Постанова

від 06.06.2023 по справі 924/471/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/471/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Міщенко І.С.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

ОГП: Керничний Н.І.;

позивача: не з`явилися;

відповідача-1: не з`явилися;

відповідача-2: Кліменко Ю.І. (присутній в режимі відеоконференції);

третьої особи: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГМТ-Трейд"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023

у справі № 924/471/22

за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державного агентства лісових ресурсів України

до:

1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ГМТ-Трейд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство"

про визнання недійсним наказу; визнання недійсним договору; повернення приміщення цеху,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, Товариства з обмеженою відповідальністю "ГМТ-Трейд" про:

- визнання недійсним наказу РВ Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях № 105-у про затвердження протоколу електронного аукціону № UA -PS-2021-01-20-000026-3 від 09.02.2021 щодо передачі в оренду державного майна, а саме - частини приміщення цеху переробки деревини з адмінбудинком загальною площею 666,3 м2, що знаходиться по вул. Героїв Майдану, 144 А у смт. Понінка Шепетівського (колишнього Полонського) району та перебуває на балансі ДП «Шепетівське лісове господарство»;

- визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2167 від 09.03.2021, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та ТОВ «ГМТ-Трейд»;

- зобов`язання ТОВ «ГМТ-Трейд» повернути державі в особі РВ Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях частину приміщення цеху переробки деревини з адмінбудинком загальною площею 666, 3 м2, що знаходиться по вул. Героїв Майдану, 144 А у смт. Понінка Шепетівського району.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що балансоутримувач допустив суттєві порушення законодавства в сфері оренди державного майна в частині визначення та додержання істотних умов договору - вартості об`єкта оренди під час підготовки та передачі в оренду спірного майна, які у подальшому не усунуто РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях під час затвердження електронного аукціону.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.07.2022, серед іншого, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Шепетівське лісове господарство".

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.11.2022 (суддя Гладюк Ю.В.) в позові відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 (колегія суддів у складі: Крейбух О.Г. - головуючий, Павлюк І.Ю., Савченко Г.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Судами обох інстанцій встановлено, що 15.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГМТ-Трейд" подало до РВ Фонду Держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях заяву про внесення до Переліку відповідного типу об`єкт державної власності - приміщення лісопильного цеху виробничої діяльності Понінківського лісництва, площею 666,3 м2, що знаходиться за адресою: вул. Щорса, 123, смт. Понінка, Полонського району, Хмельницької обл. та перебуває на балансі ДП «Шепетівський лісгосп» з метою оренди для здійснення лісопильного та стругального виробництва терміном на 5 років.

20.07.2020 РВ Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях направило до ДП „Шепетівське лісове господарство" лист № 11-06-01439, яким передало на розгляд заяву ТОВ „ГМТ-Трейд" від 15.07.2020 щодо внесення до переліку відповідного типу об`єкт державної власності - приміщення цеху виробничої діяльності Понінківського лісництва площею 666,3 м2, що знаходиться за адресою: вул. Щорса, 123, смт. Понінка, Полонський район, Хмельницька обл.

Згідно з протоколом № 1 від 04.08.2020 засідання комісії ДП «Шепетівський лісгосп» по розгляду питань з приватизації, відчуження та оренди державного майна по першому питанню порядку денного комісія постановила - звернутися до Державного агентства лісових ресурсів України, як органу управління майном, з клопотанням про надання згоди щодо внесення до Переліку першого типу об`єкта державної власності - цеху переробки деревини з адмінбудинком, частиною приміщення площею 666,3 м2, яке знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 144 А, смт. Понінка, Полонського району, Хмельницької області для можливості передати в оренду ТОВ «ГМТ-Трейд», терміном на 5 років.

