Постанова

від 21.06.2023 по справі 200/5031/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року справа №200/5031/20-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Сіваченка І.В., Компанієць І.Д., за участі секретар судового засідання Азарової К.В., представника позивача - Романенко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 р. у справі № 200/5031/20-а (головуючий І інстанції Циганенко А.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рушень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод», звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Донецькій області №0000690514, №0000710514, №0000730514 від 28.01.2020 та №000278514 від 27.04.2020.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2022 позовні вимоги задоволено, а саме суд: визнав протиправними та скасував повністю податкові повідомлення - рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Донецькій області № 0000 69 0514, № 0000 71 0514, № 0000 73 0514 від 28 січня 2020 року та № 000278514 від 27.04.2020 року; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольській ремонтно - механічний завод» суму судового збору в розмірі 21020 гривень.

Зазначене рішення судом першої інстанції прийнято в порядку письмового провадження.

22 березня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольський ремонтно-механічний завод» подано до суду заяву про винесення додаткового рішення, в якій просить: поновити строк для подання заяви про залучення доказів про витрати на проведення судово-економічної експертизи; ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання, щодо розподілу та стягнення витрат на проведення судово-економічної експертизи по справі в розмірі 250000,00 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольській ремонтно - механічний завод» про залучення доказів про витрати на проведення судово-економічної експертизи, а заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольській ремонтно - механічний завод» про винесення додаткового рішення залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з такою ухвалою суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким задовольнити заяву.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 р. у справі № 200/5031/20-а була призначена судово-економічна експертиза.

За наслідками проведеної експертизи до матеріалів справи був долучений висновок судово-економічної експертизи № 244/26 від 20.12.2021р.

Разом з висновком судово-економічної експертизи № 244/26 від 20.12.2021р. до суду надійшов Акт здачі-приймання Висновку судової економічної експертизи № 244/26, виконаної відповідно до ухвали від 20.08.2020р. за адміністративною справою № 200/5031/20-а.

Вартість проведення економічної експертизи № 244/26,- згідно з платіжним дорученням № 380362 від 11 грудня 2020 року склала - 250 000,00грн.

Докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Апелянт звертає увагу, що з урахуванням аналізу руху справи в суді першої інстанції випливає, що з часу поновлення провадження у справі 200/5031/20-а (28 грудня 2021 року) до часу ухвалення рішення в даній справі (28 лютого 2022 року), згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, Донецьким окружним адміністративним судом не приймалося.

З урахуванням того, що у справі 200/5031/20-а було відкрите загальне позовне провадження, позивач був упевнений, що розгляд справи по суті не розпочався.

Також, ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МАРІУПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНО МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» не отримало рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року по цій справі вищевказані обставини зумовили необхідність звернення до суду з заявою ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання, щодо розподілу та стягнення витрат на проведення судово-економічної експертизи по справі № 200/5031/20-а розмірі 250 000, 00 грн.

Таким чином, витрати на проведення судової економічної експертизи в розмірі 250 000, 00грн. повинні були бути включені до судових витрат та стягнуті з відповідача за наслідками розгляду справи № 200/5031/20-а. З урахуванням того, що рішення у даній справі було ухвалене без участі представників сторін, а копію рішення Донецького окружного адміністративного суду Товариство не отримало і по теперішній час, позивач був позбавлений можливості вчасно долучити платіжне доручення № 380362 від 11 грудня 2020 року та подати відповідну заяву про розподіл судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

21 травня 2020 року позивачем до суду була подана позовна заява про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.01.2020 №0000690514, №0000710514, №0000720514, №0000730514 та від 27.04.2020 №000278514 на загальну суму 78192285, 95 гривень, до якої було додано платіжне доручення №276190 від 30 квітня 2020 року про сплату судового збору в сумі 21020,00 гривень.

25 травня 2020 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19 червня 2020 року о 12 год. 30 хв., в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1.

