Постанова

від 21.06.2023 по справі 200/5416/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року справа №200/5416/20-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 р. у справі № 200/5416/20-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області , Управління державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області та Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області, в якому просила суд:

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області нарахувати та виплатити компенсацію (інфляційні втрати) втрати частини доходів з урахуванням величини приросту індексу споживчих цін (ІСЦ) у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії з моменту припинення виплат пенсії до дати ухвалення судового рішення Донецьким окружним адміністративним судом по справі № 200/14027/19-а від 05.02.2020 року за період 01 червня 2016 року по 31 липня 2018 року, яка складається з розрахунку 32 441 грн. 31 коп. на користь ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області нарахувати та виплатити компенсацію (інфляційні втрати) втрати частини доходів з урахуванням величини приросту індексу споживчих цін (ІСЦ) від суми пенсії за серпень 2018 року у розмірі 7 582 грн. 59 коп. сплаченої 20 листопада 2019 року, яка розраховується з вересня 2018 року по жовтень 2019 року та складає 783 грн. 28 коп. на користь ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області нарахувати компенсацію (інфляційні втрати) втрати частини доходів з урахування величини приросту індексу споживчих цін (ІСЦ) у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії до дати виплати повної ліквідації заборгованості із пенсії за період з 01 червня 2016 року по 31 липня 2018 року, тобто, після дати ухвалення судового рішення Донецького окружного адміністративого суду по справі № 200/14027/19-а від 05.02.2020 року на користь ОСОБА_1 ;

- стягнути з Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області шляхом безспірного списання коштів з казначейського рахунку нараховану компенсацію (інфляційні втрати) втрати частини доходів з урахування величини приросту індексу споживчих цін (ІСЦ) у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії з моменту припинення виплати пенсії до дати ухвалення судового рішення на користь ОСОБА_1 за період з 01 червня 2016 року по 31 серпня 2018 року у загальній сумі 33 224 грн. 59 коп. (тридцять три тисячі двісті двадцять чотири грн. 59 коп). на користь ОСОБА_1 ;

- стягнути з Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області шляхом безспірного списання коштів з казначейського рахунку нараховану компенсацію (інфляційні втрати) втрати частини доходів з урахування величини приросту індексу споживчих цін (ІСЦ) у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01 червня 2016 року по 31 липня 2018 року до дати виплати повної ліквідації заборгованості із пенсії, тобто, після дати ухвалення судового рішення Донецького окружного адміністративого суду по справі № 200/14027/19-а від 05.02.2020 року, згідно наданого розрахунку Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорьск Донецької області на користь ОСОБА_1 ;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення по цій справі та зобов`язати керівника Управління Пенсійнного фонду України у м. Краматорьску Донецької області подати звіт про виконання судового рішення;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення по цій справі та зобов`язати керівника Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорьску Донецької області подати звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року позов задоволено частково. Судом зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області (ЄДРПОУ 23346787, 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів з урахуванням величини приросту індексу споживчих цін від суми пенсії за серпень 2018 року у розмірі 7 582 грн. 59 коп. виплаченої 20 листопада 2019 року на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ). В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.

10 лютого 2022 року від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

16 лютого 2022 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/5416/20-а, попереджено керівника Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.

09 червня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов звіт про виконання рішення суду по справі № 200/5416/20-а.

14 червня 2022 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду встановлено новий строк для подання Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року по справі № 200/5416/20-а, яким зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів з урахуванням величини приросту індексу споживчих цін від суми пенсії за серпень 2018 року у розмірі 7 582 грн. 59 коп. виплаченої 20 листопада 2019 року на користь ОСОБА_1 протягом 20 днів з дня отримання копії даної ухвали; попереджено керівника Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду; запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області надати до суду документи, що підтверджують правонаступництво Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відносно Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області (передавальний акт).

06 липня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов звіт про виконання судового рішення, я кому заявлено клопотання про заміну відповідача по справі з Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

11 липня 2022 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про заміну відповідача по справі задоволено та замінено відповідача по справі № 200/5416/20-а з Управління Пенсійного фонду України м. Краматорськ Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

11 липня 2022 року ухвалою суду в прийнятті звіту Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення суду відмовлено, встановлено новий строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області звіту про виконання рішення суду, а також витребувано у Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області докази на підтвердження вчинення дій направлених на виконання рішення суду в повному обсязі, а саме звернення до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня щодо виділення коштів на виконання рішення суду.

