтва буде інша особа, а відтак, у разі задоволення позовних вимог і набрання рішенням суду законної сили, відмінність особи власника свідоцтва, вказаного у Реєстрі, від особи власника, вказаного у рішенні суду та виконавчому документі призведе до відмови Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» у внесенні змін щодо свідоцтва у Реєстр на підставі рішення суду та відповідно відмови у відкритті виконавчого провадження, наслідком чого буде неможливість виконання рішення суду та наявність підстави для перегляду рішення суду у зв?язку із не залученням особи, чиї права будуть порушені таким рішенням. Крім того, у разі повної або часткової відмови ТОВ «Нові продукти» від свідоцтва у Реєстрі будуть відсутні відомості щодо зазначеного свідоцтва, а згідно із ст. 22 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію торговельної марки протягом двох років після припинення дії свідоцтва згідно з пунктами 1 і 2 статті 18 цього Закону, крім випадків, коли власник свідоцтва, дію якого припинено, надасть згоду на реєстрацію заявленої торговельної марки. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених прав та інтересів заявника, за захистом яких він планує звернутися до суду.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» про забезпечення позову, що подана до пред`явлення позову, суд прийшов до наступних висновків.

За змістом ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З наданих до заяви про забезпечення позову доказів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові продукти» є власником свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY» щодо всіх зазначених у класах 32 та 33 МКТП товарів.

За змістом статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику право використовувати торговельну марку та інші права, визначені цим Законом.

Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.

Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання торговельної марки на підставі ліцензійного договору.

Ліцензійний договір повинен містити, зокрема, інформацію про способи використання торговельної марки, територію та строк, на які дозволено її використання, та умову, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою якості товарів і послуг власника свідоцтва і він здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.

Договір про передачу права власності на торговельну марку і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на торговельну марку або видачу ліцензії на використання торговельної марки. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в Бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених НОІВ, з одночасним внесенням їх до Реєстру.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до НОІВ. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в Бюлетені.

При цьому, відповідно до приписів статті 22 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію торговельної марки протягом двох років після припинення дії свідоцтва згідно з пунктами 1 і 2 статті 18 цього Закону, крім випадків, коли власник свідоцтва, дію якого припинено, надасть згоду на реєстрацію заявленої торговельної марки.

Підпунктом першим пункту 2 Закону № 703-ІХ внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а саме визначено наступне: у статті 1 абзаци другий і дванадцятий викласти в такій редакції: "Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях".

Доповнено Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» статтею 2-1, частини 1 та 2 якої викладені наступним чином: функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України.

До владних повноважень, делегованих НОІВ, належить, зокрема, опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Тобто, саме на Національний орган інтелектуальної власності покладено окремі владні повноваження з реалізації державної політики, зокрема, видача охоронних документів на об`єкти права інтелектуальної власності, внесення відомостей до державних реєстрів, опублікування офіційних відомостей.

Відповідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 р. № 943-р визначено, що державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1114 Цивільного кодексу України факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

За змістом пунктів 2.2, 2.3 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 №10 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2002 за №64/6352, Реєстр містить такі відомості із зазначенням міжнародних цифрових кодів для ідентифікації бібліографічних даних (ІНІД) відповідно до стандарту Всесвітньої організації інтелектуальної власності, зокрема, ім`я або повне найменування та адресу власника (власників) свідоцтва. У процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема, щодо зміни, пов`язаної зі зміною особи власника (власників) свідоцтва.

Суд зазначає, що запропоновані заявником заходи до забезпечення позову у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові продукти» (ідентифікаційний код 33234957) до набрання рішенням суду законної сили відчужувати торговельну марку «BATTERY» за Свідоцтвом України № 203534 від 10.09.2015 у будь-який спосіб, зокрема, передавати будь-яким особам право власності на торговельну марку (виключні майнові права інтелектуальної власності) повністю або частково та відмовлятися від Свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY» повністю або частково; та відповідно заборони Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (ідентифікаційний код 44673629) до набрання рішенням суду законної сили вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно Свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY» щодо припинення дії свідоцтва внаслідок повної або часткової відмови від свідоцтва, зміни особи власника свідоцтва, передачі права власності (виключних майнових прав інтелектуальної власності) на торговельну марку за цим свідоцтвом, та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені, - відповідають позовним вимогам, на забезпечення яких заявник просить вжити ці заходи. При цьому судом враховано співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та наслідків заборони Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» вчиняти певні дії.