04.08.2020 ДП «Шепетівський лісгосп» звернулося до Державного агентства лісових ресурсів України з листом (вих. № 665) про надання згоди щодо внесення до Переліку відповідного типу об`єкта державної власності - цеху переробки деревини з адмінбудинком, частини приміщення площею 666,3 м2 (загальна площа приміщення відповідно до технічної документації становить 910 м2), що знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 144 А (вул. Щорса, 129 перейменовано відповідно до рішення виконкому Понінківської селищної ради № 610 від 13.11.2019, про що не було відомо орендарю та орендодавцю), смт. Понінка, Полонського району, Хмельницької обл. для можливості передачі в оренду ТОВ «ГМТ-Трейд», відповідно до поданої ним заяви від 15.07.2020 до РВ Фонду Держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

26.09.2020 Держагенством лісових ресурсів України направлено лист № 05-33/6936-20 до Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства та до ДП «Шепетівський лісгосп», згідно з яким Держлісагенство не заперечує щодо включення до Переліку першого типу та передачі в оренду державного нерухомого майна терміном на 5 років, а саме: частини цеху переробки деревини з адмінбудинком площею 666,3 м2 (загальна площа 910 м2) за адресою: 30400, Хмельницька область, смт. Понінка, вул. Героїв Майдану, 144, А. Первісна вартість об`єкта - 109 731,94 грн, залишкова вартість станом на 01.08.2020 становить 50 370,05 грн.

Згідно з протоколом № 2 від 01.10.2020 засідання комісії ДП «Шепетівський лісгосп» по розгляду питань з приватизації, відчуження та оренди державного майна, комісією по першому питанню прийнято рішення - про намір передачі майна в оренду, погоджене уповноваженим органом управління - Державним агентством лісових ресурсів України, щодо внесення до переліку першого типу об`єкта державної власності - цеху переробки деревини з адмінбудинком, частиною приміщення площею 666,3 м2 (загальна площа 910 м2) розташованого за адресою: вул. Героїв Майдану, 144А, смт. Понінка, Полонського району, Хмельницької області для можливості передачі в оренду.

02.10.2020 ДП «Шепетівський лісгосп» направлено до РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях лист № 863, у якому ДП «Шепетівський лісгосп» повідомило про прийняття рішення про необхідність внесення до Переліку першого типу об`єкта державної власності - цеху переробки деревини з адмінбудинком, частину приміщення площею 666,3 м2 (загальна площа приміщення 910 м2), за адресою: вул. Героїв Майдану, 144 А, смт. Понінка, Полонського району Хмельницької області з метою передачі в оренду.

02.10.2020 ДП «Шепетівський лісгосп» подало до РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях клопотання № 865 від 02.10.2020 про включення частини приміщення цеху переробки деревини з адмінбудинком площею 666,3 м2 (загальна площа 910 м2) розташованого за адресою: 30400 Хмельницька обл., смт. Понінка, вул. Героїв Майдану, 144 А, до Переліку першого типу.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер 227011412 від 06.10.2020, власником цеху переробки деревини з адмінбудинком, площею 910 м2 за адресою: Хмельницька обл., Полонський р-н., смт. Понінка, вул. Героїв Майдану (вул. Щорса), буд 144 А є Державне агентство лісових ресурсів України, форма власності - державна.

Наказом управління забезпечення реалізації повноважень у Хмельницькій області РВ Фонду Держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 09.10.2020 № 289-у внесено до Переліку об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні (Перелік першого типу) об`єкт державної власності - частину приміщення цеху переробки деревини з адмінбудинком площею 666,3 м2, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 144 А, смт. Понінка, Полонського району, Хмельницької області та перебуває на балансі ДП «Шепетівський лісгосп».

РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях листом № 11-06-01912 від 12.10.2020 повідомило ДП «Шепетівський лісгосп» та ТОВ «ГМТ-Трейд», що наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Хмельницькій області РВ Фонду Держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 09.10.2020 № 289-у прийнято рішення про включення потенційного об`єкта оренди - частини приміщення цеху переробки деревини з адмінбудинком площею 666,3 м2 за адресою: вул. Героїв Майдану, 144А, смт. Понінка, Полонський район, Хмельницька обл. та перебуває на балансі ДП „Шепетівський лісгосп" до Переліку першого типу.