19 червня 2020 року судом винесено довідку про відкладення розгляду справи від 19.06.2020, за якою розгляд справи №200/5031/20-а відкладено з 19 червня 2020 р. на 21 липня 2020 р. о 10:30 перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

21 липня 2020 року судом винесено довідку щодо інших процесуальних дій, учинених до судового розгляду, за якою вчинено інші процесуальні дії, вчинені до судового розгляду, а саме про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів. Судом надіслані сторонам повістки на 20.08.2020.

20 серпня 2020 року за клопотанням позивача судом була призначена судово-економічна експертиза, провадження у справі зупинено до отримання висновку судово-економічної експертизи.

10 листопада 2020 року постановою Першого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області була залишена без задоволення, а ухвала суду першої інстанції від 20 серпня 2020 року залишена без змін.

25 листопада 2020 року матеріали справи направлені експерту для проведення експертизи.

20 грудня 2021 року на адресу суду надійшов Висновок судово-економічної експертизи №244/26.

28 грудня 2021 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду поновлено провадження у цій справі. Призначено підготовче засідання на 27 січня 2022 року об 12-00 год. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, за адресою: Слов`янськ

04 січня 2022 судом сторонам надіслані повістки на 27.01.2022.

10 січня 2022 року судом отримана заява представника позивача адвоката Романенка А.В. про участь у судовому засіданні, яке було призначено на 27 січня 2022 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

17 січня 2022 року ухвалою суду відмовлено в задоволені клопотання представника позивача про слухання справи в режимі відеоконференції.

25 січня 2022 року судом отримані пояснення від представника позивача адвоката Романенка А.В. щодо висновку судово-економічної експертизи №244/26 від 20.12.21.

27 січня 2022 судом надіслані повістки на 28.02.2022.

09 лютого 2022 року судом отримана заява представника позивача адвоката Романенка А.В. про участь у судовому засіданні, яке було призначено на 28 лютого 2022 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

17 лютого 2022 року судом отримані пояснення від представника позивача адвоката Романенка А.В. щодо заперечень відповідача проти висновку судово-економічної експертизи №244/26 від 20.12.21.

28 лютого 2022 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Донецькій області про виклик та допит в судовому засіданні свідків.

28 лютого 2022 року відповідно до частини 9 статті 205 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні без участі представників сторін та ухвалив рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольській ремонтно - механічний завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області в повному обсязі, та суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольській ремонтно - механічний завод» судовий збір в сумі 21020,00 гривень.

22 березня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольський ремонтно-механічний завод» подано до суду заяву про винесення додаткового рішення, в якій просив: поновити строк для подання заяви про залучення доказів про витрати на проведення судово-економічної експертизи; ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання, щодо розподілу та стягнення витрат на проведення судово-економічної експертизи по справі в розмірі 250000,00 гривень.

Заява вмотивована тим, що 28 лютого 2022 року при ухваленні рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, в сумі 250000,00 гривень, які на думку позивача, підлягають стягненню з відповідача, Головного управління ДПС у Донецькій області. З урахуванням того, що рішення було ухвалене без участі представників сторін, а копію рішення позивач не отримав і по теперішній час, останній був позбавлений можливості вчасно долучити платіжне доручення №380362 від 11 грудня 2020 року та подати відповідну заяву про розподіл судових витрат. Неподання до суду заяви про розподіл судових витрат з доказами їх понесення було зумовлено військовою агресією Російської Федерації проти України, яка розпочалася із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, тобто до ухвалення рішення.

Залишаючи заяву про залучення доказів про витрати на проведення судово-економічної експертизи без розгляду, а заяву про винесення додаткового рішення без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що КАС України не передбачена можливість поновлення пропущеного строку як для подання відповідної заяви про залучення доказів в підтвердження понесених судових витрат, так і для подання доказів, а обов`язковою передумовою для винесення додаткового рішення в порядку, визначеному статтею 252 КАС України, про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог є факт подання стороною до закінчення судових дебатів у справі відповідної заяви із обґрунтуванням поважності причин неможливості подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат. Позивач не подав суду у встановлений законом строк заяву про неможливість подання доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат на оплату експертизи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч. 1, ч. 2 та 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України.

