Ухвала

від 20.06.2023 по справі 640/21746/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

20 червня 2023 року

м. Київ

справа №640/21746/21

адміністративне провадження № К/990/12810/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису, наказу, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світязь» звернулось до суду позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис від 18.06.2021 №791-14/06;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 15.07.2021 №525 «Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині пункту 13 Переліку спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено додатку 2 до наказу (в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.12.2007 №4623, наданого позивачу);

- зобов`язати відповідача поновити у встановленому законом порядку і спосіб дію спеціального дозволу на користування надрами від 18.12.2007 №4623, наданого позивачу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023, адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано припис Державної служби геології та надр України від 18.06.2021 № 791-14/06 та наказ Державної служби геології та надр України від 15.07.2021 № 525 «Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів», в частині п. 13 Переліку спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено додатку 2 до наказу (в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.12.2007 № 4623, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Світязь»). В іншій частині у задоволені позову - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Державна служба геології та надр України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2023 касаційну скаргу залишено без руху. Скаржникам встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення обґрунтувань підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України; подання документа про сплату судового збору.

На виконання ухвали Верховного Суду від 27.04.2023 скаржником подано клопотання про усунення недоліків з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, а також скаржником долучено платіжну інструкцію № 256 від 01.05.2023 про сплату судового збору у розмірі 4540,00 грн.

Перевіривши відповідність наданих на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху обґрунтувань підстав касаційного оскарження вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить з наступного.

Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Водночас відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд звернув увагу, що скаржник не зазначив належних обґрунтувань підстав касаційного оскарження, які передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також не зазначив про наявність передбачених частиною п`ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.

Натомість клопотання про усунення недоліків, подане скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 27.04.2023, містить лише формальне посилання на частину четверту статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому скаржник не наводить обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи або про виняткове значення цієї справи для скаржника.

Також Суд вважає нерелевантними посилання скаржника на висновки Верховного Суду у справі № 440/1433/19, оскільки такі сформовані за інших обставин у справі, а саме винесення припису про порушення законодавства, що було зумовлено недопущенням посадових осіб Держгеонадра до перевірки діяльності позивача.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на те, що Державна служба геології та надр України не виконала вимоги ухвали Верховного Суду від 27.04.2023 щодо зазначення обґрунтувань підстав касаційного оскарження відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід повернути.

Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису, наказу, зобов`язання вчинити дії, - повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Т.Г. Стрелець