06 вересня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області до суду надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому управлінням зазначено, що відповідачем рішення суду №200/5416/20-а виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля, а саме, на виконання вимог судового рішення по справі №200/5416/20-а на суму пенсії 7582,59 грн., виплачену 20.11.2019 року, нарахована компенсація в розмірі 783,28 грн. Механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам органами Пенсійного фонду України визначений "Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165. Доплата за рішенням суду №200/5416/20-а від 14.04.2020 як така, що не передбачена бюджетом Головного управління, потребує додаткового фінансування та буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.

08 вересня 2022 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду в прийнятті звіту Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення суду відмовлено та встановлено новий строк 30 днів для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/5416/20-а з дня отримання даної ухвали, а також попереджено керівника Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.

12 жовтня 2022 року від відповідача до суду надійшов звіт про виконання судового рішення, в якому відповідач зазначив, що рішення суду №200/5416/20-а від 20.07.2020 виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля, а саме, на виконання вимог судового рішення по справі №200/5416/20-а на суму пенсії 7582,59 грн., виплачену 20.11.2019 року, нарахована компенсація в розмірі 783,28 грн

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення: встановити судовий контроль щодо виконання рішення в адміністративній справі № 200/5416/20-а у повному обсязі згідно ст. 382 КАС України, зобов`язати керівника Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати звіт про повне виконання судового рішення № 200/5416/20-а у встановлений судом строк, накласти штраф на керівника (відповідального працівника) Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складатиме на дату виплати такого штрафу, у разі не подання звіту про повне виконання судового рішення 200/5416/20-а, вжити спеціальні заходи впливу щодо Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в разі невиконання судового рішення № 200/5416/20-а року у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд дійшов висновку, що відповідачем здійснено часткове виконання рішення суду в межах наданих законом повноважень, проте виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду за минулий період, не здійсненна через незалежні від відповідача обставини, тому суд не вбачає умисної протиправної поведінки направленої на ухилення від виконання рішення суду. При цьому, нарахована компенсація втрати частини доходів Головним Управлінням Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 783 грн. 28 коп. так і не виплачена.

Постановою Кабінетом Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду (далі- Постанова 649) затверджено порядок, який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачних у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету та передбачено виконання судових рішень, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень (після 01.01.2013), на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету».

Кошти для проведення пенсійних виплат за минулий період включаються до плану- графіка поденного фінансування виплати пенсій і видатків на утримання апарату Пенсійного фонду України, передбаченого Порядком покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов`язаних з виплатою пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2010 року № 1080.

Судом першої інстанції не досліджено наявність плану-графіку фінансування та включення коштів для виплати нарахованої компенсації втрати частини доходів та щодо включення її у розмірі 783 грн. 28 коп. по справі № 200/5416/20-а від 20.07.2020 року, № 200/571/21-а від 29.03.2021 року.

З наведеного апелянт вважає за необхідне судом дослідити наявність плану-графіка поденного фінансування виплати коштів, а саме: включення коштів нарахованої компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 за рішеннями суду по справі № 200/5416/20-а від 20.07.2020 року, № 200/571/21-а від 29.03.2021 року з визначенням запланованої дати виплати суми 783 грн. 28 коп.; дотримання черговості вищезазначеної виплати за судовими рішеннями.

Факт письмового звернення Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області до Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області з питання виплати їй нарахованої компенсації втрати частини доходів у сумі 783 грн. 28 коп. судом не досліджено.

Щодо посилань Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на Постанову Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165, апелянт зазначає, що Порядок №1165 впроваджує додаткові умови виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам за минулий період, які не передбачені ані Конституцією України, ані Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які є базовими нормативно-правовими актами, приписи яких підлягають застосуванню при вирішенні спірних правовідносин. Також звертає увагу суду на те, що Порядок №1165 був прийнятий на прикінці 2021 року, тобто до виникнення спірних відносин та утворення боргу.

Апелянт наголошує, що обов`язкове для виконання судове рішення, ухвалене на його користь, залишається невиконаним вже третій рік, що свідчить про порушення права на виконання судового рішення без зайвих затримок та становить втручання у її право на мирне володіння присудженими грошовими коштами. Наявність права на отримання відповідної компенсації встановлена рішеннями Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року у справі № 200/5416/20-а, від 29.03.2021 року у справі № 200/571221-а, які набрали законної сили, і це право не може бути скасоване з підстав відсутності фінансування такого виду виплат з державного бюджету.

КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

В обґрунтування зазначено, що Головним управлінням на виконання вимог судового рішення розрахована компенсація втрати частини доходів в розмірі 783,28 грн (розрахунок додається).