26.10.2020 між ДП «Шепетівський лісгосп» (замовник) та ПП Агентство нерухомого майна «Гудвіл» (виконавець) укладено договір про надання послуг з незалежної оцінки № 80, відповідно до якого суб`єкт оціночної діяльності за завданням замовника надає послуги з незалежної оцінки груп інвентарних об`єктів основних фондів по субрахунку 103 „Будинки та споруди" згідно переліку (додаток 2 до договору), що обліковується на балансі ДП „Шепетівське лісове господарство", розташованого за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 133, замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги з оцінки об`єкта оцінки.

10.12.2020 між ДП «Шепетівський лісгосп» та ПП Агенство нерухомого майна «Гудвіл» складено Акт прийому-передачі послуг з незалежної оцінки майна, згідно з яким виконавець передав замовнику Звіт про оцінку окремого індивідуально визначеного майна.

Відповідно до Звіту про оцінку окремого індивідуально визначеного майна - групи інвентарних об`єктів основних фондів, які обліковуються на субрахунку 103 «Будівлі та споруди» балансу ДП „Шепетівське лісове господарство", розташованого за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 133, до групи об`єктів, які підлягали оцінці, у тому числі відноситься цех переробки деревини з адмінбудинком (Понінка), первісна балансова вартість якого станом на 01.10.2020 (дата оцінки) 109 732 грн, залишкова - 49 965 грн, справедлива (переоцінена) вартість 1 294 020 грн.

13.01.2021 ДП «Шепетівське лісове господарство» надало РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях довідку про те, що початкова вартість цеху переробки деревини з адмінбудинком площею 910,0 м2, розташованого за адресою: смт. Понінка, вул. Героїв Майдану, 144А становить 109 731,94 грн, залишкова балансова вартість станом на 31.12.2020 - 49 812,46 грн, в тому числі первісна вартість відведеної для оренди площі у розмірі 666,3 м2 становить 80 345,48 грн та залишкова вартість станом на 31.12.2020 даної площі - 36 472,57 грн.

20.01.2021 управлінням забезпечення реалізації повноважень у Хмельницькій області РВ Фонду Держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях видано наказ № 34-у про затвердження умов оренди майна для укладення за результатами проведення аукціону договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (частина приміщення цеху переробки деревини з адмінбудинком площею 666,3 м2, що знаходиться за адресою - вул. Героїв Майдану, 144А, смт. Понінка, Полонський район, Хмельницька обл.), у якому вказано, зокрема, стартова орендна плата 364,73 грн.

Відповідно до протоколу електронного аукціону від 09.02.2021 № UA-PS-2021-01-20-000026-3, аукціон відбувся за участю одного учасника - ТОВ «ГМТ-Трейд», який є і переможцем відносно активів - передача нерухомого державного майна в оренду. Укладення договору оренди частини приміщення цеху переробки деревини з адмінбудинком площею 666,3 м2 за адресою - вул. Героїв Майдану, 144А смт. Понінка, Полонський район, Хмельницька обл. Стартовий розмір оренди - 364,73 грн. Орендна плата за місяць - 729,46 грн.

22.02.2021 управлінням забезпечення реалізації повноважень у Хмельницькій області РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях видано наказ № 105-у про затвердження протоколу електронного аукціону № UA-PS-2021-01-20-000026-3 про результати електронного аукціону з передачі в оренду нерухомого державного майна - частини приміщення цеху переробки деревини з адмінбудинком площею 666,3 м2 за адресою - вул. Героїв Майдану, 144 А, смт. Понінка, Полонський район, Хмельницька область.

09.03.2021 між РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (орендодавець) та ТОВ «ГМТ-Трейд» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2167 (балансоутримувач ДП «Шепетівське лісове господарство»), згідно з яким орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п. 4 умов (частина приміщення цеху переробки деревини з адмінбудинком площею 666,3 м2, що знаходиться - вул. Героїв Майдану, 144 А, смт. Понінка, Полонський р-н, Хмельницька обл.), вартість якого становить суму, визначену у п. 6 умов (сума без ПДВ на 31.12.2020 = 36 472,57 грн). Місячна орендна плата, визначена за результатами проведеного аукціону - 729,46 грн.

