Ухвала

від 21.06.2023 по справі 925/669/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" червня 2023 р. Справа № 925/669/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

розглянувши

заяву товариства з обмеженою відповідальністю Інтертрейдкрейшн

про забезпечення позову

у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтертрейдкрейшн,

м. Одеса,

до ОСОБА_1 , с. Конела, Уманського району,

Черкаської області

про стягнення 180 235 грн. 33 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Інтертрейдкрейшн до ОСОБА_1 про стягнення 180 235 грн. 33 коп., а саме: 153 894 грн. 14 коп. інфляційних втрат та 26 341 грн. 19 коп. 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання та рішення суду від 17 грудня 2008 року зі справи №12/4669.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05 червня 2023 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій останній просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: 19251, Черкаська область, Жашківський район, с. Конела, у межах суми ціни позову і судових витрат в розмірі 183 471,76 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інтертрейдкрейшн судові витрати в розмірі 1 073,60 грн.

Згідно ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Проте, з 05 червня 2023 року по 16 червня 2023 року головуючий суддя по даній справі перебував у щорічній відпустці.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що листом №29-23-0.21-2682/2-23 від 29 травня 2023 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області позивача повідомлено про наявність у громадянина ОСОБА_1 двох земельних ділянок, набутих ним за рішенням Конельської сільської ради від 02 грудня 2008 року, але станом на сьогодні, не зареєстрованих в державному реєстрі.

Позивач стверджує, що з поведінки відповідача вбачається, що у останнього є на меті відчужити своє майно (наявність якого він приховує).

При цьому позивач вказує, що як тільки ним було з`ясовано про наявність у відповідача земельних ділянок, частину яких він здає в оренду, рішення Господарського суду Черкаської області від 17 грудня 2008 року зі справи №12/4669 почалося виконуватися.

Також позивач вказує, що виконавчий документ з виконання судового рішення від 17 грудня 2008 року декілька разів повертався позивачу (стягувачу) без виконання у зв`язку із відсутністю майна у ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі №925/669/23.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Інтертрейдкрейшн, судом враховано наступне:

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як зазначалося вище, позивач вказує, що у відповідача наявні дві земельні ділянки, набутих ним за рішенням Конельської сільської ради від 02 грудня 2008 року, але станом на сьогодні, не зареєстрованих в державному реєстрі.

З листа №29-23-0.21-2682/2-23 від 29 травня 2023 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області вбачається, що згідно з інформацією, наданою територіальними підрозділами Держгеокадастру у Черкаській області, за фізичною особою ОСОБА_1 обліковуються земельні ділянки станом на 01 січня 2023 року згідно додатку.

Разом з тим, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідні відомості про нерухоме майно відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 125 ЗК України (в редакції чинній станом на 02 грудня 2008 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до положень статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Частиною 9 ст. 79-1 ЗК України встановлено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, лише після формування та державної реєстрації права власності на землю відповідач може реалізувати повноваження власника землі, тобто можливість володіння, користування та розпорядження нею.

Відсутність у Державних реєстрах речових прав відомостей про наявність зареєстрованого за відповідачем майна саме по собі ще не свідчить про ухилення особи від виконання своїх грошових зобов`язань перед кредитором шляхом перереєстрації активів чи майна на інших осіб, оскільки суду не надано доказів того, що за відповідачем раніше було зареєстровано будь-яке майно, яке в подальшому було відчужено на підставі правочину (правочинів) чи інших правових підставах.

Отже, суду не надано доказів і у заяві не наведено обґрунтованих обставин, які свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, зокрема, про відчуження рухомого та нерухомого майна.

В заяві про забезпечення позову позивач лише посилається на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання переконливих доказів.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно може бути застосовано судом лише до визначеного (вказаного) заявником майна, при цьому позивач у поданій ним заяві не визначив переліку рухомого майна, належного відповідачеві, та на яке заявник просить накласти арешт, а також ознак, які ідентифікували би відповідне майно та відрізняли його від іншого (однорідного чи подібного) майна.

Крім того судом враховано, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30 жовтня 2008 року у справі №12/4669 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрейдкрейшн до суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 393 467 грн. 40 коп. вже вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача - суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на його рахунках, а в разі їх відсутності на його майно в межах суми ціни позову і судових витрат (355378,60+3672) 359 250 грн. 60 коп.

Заходи забезпечення позову у справі №12/4669 на даний час є чинними.

Отже, за даних обставин суд не вбачає підстав для накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача, а тому заява позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 74, 136, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Інтертрейдкрейшн від 05 червня 2023 року №601/06 про вжиття заходів забезпечення позову залишити без задоволення.

2.Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя А.В. Васянович