Таким чином, зобов`язання нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з урахуванням величини приросту індексу споживчих цін від суми пенсії за серпень 2018 року у розмірі 7582,59 грн, виплаченої 20 листопада 2019 року, виконано, виходячи з діючої нормативно-правової бази в повному обсязі.

Доплата за рішенням суду в частині виплати компенсації в силу приписів Бюджетного кодексу України виплачується за рахунок закріпленого законодавствам бюджету як джерела фінансування.

Головним розпорядником коштів по соціальним видаткам є Міністерство соціальної політики України.

Статтями 72, 73 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, їх використання на цілі, не передбачені Законом №1058 забороняється.

Виплата коштів за вказаним бюджетним призначенням здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Головне управління звертає увагу суду на те, що відповідно до п.1 постанови КМУ №637 від 05.11.2014 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 788 від 21.08.2019) суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

На час прийняття рішення суду №200/5416/20-а від 20.07.2020 окремий порядок Кабінетом Міністрів України не було визначено. Окремий порядок було затверджено Кабінетом Міністрів України постановою від 10.11.2021 №1165.

Цільові кошти у 2020 - 2021 роках на виплату заборгованості на рішення суду по ОСОБА_1 з бюджету не виділялись та до бюджету Головного управління - не закладались.

Відповідно до п.7 р.ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ", плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Суми коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 2023 рік будуть визначені у бюджеті Пенсійного фонду України на 2023 рік, яким згідно із п.п.1-1 п.14 р.УІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. На сьогоднішній день бюджет Пенсійного фонду України на 2023рік не затверджено.

Для забезпечення виплати боргу за рішенням суду по ОСОБА_1 . Головним управлінням на адресу розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України спрямовано відповідні листи від 31.08.2022 №0500-1802-5/52535, від 05.10.2022 №0500-1802-5/59811 щодо виділення бюджетних асигнувань.

Згідно з відповіддю Пенсійного фонду України від 30.09.2022 за №2800-030202-9/41099 зобов`язання згідно рішення суду по справі №200/5416/20-а підлягає погашенню відповідно до Порядку, визначеному Постановою №1165.

Враховуючи, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою ВПО від 21.03.2018 №0000497411, виплата заборгованості унормовується також і правовими актами, що регулюють виплати внутрішньо переміщеним особам.

Також на виконанні в Головному управлінні перебувають, окрім зазначеного, судові рішення по справам за позовами ОСОБА_1 , загальна сума боргу за минулий період, яка нарахована за такими рішеннями Донецького окружного адміністративного суду №200/5050/19-а, №200/14027/19-а, №2200/541 б/20-а, складає 163647,54 грн.

Виходячи з розрахунку виділених сум на всіх отримувачів, Головним управлінням проведена виплата заборгованості за рішеннями суду по справам за позовами ОСОБА_1 в листопаді - в сумі 530,00 грн та в грудні - в сумі 2,18 грн, яка розрахована автоматизованим способом пропорційно обсягу виділених з державного бюджету коштів та кількості отримувачів, що відповідає вимогам абзацу третього пункту 4 Порядку № 1165.

Загальний залишок заборгованості за минулий період по пенсійній справі ОСОБА_1 складає 163115,36 грн.

Отже виходячи зі стану виділення бюджетних цільових коштів на означені цілі та повноважень посадових осіб щодо прав на виділення та розпорядження означеними бюджетними цільовими коштами, зобов`язання з боку територіального органу Пенсійного фонду України відносно судового рішення по ОСОБА_2 - виконані.

Від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача та уточнення до скарги, в якій позивач наголошує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області в Донецькій області так і не надано письмових повідомлень (роз`яснень) на письмове звернення щодо виплати нарахованої суми компенсації втрати частини доходів у розмірі 783 грн.28 коп. Нарахована компенсація втрати частини доходів у розмірі 783 гривні 28 копійок від суми пенсії за серпень 2018 року у розмірі 7582,59 грн., виплаченої 20 листопада 2019 року, станом на цей час так і не виплачена.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області (ЄДРПОУ 23346787, 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів з урахуванням величини приросту індексу споживчих цін від суми пенсії за серпень 2018 року у розмірі 7 582 грн. 59 коп. виплаченої 20 листопада 2019 року на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Вказане судове рішення набрало законної сили 22.10.2020 року.