09.03.2021 між сторонами укладено акт прийому-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності, від 09.03.2021, за яким балансоутримувач передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно за договором № 2167 від 09.03.2021.

26.04.2021 ДП «Шепетівський лісгосп» звернулося до РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях листом № 326 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 2167 від 09.03.2021 в частині п. 9 в зв`язку з тим, що підприємством в кінці січня 2021 року було проведено оцінку окремого індивідуально визначеного майна, зокрема і приміщення цеху, яке є об`єктом оренди за цим договором, внаслідок чого станом на 31.12.2020 внесено зміни в вартість майна, яке є об`єктом оренди.

05.05.2021 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури направив до РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях лист № 15/2-475 вих-21, у якому повідомив про порушення законодавства під час передачі в оренду майна по вул. Героїв Майдану, 144А в смт. Понінка, Полонського району. Прокурор просив повідомити чи вживались та чи вживатимуться РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях заходи щодо захисту інтересів держави з вказаних питань.

03.06.2021 РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях надало на вказаний лист відповідь (№ 10-12/2062), у якій повідомило Хмельницьку обласну прокуратуру про те, що Регіональним відділенням проводиться робота з орендарем про внесення змін до договору оренди.

13.07.2021 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури направив РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях лист № 15/2-707 вих-21, у якому повторно просив повідомити чи вживались і чи вживатимуться РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях заходи щодо захисту інтересів держави з питань оренди спірного приміщення.

16.08.2021 РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях надало на вказаний лист відповідь №10-12/2904 від 16.08.2021, у якій зазначило про направлення орендарю листа про перегляд орендної плати. Відповідь від орендаря станом на 13.08.2021 не надходила. До відповіді долучено лист Регіонального відділення № 11-06-01320 від 10.08.2021, адресований орендарю, про перегляд орендної плати шляхом збільшення її розміру.

14.09.2021 ТОВ «ГМТ-Трейд» листом № 14-09-21 повідомило Регіональне відділення про згоду щодо збільшення орендної плати та просило підготувати всі необхідні документи для підписання договору.

29.09.2021 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури повідомив РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях листом № 15/2-902 вих-21, що у разі невжиття заходів щодо захисту інтересів держави прокуратурою вирішуватиметься питання про пред`явлення відповідного позову в інтересах держави.

21.10.2021 РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях листом № 10-4/3567 повідомило Хмельницьку обласну прокуратуру про надання орендарем спірного майна згоди на збільшення орендної плати.

09.02.2022 ДП «Шепетівський лісгосп» направило РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях лист № 69, у якому просило надати відповідь щодо необхідності внесення змін до спірного договору в частині орендної плати у зв`язку із зміною вартості майна.

25.03.2022 РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях листом № 11-06-0036 повідомило ДП «Шепетівський лісгосп» про те, що підстав для внесення змін до договору оренди немає.

20.04.2022 керівник Шепетівської окружної прокуратури направив ДП «Шепетівський лісгосп» лист № 54/3-2474 вих-22 щодо надання звіту про оцінку майна, проведеного ПП «Агентство нерухомого майна «Гудвіл».

26.04.2022 ДП «Шепетівський лісгосп» направило до Шепетівської окружної прокуратури лист № 197, в якому повідомило про повторне звернення до РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях щодо внесення змін до договору оренди № 2167 від 09.03.2021, на яке отримано відповідь про відсутність підстав до внесення змін у договір оренди № 2167 від 09.03.2021.

10.05.2022 ДП «Шепетівський лісгосп» направило до Шепетівської окружної прокуратури Звіт про оцінку майна, проведений ПП «АНМ «Гудвіл».

17.05.2022 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури направив керівнику Шепетівської окружної прокуратури матеріали за фактом порушення законодавства під час передачі в оренду держмайна за адресою вул. Героїв Майдану, 144А у смт. Понінка.