Частина 1 статті 139 КАС України встановлює, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Стаття 137 КАС України визначає, що свідку у зв`язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

За частиною 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, стаття 143 КАС України визначає порядок ухвалення рішення щодо судових витрат.

Так за вимогами зазначеної статті, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Отже, за вимогами законодавства докази підтвердження судових витрат подаються до закінчення судових дебатів. При цьому, суд зазначає, що вимоги ч.3 статті 143 КАС України передбачають, можливість їх подання після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у разі наявності поважних причин подання доказів підтвердження судових витрат. При цьому, вказана стаття не містить строки в яких подаються такі докази.

За частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

Суд зазначає, що згідно ст.179 КАС України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначається судом з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3, 4 ст.173 КАС України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

За положенням ч.2 ст.183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Матеріали справи свідчать, що судом першої інстанції не приймалась ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, отже, суд не переходив до судових дебатів. Справа розглянута судом в порядку письмового провадження, докази надіслання та отримання позивачем рішення суду, матеріали справи не містять.

Також, як встановлено судом, суд першої інстанції будь якого рішення за наслідками розгляду клопотання представника позивача, що до розгляду справи в режимі відеоконференції від 09 лютого 2022 року не приймав, рішення суду по суті позовних вимог як вже зазначалось прийнятого в порядку письмового провадження, позивач не отримував.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі, строк дії воєнного стану в Україні продовжувався неодноразово та діє на даний час.

Суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Відповідно до положень статей 12-2 та 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суди не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Отже, на час ухвалення рішення по суті та проведення останнього судового засідання суд запровадив особливий режим роботи у вигляді дистанційної роботи.

Також, як встановлено судом, на час початку військової агресії російської федерації проти України та до 2023 року позивач був зареєстрований за адресою: 87535, Донецька область , м. Маріуполь, проспект Карпова, 80. На теперішній час вказана територія є тимчасово окупованою.

Зазначене у сукупності свідчить, що позивач тривалий час у зв`язку із введенням воєнного стану, окупацією території де здійснював свою діяльність та у зв`язку з не отриманням позивачем від суду процесуальних документів та рішення суду по суті, не був обізнаний про перебіг справи та не мав можливості у встановлений строк подати відповідні докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат.

Отже, вказані обставини свідчать про пропуск строку позивачем з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків подання доказів. Зазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції та свідчить про необґрунтованість висновків суду першої інстанції..

Позивачем подана заява про винесення додаткового рішення стосується розподілу судових витрат, а саме позивач просив стягнути з відповідача суму витрат пов`язаних із проведенням експертизи.

Згідно з фактичними обставинами справи, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 р. у справі № 200/5031/20-а була призначена судово-економічна експертиза.

За наслідками проведеної експертизи до матеріалів справи долучений висновок судово-економічної експертизи № 244/26 від 20.12.2021р.

Разом з висновком судово-економічної експертизи № 244/26 від 20.12.2021р. до суду надійшов Акт здачі-приймання Висновку судової економічної експертизи № 244/26, виконаної відповідно до ухвали суду від 20.08.2020р. за адміністративною справою № 200/5031/20-а.

Вартість проведення економічної експертизи № 244/26, згідно з платіжним дорученням № 380362 від 11 грудня 2020 року склала - 250 000,00грн.

Суд зазначає, що відповідач не спростовував проведення експертизи та понесені витрати на її проведення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, з урахуванням наявних доказів обґрунтованості стягнення витрат за проведеною судово-економічною експертизою на користь позивача у сумі 250000 грн.

За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмову у стягненні з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань сум судових витрат за проведеною судово-економічною експертизою, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 р. у справі № 200/5031/20-а - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 р. у справі № 200/5031/20-а - скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольській ремонтно - механічний завод» - задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольській ремонтно - механічний завод» (код ЄДРПОУ 38673998) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44070187) судові витрати пов`язані з проведенням судово-економічної експертизи в розмірі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 21 червня 2023 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.В. Сіваченко

І.Д. Компанієць