12 жовтня 2022 року від відповідача до суду надійшов звіт про виконання судового рішення, в якому відповідач зазначив, що рішення суду №200/5416/20-а від 20.07.2020 виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля, а саме, на виконання вимог судового рішення по справі №200/5416/20-а на суму пенсії 7582,59 грн., виплачену 20.11.2019 року, нарахована компенсація в розмірі 783,28 грн

Головним управлінням на виконання пункту 2 Постанови №1165 суму доплати за судовим рішенням у розмірі 783,28 грн. включено до окремого Переліку для фінансування та виплати сум заборгованості у передбаченому постановою №1165 Порядку.

Доплата за рішенням суду №200/5416/20-а від 20.07.2020 як така, що не передбачена бюджетом Головного управління, потребує додаткового фінансування та буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.

Суми коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2022 рік будуть визначені у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік, який згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. На сьогоднішній день бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік не затверджено.

З метою запиту додаткових фінансових ресурсів на виплату заборгованості, нарахованої за рішеннями суду, Головним управлінням в межах закріплених повноважень, направлено відповідне звернення до розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України (лист від 31.08.2022 №0500-1802-5/52535). Від Пенсійного фонду України надійшов лист - відповідь від 30.09.2022 за №2800-030202-9/41099, в якому зазначено, що суми пенсії, нараховані за визначений судом період, підлягають виплаті на умовах Порядку №1165.

05.10.2022 Головним управлінням в межах закріплених повноважень удруге направлено звернення до розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України (лист від 05.10.2022 №0500-1802-5/59811) щодо вирішення питання виділення коштів на виконання рішення суду.

Таким чином, відповідач вважає, що ним вжито всі передбачені законодавством та функціональними повноваженнями державного органу територіального рівня дії з метою виконання зобов`язань, викладених в рішенні Донецького окружного адміністративного суду №200/5416/20-а від 20.07.2020.

На обґрунтування вжиття відповідачем всіх залежних від нього заходів направлених на виконання рішення суду в повному обсязі останнім надано до суду розрахунок компенсації втрати частини доходів, скріншот з ІКІС ПФУ «Підсистема призначення та виплати пенсій», запити на виділення фінансування до Пенсійного фонду України та його структурних підрозділів Департаменту пенсійного забезпечення та Фінансово-економічного департаменту від 31.08.2022 №0500-1802-5/52535 та 05.10.2022 №0500-1802-5/59811, відповідь ПФУ від 05.10.2022 №0500-1802-5/59811.

Приймаючи звіт про виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем здійснено часткове виконання рішення суду в межах наданих законом повноважень, проте виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду за минулий період, не здійсненна через незалежні від відповідача обставини, тому суд не вбачає умисної протиправної поведінки направленої на ухилення від виконання рішення суду. Позивачем зі свого боку також не надано доказів, які б ставили під сумнів доводи відповідача відносно відсутності умислу в невиконанні останнім рішення суду. Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для встановлення нового строку подання звіту або накладення штрафу, оскільки враховуючи обставини невиконання рішення суду в повному обсязі свідчать про неефективність цих засобів для захисту права позивача на виконання рішення суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.

У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові ВС від 03.04.2019 року у справі №820/4261/18.

Суд зазначає, що стаття 382 КАС України регулює порядок застосування судового контролю таким чином, що процесуальна можливість зобов`язання подати звіт існує у суду тільки та виключно на стадії прийняття судового рішення, яким спір вирішується по суті заявлених позовних вимог, оскільки положення ч. 1 ст. 382 КАС України не встановлюють зазначеного обмеження. За змістом вказаної норми права обов`язок подати звіт про виконання судового рішення може встановити суд, який його ухвалив. Таке питання може бути вирішене судом одночасно з прийняттям рішення, так і після завершення розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17 також не погодився із висновком про те, що ст. 382 КАС України регулює порядок застосування судового контролю таким чином, що процесуальна можливість зобов`язання подати звіт існує у суду тільки та виключно на стадії прийняття судового рішення, яким спір вирішується по суті заявлених позовних вимог. Верховний Суд зазначив, що законодавець у вказаній нормі процесуального кодексу фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату подання відповідачем звіту за судовим рішенням, та його розгляд, рішення суду не було виконано у повному обсязі. Зазначене підтверджується сторонами та судом першої інстанції.

З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, практики правозастосування, що складалася з приводу спорів цієї категорії, зокрема й суду касаційної інстанції, суд дійшов до висновку щодо не підтвердження виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на момент розгляду судами першої та апеляційної інстанцій виплати суми компенсації здійснено не було.