24.05.2022 заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури направив Державному агентству лісових ресурсів України лист № 54/3-3484 вих-22, в якому просив повідомити чи вживались та чи вживатимуться агентством заходи відносно захисту інтересів держави у спірних відносинах. При цьому зазначено, що у разі невжиття Державним агентством лісових ресурсів України заходів щодо захисту інтересів держави прокуратурою вирішуватиметься питання про пред`явлення відповідного позову в інтересах держави.

31.05.2022 ДП «Шепетівський лісгосп» направило Державному агентству лісових ресурсів України лист № 243, у якому повідомило, що підприємству не вдалося самостійно вирішити питання з орендодавцем про необхідність внесення змін до спірного договору, тому лісгосп направив прокуратурі копію відповіді РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про відмову внесення змін до договору для відповідного реагування.

02.06.2022 Держагентство лісових ресурсів України листом № 12-12/2384-22 повідомило Шепетівську окружну прокуратуру, що не заперечує щодо представництва прокуратурою інтересів держави в спірних відносинах.

07.06.2022 заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури листом № 54/3-4016 вих-22 повідомив ДП «Шепетівський лісгосп» про намір представництва інтересів держави в суді шляхом пред`явлення позову у спірних відносинах.

27.06.2022 заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури листом № 54/3-4733 вих-22 повідомив Держагенство лісових ресурсів про те, що прокуратурою буде подано позов в інтересах держави в особі Держлісагенства до РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях і ТОВ «ГМТ-Трейд» про оскарження спірних торгів та договору.

18.07.2022 керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся з позовною заявою до Господарського суду Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державного агентства лісових ресурсів України до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГМТ-Трейд" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" про визнання недійсним наказу; визнання недійсним договору; повернення приміщення цеху.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд виходив з того, що доводи прокурора відносно порушення процедури передачі держмайна в оренду не знайшли свого підтвердження, а інші установлені законом підстави для не затвердження протоколу аукціону та не укладення договору оренди відсутні, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди, укладеного на підставі проведеного аукціону. У свою чергу наявність дійсного/чинного договору оренди свідчить про відсутність підстав для зобов`язання ТОВ "ГМТ-Трейд" відносно повернення спірного майна.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове - про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно зі Звітом про оцінку окремого індивідуального визначеного майна - груп інвентарних об`єктів основних фондів по субрахунку 103 "будинки та споруди" згідно переліку, що обліковуються на балансі ДП "Шепетівське лісове господарство", станом на 01.10.2020 переоцінена балансова вартість цеху з переробки деревини з адмінбудинком, що по вул. Героїв Майдану, 144 А у смт Понінка Шепетівського району загальною площею 910 м2 становила 1 294 020 грн, а переоцінена вартість спірного об`єкта оренди площею 666,3 м2 відповідно становила 947 478,60 грн. Отже станом на 31.12.2020 та на 20.01.2021 балансова вартість спірного об`єкта оренди становила 947 478,60 грн. Однак, незважаючи на проведену переоцінку основних засобів, балансоутримувач вказаного майна подав орендодавцю недостовірну інформацію у довідці від 13.01.2021 № 27 щодо балансової вартості об`єкта оренди станом на 31.12.2020 у сумі 36 472,57 грн, яку в подальшому РВ Фонду державного майна по Вінницькій та Хмельницькій областях використало для визначення стартової орендної плати. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні підстави для задоволення позову.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач-2 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Доводи скаржника зводяться до того, що:

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки вартістю об`єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати. При цьому згідно з інформації, яка міститься в довідках № 1188 від 29.12.2020, №27 від 13.01.2021 ДП «Шепетівське лісове господарство» визначено, що первісна балансова вартість об`єкта становить 109 731,94 грн, та залишкова балансова вартість об`єкта оренди становить 49 965,07 грн. Водночас суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що станом на 31.12.2020 балансова вартість об`єкту оренди становила 947 478,60 грн, оскільки в звіті оцінювачем визначена саме «ринкова вартість»;