Суд також зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом відповідних заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що реальне та ефективне виконання судового рішення в контексті превенції потенційних труднощів стосовно предмету спору у майбутньому слід розуміти так, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, повинна бути в тому числі захищена від необхідності подання наступних позовів, пов`язаних із предметом спору, підстави пред`явлення яких можуть виникнути через те, що в процесі розгляду спору мала місце зміна відповідних обставин.

Таким чином, заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заходи до забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ «Нові продукти» відчужувати торговельну марку «BATTERY» за Свідоцтвом України № 203534 від 10.09.2015 у будь-який спосіб, зокрема, передавати будь-яким особам право власності на торговельну марку (виключні майнові права інтелектуальної власності) повністю або частково, відмовлятися від Свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY» повністю або частково; та відповідно заборони Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» вносити відповідні відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені, є адекватним і здатним забезпечити виконання рішення суду та ефективний захист прав (інтересів) у разі задоволення позовних вимог заявника, а, отже, заява Приватного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» про забезпечення позову в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, заявник також просить суд вжити заходи до забезпечення позову у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові продукти» надавати будь-яким особам дозвіл (видавати ліцензію) на використання торговельної марки «BATTERY» за Свідоцтвом України № 203534 від 10.09.2015, а також, вносити інші зміни до Свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY»; заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно Свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY» щодо видачі ліцензій на використання торговельної марки за цим свідоцтвом, інші зміни до свідоцтва, та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття запропонованого нею заходу забезпечення позову.

Однак, заявником не вказано про які саме «інші» зміни до Свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY» йде мова, та як внесення таких змін вплине на ефективність захисту прав заявника, а також заявником не зазначено та не доведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ «Нові продукти» видавати ліцензії на використання спірної торговельної марки вплине на ефективність захисту або поновлення прав заявника, враховуючи предмет позову, з яким заявник планує звернутись до суду.

Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову в частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові продукти» надавати будь-яким особам дозвіл (видавати ліцензію) на використання торговельної марки «BATTERY» за Свідоцтвом України № 203534 від 10.09.2015, а також, вносити інші зміни до Свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY»; заборони Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно Свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY» щодо видачі ліцензій на використання торговельної марки за цим свідоцтвом, інші зміни до свідоцтва, та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені, - не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб, відтак, суд відмовляє у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» про забезпечення позову в цій частині.

Разом з тим, з огляду на те, що заходи забезпечення позову, щодо яких суд прийшов до висновку про необхідність та доцільність їх вжиття, носять виключно немайновий характер та жодним чином не втручаються у господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові продукти» та Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», суд приходить до висновку, що підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» про забезпечення позову, що подана до пред`явлення позову, - задовольнити частково та вжити заходи до забезпечення позову.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові продукти» (ідентифікаційний код 33234957) до набрання рішенням суду законної сили відчужувати торговельну марку «BATTERY» за Свідоцтвом України № 203534 від 10.09.2015 у будь-який спосіб, зокрема, передавати будь-яким особам право власності на торговельну марку (виключні майнові права інтелектуальної власності) повністю або частково та відмовлятися від Свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY» повністю або частково;

3. Заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (ідентифікаційний код 44673629) до набрання рішенням суду законної сили вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно Свідоцтва України № 203534 від 10.09.2015 на торговельну марку «BATTERY» щодо припинення дії свідоцтва внаслідок повної або часткової відмови від свідоцтва, зміни особи власника свідоцтва, передачі права власності (виключних майнових прав інтелектуальної власності) на торговельну марку за цим свідоцтвом, та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені.

4. В іншій частині заяви відмовити.

5. Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання до 20.06.2026.

6. Стягувачем за даною ухвалою є Приватне акціонерне товариство «Карлсберг Україна» (69123, місто Запоріжжя, вулиця Стуса Василя, будинок 6; ідентифікаційний номер: 00377511).

7. Боржником за п. 2 резолютивної частини даної ухвали є Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові продукти» (01033, місто Київ, Спортивна площа, будинок 3; ідентифікаційний код: 33234957).

8. Боржником за п. 3 резолютивної частини даної ухвали є Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (01601, місто Київ, вулиця Глазунова, будинок 1; ідентифікаційний код: 44673629).

9.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Юлія Валеріївна Картавцева