З пояснень відповідача вбачається, що для забезпечення виконання рішень суду визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті, та на даний час відсутнє фінансове забезпечення.

Стосовно посилань на Порядок № 1165, суд звертає увагу на такі обставини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території» (далі Порядок № 1165)

У силу абзацу 2 пункту 1 названого Порядку, пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.

За пунктом 2 Порядку, облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - перелік отримувачів).

Пунктом 4 згаданого Порядку передбачено, що пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.

Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.

У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом 2 цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев`ять місяців відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

За пунктом 6 порядку, виплачені згідно з цим Порядком суми пенсійних виплат за минулий період обліковуються в порядку, визначеному законодавством.

Також, Постановою № 649 затверджено Порядок, який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету та передбачено виконання судових рішень, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень (після 01.01.2013), на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Кошти для проведення пенсійних виплат за минулий період включаються до плану- графіка поденного фінансування виплати пенсій і видатків на утримання апарату Пенсійного фонду України, передбаченого Порядком покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов`язаних з виплатою пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2010 року № 1080 .

Суд наголошує, що матеріали справи не містять доказів виконання вищезазначених умов відповідачем..

Крім того, суд зауважує, що Порядку № 1165 не існувало на момент виникнення спірних відносин.

Суд зазначає, що наведені відповідачем пояснення, в якому зазначено про включення коштів на виплату позивачу сум до бюджетної програми не є достатнім доказом на підтвердження вчинення Управлінням всіх можливих заходів з метою виконання судового рішення.

Доказів того, що відповідачем щомісяця надається інформація про потребу в бюджетних асигнуваннях з метою виплати заборгованості з дати ухвалення рішення суду матеріалами справи не підтверджують.

Доводи про неможливість виконання судового рішення в частині виплати сум з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на вказані цілі, колегія суддів оцінює критично, оскільки як вже зазначалось доказів вчинення всіх можливих заходів для забезпечення реального здійснення виплати позивачу відповідної суми заборгованості відповідач ні суду першої ні апеляційної інстанції не надав.

Лише посилання на відсутність бюджетного фінансування без вчинення відповідних дій з метою виконання судового рішення в повному обсязі не може бути виправданням з боку Держави невиконання рішення суду та відмови особі у захисті (реалізації) її порушених прав.

Стосовно посилань відповідача на п.1 постанови КМУ №637 від 05.11.2014 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та те, що на час прийняття рішення суду окремий порядок Кабінетом Міністрів України не було визначено, а окремий порядок було затверджено Кабінетом Міністрів України постановою від 10.11.2021 №1165, суд зазначає, що вказана норма постанови КМУ №637 стосувалась виплати сум пенсій, та не регулювала порядок витплати компенсації втрати частини доходів.

Суд погоджується з висновками суду першої інстанції що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів, проте, вказане виключає можливість застосування штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, у разі підтвердження вжиття всіх залежних від нього заходів в частині виконання рішення суду, проте зазначене не може свідчити про повне виконання судового рішення та бути підставою для прийняття звіту про повне виконання судового рішення при наявності фактичних свідчень про його не виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява N 40450/04), звертав увагу, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції.

В пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини зауважував, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі «Сорінг проти Об`єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Зазначене свідчить про те, що рішення суду не виконано в повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне встановити новий контроль за виконанням рішення суду першої інстанції - шляхом зобов`язання подати до суду першої інстанції звіт про його повне виконання у тримісячний строк з дня набрання цією постановою законної сили, що обумовлює задоволення апеляційної скарги в цій частині.

Щодо вимоги позивача в скарзі в частині накладення штрафу на керівника (відповідального працівника) Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складатиме на дату виплати такого штрафу, у разі не подання звіту про повне виконання судового рішення 200/5416/20-а, та вжиття спеціальні заходи впливу щодо Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в разі невиконання судового рішення № 200/5416/20-а у повному обсязі, суд зазначає, що вказані вимоги є передчасними.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду першої інстанції підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 р. у справі № 200/5416/20-а - задовольнити частково.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 р. у справі № 200/5416/20-а - скасувати.

Відмовити в прийнятті звіту Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення суду у справі № 200/5416/20-а.

Встановити новий строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області звіту про повне виконання рішення суду, а саме шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року по справі №200/5416/20-а у тримісячний строк з дня набрання цією постановою законної сили.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 червня 2023 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді: І.В. Геращенко

А.А. Блохін