- також суд апеляційної інстанції неправильно застосував п. 64 Порядку №483, ч. 9 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 1 ст. 21 ЦК України, дійшовши помилкового висновку про невжиття Регіональним ФДМ заходів щодо відміни спірного електронного аукціону та наявності підстав для визнання недійсним наказу про затвердження електронного аукціону, оскільки Регіональний ФДМ під час проведення електронного аукціону з передачі майна державної власності в оренду, не має власної інформації щодо об`єкту, а лише отримує необхідну інформацію щодо об`єкта оренди, зокрема щодо балансової вартості такого майна, виключно від балансоутримувача, який здійснює облік та управління об`єктом оренди;

- хоча суд задовольнив позовні вимоги керівника Хмельницької обласної прокуратури та визнав недійсним наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях № 105-у про затвердження протоколу електронного аукціону № UA -PS-2021-01-20-000026-3 від 09.02.2021 щодо передачі в оренду державного майна, мотивувальна частина постанови не містить жодного обґрунтування з посиланням на норми права щодо підстав прийняття такого рішення;

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 64 Порядку №483, ч. 1 ст. 203 та ч. І ст. 215 ЦК України, в результаті чого дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди державного майна;

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення ч. 1 ст. 216 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду по справі № 125/2157/19 від 02.09.2022;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 216 ЦК України щодо можливості позбавлення особи права користування орендованим майном, отриманим за результатами проведення аукціону.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення ч. 1 ст. 216 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду по справі № 125/2157/19 від 02.09.2022. Крім цього, відсутні висновки Верховного Суду з приводу застосування положення ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»; п. 64 Порядку №483, ч. 9 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 1 ст. 21 ЦК України; ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 64 Порядку №483, ч. 1 ст. 203 та ч. І ст. 215 ЦК України; ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 216 ЦК України щодо можливості позбавлення особи права користування орендованим майном, отриманим за результатами проведення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.05.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.06.2023 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 29.05.2023.

Також до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 31.05.2023 від Керівника Шепетівської окружної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову - без змін, посилаючись на правильність викладених у ній висновків та помилковість доводів скаржника.

У зв`язку з відпусткою судді Случа О.В., 01.06.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, за результатами якого для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Міщенко І.С.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)

При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 (а не як помилково зазначає скаржник - від 02.09.2022), зазначено, що ст. 216 ЦК України передбачено правові наслідки недійсності правочинів, а саме за недійсним правочином кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання такого правочину.

Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція, яка в загальному вигляді передбачена абзацом другим частини першої статті 216 ЦК України.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину і хоча й не була титульним володільцем відчуженого майна, однак вважає своє право власності на це майно порушеним або вважає порушеним інше речове право на відчужене майно. Крім того, у розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Самі по собі дії осіб, зокрема щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Вимоги особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України) та застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна його відчужувачу не відновлює права позивача, то судом може бути застосований іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в рамках заявлених позовних вимог.

В обґрунтування посилань на вказану постанову скаржник зазначає, що постановою апеляційного суду зобов`язано відповідача-2 повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях частини приміщення цеху переробки деревини з адмінбудинком загальною площею 666,3 м2, що знаходиться по вул. Героїв Майдану, 144 А у смт. Понінка Шепетівського району у зв`язку з визнання договору оренди недійсним, водночас ДП «Шепетівський лісгосп» є балансоутримувачем відповідного майна, а РВ ФДМ є лише органом, який представляє державну в якості орендодавця за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, не здійснює управління майном та не несе відповідальності за його експлуатацію. Таким чином, повернення майна РВ ФДМ є безпідставним та не ґрунтується на положеннях законодавства.

Крім цього, у даній справі керівником Хмельницької обласної прокуратури, при наявності трьох учасників оспорюваного договору, позовні вимоги про його недійсність спрямовані лише до двох учасників. В свою чергу, при заявлені вимоги про здійснення реституції за участі двох учасників, керівник Хмельницької обласної прокуратури неправильно визначив належного стягувача та не визначив процесуальний статус ДП «Шепетівський лісгосп», який в свою чергу і є належним стягувачем по цій справі.

Колегія суддів враховує посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 та зазначає, що відповідно до положень ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Верховний Суд звертає увагу на те, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), повинен, під час розгляду справи, надати оцінку всім аргументам учасників справи в силу імперативних приписів ст. 236 ГПК України, особливо тим, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.

Більше того, відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Так само і ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Вказані норми не є суто декларативними - їх необхідно розуміти не лише як положення законодавства, які надають особам безумовне право подавати апеляційну скаргу на рішення судів, які розглянули відповідну справу як суди першої інстанції, але і враховувати, що вони визначають принципи самого судочинства, які покладають на суд певні обов`язки з розгляду таких скарг і перегляду відповідних судових рішень (з урахуванням обмежень інстанційного перегляду).

Зокрема, ч. 1 ст. 269 ГПК України визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому законодавець у ст. 282 ГПК України закріпив, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.

Рішення господарського суду, як акт правосуддя та кінцевий результат розгляду справи, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Водночас, дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення позову, суд апеляційної інстанції взагалі не обґрунтував своє рішення в частині задоволення позовних вимог про повернення державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях частини приміщення цеху переробки деревини з адмінбудинком загальною площею 666,3 м2, що знаходиться по вул. Героїв Майдану, 144 А у смт. Понінка Шепетівського району.

При цьому вказане порушення призводить не тільки до порушення норм процесуального права, але і також унеможливлює дослідження Верховним Судом посилань скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, хоча самі посилання на неї колегія суддів вважає слушними для правильного вирішення спору у справі № 924/471/22, оскільки положення ГПК України не надають Верховному Суду права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Відповідними повноваженнями наділені суди першої та апеляційної інстанцій, і від повного та всебічного дослідження відповідних доказів, врахування всіх обставини справи, а також надання оцінки важливим доводам учасників справи залежить результат правильного вирішення спору, позаяк суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відтак колегія суддів не може замість суду апеляційної інстанції досліджувати відповідні обставини, та, як результат, дійти обґрунтованого висновку про врахування/неврахування ним висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, у зв`язку з чим постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до цього суду з викладених підстав.

Щодо підстав касаційного оскарження, визначених п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Так, зокрема, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», і дійшов помилкового висновку щодо можливості використання встановленої у звіті незалежного оцінювача «ринкової вартості» майна як бази для визначення стартової орендної плати за договором оренди нерухомого майна. При цьому висновок Верховного Суду щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній.

Так, згідно з п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" стартова орендна плата - плата за користування майном, розрахована відповідно до цього Закону, яка зазначається в оголошенні про передачу майна в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вартістю об`єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", балансоутримувач потенційного об`єкта оренди обов`язково здійснює переоцінку такого об`єкта у разі, якщо: - у об`єкта оренди відсутня балансова вартість; - залишкова балансова вартість об`єкта оренди дорівнює нулю; - залишкова балансова вартість об`єкта оренди становить менше 10 відсотків його первісної балансової вартості (балансової вартості за результатами останньої переоцінки).

Переоцінка здійснюється після внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 6 цього Закону, і до розміщення оголошення про передачу майна в оренду, передбаченого статтею 12 цього Закону. Після переоцінки потенційного об`єкта оренди балансоутримувачі зобов`язані збільшити балансову вартість відповідного майна згідно з результатами оцінки відповідно до правил бухгалтерського обліку (ч. 3 ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

При цьому, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 8 вказаного Закону, вартість об`єкта оренди встановлюється на рівні його ринкової (оціночної) вартості, за умови наявності однієї з таких підстав: об`єктом оренди є єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства; об`єкт оренди пропонується для передачі в оренду без проведення аукціону; об`єкт оренди використовується на підставі договору оренди, укладеного без проведення аукціону або конкурсу, і орендар бажає продовжити договір оренди на новий строк. Ринкова (оціночна) вартість об`єкта оренди для цілей оренди визначається на замовлення балансоутримувача, крім випадку, передбаченого частиною шостою цієї статті. Орендар, визначений за результатами аукціону, або орендар, якому було передано в оренду об`єкт без аукціону, зобов`язаний відшкодувати балансоутримувачу вартість проведення оцінки об`єкта оренди.

Відтак, вказаною статтею унормовано, що вартістю об`єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати, а також випадки, коли вартість об`єкта оренди встановлюється на рівні його ринкової (оціночної) вартості. Тобто правильними є посилання скаржника на те, що «балансова вартість» та «ринкова вартість», яка визначена в Звіті не є тотожними в розумінні положень ст. 8 Закону №157-ІХ, мають різні значення та підстави застосування.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідно до Звіту про оцінку окремого індивідуально визначеного майна - групи інвентарних об`єктів основних фондів, які обліковуються на субрахунку 103 «Будівлі та споруди» балансу ДП „Шепетівське лісове господарство", розташованого за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 133, до групи об`єктів, які підлягали оцінці, у тому числі відноситься цех переробки деревини з адмінбудинком (Понінка), первісна балансова вартість якого станом на 01.10.2020 (дата оцінки) 109 732 грн, залишкова - 49 965 грн, справедлива (переоцінена) вартість 1 294 020 грн.

13.01.2021 ДП «Шепетівське лісове господарство» надало РВ Фонду держмайна України по Вінницькій та Хмельницькій областях довідку про те, що початкова вартість цеху переробки деревини з адмінбудинком площею 910,0 м2, розташованого за адресою: смт. Понінка, вул. Героїв Майдану, 144А становить 109 731,94 грн, залишкова балансова вартість станом на 31.12.2020 - 49 812,46 грн, в тому числі первісна вартість відведеної для оренди площі у розмірі 666,3 м2 становить 80 345,48 грн та залишкова вартість станом на 31.12.2020 даної площі - 36 472,57 грн.

Відтак, суд апеляційної інстанції не дослідив обставин, за яких у справі підлягає застосуванню відповідний тип оцінки вартості об`єкта оренди, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про те, що балансова вартість спірного об`єкта оренди становила 947 478,60 грн.

Водночас колегія суддів Верховного Суду в силу меж перегляду справи в суді касаційної інстанції позбавлена можливості встановлювати відповідні обставини, у зв`язку з чим постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню також з цих підстав, а справа направленню на новий розгляд до цього суду.

Відповідно, Верховний Суд не формує висновок як з приводу застосування ст. ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», так і з приводу застосування п. 64 Порядку №483, ч. 9 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 1 ст. 21 ЦК України, ст. 203 та 215 ЦК України як передчасні.

Що ж до посилань скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 216 ЦК України щодо можливості позбавлення особи права користування орендованим майном, отриманим за результатами проведення аукціону, то за вказаних вище мотивів формування цього висновку також є передчасним та неможливим, оскільки судом апеляційної інстанції взагалі проігноровано доводи інших учасників справи про добросовісність дій відповідача-2 та посилання не необхідність застосування Конвенції до спірних правовідносин. При цьому суд звертає увагу, що для визнання недійсним відповідного договору необхідно зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право мирного володіння принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно. Якщо хоча б одного критерію із перелічених не було додержано, то Європейський суд з прав людини констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказане у сукупності свідчить про передчасність висновків суду апеляційної інстанції про задоволення позову та не дослідження важливих обставин справи для правильного вирішення спору, а тому колегія суддів не може визнати постанову суду апеляційної інстанції обґрунтованою, як і не може надати відповідну оцінку доводам скаржника в силу меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Оскільки Суд частково задовольняє касаційну скаргу та направляє справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, розподіл судових витрат, зокрема, судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд з урахуванням результатів розгляду, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГМТ-Трейд" задовольнити частково.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 924/471/22 скасувати.

Справу № 924/471/22 направити на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Міщенко І.С.